Оценка воздействия КБО " Безлюдовский" на окружающую среду

По території м. Харкова  протікають 4 річки: Уди, Лопань, Харків, Неми-шля, які відносяться до басейну  р. Сіверський Донець і є водними  об'єктами загальнодержавного значення. Сумарна довжина рік у межах міста складає близько 58 км. Ріки маловодні, з незначною швидкістю течії, зазнають значного антропогенного впливу. На якість води в р. Лопань, Харків та Немишля на вході в місто має вплив склад стоку, що надходить від розташованих вище за течією агрокомплексів, промислових підприємств і населених пунктів. Екологічний стан річок в межах міста та нижче за течією характеризується як стабільно напружений. 
Також, на території міста розташовано близько 20 водойм як штучного (ставки, кар'єри) так і природного походження та налічується більш 300 свердловин різної відомчої приналежності. Підземними водами задовольняється 1/5 частина загальної потреби міста. У даний час на території м. Харкова знаходиться більше двох десятків природних джерел, вода яких використовується населенням у якості питної, але якість води у всіх джерелах нестабільна. Тому воду всіх природних джерел міста небажано використовувати у якості питної без кип'ятіння.

В цілому своїх водних ресурсів місту не вистачає. По питомій водозабезпеченості одиниці площі території і кількості поверхневого стоку, який прихопиться на 1 чоловіка місто займає в Україні 15 і 17 місця.

З огляду на значний попит  води природних джерел у мешканців  міста, виникла необхідність оцінки їхнього технічного стану, якості води, а також обґрунтування заходів щодо оздоровлення, для використання у якості альтернативного джерела водопостачання.

Для забезпечення населення  і виробництва високоякісної  і частої води побудовані різні інженерні  споруди по очищенню питної води, а  безпосередньо навкруги водозаборів  створені спеціальні зони санітарної охорони.

Для запобігання забруднення  річок стічними водами построєні  загальноміські очисні споруди. Забруднені води які являють собою суміш гос-побутових і промислових стічних вод міста подаються на комплекс очисних споруд по каналізаційній мережі глибокого заставляння. Головна каналізаційна насосна станція друга в Європі по глибині закладення і найбільша в Україні. [38]

1.7. Соціально-демографічні характеристики

Чисельність населення м. Харкова складає 1,47 млн. чоловік, густина -4500 чіл./км² (згідно перепису населення 2001 года). За чисельністю населення місто займає 1-е в районі, 1-е в області, 2-е в країні місце.

Харків — традиційно багатонаціональне  місто. Тут проживають предста-десятків національностей. Зокрема це : українці 70,7 %, росіяни 25,6 %, 
білоруси 0,5 %, євреї 0,4 %, вірмени 0,4 %, азербайджанці 0,2 %, грузини 0,2 %, інші - 1,2% (за переписом 2001 р.).

В загальній чисельності  населення жінки складають 54,4 %, а  чоловіки 45,6 % (розподіл за віком таблиця 1.3).

Таблиця 1.3.

Розподіл населення Харківської  області за віком (2008Розподіл постійного населення за віком, %

0-14 років	15-24 роки	25-44 роки	45-64 роки	65 і понад років	молодшому за працездатний	Працездатному	Старшому за працездатний
12	16,1	29,3	26	16,6	13,2	62,6	24,2

Протягом останніх 5 років  залишаються стабільно високими показники смертності населення  і коливаються в межах 16,0-16,2 на 1 тис. населення. Найбільше підвищення показників смертності зареєстровано  у чоловіків та жінок віком від 65 до 69 та від 75 до 79 років. Середня тривалість життя населення становила 68,6 року (чол. - 63,0, жін. - 74,3). Основним чинником скорочення чисельності населення та його постаріння є депопуляція.

Захворюваність населення  є об'єктивним масовим явищем виникнення і поширення патології серед  населення в результаті взаємодії  з навколишнім середовищем. У структурі поширеності хвороб провідні місця посідають хвороби системи кровообігу (29,4%); хвороби органів дихання (17,8%); хвороби органів травлення (10,9% ) та хвороби кістково-м'язової системи (6,2%). [38]

1.8. Природно-заповідні території  та об'єкти

Природно-заповідний фонд м. Харкова складають 15 територій та об'єктів загальною площею 467,65 га; Сюди входять такі об'єкти як: 1. Ботанічний сад ХНУ ім. В.Н. Каразіна, об'єкт загальнодержавного значення. Колекція ботанічного саду включає релікти, рідкісні види місцевої та світової флори, екзоти. Кількість видів флори понад 2000; 2. Харківський державний зоологічний парк, об'єкт загальнодержавного значення. В зоологічному парку зберігаються понад 384 види тварин, з них 7 видів занесені до Європейського 
Червоного списку, 14 - до Червоної книги України; 3. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Сад ім. Шевченка" площею 0,75 га охороняється СКП "Харківзеленбуд"; 4. "Помірки" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 120,4 га. Пам'ятка природи представляє собою ділянку лісу з насадженнями дубу, клену, берези, хвойних порід, ліщини, бересклету та ранньоквітучими рослинами; 5. "Сокольники - Помірки" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 163,1 га. Розташована в урочищі лісопаркового господарства. Ділянка лісу представлена дубовими насадженнями порослевого походження; 6. "Інститутська" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,35 га. Знаходиться під охороною УкрНДІЛГА ім. Висоцького; 7. "Будинок вчених" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га; 8. "Чорноглазівська" -ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,2 га. Охороняється 3 дуба черешчатих віком понад 160 років; 9. "Пушкінська" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,2 га; 10. "Дерева Гінкго" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га. Представляє собою реліктові рослини третинного періоду в кількості З одиниць; 11. "Чорноглазівські дуби" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,15 га; 12. "Дуб Бабушкін" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га. Охороняється 1 дуб че-решчатий віком понад 270 років; 13. "Григорівський бір" - лісовий заказник місцевого значення загальною площею 76,0 га. Представляє собою цінний лісовий масив в межах великого промислового міста. Охороняється 100 видів флори та 100 видів фауни; 14. "Залютинська" - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 3,0 га. Територія ботанічної пам'ятки представляє собою фрагмент заплави р. Уди з лучною та водно-болотною рослинністю; 15. "Крюківський" - гідрологічний заказник місцевого значення загальною площею 39,3 га. [27] 
0

2. Загальна оцінка стану  компонентів навколишнього природного  середовища, що пов'язані з об'єктом дослідження 2.1. Повітряне середовище

Фонова концентрація - це статистично достовірна максимально разова ізнцентрація, Сф, мг/м . Визначається за даними наглядів як значення концентрації, яка перевищується не більше ніж в 5% випадків від загальної кількості наглядів.

Фонова концентрація - характеристика забруднення атмосфери. Сф для : жного джерела викидів характеризує сумарну концентрацію, створювану зсіма іншими джерелами, виключаючи ті, що розглядається і визначається для всієї території, що потрапляє в зону впливу джерела забруднення.

Фонова концентрація встановлюється для кожної забруднюючої речовини даними наглядів, якщо необхідні данні відсутні, вона може бути визначена гозрахунковим  шляхом. Визначається фонова концентрація для кожного посту нагляду. Розрахунок проводиться по даним за період не менш 2 років, але не більше 5 років, за умови, що число наглядів за кожний рік для кожної речовини z: зинен бути не менше 200. Загальна кількість наглядів за даний період не Menne 800.

За весь період наглядів не повинен зміняться метод відбору  і аналізу ггоб. Не повинне мінятися розташування поста нагляду. Істотно  не повинен чінятися характер забудови в районі поста; не повинно відбуватися  істотних імін в характеристиках  викидів промислових об'єктів  в радіусі 5 км від по-;:а.[35]

Оцінка стану атмосферного повітря проводиться по фоновим  концентраціям забруднюючих речовин, які представлені даними Харківського гідромети-: центру в таблиці 2.1. Ці данні були отримані шляхом відбору проб повітря по ггаціонарному посту нагляду №18, який розташовується за адресою: пр. Героїв Гталінграду 3. 
21

Таблиця 2.1.

Фонові концентрації

Найменування забруднюючої речовини	ГДКм.р мг/мЗ	Фонова концентрація
			мг/мЗ	частки ГДК
".  ■	0,50	0,5785	1Л57             І
: діоксид сірки)	0,50	0,0228	0,046
СО (окис вулицю)	5,0	8,1095	1,622
N0; (діоксид азоту)	0,085	0,0913	1,074
Гажа	0,15	0,0623	0,415
Формальдегід	0,035	0,0086	0,246

Для оцінки стану атмосферного повітря необхідно виключити  з фонової ентрації внесок даного об'єкту. Розрахунок проводиться по формулі:

с =г

1-0,4

С

с

при С < 2Сф;

ф )

С¹_ф=0,2-С_ф приС >2Сф;

де: Сф¹ - фонова концентрація забруднюючої речовини без урахування ку даного підприємства, мг/мЗ; Сф - фонова концентрація речовини, одержана шляхом відбору проб на адіонарному посту нагляду;

С - максимальна концентрація забруднюючої речовини, створювана в  то-' розміщення поста від даного підприємства.

Розрахунок концентрації у точці поста був виконаний  для таких джерел КБО «Безлюдівський»  як: котельна (джер. № 19) з викидами N02, СО; бокси «джер. № 9) викиди - N02, СО, сажа.

Координати поста №18 по відношенню до джерел викиду забруднюючих . твин КБО «Безлюдівський»: Х= 4200м, У= 0м.

В таблиці 2.2. приведена характеристика джерел викидів забруднюючих гечовин, по яким проводився розрахунок концентрацій в точці поста.

Розрахунок концентрації забруднюючих речовин в точці  поста викону-ггься за програмою  «ЕОЛ +» основаній на методиці «ОНД-86». Вихідні данні та результати розрахунків  наводяться в Додатку 1. 
22

Таблиця 2.2.

Характеристика джерел викидів  забруднюючих речовин

ч и

Параметри

Координа-

Характеристика

Забруднюючі

зел и

джер

джерела викиду

ти джерела

пилогазоповіт-рянної суміші

речовини

О    1-е

И ш

Наймену-

тужні КИІГ¥

і

нуван

л

о

о

Код

вання

н о

Є*

н о

0 й

о к С я

Найме: ВИКИД}

н

§ 4 м

О, 1

о к Я §

І

X

У

Обї

Темг

19

Коте-

15

1,2

45

-130

0,33

0,38

26

301

N02

0,03619

льна (труба)

337

СО

0,00219

9

Бокси

337

СО

0,02700

(труба)

5

0,4

409

-301

6,25

1,0

20

301

N02

0,00395

328

сажа

0,00105

В результаті розрахунку, концентрація забруднюючих речовин, в точці поста  наглядів №18 становить: Ш₂=0,00018 мг/м³; СО = 0,0000090мг/м³; Сажа = 0,0000089мг/м³

Дотримується умова С < 2Сф, розрахунок Сф¹ проводиться по відповідній іюрмулі. Розраховуємо фонову концентрацію без урахування внеску підприємства:

С*    =0,0913

1-0,4

0,00018 0,0913

= 0,0912 мг/м

С;_со = 8,1095 • (1 - 0,4 • Я?| = 8,10949 мг/м³

С^_ажа = 0,0623

1-0,4

8,1095 ;

0,0000089 0,0623

= 0,06229 мг/м

Одержані дані представлені в таблиці 2.3, крім того там також  наводиться розрахунок ефекту сумації. 
23

Ефект сумації відбувається тоді коли деякі речовини при одночасній присутності в атмосферному повітрі володіють однонаправленою дією, посилюючи дію одне одного.

Група речовин, які володіють  ефектом сумації у нашому випадку - N02 та 802- Для цієї групи речовин  виконуються наступні умови:

-А_ + _Г2_<1

ГДК,   ГДК₂

де Сі, Сг - концентрація кожної речовини, володіючої ефектом сумації, мг/м ГДКь ГДК₂ - гранично допустима концентрація цих речовин.

Таблиця 2.3.

Фонові концентрації

Наймену вання за-бруд. речовин	ГДКмр мг/м	Сф		С		Сф1 (Сф)
			мг/м	ДОЛІ ГДК	мг/м3	долі ГДК	мг/м3	долі ГДК
СО	5,0	8,1095	1,622	0,000009	0,0000018	8,10949	1,6219
N02	0,085	0,0913	1,074	0,00018	0,0021	0,0912	1,073
802	0,50	0,0228	0,046	-	-	(0,0228)	(0,046)
Сажа	0,15	0,0623	0,415	0,0000089	0,000059	0,06229	0,4153
£ Ефект сумації	802+Ж)2=1,119

На підставі розрахунків  можна зробити висновки, що вміст  основних за-^х?улнюючихречовин^ в повітряному басейні досліджуваної території перєви-

ГЗ:,-. Перевищення відбувається по СО, N02. Також результати обліку ефекту сумації показують, що норми якості повітря порушені. Це означає, що якість атмосферного повітря території пром. майданчика не задовільна.

2.2. Водне середовище (оцінка стану річки Уди)

Відповідно до Водного  кодексу України оцінка якості воли здійснюється на основі нормативів екологічної  безпеки водокористування і екологічних  нормативів якості води водних об'єктів. 
24

Нормативи екологічно безпечного водокористування дозволяють оцінити  якість води, що використовується для  господарсько-побутового і рибогосподарського водокористування.