Види кредитів та умови їх надання в АКБ «Імексбанк» для фізичних осіб

Споживчий кредит надається тiльки у нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам України, строк користування споживчим кредитом не повинен перевищувати 10 рокiв.

Таким чином, кредити комерційних банків класифікуються за строками користування, погашення, методами надання, якісною характеристикою і цільовим призначенням. Характеристика видової структури кредитів у "кредитному портфелі" комерційного банку допомагає оцінити ліквідність банку на даний момент, оцінити ступінь ризиковості проведення кредитних операцій комерційним банком, виявити шляхи уникнення проблемних кредитів в "кредитному портфелі".

 

2. Практика банківського кредитування фізичних осіб.

 

2.1 Етапи кредитного процесу

 

Ефективність кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо  залежить від того, наскільки якісно здійснена структуризація процесу  банківського кредитування, наскільки  чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції  працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій.

І етап. Формування портфеля кредитних заявок. Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду        кредитної заяви, в якій передусім містяться відомості щодо позики, якої потребує клієнт: мета, розмір, вид і термін позики, вид забезпечення тощо.  Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів, ретельний аналіз яких здійснюється на наступних етапах процесу кредитування. До пакета входять, як правило, такі документи:

1. Паспорт громадянина України чи тимчасове посвідчення особи-резидента з вклеєним фото (25, 45 років), з пропискою в межах області, з підписом власника, без виправлень і підтирань.
2. Довідка (можлива копія чи дублікат) про присвоєння ідентифікаційного коду з ДПА. Якщо коду не присвоєно з певних релігійних, культурних мотивів і є відповідний запис у паспорті, довідка не потрібна.
3. Довідка про доходи – з місця роботи, декларації, корінці систем переказу коштів – за останні 6 місяців. При необхідності – довідки членів сім’ї. Довідка повинна бути обов’язково зареєстрована (мати номер і дату), з підписами керівника та головного бухгалтера.

ІІ етап. Безпосередня співбесіда з потенційним позичальником.

Кредитний працівник проводить  попереднє інтерв’ю з потенційним  позичальником. Ця бесіда має велике значення для вирішення питання  щодо позики: вона дозволяє не тільки з’ясувати  окремі деталі кредитної заявки, але  й скласти своєрідний психологічний  портрет позичальника. У ході співбесіди кредитний працівник концентрує свою увагу на базових, ключових для  банку питаннях, які можуть бути розподілені за такими групами.

1. Загальні відомості про позичальника;

2. Питання щодо кредиту:

• яку суму клієнт планує отримати у позику;
• на що і як буде використана дана сума;
• процентна ставка;
• засоби надання кредиту.

3. Питання, пов’язані з погашенням кредиту:

• запланована сума заробітної плати;
• чи є особи, готові надати гарантію або поручительство, та який їх фінансовий стан.

4. Питання щодо забезпечення кредиту:

• яке забезпечення може бути передано у застану;
• хто є власником забезпечення;
• де воно зберігається;
• чи знаходиться забезпечення під повним контролем позичальника;
• як була зроблена оцінка майна, що пропонується як забезпечення;
• які  витрати на зберігання забезпечення.

5. Питання щодо зв'язків клієнта з іншими банками:

• з якими банками співпрацює  клієнт;
• чи отримував він кредит  від інших банків;
• чи є непогашені позики та який їх характер.

Після співбесіди кредитний працівник  повинен прийняти дуже важливе рішення: продовжувати роботу з кредитною  заявкою цього клієнта або  вже на цьому етапі відмовити  у видачі кредиту. Якщо пропозиції клієнта  не відповідають в якихось аспектах принципам політики та стратегії  банку в галузі кредитних операцій, то кредитна заявка має бути відхилена. Якщо ж за результатами співбесіди кредитний працівник приймає  рішення щодо продовження роботи з клієнтом, він заповнює відповідний  кредитний формуляр та передає його разом із кредитною заявкою та пакетом супровідних документів до підрозділу кредитного аналізу для  оцінки кредитоспроможності позичальника.

ІІІ етап. Оцінка кредитоспроможності.

Кредитоспроможність  - це здатність  позичальника повністю та у визначений термін розрахуватись за своїми борговими  зобов’язаннями. Основними критеріями високої кредитоспроможності фізичної особи є:

• стійкі грошові потоки, які підтверджено документально з врахуванням перспективи на 6 місяців;
• високі моральні якості;
• стабільність відносин у сім’ї та на роботі;
• якісне забезпечення кредиту.

Результатом перевірки фінансового  стану клієнта, з точки зору його платоспроможності, повинно бути віднесення позичальника до даного з класів (А, Б, В, Г, Д).

 ІV етап. Підготовка до складання кредитного договору.

Четвертий етап можливий за умови  позитивного для клієнта завершення попереднього етапу, тобто оцінювання кредитоспроможності і ризику. Цей  етап ще називають структуруванням  позички. У процесі структурування банк визначає такі параметри позички: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну позички тощо. Вид і термін кредиту  залежать від того, куди будуть вкладатись позичені кошти.

V етап. Кредитна угода.

Після закінчення роботи щодо структурування позички банк приступає до переговорів  з клієнтом про укладання кредитної  угоди. Посадова особа, яка веде переговори з клієнтом відносно кредиту, повинна  ознайомити його з обов'язковими умовами  майбутньої кредитної угоди, без  виконання яких позичка не може бути надана, а також з умовами, стосовно яких можливий компроміс. У кредитній  угоді передбачаються: мета, сума і  строк позички, умови і порядок  її надання і погашення, форми  забезпечення зобов'язань клієнта  за кредитом, процентна ставка, порядок  внесення плати за позичку, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо надання і погашення кредиту, перелік документів і періодичність їх подання банку й інші умови процесу кредитування. Уклавши кредитний договір, економіст формує кредитну справу позичальника.

VІ етап. Моніторинг і контроль якості виданих кредитів.

В ході кредитного моніторингу працівники відповідного банківського підрозділу повинні своєчасно розпізнавати та оперативно відстежувати тенденції  негативних змін у діяльності позичальника. Найбільш  поширеними факторами, що свідчать про погіршення кредитоспроможності  позичальника, виступають:

• порушення графіка погашення заборгованості за кредитом та процентів;
• негативні тенденції зміни значень фінансових показників;
• несвоєчасне надання поточної інформації;

У цілому якісне, професійне та послідовне виконання всіх необхідних процедур основних етапів банківського кредитування є необхідною та найважливішою умовою ефективної реалізації кредитної політики банку та забезпечення необхідного  рівня доходності, платоспроможності  й ліквідності банківської діяльності.

Отже,

 

2.2 Методи оцінки кредитоспроможності  позичальника

 

У процесі надання кредитів перед  будь-яким банком постає необхідність оцінки кредитоспроможності позичальників, її достовірність істотно впливає  як на результати конкретних кредитних  угод, так і на ефективність кредитної  діяльності банку загалом.

Кредитоспроможність – це здатність  позичальника в повному обсязі і  у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими  зобов'язаннями.

Згідно з положенням НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 6 липня 2000 р. вимоги щодо оцінювання фінансового стану позичальника, рекомендовані НБУ, є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії такої оцінки, що підвищують вимоги до позичальників з метою адекватного оцінювання кредитних ризиків та належного контролю за ними.

Одним з елементів оцінювання кредитоспроможності  є з’ясування персональних якостей  потенційного позичальника. Тут увага  банку має зосереджуватися на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна  забезпеченість, ставлення до своїх  зобов'язань перед іншими кредиторами  в минулому.

Основними показниками високої  кредитоспроможності фізичної особи  являються:

• Стійкі позитивні грошові потоки, які підтверджуються документально, з врахуванням перспективи на 6 місяців Високі моральні якості;
• Стабільність відносин в сім’ї та на роботі;
• Якісне забезпечення кредиту.

Результатом перевірки фінансового  стану клієнта є віднесення його до одного з класів:

Клас А – фінансова діяльність дуже добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов’язань  за кредитними операціями, зокрема  погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники  в межах установлених значень . Забезпечення за кредитною операцією повинне  бути першокласним. Одночасно можна  зробити висновок, що фінансова незалежність і в подальшому буде знаходитись  на такому невисокому рівні.

Клас Б – фінансова діяльність позичальника близька за характеристиками до класу А, але ймовірність підтримування  її на такому рівні протягом тривалого часу є низькою. Забезпечення кредитної операції має не викликати жодних сумнівів .Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може вказувати на негативні тенденції в його діяльності.

Клас В – фінансова діяльність задовільна. Надходження коштів і  платоспроможність позичальника свідчить про ймовірність несвоєчасного  погашення кредитної заборгованості в повній сумі й у строки, передбачені  договором. Одночасно спостерігається  можливість виправлення ситуації і  покращення _фінансового стану позичальника.

Клас Г - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається  її нестабільність протягом року; високий  ризик значних збитків; імовірність  повного погашення кредитної  заборгованості та відсотків за нею  низька.

Клас Д – фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою або безумовною гарантією; показники  не відповідають установленим значенням, імовірність виконання зобов'язань  з боку позичальника практично відсутня.

Для оцінки фінансового стану аналізують:

1. "Загальні дані";       

2. "Фінансові показники";

3. "Характеристики кредиту";

4. "Моральні якості".

Питома вага кожного з розділів у загальному підсумку дорівнює 30, 40, 25 і 5 % відповідно. В залежності від  варіанта відповіді по кожному з  параметрів формується підсумкова оцінка параметра шляхом множення ваги параметра  на бальну оцінку варіанта відповіді.У  результаті по конкретному запиті установлюється відповідний ризик кредитування. У залежності від суми накопичених  балів приймається один з варіантів  рекомендацій з ухвалення рішення:

1. Менше 30 балів - видача кредиту недоцільна - клас “Д”;

2. Від 30 до 45 балів - рекомендується розглянути можливість додаткового високо ліквідного забезпечення кредиту, реалізація якого надалі, можливо, буде служити джерелом погашення кредиту - клас “Г”;

3. Від 45 до 55 балів - фінансовий стан задовільне, інформація вимагає додаткового пророблення, але видача кредиту можлива - клас “В”;

4. Від 55 до 75 балів - фінансовий стан відповідає вимогам банку, видача кредиту можлива клас “Б”;

5. Понад 75 балів - позитивна рекомендація з видачі кредиту, фінансовий стан позичальника не викликає сумніву - клас “А”.

 

2.3 Форми забезпечення повернення  банківських позик

 

Під формою забезпечення банківської  позички слід розуміти конкретне  джерело погашення боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання, організацію контролю банку за достатністю даного джерела.

В банківській практиці використовується два джерела погашення позичок  – первинні і вторинні. Для фінансово стабільних позичальників, які належать до першокласних клієнтів банку, цілком достатньо закріпити в кредитній угоді первинне джерело погашення позички. Але першокласні клієнти не є домінуючими в загальній масі позичальників, тому в більшості випадків банки змушені застосовувати, поряд з первинними, і вторинні (додаткові) засоби захисту від кредитного ризику, тобто вимагати від позичальників певного забезпечення.