Сім’я і здоров’я та їх залежність від екологічного благополуччя

 

Тема 

 

«Сім’я і здоров’я та їх залежність від екологічного благополуччя»

 

Дипломна робота

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП	4
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ	6
1.1 Екологічне благополуччя та  здоров’я сім’ї, як складової суспільства	6
1.1.1 Фактори, що визначають здоров’я сім’ї та окремих її членів	7
1.1.2 Раціональне харчування –  запорука благополуччя та здоров’я сім’ї	13
1.2 Розвиток дитини в сім’ї де спостерігається порушення екологічного благополуччя	17
1.3 Привентивна екологічна освіта та культура в Україні	19
ОСНОВНА ЧАСТИНА	24
2.1 Об’єкт дослідження та методи дослідження	24
2.2 Охорона праці та техніка  безпеки при виконанні роботи	28
2.3 Результати дослідження та  їх обговорення	29
2.3.1 Залежність здоров’я сім’ї від способу харчування	30
2.4 Еколого-економічна ефективність	33
ВИСНОВКИ	36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	37
ДОДАТКИ	40

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

У процесі розвитку людина створила низку суттєвих загроз своєму здоров’ю та існуванню. Дані загрози виникли внаслідок накопичення людством помилок у стосунках з довкіллям, ігноруванням ним, навіть очевидних сигналів про шкідливість. Як наслідок такого байдужого ставлення до навколишнього природного середовища, ми маємо на сьогоднішній день низку екологічних проблем як глобального так і місцевого характеру.

Дані проблеми спричинили останнім часом низку екологічних  хвороб та загроз. Але незважаючи на сумні наслідки люди продовжують  нехтувати законами природи і  не дотримуються правила «В природі  ніщо не зникає безслідно». Тобто все, що ми забруднюємо (атмосферу, гідросферу, літосферу) нікуди не зникає а накопичується  і в подальшому може призвести  до трагічних наслідків. Прикладом  таких наслідків на даний час  можуть бути озонові діри, глобальне  потепління та низка інших екологічних  проблем [6].

Сьогодні основним завданням  людства повинно бути збереження та захист навколишнього середовища, за для збереження здоров’я та екологічного благополуччя.

Дане завдання людство  може виконати лише в тому випадку, коли кожна людина володітиме екологічною  свідомістю та екологічною культурою. Саме тому для кращого майбутнього  кожна сім’я має виховувати у своїх дітей екологічну свідомість та культуру, бережливе ставлення до всього живого.

Метою нашої роботи було визначення залежності здоров’я та благополуччя сім’ї від екологічних факторів.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

1 Розглянути екологічний  стан гідросфери, атмосфери, літосфери,  та проаналізувати характер їх  впливу на здоров’я сім’ї  та її членів.

2 Визначити залежність  здоров’я сім’ї від способу харчування та якості продуктів харчування.

3.Ознайомитися із превентивною  екологічною освітою та культурою  в Україні.

Об’єктом досліджень були сім’ї які проживають у місті Чернівці. Основним методом досліджень був метод соціологічного опитування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

 

1.1 Екологічне  благополуччя та здоров'я сім'ї,  як складової суспільства

 

Існування людства завжди базувалось на безперервній взаємодії, постійному обміні речовин та енергії  з навколишнім середовищем. З  самого початку існування людей  на землі їхня життєдіяльність проходила  у навколишньому середовищі, а  здоров’я формувалось залежно від  впливу природних факторів на організм. Внутрішнє середовище людини, в якому  функціонують елементарні частинки організму, що беруть участь в обміні речовин та енергії, і яке забезпечує нервові, гуморальні механізми регуляції  та гомеостаз організму, тісно пов’язане  з навколишнім середовищем. До навколишнього  середовища людина пристосувалась у  процесі еволюції і без нього  жити не може з огляду на те, що воно є одним цілим з її внутрішнім середовищем [4].

Навколишнє середовище забезпечує нормальну життєдіяльність організму  людини, яка з початку періоду  ембріонального розвитку до кінця життя  контактує з компонентами цього  середовища. До цих компонентів належать повітря, вода, грунт, харчові продукти тощо. Життєдіяльність організму перебуває у безперервному динамічному взаємозв’язку з дією цих факторів навколишнього середовища. При цьому загальна взаємодія не може перевищувати адаптаційних механізмів людини [6].

Саме тому основною проблемою  екологічної політики є забезпечення екологічного благополуччя, яке забезпечує нормальний розвиток людини, сім’ї  та людства в цілому.

Екологічне благополуччя це такий стан навколишнього середовища, який задовільняє екологічні, економічні та соціальні потреби людини і не створює шкідливих або небезпечних умов для здоров'я та благополуччя людини [24].

За конституцією України (ст. 3) «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні  найвищою соціальною цінністю». Таким  чином, здоров’я для людини є найвищою цінністю та найбільш яскравим і загально осяжним показником якості її життя. У системі людських цінностей здоров’я має особливе значення – при його втраті або суттєвому погіршенні всі інші цінності втрачають свій сенс [29].

Здоров’я – це стан повного  фізичного, психічного і соціального  благополуччя людини, при якому функції  всіх її органів і систем та організму  в цілому врівноважені з довкіллям  при відсутності будь-яких захворювань, хворобливих станів і фізичних, психічних  та моральних вад або дефектів 13, 28, 29].

Основними факторами які  впливають на стан здоров’я є [6] :

• Спосіб життя 50%
• Генетичний фактор (спадковість) 20%
• Умови довкілля та природно кліматичні фактори 20%
• Заходи по охороні здоров’я 10%

 

1. Фактори що визначають здоров'я сім'ї та окремих її членів

 

Найбільш ефективним фактором який впливає на здоров’я людини є  спосіб життя, тобто здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя  – це насамперед, духовна культура, а вже потім відповідні житлово-побутові умови, умови праці та якість харчування. Здоровий спосіб життя – це відповідний рівень комунальної гігієни і дотримання правил особистої гігієни: гігієни тіла і порожнини рота, гігієни одягу та взуття, гігієни сну та відпочинку, розумової праці, статевого життя. Здоровий спосіб життя – це фізична культура та загартування організму, а також відсутність шкідливих звичок [9]. Найбільшими прототипами здоровому способу життя є шкідливі звички (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія).

На сьогоднішній день у  світі палять більш ніж половина всіх чоловіків та четверта частина  жінок. Курець вдихає тільки 25% цигаркового  диму, а 75% диму занечищує атмосферу. В тютюновому димі міститься більше сотні високотоксичних хімічних речовин які спричиняють такі захворювання як: захворювання крові, органів дихання, захворювання серця, утворення злоякісних пухлин [13].

Другою шкідливою звичкою  є алкоголізм. Тобто психічна та фізична залежність людини від алкоголю. Дана залежність виникає при тривалому вживанні будь-яких алкогольних напоїв. У дітей дошкільного віку така залежнісить проявляється через кілька місяців, у дітей до 14 років через декілька років та через декілька десятків років у дорослих людей. Дана хвороба виявляється не тільки проблемою окремої людини а стає проблемою усієї сім'ї. Особливо значна дана проблема для дітей які мають таку залежність та для тих які проживають в сім'ї де є алкоголіки. Цю проблему відчувають на собі навіть новонароджені немовлята [4].

Так при проведенні наукових досліджень було виявлено синдром похмілля у новонародженого, мати якого під  час вагітності вживала алкогольні напої. Сумним є також такий факт, якщо дитину було зачато під час алкогольного сп'яніння то дитина, що народилася обов'язково матиме психічні вади та розумову відсталість [6].

Та найбільш серйозною  медико соціальною проблемою на планеті є наркоманія – біла смерть від чорної звички [13].

Благополуччя та здоров'я  сім’ї залежить у значній мірі від умов навколишнього середовища тобто від фізичнх, хімічних, біологічних та соціальних чинників довкілля. На здоров'я сім’ї впливають як окремі компоненти довкілля так і їх сукупність. Тому в кожному регіоні сформувалася структура залежності хвороб від умов навколишнього середовища. В полярних районах, переважають захворювання зумовлені переважно фізичними чинниками довкілля (низька температура повітря, висока вологість, сильні вітри, різкі перепади атмосферного тиску), спричиняють обмороження, порушення серцево-судинної системи.

У тропічних та субтропічних регіонах провідне місце мають хвороби  викликані біологічними факторами  – збудниками інфекцій та інвазій, укусами отруйних тварин, отруйними  рослинами. Жителі степів та пустель  значно частіше хворіють на рак шкіри. У високогірних районах через  недостатню кількість кисню та низький  атмосферний тиск у людей, що не пристосовані до цих умов, виникає гірська хвороба [29].

Але все ж найбільш небезпечні умови проживання формуються в тих  регіонах які є стихійно небезпечними. Тобто ті регіони на яких часто  спостерігаються стихійні явища (повені, землетруси, засухи, зсуви та ін). В результаті яких гинуть люди, руйнується майно, створюються значні екологічні збитки [13].

Досить значне значення для  здоров'я та благополуччя см'ї мають повітря, грунт та вода. А найбільше це їх екологічний стан.

На сьготднішній день найбільше недуг та хвороб населення пов'язані із занечищенням оточуючого середовища (атмосфери, гідросфери, літосфери) [19].

Повітряний басейн планети  може занечищуватись як бактеріями та вірусами так і техногенним шляхом. В першому випадку джерелом занечищення є хвора людина. Повітряно-крапельним та повітряно-пиловим шляхом передаються від людини до людини збудники таких хвороб як туберкульоз, плевропневмонія, грип, коклюш, паротит та інші [9].

До техногенних забруднювачів , які викликають регіональні або  глобальні зміни стану атмосфери  і здоров'я населення, можна віднести оксиди вуглецю, діоксид сірки, оксиди азоту, галогеноорганічні сполуки, вуглеводневі сполуки, важкі метали, аерозолі тощо [14].

Знищення лісів, а також  спалення органічного палива, призводить до накопичення в атмосфері вуглекислого газу. За останні 120 років вміст цього  газу в повітрі збільшився на 17%. У земній атмосфері вуглекислий  газ діє як скло в теплиці чи парнику: він пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але утримує  тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання атмосфери, відоме під назвою "парникового ефекту". Також вуглекислий газ є потужним подразником дихального центу в  довгастому мозку. Вчені пов'язують явище акселерації, що мало місце  в 60 роки минулого століття, саме із значним  підвищенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері Землі. Надзвичайно  небезпечним газом , який забруднює  атмосферу є оксид вуглецю, що утворюється в результаті неповного  згорання вуглеводнів. Він утворює  з гемоглобіном крові стійку сполуку  під назвою карбоксігемоглобін, яка перешкоджає сполученню кисню з гемоглобіном. Отруєння оксидом  вуглецю (чадним газом) бувають смертельними [21].

Вагомими забруднювачами атмосфери Землі є пересувні  джерела, насамперед автотранспорт, та підприємства обробної промисловості, енергетики та добувної промисловості. В деяких містах України забруднення  повітря пересувними джерелами  складає від 60 до 90% емісій. Автотранспортні  засоби забруднюють повітря оксидами вуглецю, оксидами азоту і вуглеводнями. Викиди цих засобів є також  джерелом забруднення довкілля свинцем. Важливе значення для здоров'я  людини має забруднення повітря  твердими завислими частинками, такими як пил та сажа. Вони легко проникають до приміщень, навіть при зачинених  вікнах [14].

При оцінці впливу занечищення повітря на здоров'я необхідно брати до уваги, що хімічне забруднення атмосферного повітря, по-перше, знижує адаптаційні можливості організму і, як наслідок, стійкість до негативних чинників іншої етіології, по-друге, підвищує рівень захворюваності, насамперед, органів дихальної системи, і, по-третє, негативно впливає на рівень смертності населення [25].