Звіт по практиці в АТ АСТРА БАНК

 

 

Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами  здійснюються через банки шляхом перерахування засобів з поточних рахунків платників на поточні рахунки  одержувачів засобів.

Банки списують кошти  з рахунків підприємств тільки по розпорядженнях їх власників, крім випадків, при яких безперечне списання (стягнення) засобів передбачено законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду і по виконавчих написах нотаріусів.

Доручення підприємств  на перерахування засобів приймаються  банками у виконання тільки в  межах наявних засобів на їхніх  рахунках.

У випадку відсутності (недостатності) засобів на основному  рахунку підприємства банк приймає  розрахункові документи на безперечне списання (стягнення) засобів і враховує їх на позабалансовому рахунку N 9803 "Розрахункові документи клієнтів, що обліковуються банком відповідно до укладання цивільно-правових договорів", виконуючи платежі згідно з черговістю, встановленої чинним законодавством. Якщо законодавством не визначена черговість виконання платежів, такі документи виконуються банками в календарній черговості їхнього надходження.

Якщо на кореспондентському рахунку банку недостатньо засобів  для виконання розрахункових документів на перерахування (стягнення) засобів з рахунка клієнта, банк їх приймає і враховує на позабалансовому рахунку N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк з вини банку".

Платежі одного клієнта  за рахунок засобів іншого можуть здійснюватися тільки у випадках надходження вимоги і переведення боргу відповідно до глави 17 Цивільного кодексу України та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Засоби підприємств  підлягають обов'язковому збереженню в банках, за винятком залишків наявних у їхніх касах в межах установленого банком ліміту і норм витрат з виторгу, що передбачені діючим порядком ведення касових операцій у господарстві України.

Безготівкові розрахунки здійснюються по таких  формах розрахункових  документів:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;

- чеками;

- акредитивами;

- векселями;

- платіжними вимогами;

- інкасовими дорученнями  (розпорядженнями).

Платіжні вимоги й  інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством і нормативними актами Національного банку України.

Розрахункові документи, що пред'являються клієнтами в  банк у паперовій формі, повинні  відповідати вимогам установлених стандартів і мати, в залежності від їхньої форми, такі реквізити:

•   назва документа;
•   номер документа, число, місяць, рік його виписки.

Число і рік вказуються цифрами, місяць - буквами. На розрахункових  документах, що заповнюються за допомогою  технічних засобів, допускається вказівка місяця цифрами (01-12);

•   назва платника й одержувача засобів (їхнє офіційне скорочення), що відповідають зареєстрованим у статуті, їхні ідентифікаційні коди по Єдиному Державному реєстру підприємств і організацій України (далі за текстом і в доповненнях – код), у фізичних осіб – ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номера рахунків в установах банків;

У випадку, якщо платник  є особою, що відповідно до чинного  законодавства України визнається нерезидентом, реквізит "Платник" повинний додатково вміщати назву країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання);

• назва банку платника й одержувача, їхні місцезнаходження й умовні номери МФО (код банку);
• сума платежу цифрами і буквами.

При вказівці суми цифрами  розділовим знаком є кома, а цифрами  проставляється як сума в цілих гривнях, так і сума копійок. Наприклад: 123,45. При вказівці суми буквами назва  грошової одиниці вказується в скороченій формі, а сума копійок – цифрами. Наприклад: двадцять одна грн. 78 коп.;

Банк не має права  робити виправлення на пред'явлених  розрахункових документах, за винятком випадків, обумовлених нормативними актами Національного банку України.

У випадку відмовлення  прийняти від клієнта розрахунковий  документ банк в день одержання документа повинний зробити на його зворотній стороні напис про причину повернення документа без виконання (підписах головного бухгалтера і виконавця, завірених штампом банку) і повернути його клієнту.

Клієнт, виходячи зі своїх  технічних можливостей, може пред'являти в банк розрахункові документи як у паперовій формі, так і у виді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв'язку. Спосіб пред'явлення їм документів у банк передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

 

 

5.  Кредитні операції, їх облік та аналіз в АТ АСТРА БАНК

 

 

Україна формує і використовує власні кредитні ресурси, які складаються  з коштів банків, залишків коштів на банківських рахунках підприємств, установ і організацій республіки, внесків громадян, з коштів у міжбанківських розрахунках, інших грошових ресурсів.

У 2006 році банком « Хрещатик» надавалися кредити у національній та іноземних валютах різної строковості як юридичним особам, так і фізичним, у залежності від потреб і швидкості обертів коштів клієнта, а також його фінансового стану, у тому числі:

• кредитування під гарантії і поруку;
• кредитування під заставу нерухомості;
• кредитування під заставу депозитних коштів;
• іпотечне кредитування;
• інвестиційне кредитування;
• кредитування фізичних осіб;
• кредитування на придбання автомобілю;

Кредитний портфель АТ АСТРА БАНК за станом на 01.10.2011 р. склав 949.45 тис грн.

 

Показник	Сума, тис. грн.
Кредити та заборгованість юр. осіб	293.807
У тому числі: в іноземній  валюті	18.166
Кредити та заборгованість фіз. осіб	10.486
У тому числі: в іноземній  валюті	79.686
Резерви під знецінення кредитів	- 127.689

 

Банківська система  шляхом надання кредитів організовує  й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію і перерозподіл у ті сфери виробництва й обороту, де виникає дефіцит капіталу.

Суб'єкти господарської  діяльності можуть використовувати  такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи – споживчий  кредит (тільки в національній грошовій одиниці).

Види банківського кредиту

Кредити, що надаються  банками, підрозділяються:

1. по термінах використання:

• короткострокові - 1 рік,

• середньострокові - 3 роки,
• довгострокові - більш 3 років.

2. по формах забезпечення:

• забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);
• гарантовані (банками,  фінансами або майном третьої особи);
• з іншим забезпеченням (порука, свідчення страхової організації);
• незабезпечені (бланкові).

3. за ступенем ризику:

• стандартні кредити;
• кредити з підвищеним ризиком.

4. по методах надання:

• у разовому порядку;
• відповідно до відкритої кредитної лінії;
• гарантійні (з попередньо обумовленою датою надання, за потребою, зі стягненням комісії за зобов'язання).

5. по термінах погашення:

• одночасно;
• в розстрочку;
• достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника)
• по регресії платежів;
• після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Кредитні відносини  між Національним банком України  і банками.

Відповідно до чинного  законодавства банки вправі на одержання від Національного банку України, як банку останньої інстанції, кредитів через кредитні аукціони, ломбардні операції, перерахування векселів на умовах двосторонніх умов.

Банківський кредит надається  суб'єктам кредитування усіх форм власності  в тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з них є: забезпеченість, поверненість, терміновість, платність і цільова спрямованість.

Основні принципи проведення кредитної політики.

При проведенні кредитної  політики банки виходять з необхідності забезпечення поєднання інтересів банку, його акціонерів, вкладників і суб'єктів господарської діяльності з урахуванням загальнодержавних інтересів.

Банки самостійно визначають порядок залучення і використання засобів, проведення кредитних операцій, встановлення рівня процентних ставок і комісійних винагород.

Вони відповідають за своїми обов'язками перед клієнтами  всім приналежним їм майном і засобами. Рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від необхідного розміру  кредиту, приймається колегіально (Правлінням банку, Кредитним комітетом, Комісією тощо) більшістю голосів і оформляється протоколом.

При наданні позичальнику кредиту в розмірі, який перевищує 15 відсотків власного капіталу ("великі кредити"), банк повідомляє про кожен такий випадок Національному банку. Жоден з виданих великих кредитів не може перевищувати 25 відсотків власних засобів банків. Загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати восьмикратного розміру власних засобів банку.

З метою захисту інтересів кредиторів і вкладників банків кредитування позичальників здійснюється згідно з чинним законодавством України з дотриманням установлених Національним банком України економічних нормативів діяльності банків і вимог щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів.

Укладання кредитних  договорів між банком і суб'єктами господарської діяльності

Кредитні взаємовідносини  регламентуються на підставі кредитних  договорів, які укладаються між  кредитором і позичальником тільки у письмовій формі, які визначають двосторонні зобов'язання і відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.

Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання  одного документа, підписаного кредитором і позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Банки можуть надавати кредити  всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від їхньої галузевої  приналежності, статусу, форм власності  у випадку наявності в них реальних можливостей і правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом. Для одержання кредиту позичальник звертається в банк. Форма звертання може бути у виді листа, клопотання, заявки. У документах указується необхідна сума кредиту, його ціль, терміни погашення і форми забезпечення. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, то він надає в банк установчі документи з указівкою юридичної адреси, картку зі зразками підписів, завірену банком і довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявності заборгованості за позикою.

Розмір процентних ставок і порядок їхньої сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту та пропозицій, які встановилися на кредитному ринку, терміну користування кредитом, дисконтної ставки й інших факторів.

Позичальник, що одержує  одноразовий кредит на придбання  товарів або на оплату товарно-матеріальних цінностей у межах діючого законодавства по контрактах, угодам, надає в банк копії цих контрактів і угод і інші документи, які стосуються заходів, надходженнями від яких передбачається погашення кредиту.

Банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмовлення в наданні кредиту. Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути: