Оценка воздействия КБО " Безлюдовский" на окружающую среду

п - п₀ хп_н

Для даного випадку, розрахунок кратність основного розбавлення  розраховувати не потрібно, оскільки ці данні при розрахунку С_Гдс не знадобились. 
Розрахунок кратності початкового розбавлення (для зосередженого водовипуску)

При розрахунку параметрів зосередженого  водовипуску необхідно дотримуватися двох умов при розрахунку швидкості істечіння стічних вод (Уст > 2 м/с; і Уст > 4><Уф), а також дотримувати конструктивної умови для визначення діаметра водовипуску (сіо > 0,1 м, градація діаметра йде через кожні 5 см). Діаметр оголовка визначається по формулі: 14x0

ст

П х Г_ст

але оскільки діаметр головки  нам не відомі, він рівний 2 м, а У_Ст дуже малий (1,8 м/с) тому не дотримується умова по розрахунку швидкості істечіння стічних вод необхідних для визначення початкового розбавлення, ми можемо знайти Уст за допомогою формули сіо:

4х^ ₌ ^ с/₀²хП   2²хЗД4

Після того, як визначені  параметри водовипуску, визначається кратність початкового розбавлення. Оскільки Уст < 2, то п_н =1.

4.2.3. Розрахунок концентрації гранично  допустимого скиду

КБО «Безлюдівський» здійснюють скидання стічних вод в р. Уди (в межі населеного пункту), тому норми  якості води повинні виконуватися для  господарсько-побутової категорії водокористування, водовипуск зосереджений.

При використовуванні зосередженого  водовипуску для скидання стічних  вод у водоток в межі населеного пункту норми якості води повинні  дотримуватися вже в самій стічній воді, тобто якість стічної води не повинна перевищувати ГДК. Результати розрахунку концентрації граничнодопустимого скиду наводяться у таблиці 4.8 - якість води в водному об'єкті та стічних вода.

При цьому розрахунок проводитися  окремо для:

- зважених речовин;

- речовин знаходяться  в загальних вимогах і речовин,  що належать до 3 і 4 класів небезпеки,  а також єдиних в своєму  ЛІГВ; 
- речовин 1 і 2 класів небезпеки з однаковим ЛПВ;

Данні наведені у таблиці  по Сет були узяті на підприємстві КБО «Б» з журналу ПОД 13, а Сф наданих Обласним управління екології.

Таблица 4.8.

Якість води в водному об'єкті та стічних вода С_Гдс

Показники	Сф мг/л	Сет мг/л	ГДК	ЛПВ	кн	Сгдс	Оцінка
Завислі речо-	21	10	ф+0,75	-	-	10(15*)	+
вини
БСК пов	8,55	14,0	6,0	-	-	6,0(15*)	+
Мінералізація	672	700	1000	-	-	700	+
Сульфати	154	149	500	орг.	4	149	+
Нітрити	1,10	2,05	3,3	сан-т	2	2,05	+
Нітрати	15,10	15,3	45	сан-т	3	15,3	+
Амоній со-	3,04	2,5	1,29	орг.	3	1,29	-
льовий
Хлориди	64	106	350	орг.	4	106	+
Нафтопродукт	0,14	0,3	0,3	орг.	4	0,3	+
ХСК	45,2	48	30	-	-	30(80*)	+
СПАР	0,015	0,039	0,5	орг.	4	0,039	+
Мідь	0,005	0,006	ОД	орг.	3	0,006	+
Залізо	0,18	0,261	0,3	орг.	3	0,261	+

(*) нормативи гранично  допустимого вмісту забруднюючих  речовин, які встановлюються для  комунальних споруд повного біологічного  очищення стічних вод, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.99 р.

- Зважені речовини

Концентрація гранично допустимого  скидання визначається по формулі:

Сгдс⁼гпіп (С_гдс^р03; С_ст). де С_сх - концентрація зважених речовин в стічній воді, мг/дмЗ ; С_ГДс ^Р°³ - величина, визначувана по формулі

Сгдс^Р°³=Сф + Д.п_н де А - допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиданні в нього стічних вод.

Сгдс^р°³ = 21+ 0,75*1 = 21,75мг/л

 

Відповідно Сгдс ⁼ 10 мг/л

Для речовин, що знаходяться  в загальних вимогах і речовин, що належать до 3 і 4 класів небезпеки, а  також єдиних в своєму ЛПВ повинна  виконуватися вимога С_Гдс < С_Ст, яке діє завжди при розрахунку С_гдс.

Концентрація гранично допустимого  скиду визначається за формулою:

Сгдс^тіп (ГДК; С_СТ).

Дивлячись на таблицю 4.8 можна зробити висновок, що стічні води які скидаються після очистки на КБО «Б» не відповідають нормативам якості за таким показником як - амоній сольовий. Виходить що очисні споруди скидають не доочищену воду, якість якої перевищує навіть ГДК по цьому показнику. Але це не так, тому що ліміти ГДС речовин з стічними водами в водний об'єкт (надані Державним управлінням екологічної безпеки в Харківській область) не по одному з наведених у таблицю 4.8 показників не перевищуються.

4.3. Оцінка впливу об'єкту на  ґрунт

Для того, щоб оцінити дію  об'єкту на ґрунт прилеглої до нього  території, необхідно розрахувати  орієнтовне навантаження по азоту від  викидів підприємства.

Досліджуване підприємство надає навантаження на ґрунт тільки по азоту. На КБО «Безлюдівський»  азот у чистому виді не викидається, тільки у вигляді такої речовини як діоксид азоту (Ж)₂), зокрема викиди відбуваються від котельної та боксів.

Вихідні дані для розрахунку максимальної концентрації забруднюючої речовини, створюваної від даного підприємства по діоксиду азоту складають -0,00018 мг/м , тобто це середня сумарна  концентрація азоту яка розсіюється  в приземному шарі атмосфери на всій території підприємства.

Розрахунок орієнтовного навантаження по азоту, створюваного викидами підприємства, проводять по формулі:

Р_м = С_к       К, кг/(км²*доб)

де CN - сумарна концентрація азоту в приземному шарі атмосфери створювана за рахунок викидів підприємства, мг/м³; 
VI - швидкість випадіння опадів, яка дорівнює 0,125 см/с К - коефіцієнт пропорціональності, який дорівнює 864 Критичне навантаження на ґрунти приймають рівним : Р*г = 1 т/км² • рік Р_к = 1-1000/365=2,74 кг/км² • доб

Оцінку проводять шляхом порівняння відносного навантаження по азоту , шляхом розрахунку сумарного  навантаження: Для розрахунку необхідно  визначити концентрацію азоту в  приземному шарі. Для розрахунку навантаження по азоту: N02 переводимо в N5

^N02      ^ N02

деМ" та М^т* молярні маси азоту і діоксиду азоту.

0,00018 _ 46. X    "14^;

Х= 0,00018*14/46 =0,000055 мг/м³:

Тоді навантаження дорівнює:

Р_к = 0,000055 * 0,125 * 864 = 0,00594 кг/(км²*доб);

Критичне навантаження дорівнює: Г'.^ЬЩ*- = 0,0022

кр ⁷

Проаналізувавши результати розрахунків, можна зробити висновок, що викиди підприємства не створюють  істотного навантаження на ґрунт  прилеглої території.

4.4. Оцінка впливу об'єкту на  біотичні компоненти

Оцінка стану зелених  насаджень проводиться за допомогою  шкали санітарно-гігієнічного стану  дерев, в якій виділяють 6 класів стану: 1 клас - здорові дерева; де І - середній клас стану древостоя;

Кі - клас стану виду;

Пі - кількість дерев кожного класу стану;

N - загальне число дерев  даної категорії стану.

Зони пошкодження лісових  насаджень виділяють згідно таблиці 4.9.1 Загальний клас стану по ділянці розраховується по формулі:

де n1 - кількість видів на ділянці.

Результати розрахунку середнього класу стану дерев по кожному  виду і класу наводяться в таблиці 4.9. 
2 клас - ослаблені дерева (спостерігається усихання неголовних гілок (не більш трьох));

3 клас - сухогіллясті дерева (усихання міні 1/3);

4 клас - сухокронні дерева (усихання 1/3 - 2/3 крони, з'являються  збудники гнилі);

5 клас - усихаючи дерева (усихання  більше 2/3 крони, ознаки зараження  стовбурів збудниками);

6 клас - сухостій.

В ході оцінки стану зеленого масиву, проводиться:

1) виділення найхарактерніших  видів;

2) підрахунок в межах  кожного виду кількості дерев,  що належать до кожного класу стану;

3) розрахунок середнього  класу стану для кожного вигляду,  проводиться по формулі:

(К₁ х п_х + К₂х п₂ + К_і х п_і) 
Шкала оцінки санітарного стану і виділення зон пошкодження древостою

Індекс стану	Санітарний стан де-	Середня катего-	Зона пошко-
	рев	рія стану	дження
1,0-1,5	Здорове	1	4
1,51-2,5	Ослаблене	2	3
2,51-3,5	Сильне ослаблене	3	2
3,51-4,5	Усихаючи	4	1

Таблиця 4.9.1.

Розрахунок середнього класу стану  дерев по кожному виду і класу

№ п/ п	Види дерев	кількість	Кількість дерев в кожному класі						Серед, кл.	Санітарний стан	Серед, категорія стану	Зона по- шко- джен ня
				1	2	3	4	5					6
1	Яблуня домашня	3		3					2	Ослаблене	2	3
2	Тополя біла	5	3	2					1,4	Здорове	1	4
3	Липа серцелиста	8	8						1	Здорове	1	4
4	Каштан кінський	7	4	3					1,4	Здорове	1	4
5	Клен американський	18	13	2	3				1,4	Здорове	1	4
6	Береза бородавчаста	4	2		2				1,5	Здорове	1	4
7	Верба біла	3	2	1					1,3	Здорове	1	4
8	Ялина звичайна	6	3	2	1				1,3	Здорове	1	4
9	Тополя пірамідна	12	9	3					1,25	Здорове	1	4
10	Дуб звичайний	12	8	2	2				1,4	Здорове	1	4
Середній клас по виборці									1,4

Як показано в таблиці, загальний стан дерев у вибірці  відноситься до першого класу - дерева здорові. 
5. Заходи з охорони та відновлення довкілля

5.1. Аналіз сучасного стану мулового  господарства на Безлюдівських  очисних спорудах

Комплексу біологічного очищення "Безлюдівський" забезпечує повне  біологічне очищення суміші побутових і виробничих стічних вод. В результаті очищення стічних вод утворюються 3000 м /доб. осадів стічних вод (ОСВ) вогкістю близько 97,5%.

Утворений при біологічному очищенні стічних вод осад (мул) необхідно  зневоднювати. До 2004р. їх зневоднення  здійснювалося на мулових майданчиках та мулонакоплювачах КБО «Б». Після 2004р. було введене в експлуатацію технологічне обладнання «Вестфалія Сепаратор» (Німеччина) що забезпечує зневоднення 3000 м /доб. осаду на майданчиках існуючого цеху механічного зневоднення. Але введене в експлуатацію технологічне обладнання не в змозі повністю зневоднити весь осад який знаходиться на КБО «Б». Адже крім осадів які утворюються безпосередньо від КБО «Б» туди транспортуються для подальшої обробки осади «Диканівських» очисних споруд. Крім того вартість обробки осадів на цьому обладнанні складає у середньому 30-40% загальних витрат на очищення стічних вод. Таким чином осад який не був зневоднений механічним шляхом відправляють зневоднюватись природним шляхом на мулові майданчики.

Така технологія зневоднення (природне висушування) застаріла та вимагає постійного розширення мулових майданчиків за рахунок додаткових площ, необхідних для їх розміщення. Дефіцит земельних площ складає 134га (при потребі у 260га є тільки 126га). Недолік площ призводить до того, що в період па-водків та злив виникає вірогідність надходження осадів стічних вод в поверхневі водоймища, забруднюючи р. Сіверський Донець — джерела водопостачання трьох областей Харківської, Донецької та Луганської.

В даний час склалася тупикова ситуація коли йти по шляху розширення мулових майданчиків нереально, оскільки виділення додаткових земельних  ділянок неможливе. В той же час постійне накопичення осадів може привести до 
екологічної катастрофи в районі Безлюдівки та в Харківському регіоні в цілому.

Виходячи з ситуації що склалася потрібно знаходити нові альтернативні  методи та напрямки утилізації осадів стічних вод (ОСВ). Одним із таких  прикладів утилізація осадів стічних вод може стати технологія виробництва асфальтобетону, яка вже була успішно апробована в промислових умовах з економічним ефектом від її упровадження у м. Луганськ.

Сутність розробленої  технології полягає в тому, що спеціально підготовлений відхід (осад) використовується в якості наповнювача (мінерального порошку) при виробництві асфальтобетону.

В ході проведення ряду експериментів  по вивченню властивостей ОСВ і добавки  з нього наповнювача у асфальтобетон, була визначена його позитивна роль в структуроутворенні асфальтобетону. Для ефективного використовування ОСВ необхідно провести ряд підготовчих  операцій, що перетворять його в  сухий порошкоподібний матеріал зі схожими властивостями мінерального порошку [1].

Для досягнення цієї задачі пропонується влаштовувати на території, зайнятій під відвали, спеціальні споруди, де здійснюватимуться процеси сушки і механічного диспергування відходів, для отримання з них необхідного продукту. На рисунку 3 представлена технологічна схема підготовки ОСВ.