Сім’я і здоров’я та їх залежність від екологічного благополуччя

Основний зміст  другої фази опитування - досягнення поставяеної мети, тобто збір основної інформації, необхідної для вирішення поставлених завдань. У процесі відповіді на цю частину питальника, особливо якщо вона велика, зацікавленість у дослідженні може поступово згасати. Для стимулювання її використовують функціонально-психологічні питання, які мають вести змістовні навантаження, а зміст їх повинеи бути цікавим для опитуваних. Головна їх мета - зняти втому і підвищити мотивацію респондентів.

Остання фаза - завершення опитування. Наприкінці питальника вміщують функціонально-психологічні, «легкі» запитання, які знімають напруження у респондента і дають змогу йому виявити свої почуття.

Опитування класифікують за різними критеріями. За характером взаємозв'язків соціолога і респондента опитування поділяють - заочні (анкетні) і очні (інтерв'ю). За ступенем формалізації - на стандартизовані і нестандартизовані (вільні). За частотою проведення - на одноразові й багаторазові [32].

Опитування проводили  в м. Чернівці. Це пов’язано із тим, що в місті навідміну від села зосереджена більша кількість промислових підприємств, які здійснюють антропогенний вплив на стан навколишньго природного середовища.

Дане опитування проводили на вулицях міста Чернівці. Городянам пропонували відповісти на ряд наступних питань.

I. стадія опитування (адаптація).

Вітання

Пояснення своєї задачі та мети опитування

Отримання згоди для постановки запитання

II. стадія (досягнення поставленої мети)

1.Як ви думаєте, які  основні фактори визначають стан  здоров’я сім’ї?

а) екологічні умови;

б) спосіб життя;

в) економічні умови.

2. Чи хворіли члени  вашої сім’ї на екологічні хвороби?

а) так;

б) ні.

 

3. Чи отримує ваш організм  та організми членів вашої  сім’ї усі неопхідні організму речовини?

а) так;

б) ні.

4. Яка їжа входить у  ваш харчовий раціон?

а) різноманітна;

б) швидкого приготування;

в) інший варіант.

5. Звідки черпаєте інформацію  про калорійність продуктів харчування?

а) із інформації на упаковці продукту;

б) із наукової літератури

в) незвертаю уваги на таку інформацію

III. Стадія (зняття напруги)

Дякуємо людині за надану інформацію

Всьго було опитано 100 чоловік середньго віку та різної статі.Результати досліджень аналізували і переводили у відсоткові співвідношення.

 

2.2 Охорона праці та техніка безпеки при виконанні роботи

Правила техніки безпеки  при роботі на персональних комп'ютерах

1. Перед початком роботи  на комп'ютері необхідно перевірити:

• Розміщення складових частин комп'ютера (відеомонітор, принтерблоки та інше).
• Цілісність з'єднувальних кабелів.
• Підключення складових частин комп'ютера згідно схеми з'єднання.
• Наявність передбачених захисних екранів.
• Наявність і стан захисних кожухів.

2. Підготовку комп'ютера  до роботи проводити у вимкненому  стані.

3. Особам, які працюють  на комп'ютерах, забороняється:

• Торкатися обірваних та оголених електричних проводів.
• Користуватися пошкодженими розетками та вилками.
• Працювати при знятому захисному кожусі.
• Працювати на комп'ютерах, монітори яких розташовані один проти одного в межах кімнати (приміщення).

4. При роботі з текстом,  інформацією рекомендується працювати  на світлому (білому) фоні чорними  знаками.

5. Особи, які працюють  на комп'ютері, повинні дотримуватися  такого режиму праці:

При введенні даних, читанні  інформації з екрану безперервна  тривалість роботи не повинна перевищувати 4-х годин при 8-годинному робочому дні.

Через кожну годину роботи необхідно робити перерву на 5-10 хвилин, а через дві години - на 15 хвилин.

По закінченні роботи: вимкнути комп'ютер в послідовності згідно з інструкцією по експлуатації, привести у порядок робоче місце, прибрати зайві предмети та сміття та покласти дискети до місць збереження.

 

2.3 Результати  дослідження та їх обговорення

 

В результаті проведеного  експеременту було визначено, що більшість людей вважають, що основним фактором що визначає стан здоров'я населення, є екологічні умови навколишньго середовища. Друге місце займає спосіб життя а треттє місце економічні умови (Рис 2.3.1).

 

           

 

а)екологічні умови

б) спосіб життя

в) економічні умови

 

Рис. 2.3.1. Залежність здоров’я сім’ї від зовнішніх  факторів

 

При відповіді на друге  запитання, чи хворіли члени вашої  сім’ї на екологічні хвороби більшість  відповідей було «ні». Виявилось що лише 15% опитаних хворіли даними хворобами. До таких хвороб переважно відносились: Чернівецька хімічна хвороба, захворювання щитовидної залози, онкозахворювання, алергічні хвороби [5].

Екологічні хвороби –  це хвороби, спричинені антропогенним (техногенним) занечищенням довкілля фізичними, хімічними або інформаційними чинниками [11].

 

2.3.1. Залежність  здоров’я сім’ї від способу харчування

 

Для нормальної життєдіяльності  людини неопхідні поживні речовини. Дані речовини людина бере із їжі. Для того щоб забезпечити нормальний перебіг усіх процесів в організмі їжа повинна бути якісною (екологічно чистою), та вживатися у правельному співвідношеннях [22].

Харчовий раціон кожного  члена сім’ї повинен відповідати  його енергозатратам.Нормальним рахується раціон, калорійність якого перевищує добові енергозатрати небільше ніж на 5%. Організм для забезпечення своєї рівноваги повинен отримувати усі поживні речовини у правельних співвідношеннях білків, жирів та вуглеводів. Згідно норми добових фізіологічних потреб населення України співвідношення між білками, жирами й вуглеводами за масою їжі становить 1:1:5,8 [15].

Дане співвідношення може дещо коливатися залежно від віку людини (Табл. 2.3.1).

За результатами опитування було визначено, що більшість респондентів (75 %) вважають, що вони отримують всі  поживні речовини. Хоча це дещо суперечить наявності. Адже як виявилося більша частина опитаних незнає добових норм поживних речовин.

 

Таблиця 2.3.1. Добова потреба в харчових і мінеральних  речовинах, вітамінах [20]

 

Речовини		Доросле працездатне населення				Особи похилого віку
		Чол.		Жін.		Чол.		Жін.
1	2		3		4		5
Основні харчові речовини
Білки, г		58 – 107		50 – 84		52 – 65		52 – 68
Жири, г		58 – 108		51 – 85		54 – 60		48 – 54
Вуглеводи, г		336 –624		288 – 488		270 – 300		240 – 270
Мінеральні речовини
Кальцій, мг		1200		1100		800		1000
Фосфор, мг		1200		1200		1200		1200
1		2		3		4		5
Магній, мг		400		350		400		400
Залізо, мг		15		17		15		15
Фтор, мг		0,75		0,75
Цинк, мг		15		12		15		15
Йод, мг		0,15		0,15		0,15		0,15
Селен, мг		70		50
Вітаміни
Е, мг		15		15		20 –25		20
D, мкг		2,5		2,5
А, мкг		1000		1000		2,2 –2,5		2,2 – 2,5
1		2		3		4		5
В1, мг		1,6		1,3		1,5 – 1,7		1,5
В2, мг		2,0		1,6		1,5 – 1,7		1,5
В6, мг		2,0		1,8		3,0 – 3,3		3
С, мг		80		70		90 – 100		90 – 100

 

При складанні добового харчового  раціону родини неопхідно включати найрізноманітніші продукти харчування, це підвищить потрапляння в організм всіх життєво неопхідних речовин (Табл: 2.3.2 – 2.3.3.).

 

Таблиця: 2.3.2. Орієнтовний  добовий набір продуктів для  харчування дітей та підлітків [8]

 

Продукти	7 – 10 років	11 – 13 років	14 – 17 років
			Юнаки	Дівчата
М’ясо	140	175	220	220
Молоко та кисломолочні продукти	506	500	500	500
Сметана та вершки	15	15	15	15
Сир кисломолочний	40	45	50	50
Масло вершкове	25	25	30	30
Олія	10	15	15	15
Риба	40	60	70	60
Цукор	70	85	100	100
Макарони	15	15	15	15
Крупи	35	35	35	35
Борошно	20	20	20	20
Яйця (1 шт.- 40 гр	40	40	40	40
Овочі	275	300	350	330

 

Але внаслідок низки економічних  проблем та нестачі вільного від  роботи часу, як виявило опитування більшість населення (57 %) вживає їжу  у їдальнях швидкого харчування та їжу яку можна легко приготувати (напівфабрикати). Інша частина опитаних (33%) вважають, що харчування це «запорука» здоров’я, тому стараються як найбільше урізноманітнити своє меню.

Таблиця: 2.3.3. Орієнтовний  добовий набір харчових продуктів  для дорослих людей [8]

 

Продукти	Кількісь, г
Хлібопродукти у переведенні на борошно	330
Картопля	265
Овочі та баштанні	400
Фрукти свіжі	260
Сухофрукти	10
Цукор	100
Олія	20
М’ясо та м’ясопродукти	205
Сало	5
Риба та рибопродукти	50
Молоко	450
Масло вершкове	15
Сир кисломолочний	20
Сир твердий	18
Сметана	18

 

Для правильного формування харчового меню вчені розробили  спеціальні таблиці (Додаток А) по яких можна визначити калорійність майже  всіх продуктів харчування. Та як засвідчили результати нашого дослідження рідко  хто такими таблицями користується (18 %). 45 % опитаних інформацію про калорійність продукту беруть із упаковки, 37 % незвертають на таку інформацію увагу.

 

2.4 Еколого економічна ефективність

 

Як зазначалось у нашій  роботі природне середовище нашої планети  потребує підтримки людства, правильного  ставлення та раціонального використання його ресурсів. Саме таке правильне  користування можливе в тому випадку  коли наші громадяни будуть екологічно свідомими та будуть дотримуватись  законів екології та екологічної  культури.

Екологічну свідомість та культуру, як, правило потрібно формувати  з раннього дитинства. Виховувати ці навички зобов’язані батьки, вчителі  та держава [1].

Якщо держава проведе  наприклад акцію і закупить для  дітей книги екологічного спрямування, які допоможуть батькам формувати  в дітях екологічний дух, то в  майбутньому значно менше коштів буде витрачено для ліквідації екологічних  проблем та лікування екологічних  хвороб. Якщо держава витратить на придбання літератури екологічного спрямування 10 тис. гр. то на лікування екологічно залежних хвороб або катастроф витратиться сума у десятки та сотні тисяч разів більша.