Оценка воздействия КБО " Безлюдовский" на окружающую среду

Середня відносна вогкість повітря  літнього періоду складає 60-65%, середня найжаркішого місяця 47%о, в зимовий період 78-81%).

Середньорічна кількість  опадів складає 510 мм/рік. їх мінімум  припадає на липень (70-75 мм), мінімум - на грудня (25-30мм). Взимку переважають опади в твердому стані - сніг, крупа, але не рідкість і дощі (20-25%). Число днів, в які випадають опади складає 146. Інтенсивність ливня при його тривалості 20 мін досягне 1,6 мм/м2. Територія району належить до області з достатнім зволоженням.

Сніжний покрив утворюється  на початку грудня, сходить в кінці  березня. Середня з самих декадних висот сніжного покриву за зиму складає  20 см, нормальна величина маси снігового покриву досягає 95-100 кг/м2, нормальна глибина промерзання ґрунтів - 1,2м. [2]

В даному районі протягом року переважають вітри наступних  напрямів: взимку - схід, південний схід; влітку - захід, північний захід. Річна  повторю-вальність вітру в відсотках  приведена в таблиці 1.1. По середньорічних показниках повторюваності вітру побудована троянда вітрів (мал. 1.). На осях сторін світу відкладена повторюваність вітру в відсотках. [З 7]

Таблиця 1.1.

Річна повторювальність вітру  у відсотках

Пн	Пн-С	С	Пд-С	Пд	Пд-3	3	Пн-3	Штиль
10	11	18	13	10	11	15	11	15

Середньорічна швидкість  вітру складає 4, 33 м/сек. Максимальна  швидкість вітру 5%> забезпеченістю, складає 22 м/сек. Величина швидкісного натиску вітру досягає 30 кгс/м .

Відповідно до географічного  положення територія Харкова  протягом року одержує значну кількість сонячної радіації. Взимку радіаційний баланс нега- 
10

-язний, оскільки поверхня  землі випромінює більше тепла,  ніж поглинає. Зміна залансу сонячної  радіації протягом року визначає  зміну сезонів року. Річний граційний  баланс для Харкова дорівнює 39,4 ккал/см .

В Харкові, де промислові підприємства викидають в повітря велику кіль-исть продуктів згорання, що є ядрами конденсації, а також водяної  пари, спостерігається велике число днів з туманами. Частіше всього в Харкові тумани спостерігаються в осіннє-зимовий період.

Ще однією з важливих кліматичних  характеристик є хмарність. В  Харкові найбільша вірогідність ясного неба по загальній хмарності  спостерігається в серпні (43%), якнайменша в грудні (3%>). Вірогідність похмурого  неба найбільш велика в холодний період року (80-84%) з листопаду по січня. [З8]

Рисунок 1.

Троянда вітрів

1.3. Характеристика біотичних компонентів

Зелені насадження є: механічним і біологічним фільтром, що очищає атмосферне повітря від пилу і газів; екраном, що відбиває звук (шум). Вони підвищують іонізацію повітря і насичують його сполуками з фітонцидною активністю, що сприяє значному оздоровленню повітряного басейну міста, благотворно впливає на мікроклімат, обмежує силу вітру, регулює температуру і відносну вологість повітря. Зелена зона м. Харкова розташована в межах лівобережного лісостепу і степової зони. Зелені насадження у місті займають площу 15,4 тис. га. Показник озелененості міста складає 50,4 % при нормі 45 %>. На одного 
мешканця міста припадає 105,6 м² зелених насаджень при нормі 67 м². Площа зелених насаджень загального користування (парки, лісо-, луго-, гідропарки, сади, сквери) складає 7,5 тис. га. На одного мешканця міста припадає 51,1 м².

Зелена зона міста представлена: лісами приміської зони та лісопаркового  масиву; парками на місці лісів; парками  на місці цвинтарів і колишніх кварталів житлової одноповерхової забудови; парками, створеними заново; берегозахіс-ними насадженнями уздовж річкових русел; насадженнями санітарно-захисних зон промислових підприємств; полезахисними  насадженнями на сільськогосподарських землях міських окраїн; насадженнями цвинтарів; садами.

Найбільші площі, зайняті  зеленими насадженнями, розташовані  уздовж західної і північної границь  міста, удаючись «язичками» по балках глибоко в забудовані квартали. Недостатня кількість зелених насаджень  на північному сході, сході і південному сході міста, де переважно розташовані  промислові зони. Це негативно позначається на санітарно-екологічному стані Орджонікидзевського, Фрунзенського, Комінтернівського, Червонозаводського районів. [27]

1.4. Геологічна будова і гідрогеологічні  умови

Безлюдовські очисні споруди  розташовані на південній околиці  р. Харкова в прибудовах прилуксько-удайской і кадайсько-тасмінськой тераси р. Уди.

Природна поверхня території  їх практично рівна, з абсолютною відміткою 115-125м, із загальним ухилом на захід - до р. Уди, проте, вона значною мірою змінена інженерною підготовкою і забудовою (підсипки, зріз, земляні роботи і т.д.). В геологічній будові беруть участь відкладення палеогенового і четвертного віку.

Дана територія в геологоструктурному  відношенні розташовується в межах дніпровсько-донецької западини і характеризується наявністю міцної товщі осадових порід. Геологічна будова і тектоніка обумовлює тут наявність 2-х зон у вертикальному розрізі, що містять водоносні горизонти : нижня -(середня юра і більш старші відкладення), вмішає мінералізовані підземні води і верхня - 
мм(четвертинні відкладення - верхня юра), що містять прісні води, в основному, придатні для гос-питного водопостачання.

Безпосередньо для ділянки  розташування водозабору КБО «Безлюдовсь-кій» характерна наявність таких водоносних горизонтів:

- у відкладеннях Харківсько-Київського  ярусів;

- у відкладеннях нижнього  палеогенового віку;

- у відкладеннях верхньої  крейди (тріщіновата зона);

- у відкладеннях секомана;

- у відкладеннях нижньої  крейди;

- у відкладеннях верхнеюрского  віку.

Характерним для водоносного  горизонту Харківсько-Київського ярусів є великий зміст з'єднань заліза, підвищена агресивність по відношенню до металу, і недостатня захищеність в санітарному відношенні при розташуванні свердловин в межах очисних споруд.

Водоносність нижніх палеогенових відкладень незначна у зв'язку з  малою потужністю водовміщаючих  порід, представлені пісковиками, які  перешаровуються з глинами.

Меловодні також і верхньокрейдяні  відкладення (тріщіновата зона) у  зв'язку з віддаленістю від низьких відміток річкової долини.

Геолого - гідрогеологічні  умови в межах розташування трьох  верхніх горизонтів ілюструються даними буріння і випробування розвідувальної свердловини. Ці данні наводяться у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

еологічні умови в межах розташування трьох верхніх горизонтів

№		Геологіч-		Опис порід	Інтервал заля-
го-		ний вік			гання в м
рту					від		ДО
1		Q		Ґрунтовий шар, суглинок	0,0		6,0
2		Q		Глина коричнева щільна карбонатна	6,0		13,0
3		Pq hr		Глина жовтувато-зелена і ясно-зелена тонко-піщана	13,0		30,0
4		РЯку		Пісковик сірувато-зелений слюдяний з	30,0		43,0
			прошарками глин, тріщиноватий, водоносний
5			Глина сірувато-зелена щільна		43,0	52,0
6			Глина голубувато-зелена мергелиста, щільна		52,0	69,0
	Ряі		Пісковик сірий вапняний окрімінілий, міцний з прослоями глин темно-сірих, водоносний		69,0	76,0
8	Ря 1		Мергель світло-сірий, крейдоподібний, в'язкий		76,0	105,0

Випробування (сумісне) пісковиків і крейди показали малу водорясність в цих відкладеннях.

У зв'язку з незупинним винесенням крейди, стовбур свердловини на глибинах 76^-105 був затампован.

Водоносний горизонт у  відкладеннях сеномана також малопридатний  до використовування через дрібнозернисті і глинисті водовміщаючі піски.

Найширше використовування на прилеглій території водоносних горизонтах у відкладеннях нижньої крейди і верхньої Юри. Водовміщаючі відкладення в прибудовах западини мають значну потужність і широке розповсюдження чим обумовлено наявність стабільних і могутніх водоносних горизонтів артезіанського типу, гідравлічно зв'язаних в межах області живлення. Живлення і розвантаження горизонту відбувається за межами Харківської області. Водоносний горизонт володіє натиском порядку 496, 5-693,25м. Загальна продуктивність свердловин змінюється від 2,42 до 47,2 л/сек частіше 5-30 л/сек. Питомі дебіти в більшості свердловин м. Харкова, складають порядка 1 -5 л/сек.

Режим нижньокрейдового горизонту  вивчався в умовах експлуатації в  м. Харкові і характеризується поступовим падінням п'єзометричних рівнів. В результаті тривалої експлуатації створилася величезна депресивна воронка. Глибина депресії складає більше 60м.

Геологічний розріз свердловини  № 2 , водозабору комплексу біологічної  очистки «Безлюдівський» приводиться  на рис. 2. Оцінка якості води для свердловини № 2 приводиться у 2 розділі пояснювальної записки. [22] 

 

 

 

 

природних та антропогенних ґрунтів

Ґрунтовий покрив міста формується тривалий час, міські ґрунти спадкують  як певні характеристики природних  ґрунтів, так і відбивають інтенсивність  і характер промислового розвитку міста. Ґрунт є важливим фактором формування рівня здоров'я населення. Він суттєво впливає на якість води поверхневих та підземних джерел водопостачання, на якісний склад атмосферного повітря, склад харчових продуктів.

Для території м. Харків характерні опідзолені лісостепові ґрунти: сірі, світло-сірі, темно-сірі, опідзолені і  реградовані чорноземи, дерново-підзолисті і 
во-піщані ґрунти терас борів, солонці і солонцюваті ґрунти. Опідзолені о-сірі і сірі ґрунти поширені на порівняно невеликих площах, в основному лісами. Величезні масиви займають чорноземи звичайні. Міські ґрунти виконують роль природного геохімічного бар'єру, тому в них накопичуються забруднюючі речовини які надходять з атмосферного повітря, талих і дощових вод. На санітарно-гігієнічні показники ґрунту також впливають таки чинники, як наявність звалищ побутових і промислових відходів, відсутність централізованого відводу каналізаційних стоків від приватної забудови. [26]

Для м. Харкова характерно забруднення ґрунтів важкими  металами — мідь, ртуть, цинк, свинець, кадмій, хром, які накопичуються  у поверхневому горизонті ґрунтів. Вздовж крупних транспортних магістралей  характерна надмірна концентрація свинцю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

Антропогенний покрив складається  з елювіально-делювіальних суглинків, алювіальних глинисто-піщаних порід.

Забруднення ґрунтів на територіях санітарно-захисних зон, місцях відпочинку, територіях дитячих закладів відхилення від нормативних величин фіксується у 40 % проб, у 20 % — у районах розташування підприємств.[З 8]

1.6. Техногенні компоненти території

Харків — велике сучасне  місто, один з найбільш розвинутих промислових центрів України. У галузевій структурі промислового комплексу провідна роль належить машинобудуванню та металообробці, електроенергетичній, паливній, харчовій та медичній промисловості, добре розвинуті деревообробна, поліграфічна та хімічна галузі, місто має розвинену будівельну базу.

Найбільшими підприємствами міста є: завод імені Малишева, Злектротяжмаш, Харківський електромеханічний  завод, Южкабель, Турбоатом Харківський  тракторний завод (ХТЗ), Харківський  машинобудівельний завод «ФЗД», Харківський вагоноремонтний завод, Харківський приборобудівельний завод, Харківський «Жіркомбінат», Харківська бісквітна фабрика. 
Паливно-енергетичний комплекс харківської області є ведучим в Україні за об'ємами енергоносіїв (газу і газоконденсату), і об'ємах виробництва електроенергії.

Особливості паливно-енергетичного  комплексу обумовлені двома чинниками: перше - в області здобувається майже 40% газу України; по друге - енергетична система області забезпечується, в основному, за рахунок власних генеруючих потужностей.

Основним джерелом енергозабезпечення області є Змієвськая ГРЕС. Разом з п'ятьма ТЕЦ вона представляє електроенергетичну базу Харкова. [2]

З огляду транспортно-географічного  положення Харківщина займає зручне, завдяки тому що розташована на перетині міжнародних шляхів "північ-південь" і "захід-схід". Транспортна мережа вельми розгалужена. Територією області проходять найбільші державні автомагістралі: Київ - Харків - Ростов і Москва - Сімферополь.

Харків - головний вузловий центр  залізничного повідомлення Східної  України, який обслуговує 6 суміжних областей.

У місті діє розгалужена  мережа вуличного суспільного транспорту: маршрутних таксі, автобусів, тролейбусів, трамваїв. З 1975 р. діє метрополітен, що складається з 3 ліній, функціонує 28 станцій загальна довжина 35,6 км.

Місцевий аеропорт в 1995 році одержав статус міжнародного і має  нагоду приймати літаки всіх типів.