Оценка воздействия КБО " Безлюдовский" на окружающую среду

 

	Пд-3	11
	3	15
	Пн-3	11
6	Швидкість вітру, повторюваність перевищення  якої складає 5%, м/с	10

Розрахунки виконані по таких  речовинах як: азоту двоокис, вуглецю  окис, сажа, метан, аміаку та сірководень.

У розрахунку були ураховані  чотири джерела пром. майданчика, які  вносили найбільший внесок в забруднення атмосферного повітря. Це котельна (джер.19), бокси (джер.9), аеротенк (джер.29), вторинний радіальний відстійник (джер.32). Сумарний викид от цих джерел становив 12,41 т/ рік.

Вихідні данні для розрахунку, що відносяться до якісної та кількісної характеристики речовин які викидаються, геометричних параметрів задіяних у  розрахунках джерел викидів представлені у Додатку 1.

Розрахунки проводилися  при небезпечних середньовзвішених  швидкостях вітру 0,5 м/с; 1м/с; 0,5 Цоп; 1 Иоп; 1,5 Шп. Перебір напрямів вітру здійснювався з кроком, рівним 10 градусів. В розрахунках фон враховувався для двох речовин азоту двоокису і вуглецю оксиду.

Поля максимальних концентрацій розраховувалися для майданчика, представленого у вигляді розрахункового прямокутника: 1400x1400, з кроком 100м уздовж осей X і У, координати центру Х=0, У=0.

Були виконані розрахунки для окремих точок:

Точка №1,2 - ближча житлова  забудова на відстані Х=1450, У=0 (т.№1) та Х=-250, У- -1000 (т.№2).

Точка №3,4 - границя нормативної  санітарно-захисної зони на відстані Х=170, У=560 (т.№1) та Х=200, У= -800 (т.№2).

Вихідні данні та результати розрахунків наводяться у Додатку 1 диплома.

4.1.1. Аналіз результату розрахунків

У результаті розрахунку забруднюючих речовин атмосферного повітря викидами від основних   забруднюючих джерел пром. майданчика отримані 
найбільші концентрації для розглянутих речовин на розрахунковому майданчику (табл.4.2).

Максимальне значення характерне для таких речовин: азоту двоокис -1,58 ГДК (у тому числі фон - 1,073 ГДК), вуглецю окис - 1,622 ГДК (фон - 1,62 ГДК), сажа - 0Д4ГДК (фон - 0,1246 ГДК).

Таблиця 4.2.

Точки найбільшої концентрації на розрахунковому майданчику

Конц. в то-	Коорд. X,	Коорд. У,	Код	Вклад,	Код	Вклад,
чці, долі ГДК	м	м	джер-ла	%	джер-ла	%
Речовина 301 (Азоту двоокис) без фону
0,507	0	-100	19	98,87	9	1,13
	Речовина 301 (Азоту двоокис);			і фоном 1,073 ГДК
1,58	0	-100	19	98,87	9	1,13
Речовина 328 (Сажа) без фону
0,0154	500	-300	9	99,97	-	-
Речовина 328 (Сажа) з фоном 0.1246 ГДК
0,14	500	-300	9	99,97	-	-
Речовина 337 (Вуглецю окис) без фону
0,002	200	-200	19	100	-	-
Речовина 337 (Вуглецю окис) з фоном 1.622 ГДК
1,62	200	-200	19	100	-	-
Речовина 410 (Метан) без фону
0,013	100	200	32	88,43	29	11,57
Речовина 333 (Сірководень) без фону
1,91	100	200	32	88,43	29	11,57
Речовина 303 (Аміак) без фону
2,08	100	200	32	88,43	29	11,57

Проаналізувавши таблицю 4.2 робимо висновок, що розрахунки розсіювання забруднюючих речовин від КБО «Б» показують - концентрації забруднюючих речовин без урахування фону незначні і не роблять істотного впливу на стан атмосферного повітря за межами пром. майданчика.

Максимальна концентрація забруднюючих речовин у заданих точках -найближчі  точки житлової забудови - № 1,2 та границя  нормативної санітарно-захисної зони - №3,4 наводяться у таблиці 4.3, зробленої  по результатам розрахунків. 
Розрахункові концентрації у заданих точках

Речовина	Номер точок
		1	2	3	4
		Житлова забудова		нсзз
		Концентрація, частки ГДК
Азоту двоокис (без фону)	0,007	0,017	0,017	0,017
Азоту двоокис (з фоном 1,073 ГДК)	1,08	1.09	1,09	1,09
Сажа (без фону)	0	0	0,0054	0,0054
Сажа (з фоном 0,1246 ГДК)	0,12	0,12	0,13	0,13
Вуглецю окис (без фону)	0	0	0	0
Вуглецю окис (з фоном 1,622 ГДК)	1,62	1,62	1,62	1,62
Метан (без фону)	0,00062	0,00078	0,0020	0,0012
Сірководень (без фону)	0,091	0,11	0,29	0,17
Аміак (без фону)	0,099	0,12	0,32	0,19

З таблиці 4.3 виходить що максимальна  концентрація забрудненості повітряного басейну викидами КБО «Б» у житловій забудові (точки № 1,2) та на границях нормативної санітарно-захисної зони (точки №3,4) без урахування фону дуже не значні та не перевищують норми ГДК.

4.2.1. Санітарно-захисна смуга

Розмір СЗЗ установлюється у відповідності з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.96р. та перевіряються розрахунками у  відповідності з ОНД-86, ураховуючи реальну санітарну ситуацію (фонове забруднення, особливості рельєфу, метеоумови, троянду вітрів).

Об'єкти, що є джерелами  виділення в оточуюче середовище шкідливих і з неприємним запахом  речовин, слід відділяти від житлової забудови санітарно-захисною зоною (СЗЗ).

Розміри нормативної СЗЗ  до межі житлової забудови встановлюють залежно від потужності підприємства, особливостей технологічного процесу виробництва, характеру і кількості викидаємих у атмосферу шкідливих та з не- 
приємним запахом речовин. Відповідно до санітарної класифікації промислових підприємств розміри санітарно-захисної зон встановлюється в межах від 50 до 3000 м залежно від класу небезпеки підприємства. [6]

Розмір санітарно-захисної зони для Безлюдівських очисних  споруд складає 500м, клас небезпеки - 2 .

Результати розрахунку розсіювання  забруднюючих речовин, виконаних на КБО «Б» показав, що ізолінії в 1ГДК  для всіх викидаемих у атмосферу  домішок відсутні. Тому розрахункова СЗЗ для підприємства не визначаться. У розрахункових точках на границі нормативної санітарно-захисної зони та у межах прилеглої житлової забудови концентрація домішок не перевищує 1ГДК.

Для майданчик КБО «Б»  №1: житлова забудова не входить в межі нормативної СЗЗ.

Розрахунок забрудненості  повітряного басейну викидами «КБОБ» на перспективу показав що не спостерігається перевищень норм ГДК на межі СЗЗ і в житловій забудові. Введення нових джерел трохи збільшує викиди азоту двоокису і аміаку.

Проведений аналіз дозволяє прийняти розміри СЗЗ майданчика №1 на існуюче положення і перспективу по межі нормативної СЗЗ.

4.2. Оцінка впливу КБО «Безлюдівський» на поверхневі води 4.2.1. Розрахунок поверхневого стоку

Поверхневий стік з території  міст і промислових майданчиків  є істотним джерелом забруднення  і засмічення водних об'єктів. Контроль над відведенням забрудненого поверхневого стоку регламентується Державним  стандартом України ДСТУ 3013-95 «Правила контролю над відведенням дощових і снігових стічних вод з території міст і промислових підприємств».

Поверхневий стік містить  у собі дощові, снігові й поливомийні  стічні води. Він буває організованим і неорганізованим. 
На КБО «Б» неорганізований поверхневий стік, оскільки на даний час зливова каналізація на підприємстві не працює. Весь поверхневий стік талих, дощових й поливомийні вод здійснюється по рельєфу місцевості.

Залежно від складу накопичених  на території пром. майданчиків і  речовин, що змиваються поверхневим стоком, промислові підприємства ділять на дві групи. До першої групи відносять підприємства, поверхневий стік с території якої не містить речовин з токсичними властивостями ти близький по своєму складу до дощового стоку з районів житлової забудови. До цієї групи підприємств відноситься і КБО «Безлюдівський». [35]

Розрахунок загального стоку  дощових вод з території підприємства проводиться відповідно до СНіПа П-32-74. Дані для розрахунків наведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4.

Вихідні данні для розрахунку

№	Вид водозбірної тери-	Площа те-	Площа тери-	Питома	Питома
п/п	торії	риторії, га	торії, м	вага %	вага в частках
1	Забудована територія	38,3	383000	49	0,49
2	Газони, зелені насадження	13,9	139000	35	0,35
3	Водонепроникні поверхні	29,8	298000	16	0,16
	Усього	82	820000	100	1

Значення коефіцієнта  стоку для водозбірного басейну  розраховується як средньозважене для  всієї площі за формулою:

і

де а; - вагові коефіцієнти, для і-го виду території розраховується за формулою а; = ¥{/¥;

Тс [ - площа водозбірної території ( наводиться в таблиці 4.4.), га; Ч![ - коефіцієнти стоку для різних видів покриттів (табл.4.5). 
оказники коефіцієнтів стоку

Вид водозбірної поверхні	Величина коефіцієнта стоку
		дощовий стік	сніговий стік
Забудовані території	0,6	0,6
Водонепроникні поверхні	0,6	0,91
Газони, зелені насадження	0,1	0,2

Розраховуємо щ-вагові коефіцієнти: аі= 0,49; а₂= 0,35; а₃= 0,16. Визначаємо величину коефіцієнта стоку за формулою: ¥_д=0,49 х 0,6+0,35 х 0,1 +0,16 х 0,6=0,425, ¥_с=0,49 х 0,6+0,16 х 0,91 +0,35 х 0,2=0,509. Об'єм дощових та снігових вод за рік розраховується за формулою: \¥д= 10 хНхТ хр,м³/рік Б- площа водозбірної території^ наводиться в табл. 4.4), га Н - шар опадів за теплий або холодний період року складатиме відповідно 325 та 170 мм.[37]

\Уд=10х0,425х82х325=113262,5 м³/рік, \\^с=10х0,5096х82х 170=71038,24 м³/рік. Об'єм поливомійних стічних вод визначається за формулою та наводиться у таблиці 4.6:

\У=10х_тхкхР_тх^хР, м³/рік.

де т - витрата води на миття одиниці площі л/м2; к - кількість миття в році;

- площа оброблюваних покриттів га;

коефіцієнт стоку поливомійних стічних вод;

Таблиця 4.6.

Результати розрахунку об'єму поливомійних стічних вод.

№	Вид водозбір-	Витрата води	Кіль-	Б оброб-	Об'єм поли-
п/	ної поверхні	на миття оди-	кість	люваних	вомійних сті-
п		ниці площі	миття в	покриттів	чних вод
		л/м2	рік	га	м3/рік
1	Газони, зелені	4,5	ЗО	13,9	11 259

  

№	Вид водозбір-	Витрата води	Кіль-	Б оброб-	Об'єм поли-
п/	ної поверхні	на миття оди-	кість	люваних	вомійних сті-
п		ниці площі	миття в	покриттів	чних вод
		л/м2	рік	га	м3/рік
	насадження
2	Водонепроникні поверхні	0,5	ЗО	29,8	2 689
	Усього	5,0		43,7	13 948

Загальний об'єм поверхневого стоку з водозбірної території  за рік визначається як сума складових:

\У_Д + \У_С + \У_ПМ,

де \¥_д, W_c, \¥пм - об'єми дощових, снігових та поливомійних стічних вод . \¥=113 262,5+71 038,24+13 948=198 248,7 м³/рік

Сумарне значення річного  виносу речовин з поверхневим  стоком розраховується за формулою: О_і=\УхС_і

де С; - концентрація і-тої  речовини в поверхневому стоці, г/м³. Результати розрахунку річного виносу речовин з поверхневим стоком на-

водяться у таблиці 4.7.

Таблиця 4.7.

Результати розрахунку річного  винесення речовин з поверхневим  стоком.

№ п/п	Показник	Концентрації речовин в дощових стічних водах г/м3    [35]	Сумарне значення річного винесення  речовин з поверхневим стоком т/рік
1	Зважені речовини	500	396
2	БПК5	20	5,9
3	ХПК	100	39,6
4	Нафтопродукти	10	5,9
5	Мінеральний склад	200	99,1

З таблиці 4.7 виходить, що сумарне  значення річного виносу речовин  з поверхневим стоком с території  підприємства складає: по зваженим речовинам 396 т/рік, БСК₅ 5,9 т/рік, ХПС 39,6 т/рік, нафтопродуктам 5,9 т/рік, мінералізації 99,1 т/рік. 
4.2.2. Розрахунок кратності розбавлення

Найважливішим чинником, що визначає концентрацію речовини в контрольному створі при випуску стічних вод у водний об'єкт є розбавлення стоків основним потоком. Причина розбавлення - турбулентність. Залежно від джерел турбулентності розрізняють основне і початкове розбавлення.

Основне розбавлення відбувається в результаті перемішування, являючи  собою слідство турбулентності основного  потоку . Оскільки всі природні водо-токи є турбулентними потоками, основне  розбавлення існує завжди.

Причиною початкового  розбавлення є додаткова турбулентність, що виникла на межі струменя стічних вод і основного потоку. Ця додаткова турбулентність викликається різницею швидкостей руху цих двох потоків. Початкове розбавлення посилює основне, проте для його виникнення потрібні певні умови.

Вихідні данні по річці  Удидля розрахунку кратності розбавлення[16]:

д_с4= 250тис. м³/сут = 2,89 м³/сек

<2ф= 0,072 м³/сек

Ь = 350м

п_ф = 2,5 м

У_ф = 0,0041 м

п_ш = 0,04

ширина -7м

6₀ = 2 м - 0 існуючого випуску

Величина розбавлення  оцінюється кратністю розбавлення. п₀ - кратність основного розбавлення п_н - кратність початкового розбавлення Загальна кратність розбавлення: