Звіт про проходження практики в ПАТ «Укрсоцбанк»

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Октября 2011 в 23:28, отчет по практике

Описание работы

Метою дослідження є отримання показників поточного стану діяльності ПАТ «Укрсоцбанк», зокрема валютних операцій.
Основними завданнями науково-дослідної практики є:
ознайомлення з організацією, структурою та перспективами розвитку банку;
опанування практики до виконання функцій у відповідних підрозділах ПАТ «Укрсоцбанк»;
ознайомлення з рядом банківських продуктів та послуг;
опрацювання необхідної нормативно-правової бази;
пошук та отримання аналітичної та статистичної інформації для проведення аналізу основних показників діяльності банку і валютних операцій;
Запропонувати та розробити можливі варіанти для підвищення ефективності здійснення валютних операцій.

Содержание

Вступ
Загальна характеристика діяльності ПАТ “Укрсоцбанк” та особливості здійснення валютних операцій
1.1Організаційна структура ПАТ «Укрсоцбанку»……………………………….4
1.2 Послуги, що надаються банківською установою…………………………….6
1.3 Валютні операції та особливості їх здійснення ПАТ «Укрсоцбанк»………10
Аналіз основних показників та валютних операцій на основі статистичних даних банку за 2009 – 2010 рік
2.1 Аналіз динаміки та структури фінансових показників банку ……………..22
2.2 Аналіз динаміки та структури валютних операцій банку…………………27
Перспективи розвитку та пропозиції щодо підвищення ефективності здійснення валютних операцій ПАТ «Укрсоцбанк»……………………………35
Висновки......................................................................................................................43
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

Практика.doc

— 391.00 Кб (Скачать)

     Структурне  балансування валютних потоків полягає  в узгодженні обсягів та строків активних і пасивних операцій з усіма іноземними валютами, якими оперує банк. Ідея методу структурного балансування може застосовуватись щодо будь-яких балансових операцій з валютними коштами: конверсійні операції, укладення кредитних і депозитних угод в іноземній валюті, узгодження валютних надходжень і платежів, проведення фоейтингових операцій, реструктуризація кредиторської та дебіторської валютної заборгованості, купівля та продаж цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті. Обсяги та терміни проведення зазначених операцій добираються так, аби це дало змогу закрити валютні позиції чи знизити їх величину до прийнятного рівня.

     Одним із прийомів, що широко використовується банками у процесі управління валютними позиціями, є проведення конверсійних операцій. Наднормативна позиція за певною валютою може бути зменшена її обміном на іншу валюту, за якою величина позиції була нижчою за норматив. Це дозволяє приводити валютні позиції у відповідність з установленими вимогами без здійснення операцій з базовою валютою. Як правило, банки вдаються до конвертації валюти, курс якої знижується, у більш надійну та стабільну валюту. Наприклад, якщо очікується значне зростання курсу євро відносно долара США, то має сенс швидкий обмін вільних грошових коштів у доларах на євро. Але конверсійні операції майже не впливають на величину загальної валютної позиції банку, прийнятої в Україні (норматив НІ5), і тому не можуть бути використані для її регулювання.

     У процесі управління валютним ризиком  банки можуть скористатися методом випередження та відставання (leads and lags – від англ. випередження та відставання), який ґрунтується на змінах строків платежів в іноземних валютах залежно від очікуваних коливань валютних курсів. Маніпулювання строками дозволяє закрити короткі позиції за певними валютами до зростання їх ринкового курсу і відповідно довгі позиції – до зниження курсу. До найпоширеніших на практиці форм зазначеної тактики належать:

     • прискорення репатріації (повернення до своєї країни із-за кордону) капіталу, прибутків, інших грошових коштів в очікуванні ревальвації національної валюти або сповільнення процесів репатріації перед девальвацією національної валюти;

     • прискорення чи сповільнення погашення основної суми боргу в іноземній валюті та виплати відсотків залежно від зміни валютного курсу;

     • дострокова оплата послуг і товарів (основних фондів, товарно-матеріальних цінностей) у разі підвищення курсу валюти платежу або затримка платежів в очікуванні зниження курсу;

     • прискорення чи сповільнення нарахування і виплати дивідендів, надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду банку;

     • регулювання одержувачем інвалютних коштів строків їх конверсії в національну валюту.

     Можливості  застосування прийому випередження та відставання визначаються насамперед законодавчим регулюванням країни та умовами фінансових контрактів. У більшості угод, за якими відбуваються платежі, передбачається як можливість дострокової оплати, так і види та розмір штрафних санкцій (пені, неустойки тощо) за несвоєчасне здійснення переказів валютних коштів. В останньому випадку затримка платежу через зниження курсу буде виправдана лише тоді, коли зниження витрат на придбання валюти за новим курсом перекриє суму нарахованих штрафів.

     Прийом  дисконтування платіжних вимог  в іноземній валюті є різновидом обліку векселів і полягає в переуступці банку права вимоги заборгованості в іноземній валюті в обмін на негайну виплату банком власнику векселя відповідної суми коштів у національній або іншій іноземній валюті. Дисконтування здійснюється здебільшого через проведення форфейтингових операцій. При цьому банк купує векселі на всю суму і на повний строк без права їх регресу (обороту) на попереднього власника. Відмінність цієї операції від традиційного обліку векселів полягає в тому, що форфейтингові операції проводяться зі значними обсягами платежів в іноземній валюті (звичайно не менш як 1 млн дол. США) та із тривалою розстрочкою (на період від півроку до п'яти – семи років). Загальноприйнята практика передбачає наявність гарантії третьої особи, або аваль, а також здійснення серії регулярних платежів, які оформлені простими векселями. Форфейтинг може розглядатись як експортний факторинг і є, по суті туванням експортера.

     Дисконтування платіжних вимог в іноземній  валюті здійснюється також іншими способами, що мають певні відмінності порівняно з форфейтингом, такі як право регресу векселів, спеціальний, узгоджений сторонами занижений валютний курс. Добір платіжних вимог, які дисконтуються, за строками виплат згідно з власними потребами банку допомагає менеджментові планувати майбутні дії щодо управління валютною позицією.

     Дисконтування платіжних вимог в іноземній  валюті має низку обмежень та недоліків, які й зумовлюють його незначне поширення у процесі управління валютною позицією. Навіть якщо банку вдалося знизити позиційний валютний ризик за допомогою таких операцій, то форфейтер (банк) наражається на інші ризики, зокрема ризик неплатежу, політичний ризик у країні емітента векселів, ризик переказу валютних коштів, який полягає в неможливості виконання зобов'язань в іноземній валюті країною покупця. Крім того, банку не вдається уникнути валютного ризику, пов'язаного зі зміною курсу валюти платежу протягом дії форфейтингової уґоди. Тому не кожний банк погоджується стати форфейтером. Деякі банки, навпаки, спеціалізуються на такому способі фінансування експортерів.

     Загалом управління валютними позиціями  за допомогою проведення балансових операцій часта не відповідає власним  потребам та планам банку, а іноді  не вигідне з погляду витрат.

     Друга група методів, пов'язана з хеджуванням валютного ризику, передбачає створення захисту від валютних ризиків укладанням додаткових строкових угод за іноземною валютою, які дозволяють компенсувати можливі фінансові втрати за балансовими статтями внаслідок зміни валютного курсу. Хеджування здійснюють за допомогою проведення операцій з форвардними валютними контрактами, валютними ф'ючерсами та опціонами, валютними своп-контрактами, свопціонами, а також різних їх комбінацій типу подвійний форвард, валютний своп.

     Широкий вибір похідних фінансових інструментів на міжнародних ринках дозволяє банкам знаходити найефективніші комбінації проведення валютних операцій та застосовувати досконалі методи управління валютною позицією для зниження валютного ризику.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

    За  час проходження практики я ознайомилась із структурою банку, його функціями та метою, порядком припинення його діяльності. Також ознайомилась з нормативними актами, якими керується ПАТ «Укрсоцбанк»  при здійсненні своєї діяльності. А також на основі теоретичної і практичної бази банку провела дослідження особливостей здійснення операцій банку та надання банківських послуг. Особливу увагу приділила здійсненню валютних операцій.

      Отже  виходячи з проведеного дослідження можна зробити такі висновки стосовно діяльності ПАТ «Укрсоцбанк».

           За переліком видів  послуг, які надаються, та груп клієнтів, що ними користуються, а також сферами  застосування залучених ресурсів і  власного капіталу та, відповідно до Статуту, ПАТ “Укрсоцбанк” є універсальною  кредитно-фінансовою установою.

Укрсоцбанк є  учасником авторитетної міжнародної UniCredit Group — однієї з найбільших фінансових організацій, географія якої охоплює 22 країни.

    Органами  управління Банком є: Загальні збори акціонерів, Спостережна рада, Правління.

    Укрсоцбанк  успішно працює за трьома основними і низкою спеціалізованих напрямків надання банківських послуг.

     Основні напрямки:

  • Роздрібний бізнес;
  • Корпоративний бізнес;
  • Фінансово-інституціональний бізнес.

   На  сьогоднішній день банк пропонує громадянам України більше 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, здійснювані в партнерстві з ведучими вітчизняними торговими, ріелтерськими компаніями і автовиробниками.

   Банк  здійснює операції які розподіляються :

  • Операції на підставі банківської ліцензії;
  • За наявності банківської ліцензії Банк і без отримання письмового дозволу;
  • Операції, що здійснюються за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України.

     Валютні операції банк здійснює виключно за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України. ПАТ "Укрсоцбанк" пропонує своїм клієнтам проведення всіх видів валютно-обмінних операцій, в тому числі купівлю/продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, обмін (конверсію) валюти однієї іноземної держави на валюту іншої, прийом пошкоджених, зношених банкнот (монет) на інкасо/експертизу, розмін валюти, здійснення грошових переказів в системі «СОФТ» та «Western Union». Банк здійснює операції на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) та міжнародних валютних ринках, а також операції із залучення та розміщення валютних засобів.

   Валюто-обмінні  обмінні операції здійснюються відповідно Положення про порядок організації роботи та здійснення валютно-обмінних операцій в операційних касах та пунктах обміну іноземної валюти в системі ПАТ "Укрсоцбанк" від 24  березня 2004 р.

Здійснення  грошових переказів в Україні  проводиться на основі Закону України  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також Постанови Правління Національного банку України №496 від 29 грудня 2007 року «Про затвердження Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

   Для здійснення безготівкових операцій підприємства - учасники безготівкових  розрахунків відкривають рахунки  згідно “ Інструкції про порядок  відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах “, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

                  Для здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку  України, клієнт надає до Банку заяву про купівлю іноземної валюти (заяву про продаж іноземної валюти) за формами, встановленими внутрішніми нормативними документами Банку із дотриманням вимог чинного законодавства України..

           Консолідовані активи банку станом на 31 грудня 2010р. становили 41,378 мільйонів гривень. У 2010 році структура зобов'язань банку істотно змінилась. Частка власних боргових цінних паперів зменшилась з 8% у 2009 році до банківської системи та відсутності інших інвестиційних можливостей, вкладники знову повернулись до банківської системи. Як наслідок, у 2010 році ринок повністю відновив і перевершив обсяги депозитної бази докризового періоду. Обсяги депозитів клієнтів на кінець 2010 року збільшились на 24% і склали 15,309 мільйонів гривень порівняно з 12,335 мільйонами гривень на початок року.

       Отже операційний прибуток до вирахування резервів під заборгованість за кредитами та інших збитків, становив 1,835 мільйонів гривень. Чистий прибуток Банку склав 113 мільйонів гривень, що на 35% менше, ніж у 2009 році. Чистий процентний дохід склав 2,995 мільйонів гривень, що на 5% менше, ніж у попередньому році. Чистий процентний дохід становить 82% загальної суми операційних доходів Банку, порівняно з 79% у 2009 році.

     Витрати на формування резервів під заборгованість за кредитами становили 1,671 мільйон гривень, що номінально нижче на 23% порівняно з 2009 роком. Покращення якості активів було одним з пріоритетних завдань для банку у 2010 році.

     Абсолютний приріст валютних активів банку на початок 2011 року зменшився на -3423221 тис. грн.. Частка валютних активів у загальних активах у звітному періоді зменшилась із 68% на 1 січня 2010 р. до 63 % на 1 січня 2011 р., тобто зниження відбулося на 5 процентних пункти.

       Відповідно зменшилась і частка  валютних зобов’язань у загальних зобов’язаннях банку. Частку валютних активів складають кредити та заборгованість клієнтів в 2009 році складають 87,5 % , а в 2010 році 91,3%  від загальних валютних активів.

     Валютна позиція банку є відкритою. Долар  США і інша іноземна валюта банку  знаходитьсь в довгій валютній позиції. Валютна позиція євро і в 2009 і в 2010 році є відкритою короткою валютною позицією і становить відповідно 28574 і 14607 тис. грн..

     Девальвація гривні, здійснена 2008-2009, хоча й була досить відчутною – 80.5%, проте суттєво не порушила фінансової стабільності банку – інфляція зросла, але не перевищила 20%.

Информация о работе Звіт про проходження практики в ПАТ «Укрсоцбанк»