К числу основных вопросов, изучавшихся представителями Ф.Ш., относятся такие, как анализ философских, мировоззренческих и методологическ

3.3.3. Озонові діри 

     Озон - це хімічна сполука. У молекулі озону O₃ з'єднані три атоми кисню, а не два, як у звичайній молекулі кисню О₂. В атмосфері Землі озон міститься як дуже мала домішка - його концентрація ніде не перевищує тисячної відсотка. Незважаючи на це, озон відіграє дуже важливу роль в атмосфері Землі за рахунок своєї здатності поглинати випромінювання в деяких ділянках спектра, особливо в ультрафіолетовій та інфрачервоній. Ця здатність робить озон захисником усього живого на Землі від небезпечного для біологічних організмів (зокрема й людини) ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі 200 - 320 нм[6].

     У тропосфері озон є одним із забруднювачів  повітря. Частина смогу у великих  містах утворена, у тому числі, через  надлишок озону, що утворюється як побічний продукт автомобільних вихлопів. У стратосфері ж озон виконує  роль своєрідного екрана, що поглинає згубне короткохвильове (ультрафіолетове) випромінювання.           

  Життя на Землі залежить від енергії Сонця. Ця енергія надходить у вигляді різних випромінювань. Серед них переважають промені видимого світла, а також довгохвильові (інфрачервоні або теплові) й короткохвильові (ультрафіолетові). Ультрафіолетові (УФ) випромінювання має найбільшу енергію, є фізіологічно активним – діє на живу матерію. Ці промені залежно від довжини хвилі (чим вона менша, тим вища енергія хвилі) можуть викликати фізіологічні зміни в організмах, призводити до розриву молекул білків, мутацій, переважно несприятливих, Всю біосферу від згубні дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця захищає озоновий шар. На висоті 20 – 50 км, повітря містить підвищену кількість озону, тобто кисню, молекула якого складається з трьох атомів (О3). Деяка кількість цього газу утворюється, наприклад, під час грози. Він є дуже сильним окисником. Озону в озоновому шарі міститься дуже мало, на рівні моря він утворив би шар  товщиною 2 – 3 мм. Незважаючи на малу густину, озоновий щит надійно захищає все живе від дії УФ – променів. Озоновий шар містився у атмосфері не завжди. Протягом тривалого часу ранньої історії Землі, коли в складі її  атмосфери не було кисню, не утворювався і озон. Ультрафіолетові промені вільно досягали поверхні Землі й стерилізували її. І лише тоді, коли в повітрі з’явилася якась мінімальна кількість кисню , життя змогло піднятися з глибини океану до його поверхні, а згодом й вийти на суходіл. Останнім часом вчені надзвичайно занепокоєнні, бо спостереження метеорологів, які працюють в Антарктиді, свідчать, що озоновий шар над цим материком почав зменшуватися. В ньому виникла пульсуюча діра, вміст озону в якій менший від звичайного на 40 – 50%. Тривожні повідомлення надходять з Північної півкулі: й тут виявлено озонову діру. Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує зменшенням  врожаїв сільськогосподарських культур, захворюванням тварин і людей, збільшенням шкідливих мутацій, а якщо озон зникне зовсім, буде знищено все живе на нашій планеті. Встановлено, що руйнуванню озонового шару сприяють деякі хімічні речовини, які вступають реакцію з озоном і розкладають його на кисень. Наприклад один атом хлору здатний розкласти 100 тис. молекул озону. Значної шкоди озоновому шару завдають також польоти висотних літаків, у вихлопних газах яких є окиси азоту , а також запуски космічних апаратів особливо тих, що працюють на твердому паливі й викидають особливо багато таких окисів. 

     3.3.4. Тютюновий дим 

     Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, що в сотні тисяч разів перевищує забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату,проте люди свідомо вдихають таке повітря.  Мова йде про паління.

У тютюновому димі, крім слабкого наркотика –  нікотину, містися близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний концероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отруйнішим, ніж скажімо, в ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується. Такої атмосфери, яку створює для себе той, хто палить, немає в жодному  суперзабрудненому промисловому центрі. Щорічно на Землі, за даними ВОЗ від хвороб, спричиненими палінням, вмирає 1,5 млн. людей. Особливої шкоди завдає куріння жіночому організму. Абсолютно неприпустиме паління для вагітних жінок – це в 100 % випадків призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема й генетичних, передчасного переривання вагітності тощо. Величезної шкоди завдає пасивне паління, коли людина, що не палить, змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом[3].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Стан атмосферного  повітря Вінниччини 

4.1 Стан атмосферного повітря Вінницької області  

      Сучасний  стан атмосферного повітря у Вінницькій області характеризується як відносно стабільний. Протягом 2006 року в довкілля області від стаціонарних джерел забруднення потрапило 135 тис.тонн шкідливих  речовин, що на 28 тис.тонн, або на 26% більше порівняно з 2005 роком. Значна питома вага (85% або 115 тис.тонн) викидів шкідливих речовин припадає на м.Ладижин. Крім того, високий відсоток (3,7%) у розподілу викидів щодо загального обсягу припадає на м. Вінницю та Барський (2,0%) і Гайсинський (1,6%) райони.

      Кількість викидів забруднюючих речовин від  стаціонарних джерел у розрахунку на квадратний кілометр території по області  протягом 2006 року склала 5,1 т, що на 26% більше попереднього року. Найвища щільність  викидів забруднюючих речовин в розрахунку на квадратний кілометр припадає на м.Ладижин – 7,7 тис.т, а також на міста Вінницю – 82 т, Жмеринку – 58 т, Козятин – 49 т, Могилів-Подільський – 7 т та Хмільник –   3 т. На душу населення в середньому по області припадає 80 кг викинутих у повітря шкідливих речовин.

      Рівень  забруднення атмосфери, як відомо, визначається, з одного боку — характером потенціальних  джерел забруднення, з другого боку — метеорологічними умовами, впливаючи  на переміщення і розсіювання  домішок в атмосфері.Основу джерел забруднення повітряного басейну Вінниці складають промислові комплекси міста: підприємства хімічної, легкої та харчової промисловості. Значний розвиток в місті одержали машинобудівна, приладобудівна, промисловість будівельних матеріалів та інше. Промислові підприємства в основному зосереджені в північному та східному промислових районах міста, які  є найбільш забрудненими. Звичайно в районі підприємств міста максимальна концентрація перевищує граничнодопустиму концентрацію (ГДК) по окислах азоту в 4,4 рази, по пилу в 2,6 рази, по окислу вуглецю в 1.6 рази(лише за офіційними даними).

     Основними забруднювачами повітря в області  залишаються підприємства енергетичної промисловості, розподілення та постачання газу, переробної промисловості та транспорту.

Техногенні елементи, які впливають на стан атмосферного повітря

      Кількість викидів забруднюючих речовин в  атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2006 році зменшилась в порівнянні з 2000 роком з 80,1 до 71,7 тис.тон. Разом  з цим спостерігається ріст викидів від автомобільного транспорту. Зокрема у м.Вінниці кількість викидів від автотранспорту в 2005 році становила 19, 5 тис. тонн, що значно перевищує викиди від стаціонарних джерел (2,14 тис. тонн). В результаті, середньорічні концентрації оксиду вуглецю в повітрі в м. Вінниці за даними автоматичних постів обласного центру гідрометеорології становили 1,33 ГДК, а максимальні концентрації – 5,33 ГДК.

      Вплив техногенних елементів на атмосферне повітря

      Основними забруднювачами повітряного басейну залишаються підприємства, основними видами економічної діяльності яких є : виробництво тепло – та електроенергії, транспорт, переробна промисловість. Доля викидів Ладижинської ТЕС складає 76, 9%, цукрових заводів області – 5, 16%. З 28-и цукрових заводів, що переробляли цукровий буряк в 2006 р.( всього їх в області 38 ) працювали на природному газі 20, більшість з них провели режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегатах, що дозволило більш економічно вести режим спалювання, відповідно зменшило викиди в атмосферне повітря.

      Наслідки впливу техногенних елементів на атмосферне повітря

      Середньорічні концентрації оксиду вуглецю в повітрі  в м. Вінниці за даними автоматичних постів обласного центру гідрометеорології  становили 1,33 ГДК, а максимальні  концентрації – 5,33 ГДК. В області відмічається ріст загальної захворюваності населення у всіх районах і м. Вінниці. Загальна захворюваність збільшилась як серед дорослого населення, так і серед підлітків та дітей. Однак, за період, що аналізувався, не виявляється паралелізму між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.

      За даними обласної санітарно-епідеміологічної служби питома вага досліджених проб атмосферного повітря, що перевищує гранично допустиму концентрацію складає 6,6%. Питома вага проб атмосферного повітря які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам на міських магістралях та вулицях з інтенсивним рухом, склала 5,2%.

      Заходи для покращення стану атмосферного повітря

      Зменшення викидів пов’язано, в основному, з покращенням якості твердого палива, особливо на Ладижинській ТЕС, на долю якої припадає 76, 9% викидів. Друга причина - газифікація ряду підприємств, зокрема цукрових заводів на долю яких приходиться 5,2% викидів. Так з 28–ми заводів, що переробляли цукровий буряк в 2006році – 17 працювали на природному газі. Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2006р. в порівнянні з 2000р. видно з таблиці пов’язано в основному із покращенням якості твердого палива, що використовується Ладижинською ТЕС:

Таблиця 4.1. – Порівняння показників використання  твердого палива

      На  контролі в держуправлінні в 2006р. було виконання підприємствами області 223-х заходів по зменшенню викидів  забруднюючих речовин з очікуваним ефектом зменшення викидів на 3179,3 т. Виконано 21 захід з ефектом 471,7 т.

      Найбільш  значні серед виконаних :

• організація гідропилоподавлення на Демидівському гранітному кар’єрі ( Жмеринський район);
• проведення режимно-налагоджувальних робіт на Турбівському, Махаринецькому, Бродецькому, Бабинському, Крижопільському цукрозаводах; Тростянецькому спиртзаводі; Погребищенському маслозаводі; комунальних котельнях в м.м. Калинівка, Гайсин, Могилів – Подільський.

      Залишились  невиконаними режимно-налагоджувальні  роботи на котлоагрегатах Кам’яногірського, Бершадського цукрозаводів, ДП “Комунальник” (смт. Турбів), Вінницького підшипникового заводу та ряду інших підприємств; не встановлено золовловлювач на котельні Росошанської паперової фабрики.

      Лабораторією держуправління здійснювався контроль за дотриманням нормативів ГДВ та граничних нормативів утворення (ГНУ) на 50 підприємствах. Було обстежено 66 джерел викидів та 92 джерела утворення. Відібрано 327 об’єднаних проб, проведено 981 визначень по 18 забруднюючим речовинам. При цьому виявлено перевищень технологічних нормативів утворення на 26 джерелах утворення по трьом забруднюючим речовинам, що становить 28,4% обстежених джерел утворення. Виявлено невідповідність у джерелах викидів на таких підприємствах:

• підприємство “Вінницяпобутхім”
• Вінницьке підприємство ВАТ “Керамік”.

      Відкориговані нормативи гранично допустимих викидів  для даних підприємств. 
Виявлені перевищення на 26 джерелах утворення, з урахуванням похибок вимірювання, незначні. Суттєві перевищення технологічних нормативів мали місце на Ладижинській ТЕС, ЗАТ “Бершадьмолоко”, Браїловському ТОВ “Кристал”, ТОВ Агрофірма “АНБУКО”, Шпиківському молокозаводі, ЗАТ “Поділля”, ДПК “Моріс”, підприємство ”Теплокомуненерго”. За звітний період перевірено 262 автотранспортні засоби.

      Зменшення викидів на більшості підприємств  міста Вінниці на протязі року пояснюється, в основному, скороченням обсягів виробництва, простоями підприємств, припиненням виробничої діяльності. По області спостерігається значне збільшення викидів на підприємствах Міністерства палива та енергетики України.

      В 2006 р. значно покращився паливний баланс Ладижинської ТЕС: використовувалось вугілля з меншою зольністю та сірчистістю, з більшою калорійністю. Тому при дещо більшому виробітку електроенергії загальний об’єм викидів в атмосферне повітря зменшився.

      Сприяє також зменшенню викидів газифікація котлоагрегатів та сушильного устаткування, так, наприклад, з 28- и цукрозаводів, що працювали в сезоні цукроваріння 2006 р., 20 газифіковані.

        Екологічний стан Вінниччини  останнім часом все більше  викликає тривогу, адже вона знаходиться в центрі нашої держави. І від того, як будуть вирішуватися екологічні проблеми у нас, в значній мірі буде залежати екологічне благополуччя всієї країни. Європа за цим уважно стежить, адже Україна небезпідставно прагне долучитися до Євросоюзу. Вона сьогодні готова надати посильну організаційно-фінансову допомогу, аби нарешті у нас реально і безповоротно почали вирішуватися накопичені за останні десятиліття болючі екологічні проблеми: відсутність систем організації управління і поводження з відходами, як промисловими, так і побутовими, жахливий стан ґрунтів, атмосферного повітря, водних ресурсів, нераціональне і хижацьке природокористування, пострадянська психологія і низька екологічна культура значної частини населення - це лиш неповний перелік того, що потребує невідкладної уваги новообраної влади і всіх громадян нашої держави. При цьому, в першу чергу, експерти Євросоюзу звернули увагу на відсутність у м. Вінниці (та й у Вінницькій області) бодай одної сміттєсортувальної дільниці і сміттєпереробного заводу. Для прикладу у Данії, а її територія співрозмірна з Вінницькою областю, успішно функціонують 37 сміттєпереробних заводів. З м. Вінниці щодня вивозиться на Стадницький полігон близько 1,5 тис. м3 побутового сміття. При цьому Стадницьке сміттєзвалище мало б бути закрите ще у 1994 році. На ньому сьогодні складовано понад 7,5 млн. м3 (це близько 5 млн. тонн) твердих побутових відходів. Конфлікт з природою та і мешканцями навколишніх сіл наростає, адже фільтрати з цього полігону проникли у водоносні горизонти і доходять до басейну р. Південний Буг, завдяки чому збільшується кількість інфекційних захворювань серед людей, що проживають навколо полігону і вінничан. Ця ситуація оцінюється як "Вінницький Чорнобиль".