Види банківських операцій з ЦП, інвестиційна діяльність банків

Внутрішній контроль провадиться самою банківською  установою з метою перевірки  виконання інвестиційних планів та управлінських рішень у сфері інвестицій. До внутрішніх контролюючих органів належать відділи моніторингу і контролю банківських операцій, внутрішнього аудиту, обліку банківських операцій, загального діловодства та контролю й інші.

Моніторинг банківської  інвестиційної діяльності – це постійний, систематичний контроль за показниками інвестиційної діяльності банку, визначення величини відхилень фактичних результатів від запланованих чи нормативних, аналіз відхилень і прийняття адекватних управлінських рішень.

Функції контролю і планування у банківській інвестиційній сфері є взаємопов’язаними і взаємозалежними. Планування створює умови, орієнтири, показники для контролювання інвестиційної діяльності, а контроль потрібен для того, щоб визначити, чи не допущено помилок при складанні стратегічних, тактичних і оперативних планів.

Надійність і ефективність управління банківськими інвестиціями залежить від здатності банку  оперативно реагувати на зміни у  зовнішньому і внутрішньому середовищах. Це досягається завдяки функції  регулювання.

Регулювання інвестиційної  діяльності здійснюється на всіх рівнях економіки. На макрорівні держава через систему державних органів, які визначають норми, обмеження, пільги, податки щодо провадження певних видів діяльності, може сприяти розвитку або занепаду банківської інвестиційної діяльності. На мікрорівні відбувається саморегулювання банківської інвестиційної діяльності. На наш погляд, саморегулювання – це діяльність, яка спрямована на зміну кількісних і якісних показників інвестиційної діяльності банку.

Оскільки відхилення конкретних дій, рішень, результатів від запланованих виникає через ризики, то регулювання як функція управління спрямована передусім на ефективне управління інвестиційними ризиками банку. Із сукупності ризиків, з якими має справу банк, виділимо зовнішні і внутрішні, які впливають на його інвестиційну діяльність.

Зовнішні ризики –  це політичні, правові, соціальні, загальноекономічні, і вони є некерованими. Банк зобов’язаний реагувати на них і відповідно до змін регулювати свою інвестиційну діяльність.

До внутрішніх ризиків  належать ризики, пов’язані зі змінами у внутрішньому середовищі банку. Вони керовані, і шляхом регулювання їх негативні наслідки можна звести до мінімуму. Внутрішні ризики – це кредитний, інвестиційний, ліквідності, платоспроможності, кадровий, диверсифікаційний та інші.

Важливою функцією у  системі управління інвестиційною  діяльністю банку є стимулювання – сукупність заходів щодо підвищення інвестиційної активності банку. Вважаємо, що серед основних напрямів державної політики щодо стимулювання інвестиційних процесів комерційного банку найефективнішими будуть такі:

• зменшення податкового тиску на банки, особливо у сфері довгострокового кредитування реального сектору економіки;
• сприяння капіталізації банків шляхом звільнення від оподаткування прибутку, який спрямовується на цю ціль, оскільки саме достатній обсяг власного капіталу забезпечує активну і прибуткову діяльність у сфері інвестування;
• звільнення від оподаткування частини прибутків комерційних банків або зменшення податкової ставки для банків, якщо вони спрямовують свої кошти на розвиток науки та в інноваційні проекти;
• удосконалення системи страхування інвестиційних ризиків комерційних банків для заохочення банків до надання довгострокових кредитів;
• удосконалення системи іпотечного кредитування, розвиток внутрішнього ринку іпотечних цінних паперів (заставних та іпотечних облігацій);
• створення умов для пожвавлення інвестиційної діяльності у спеціальних зонах і на територіях пріоритетного розвитку, де запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності для суб’єктів господарювання.

Отже, вплив держави  на сектор банківських інвестиційних  продуктів здійснюється шляхом формування відповідної законодавчої та нормативної  бази через реалізацію контролю, регулювання  і стимулювання банківської інвестиційної  діяльності.

Особливою функцією системи управління інвестиційною діяльністю банку є інвестиційний аналіз – процес дослідження інвестиційної активності й ефективності інвестиційної діяльності з метою виявлення резервів їхнього зростання. [18, 57] Особливістю інвестиційного аналізу є те, що його дані використовуються як база для всіх інших функцій. На етапі маркетингових досліджень проводиться аналіз і оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища банку та його інвестиційних можливостей. За результатами попереднього аналізу здійснюється процес інвестиційного планування. Завдання інвестиційного аналізу на цьому етапі полягає у підвищенні науково-економічної обґрунтованості інвестиційних планів банку. Результати інвестиційного аналізу використовуються при виконанні контрольних функцій. На основі аналізу оцінюється динаміка та структура реальних і фінансових інвестицій, визначається причина відхилень фактичних результатів від запланованих, виявляються внутрішні інвестиційні резерви банку. Регулювання у системі управління інвестиційною діяльністю банку передбачає аналіз та оцінку інвестиційних ризиків і основні напрями їх мінімізації.

Отже, використання таких  важливих інструментів банківського інвестиційного менеджменту, як планування, контроль, регулювання, аналіз, стимулювання дають банку можливість здійснювати ефективну інвестиційну діяльність і перемагати у конкурентній боротьбі на ринку банківських послуг.

Щодо управління інвестиційною  діяльністю загалом, то воно дає можливість підтримувати стабільність і ліквідність  на ринку інвестицій.

Протягом 2006 року ВАТ «Ощадбанк» активно розвивав бізнес на ринку цінних паперів, обслуговував проекти з випуску, розміщення та обігу корпоративних облігацій клієнтів.

Він узяв участь в організації і розміщенні випусків облігацій на суму 387 млн грн. "Ощадбанк" планує розмістити два випуски облігацій строком обертання 2 роки та 5 років й обємом 500 млн. грн. кожний.

Для підвищення інвестиційної  діяльності він планує надалі надавати брокерські послуги та здійснювати торгівлю цінними паперами, проводити операції з векселями.

При проведенні операцій з цінними паперами Банк повинен дотримуватись основних принципів своєї інвестиційної політики, враховуючи ситуацію на ринку, а також потреби та інтереси клієнтів. Фахівці Банку мають постійно здійснювати моніторинг чинного законодавства та коливань ринкового інвестиційного середовища, що дасть змогу формувати якісний портфель цінних паперів.

Банк планує надалі активно проводити комісійні та комерційні операції з цінними паперами, з векселями та іншими борговими цінними паперами, операції з цінними паперами власної емісії – ощадними сертифікатами, надаючи повний спектр послуг за цими операціями.

Можно ввести послуги зберігача цінних паперів.

Зберігач  надає професійні депозитарні послуги клієнтам щодо відкриття та обслуговування рахунків у цінних паперах, зберігання бездокументарних та документарних цінних паперів, а також послуги зберігача активів інститутів спільного інвестування.

Основними операціями на фінансових ринках є міжбанківські  кредитно-депозитні операції, валютообмінні операції та операції з цінними паперами, які вільно обертаються на ринку.

Мета проведення кредитно-депозитних операцій на міжбанківському грошово-кредитному ринку – якісне та ефективне управління короткостроковою ліквідністю Банку, а також отримання доходів з арбітражних операцій. Так, загальний обсяг таких операцій у 20010 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2009 роком і становив 16 934 млн гривень, у тому числі: у гривнях - 11 627 млн, у доларах США – 826 млн, у євро – 167 млн.

Завдяки збільшенню клієнтської  бази Банк планує за рік більше ніж удвічі збільшити обсяги конверсійних операцій на міжнародному валютному ринку та на міжбанківському валютному ринку України. Так, загальний обсяг конверсійних операцій у доларовому еквіваленті становив 1 177 млн доларів США, у тому числі: 637 млн дол. США та 402 млн євро. Також проводити операції з польськими злотими, швейцарськими франками, англійськими фунтами стерлінгів.

Протягом 2011 року Банк продовжува розширювати свою кореспондентську мережу. Широке коло банків-контрагентів дозволило підвищити швидкість та безпечність проведення розрахунків, а також проводити більш гнучку тарифну політику.

У 2011 році ВАТ «Ощадбанк» розширював та вдосконалював перелік пропонованих послуг та продуктів з урахуванням нормативів ризику, що мінімізує ризик можливих втрат.

Основними роздрібними  клієнтами Ощадбанку повинні  залишатися широкі верстви населення  зі статками середнього та нижче середнього рівня, які в перспективі стануть  основою середнього класу, який є цільовим сегментом банку. Разом з тим банк активно працюватиме з корпоративними клієнтами, що буде логічним доповненням до роздрібного клієнтського сегменту. З огляду на державний статус, Ощадбанк активно співпрацює у банківському обслуговуванні із підприємствами державного сектора. Паралельно із вдосконаленням таких інструментів та проектів як термінові перекази, розрахунково-касові операції, карткові проекти, продаж небанківських продуктів (поліси страхових компаній, цінні папери інвестиційних та пенсійних фондів, цінних паперів фондів фінансування будівництва, лотерейні квитки тощо), Ощадбанк повинен активно сприяти розвитку програм, визначених державою як пріоритетні.

Фактична реалізація державним банком своїх функцій, виконання певних програм тощо є відповідною частиною змісту фінансової діяльності держави щодо розподілу та використання публічних фондів коштів держави. На межі із соціальним, економічним, інвестиційним розвитком реалізується метод фінансової діяльності держави, що полягає у фінансуванні, а також створенні умов для подальшої мобілізації фінансових ресурсів юридичними особами публічного права задля виконання завдань і функцій держави, зокрема всіх передбачених у середньостроковій та довгостроковій перспективах державних витрат. Наприклад:

 Житлові програми. Ощадбанк може працювати спільно  з забудовниками та страховими  компаніями, пропонувати клієнтам  пакетні рішення – такі як  будівництво, вибір фінансування, гарантування, страхування квартир,  котеджів тощо. Банк відіграватиме  активну роль у більш спеціалізованих програмах, створених за підтримки держави – молодіжному кредитуванні, кредитуванні військовослужбовців та ін. Ощадбанк гарантуватиме при цьому справедливі процентні ставки без непрозорих прихованих платежів та ін. Ощадбанк по суті виконуватиме функцію координації та гарантування надійності механізмів контролю у відносинах між приватними інвесторами та будівельними компаніями

 Підтримка підприємництва. Підприємці для Ощадбанку –  дуже важливий роздрібний клієнтський  сегмент, де банк пропонує стандартні, прості та ефективні банківські продукти за привабливою вартістю та які більше за все відповідають специфіці окремих найбільш розповсюджених видів бізнесу: роздрібна торгівля, виробництво, послуги. Зокрема інтерес можуть викликати послуги інкасації; кредитування малого та середнього бізнесу. Пріоритетною є галузь сільського господарства, адже наявність філій в сільських районах дозволить ефективно працювати у цій сфері.

Проекти з енергозбереження. Підвищення цін на енергоносії стимулює впровадження програм енергозбереження, що активно підтримується державою. В перспективі Ощадбанк фінансуватиме мешканцям (фізичним особам) придбання енергозберігаючого обладнання, утеплення помешкань тощо. У разі наявності реалістичних джерел погашення, які будуть передбачені відповідними нормативно-правовими актами та іншими документами, банк може надавати цільові позички місцевим бюджетам.

Корпоративні проекти. Йдеться про обслуговування великих  та середніх кредитоспроможних системних  підприємств, установ як державної, так і приватної форми власності, для яких важливим є наявність розгалуженої мережі доступу до банківських послуг. Пріоритетними в обслуговуванні є, зокрема, такі клієнти як Укрпошта, Пенсійний Фонд, Укртелеком, Енергоринок та ін. Такі клієнти, як великі мережі роздрібних продавців та житлово-комунальні підприємства, теж можуть бути пріоритетними оскільки це передбачає надання послуг як корпоративному так і роздрібному сегментам, що дозволить банку забезпечити найефективніше використання своїх конкурентних переваг.

ВИСНОВОК

На сьогоднішній день банківська діяльність в Україні  є досить поширеною і насиченою. Створюється все більше нових  банківських установ, а старі  вже досить стабільні банки розширюють свої інфраструктури. Спектр послуг фінансових установ є досить різноманітним. Однак якщо звернути увагу на інвестиційну діяльність банків то цей напрям вкладання коштів є ще не досить розвиненим, даний сектор банківських інтересів тільки набирає обертів.

 Інвестиції - це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу.

В Україні зараз випускаються та перебувають в обігу такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішньої  республіканської і місцевої позик, облігації підприємств, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати та векселі. гідно з законодавством інвестиції поділяються на:

4. Капітальні (придбання будівель, споруд, інших об’єктів нерухомості, інших основних фондів та нематеріальних активів).
5. Фінансові (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів). У свою чергу, фінансові інвестиції розрізняються як:

• прямі інвестиції – передбачає внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;