Сім’я і здоров’я та їх залежність від екологічного благополуччя

Результати проведених в  Україні досліджень свідчать, що у  населення, яке проживає в місцях інтенсивного забруднення атмосферного повітря, підвищується кількість імунодефіцитів. Це є однією із причин підвищення рівня  інфекційних захворювань, а також  відсутності належного ефекту від  проведення вакцинації населення. Зростає  кількість захворювань на хронічний  бронхіт і поширеність бронхіальної астми. У країні спостерігається  підвищення рівня онкологічних захворювань. У їх структурі на перші місця  вийшли злоякісні новоутворення  дихальної системи [29].

Особливу загрозу для  здоров'я людини становлять смоги  – густі тумани, що виникають  в результаті складних фотохімічних реакцій в повітрі, забрудненому вуглеводнями, пилом, сажею та окислами азоту під впливом сонячного  світла, підвищеної температури нижніх шарів повітря, та великої кількості  озону, який виділяється при неповному  спалювані автомобільного палива. У  сухому, загазованому і теплому повітрі  виникає синюватий туман, що неприємно  пахне, подразнює очі, горло, спричиняє  задуху, викликає приступи бронхіальної астми тощо. Широко відомі негативні  наслідки смогів у великих містах. Нерідко вони призводять до смертельних  випадків [4].

Енергетичні та шумові забруднення  атмосфери сприяють виникненню та погіршують перебіг гіпертонічної хвороби  і серцево-судинних захворювань, а  також спричинюють деякі хвороби  органу слуху [6].

До основних форм забруднення  водних ресурсів, водних джерел водойм належать [3, 29]:

• забруднення басейнів рік, озер тощо, зумовлене накопиченням продуктів ерозійних процесів, вимивання з ґрунту опадами або зрошувальною водою шкідливих агрохімікатів;
• забруднення русел річок внаслідок скидання органічних і неорганічних відходів з каналізаційної мережі міст та промислових підприємств;

• теплове забруднення - скидання стоків теплових електростанцій і промислових підприємств.

• гідробіологічне забруднення є наслідком надходження у водне середовище різних біогенних елементів (азот, фосфор та ін.), що зумовлюють інтенсивний розвиток водної рослинності, мікроорганізмів.

Внаслідок такого негативного  впливу забруднюються підземні прісні води які люди вживають як питну  воду та використовують у побутових  потребах.

Через широкомасштабне використання в сільському господарстві хімічних добрив, отрутохімікатів і розвитку зрошувального землеробства у водойми  потрапляє велика кількість агрохімікатів  які здатні накопичуватись та трансформуватися в більш шкідливі речовини [2].

Дуже важливе значення як фактор глобального забруднення  гідросфери мають детергенти, тобто  поверхнево-активні речовини, які  є обов'язковою складовою більшості  миючих засобів. Шкідлива дія детергентів  на організм зумовлена їх здатністю  пошкоджувати плазматичні мембрани клітин. Так, при проведенні спеціальних  досліджень були встановлені порушення  деяких біохімічних реакцій, морфологічного складу крові, гістологічні порушення  на клітинному рівні в печінці, селезінці [3].

Із хімічних забруднювачів  в грунти потрапляють всі речовини, які є в повітрі та воді. Але особлива група хімічних сполук вноситься людиною тільки в ґрунти - це мінеральні добрива та препарати для захисту рослин від шкідливих комах, кліщів, гризунів, бактерій, вірусів, спор, грибків, шкідливих рослин та інших сільськогосподарських шкідників. Це різні інсектициди, фунгіциди, гербіциди тощо. Всі вони позначаються одним терміном – пестициди. Пестициди складають загрозу здоров'ю і навіть життю людини. Особливе значеня мають стабільні пестициди. Вони можуть роками зберігатися в грунті  та мігрувати з ґрунту у повітря рослини, підземні води, організми теплокровних тварин. Такі речовини мають високі акумулятивні властивості, через, що вони можуть накопичуватись в органах та тканинах, викликаючи зміни в організмі людини і тварин. Інколи пестициди, метаболізуючись у зовнішньому середовищі, перетворюються в сполуки, які мають більш високу токсичність, ніж вихідна речовина, набуваючи таким чином більшої небезпеки для людей і тварин [28].

Останнім часом в літературних джерелах з’явилася низка праць присвячених забрудненню грунтів та як наслідок харчових продуктів нітратами.

Небезпеку становить те, що дані хімічні сполуки здатні акумулюватись, як у грунтах так і у рослинах. В подальшому ці речовини можуть передаватися по харчових ланцюгах та створювати сполуки які є канцерогенними для організму людини [2].

 

2. Раціональне харчування – запорука благополуччя та здоров'я сім'ї

 

Харчування це процес, що складається з пошуку їжі (харчових продуктів), її перетравлення (позбавлення  видової та індивідуальної специфічності  – дисиміляції, шляхом ферментативного  розчеплення білків до амінокислот; жирів – до гліцерину і жирних кислот; складних вуглеводнів –  до простих моноцукрів – пентоз та гексоз; нуклеїнових кислот –  до нуклеотидів), всмоктування дисимільованих продуктів (поживних речовин) в кров, транспортування їх з кров'ю до всіх органів і клітин, уподібнення (засвоєння, асиміляція) їх у клітинах шляхом синтезу (пластичний обмін) специфічних для даного організму білків, жирів та вуглеводнів або розчеплення поживних речовин до води і вуглекислого газу (енергетичний обмін) та приготування їжі до вживання. Основна суть харчування – це забезпечення енергетичного та пластичного обміну в організмі як живій системі [23].

Фізіологічна роль поживних речовин їжі в організмі людини така[22]:

1. побудова нових, молодих клітин і тканин організму, для чого використовуються здебільшого білки, жири та мікроелементи;
2. забезпечення енергії, яка витрачається на підтримку життєво важливих функцій – роботу серця, легенів, мозку, шлунково-кишкового тракту тощо;
3. забезпечення енергії для виконання фізичної та розумової праці. (Постачальниками енергії в останніх двох випадках є білки, жири та вуглеводи.);

4) синтез і забезпечення функціонування гормонів, ферментів, вітамінів та інших біологічно активних речовин. Для цього використо вуються білки, мікроелементи і жирні кислоти.

Для підтримання здоров'я  людини потрібна їжа певної якості. В ній повинні міститися вода, білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи і харчові  волокна.

В результаті обміну речовин  утворюється енергія, яка необхідна  для біохімічних реакцій, виконання  механічних затрат і обігріву. Енергетична  цінність 1 граму жирів складає 9,3 кілокалорії (ккал), білків і вуглеводнів  — по 4,1 ккал.

За міжнародною системою 1 ккал дорівнює 4,184 Дж. Одна кілокалорія  — це кількість тепла, яка необхідна  для нагрівання 1 літра води на 1⁰ С [29].

Потреба людини в енергії  залежить, перш за все, від відношення поверхні тіла до ваги, віку, статі, стану  процесів обміну, характеру фізичної та психічної діяльності, професії, кліматичних та географічних умов –  температури, вологості і швидкості  руху повітря тощо. У стані спокою енергія витрачається на підтримку  таких функцій організму, як скорочення серцевого м'язу, дихання, постійної  температури тіла, травлення та ін [8].

Будь-яке фізичне чи розумове навантаження вимагає додаткових затрат енергії. Залежно від енерговитрат, зумовлених професійною діяльністю, населення поділяється на 5 груп [22].

І група – працівники розумової діяльності, у яких дуже легка фізична активність, коефіцієнт якої становить 1,4 (наукові працівники, студенти гуманітарних спеціальностей, оператори електронно обчислювальних машин, контролери, диспетчери та інші).

II група – робітники з легкою фізичною активністю, з коефіцієнтом 1,6 (водії трамваїв, тролейбусів, пакувальники, медсестри, продавці, агрономи, працівники зв'язку і сфери обслуговування тощо).

III група – робітники з умовами праці середньої важкості та середньої фізичної активності, з коефіцієнтом — 1,9 (слюсарі, верстатники, буровики, водії екскаваторів і бульдозерів, автобусів, хірурги, текстильники, залізничники, продавці продтоварів, робітники хімічних заводів та інші).

IV група – робітники з важкою фізичною працею. Коефіцієнт їх фізичної активності – 2,2 (будівельники, основна маса працівників сільського господарства, овочівники, а також деревообробники, металурги, сталевари тощо).

V група – робітники з особливо важкою фізичною працею. Коефіцієнт їх фізичної активності – 2,5 (муляри, лісоруби, шахтарі, вантажники з немеханізованою працею, косарі та інші).

Для точного визначення енергетичної цінності добового раціону харчування необхідно знати кількість спожитих білків, жирів, вуглеводів та їх енергетичну  цінність. Вміст білків, жирів і  вуглеводів в тих чи інших продуктах  харчування визначається за таблицями (Додаток А). Потім перемножується кількість білків і вуглеводів на 4,1, а жирів – на 9,3. Додавши отримані цифри отримуємо енергетичну цінність однієї страви, а потім сніданку, обіду чи вечері в цілому [29].

Енергетичні потреби організму  повинні покриватися на 15% за рахунок  білків, на 35% - за рахунок жирів та на 50% - за рахунок вуглеводнів.

Таким чином, їжа слугує пластичним матеріалом, який використовується для  синтезу в організмі білків, жирів  та вуглеводнів, а також є джерелом енергії для цього синтезу. Харчування людини повинно повністю забезпечувати  організм пластичним матеріалом та відповідати  витратам енергії. Таке, достатнє в кількісному та повноцінне в якісному відношенні, харчування називають раціональним (розумним) та збалансованим [15].

_{Їжа має  відповідати певним вимогам [9]:}

1. бути не шкідливою та доброякісною, не мати в собі збудників бактеріальних, вірусних та паразитарних захворювань, а також токсинів мікробного та немікробного походження;

2. бути кількісно повноцінною та повністю компенсувати всі енерговитрати організму;

3. бути якісно повноцінною, тобто, мати в своєму складі насамперед всі незамінні (такі, що не синтезуються в організмі) амінокислоти, вітаміни, мінеральні елементи тощо;
4. бути збалансованою, всі хімічні компоненти її повинні відповідати ферментним системам організму, що забезпечують їх повноцінну утилізацію;

5) бути різноманітною та включати широкий асортимент продуктів тваринного (м'ясні, рибні, молочні продукти) та рослинного (овочі, фрукти, ягоди) походження в правильних пропорціях, що виключають _{одноманітність;}

6. мати гарні органолептичні показники (колір, запах, смак, консистенцію, температуру, зовнішній вигляд тощо) і збуджувати апетит;
7. бути легко перетравною та засвоюваною і давати відчуття

_{ситості;}

8) харчування має мати правильний режим (триразове приймання їжі в день).

Найбільш вагомою із даних  вимог є перша, їжа повинна  бути не шкідливою. На даний час ця умова є досить актуальною. Це пов’язано із значним забрудненням навколишнього середовища.

Найбільш поширеними токсикантами які зустрічаються в харчових продуктах на даний час є нітрати, нітрити та їх сполуки.

Надлишок нітратів у продуктах  харчування під дією ферментів може перетворюватись у нітритну форму, що в організмі людини здатна швидко всмоктуватись в кров і взаємодіяти із гемоглобіном. Така взаємодія перешкоджає нормальному засвоєнню та транспортуванню в організмі кисню, що спричинює в’ялість організму, сонливість, знижує працездатність і може призвести навіть до гіпоксії [18].

Якщо в організм людини потрапляють нітрати в кількостях які в декілька разів перевищують  гранично допустимі норми, то це призводить до накопичення їх в шлунку людини де вони мають здатність перетворюватись  у канцерогенні нітрозаміни. Внаслідок такого отруєння відбувається враження шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, центральної нервової системи, нирок, в гіршому випадку призводить до летальних наслідків [2].

 

1.2 Розвиток дитини  в сім'ї де спостерігається  порушення екологічного благополуччя.

 

У законі України «Про охорону  дитинства» вказано, що сім'я є природним  середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального  розвитку дитини, її матеріального  забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право  на проживання в сім'ї разом з  батьками або в сім'ї одного з  них та на піклування батьків.

Виховання в сім'ї є  першоосновою розвитку особистості  дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають  право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови  для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших  народів, підготовку дитини до свідомого  життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними  групами [4].