К числу основных вопросов, изучавшихся представителями Ф.Ш., относятся такие, как анализ философских, мировоззренческих и методологическ

4.2.  Атмосферне повітря  міста Вінниця 

      Основна відмінність газового складу повітря  Вінниці від сільського — це присутність  в міській атмосфері забруднюючих речовин надто високої концентрації. Звичайно, сільське повітря теж не є чистою газоподібною сумішшю із азоту, кисню, вуглекислого газу та ін. В ній можна виявити продукти розпаду рослин, тверді частинки підняті вітром з верхнього шару ґрунту. Проте в атмосфері міста можна знайти не тільки вказані забруднюючі частинки, гази, але й такі домішки, які пов'язані з діяльністю людини.

      Значний розвиток в місті одержали машинобудівна, приладобудівна, промисловість будівельних матеріалів та інше. Промислові підприємства в основному зосереджені в північному та східному промислових районах міста. Одним з головних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу міста є ВО «Хімпром», м'ясокомбінат, завод тракторних агрегатів, ДПЗ-18, асфальтобетонний завод (АБЗ), завод керамзитового гравію. Серед викидів цих заводів — пил мінеральних добрив, синтетичних миючих порошків, окисли азоту, сірки, фтористі сполуки, аміак та ін. Всього промисловими підприємствами в атмосферу міста викидається більше 100 найменувань шкідливих речовин.

      Основна відмінність газового складу повітря  Вінниці від сільського — це присутність  в міській атмосфері забруднюючих речовин надто високої концентрації. Звичайно, сільське повітря теж не є чистою газоподібною сумішшю із азоту, кисню, вуглекислого газу та ін. В ній можна виявити продукти розпаду рослин, тверді частинки підняті вітром з верхнього шару ґрунту. Проте в атмосфері міста можна знайти не тільки вказані забруднюючі частинки, гази, але й такі домішки, які пов'язані з діяльністю людини.

      Основними забруднюючими речовинами, що викидаються  в атмосферу міста промисловими підприємствами і автомобільним  транспортом є такі гази як діоксид сірки, окисли азоту, окисли вуглецю, фтористі сполуки тощо. Крім того, в повітрі міститься велика кількість твердих частинок — аерозолів.

      Викинуті  в атмосферу промислові відходи  не пасивні, вони приймають участь в  багатьох хімічних взаємодіях. Деякі  забруднюючі речовини являються каталізаторами, що прискорюють хімічні реакції. Під впливом сонячної радіації відбувається утворення озону і фотохімічного смогу. Про виникнення смогу в Вінниці вказувалось у пресі.

          У м.Вінниці за 2006 рік викиди шкідливих речовин становили майже    5 тис.тонн (що практично на рівні попереднього року). Щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку на квадратний кілометр в обласному центрі склала 82 т, що значно (в 16 раз) більше, ніж в цілому по області, обсяги викидів у розрахунку на кожного жителя міста складають 13,7 кг. Основними забруднювачами повітря в обласному центрі є підприємства газопостачання, викиди від яких склали 56% у загальних викидах шкідливих речовин, постачання пари та гарячої води – 14% та підприємства харчової промисловості – 12%.

      Стан  забруднення атмосферного повітря  у межах м. Вінниці контролюється  за допомогою 2-х стаціонарних постів ЦГМ по 7-ми показниках рівня забруднення  атмосферного повітря щоденно.Держуправління екології та природних ресурсів здійснює контроль за промвикидами шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення щорічно на 15 підприємствах по специфічним показникам.

      Випадків  високих забруднень і екстремально високих забруднень атмосфери протягом 2006р не спостерігалось. Значення замірів двох постів підтверджуються аналізами повітря, проведеними лабораторіями обласної та міської санітарної служби, та лабораторій підприємства “Хімпром”. В межах санітарно-захисних зон перевищення ГДК не виявлено.

      У місті Вінниця за звітний період (січень-серпень) викиди шкідливих речовин в атмосферу становлять 21,38т., що на 19,1% менше, ніж за минулий рік. Щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку на м2 в місті склала 35,1 т., обсяги викидів шкідливих речовин на душу населення по місту склали майже 5,5 кг.

      За даними санітарно-епідеміологічної служби м. Вінниця з 1520 спостережень було виявлено 28 випадків перевищення ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі, із них 20 випадків перевищення вмісту оксиду вуглецю і 8 випадків перевищення вмісту пилу. Ці перевищення були встановлені в весняно-літній період на магістральних вулицях.

      Є смертність від захворювань органів  дихання. З цих причин у 2006 році померло 1305 чоловіка – 4,4%, в тому числі 1029 чоловік - 3,5% від хронічного бронхіту, 190 чоловік (0,6%)- від пневмоній. Порівняно з 2000 роком смертність від цієї групи захворювань зменшилась на 17%.

      Загальна  захворюваність збільшилась як серед  дорослого населення, так і серед  підлітків і дітей. Зокрема по пунктам:

• загальна захворюваність дорослого населення виросла на 7,2%, і лише в Козятинському районі зменшилась з 17477,0 до 17115,4 на 10тис. дорослого населення, в Жмеринському– з 17555,93 до 16063,13;
• загальна захворюваність підлітків збільшилась з 18938,53 до 20564,11 на 10 тис. підліткового населення, або на 8,6%, а дітей – з 18644,61 до 13618,87 на 10 тис. дитячого населення, або на 5,2%;
• питома вага інфекційних захворювань, що передаються специфічними засобами профілактики в структурі інфекційної патології в порівнянні з 2000 роком зросла майже вдвічі і склала 21%.

Для найбільш забрудненої частини міста (Замостянський  район) групою нормування ГДК було визначено  за 2006р. фонові забруднення шкідливими речовинами. Додаток 1 показує значення фонових концентрацій (мг/м³) різних речовин. Із таблиці випливає, що фонові забруднення в той час найбільшого промислового Замостянського району в 2-4 рази були вищі ніж в інших районах міста.

 Таблиця  4.2. – Викиди в атмосферу міста шкідливих речовин (мг/м³) та їх клас небезпечності

 

           Значно збільшена концентрація пилу в цьому районі міста. Причиною такого стану є не тільки промислові підприємства Замостя, але й західно-східне переміщення повітряних мас, які сприяють переносу пилу із західної і центральної частини міста в східну. По місту рівномірно розподілені окисли вуглецю (1,5 мг/м3).Хімлабораторіями підприємств з допомогою підфакельних спостережень було визначено, що промислові підприємства в повітряний басейн міста викидають 8 найбільш шкідливих речовин (табл.4.2).

Висновки 

           І насамкінець, забруднення атмосфери - це процес надходження в повітряне середовище у результаті природних ерозійних процесів, чи катаклізмів внаслідок людської діяльності різних хімічних речовин у вигляді газів, аерозолів чи часток крапель рідини, що змінюють природний склад атмосфери і негативно діють на живі організми, погіршуючи умови їх життя.

Отже, зараз  існує велика кількість джерел забруднення  атмосфери, однак частка кожного  із цих джерел у забрудненні повітря  сильно різниться. Найбільше сильно забруднює повітря промислове виробництво. Джерела забруднень - теплоелектростанції, які разом з димом викидають у повітря сірчистий і вуглекислий газ; металургійні підприємства, особливо кольорової металургії, які викидають у повітря оксиди азоту, сірководень, хлор, фтор, аміак, сполуки фосфору, частки й сполуки ртуті й миш'яку; хімічні й цементні заводи. Шкідливі гази попадають у повітря в результаті спалювання палива для потреб промисловості, опалення жител, роботи транспорту, спалювання й переробки побутових і промислових відходів. Основним джерелом пирогенного забруднення на планеті є теплові електростанції, металургійні й хімічні підприємства, котельні установки, що споживають більше 70% добувають щорічно твердого й рідкого палива.

     Забруднення повітря наносить величезний економічний збиток тому що речовини, які містяться в забрудненому повітрі впливають на: органи- зору і нюху; на шкіру; потрапляють у легені, що викликає їх захворювання; руйнують: матеріали: мармур, бетон, пластик, гуму і метали; окремі деталі механізмів, будинків і споруд; знижують врожайність сільськогосподарських, лісових та ін. культур; порушують роботу транспорту.

    Першочерговими  заходами, яких слід вжити для нормалізації екологічної обстановки та стабілізації стану повітряного басейну, є:

• підвищення ефективності діяльності щодо охорони атмосфери за рахунок зміцнення технологічної дисципліни на промислових підприємствах;
• перегляд переліку основних забруднюючих речовин атмосферного повітря, що нормуються;
• вдосконалення системи нормування викидів забруднюючих речовин.

З цією метою передбачається здійснити такі заходи: (Додаток В)

• розробити стандарти якості атмосферного повітря, узгоджені з міжнародною системою стандартів;
• створити нову систему екологічного нормування введенням технологічних стандартів і нормативів утворення забруднюючих речовин під час здійснення технологічних процесів;
• розробити технологічні нормативи на основні забруднюючі речовини з урахуванням можливостей новітніх технологій;
• розробити цільові програми дій щодо поступового зниження рівня забруднення повітря на короткотермінову, середньотермінову та довготермінову перспективу для міст з підвищеним рівнем забруднення атмосферного повітря;
• здійснити перехід до міжнародних стандартів і нормативів якості атмосферного повітря.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел 

1. Баб’як  О.С, Біленчук П.Д., Чирва Ю. О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.- 216 с.
2. Балюк Г.І. Екологічне право України : Конспект лекції у схемах: Навч. посібник.- К.: Хрінком Інтер, 2006. -192 с.
3. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник для студентів природничих факультетів вищих навчальних закладів. – 2-е вид., зі змінами. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.
4. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології: Навч. Посібник .—К.:Либідь, 1997.—160с.
5. Гончаренко С.У. Фізика Атмосфери. - К., 1990.- 124 с.
6. Данилов А.Д., Кароль И.Л. Атмосферный озон: сенсации и реальность. – Л.: Гидрометиздат, 1999. – 120 с.
7. Екологічне право : Особлива частина :Підручник /За ред. академіка АПрН України, В.І. Андрейцева.- К.: Істина, 2001
8. Екологічне право України: Підручник / За ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. - Xарків, 2005.
9. Екологічне право України /За ред. професорів В. К. Попова і А. П. Гетьмани. -Харків, «Право», 2001
10. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 848с.
11. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. 3-є видання / За ред. Є.П. Жалібо. –К.:Каравела, 2004. – 328 с.20
12. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. – К., 1991.
13. Закон України «Про охорону атмосферного повітря». – К., 1992
14. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000.- 238 с.
15. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ., 2000. - 500 с.

 
 

Додатки  

Додаток А 
 
 

 
 
 

Таблиця А1 –  Склад атмосфери 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток Б 
 
 
 
 

Рис. Б.1 – Забруднення атмосферного повітря в Україні різними галузями практичної діяльності  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток В 
 

 
 
 
 

Рис.Б1 – Заходи з охорони атмосферного повітря