Валютна система та проблеми її функціонування

Міністерство  освіти і науки  України

Криворізький  економічний інститут

Державного  вищого навчального  закладу

«Київського національного економічного університету

імені Вадима Гетьмана» 
 
 
 

      Кафедра банківської справи 
 
 
 

      КУРСОВА РОБОТА

      з дисципліни "Гроші  та кредит" 

      на  тему  “Валютна система та проблеми її функціонування” 
 
 
 
 

Студента/ки групи       6.508.1-1        

Фінансово-економічного факультету

назва факультету

Кабікової А.О.                                     

прізвище  ініціали 

Науковий  керівник

Неізвєстна  О.В.                                    

прізвище  ініціали 
 
 
 

      Кривий  Ріг 2010 
 
 

ЗМІСТ 

 
 

 

ВСТУП 

      На фундаменті валютних відносин формується валютна система — форма організації і регулювання валютних відносин, що склалася історично і закріплена національним законодавством та міждержавними угодами. Розрізняють національну, світову і міжнародну (регіональну) валютну систему.

      Основою розвитку міжнародної валютної системи  є інтернаціоналізація продуктивних сил, міжнародний поділ праці, формування інтернаціонального господарського механізму та інтегрованих форм власності. Ці процеси, у свою чергу, визначаються дією об'єктивних економічних законів у межах світового господарства. Міжнародні валютні відносини справляють при цьому активний зворотний вплив на розвиток названих елементів світової економічної системи, зокрема на зовнішню торгівлю, формування й еволюцію міжнародного ринку капіталів, робочої сили, інтелектуальної власності тощо.

      Національна валютна система — це державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та міждержавними фінансовими інститутами, за допомогою яких здійснюють міжнародні кредитно-розрахункові операції, формуються та використовуються валютні резерви країни.

      До  складу національних валютних систем входять відповідні інфраструктурні  ланки: банки, парабанківські установи, біржі, органи валютного регулювання  і контролю та інші інститути.

      У процесі глобалізації економічних  зв'язків між країнами відбувається взаємна інтеграція національних валютних систем у міжнародні (регіональні) та світову валютну систему. Функціональні відмінності між ними поступово зникають .

      Світова валютна система — форма організації  валютних відносин між усіма чи переважно  більшістю країн світу, закріплена комплексом міжнародних угод та правил.

      У даній курсової роботи слід звернути увагу на відмінність понять «валюта» і «грошова одиниця», оскільки національні гроші у процесі обслуговування зовнішньоекономічних відносин втрачають свою самостійність, прийнятність. У зв'язку з цим виникає потреба у грошових коштах, головним призначенням яких має бути обслуговування зовнішньоекономічних відносин у будь-яких сферах їх прояву чи походження. Це відбувається під час формування та реалізації міжнародних валютних, розрахункових та кредитно-фінансових операцій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

      Валюту  можна класифікувати за різними  критеріями: за емітентами, за режимом  використання, за матеріально речовим  виглядом, за економічними умовами країн походження (слабка або м'яка; сильна або тверда), за відношенням до валютних запасів країн (резервна валюта, вільно використовувана валюта), за видами валютних операцій.

      Важливою  рисою валюти є конвертованість. Вивчаючи дане питання слід звернути увагу не тільки на наявність різних ступенів конвертованості, а й особливо на чинники та значення цього явища. Треба усвідомити, що без внутрішньої конвертованості неможлива повна зовнішня конвертованість. Крім того треба засвоїти інституційні норми конвертованості як національні в рамках валютної політики, так і загальні, визначені МВФ. Слід усвідомити, що хоча конвертованість є фінансовим поняттям, вона не може існувати без лібералізації зовнішньої торгівлі. Тобто навіть за відсутності обмежень на платежі, наявність обмежень на міжнародну торгівлю робить валюту  неконвертованою за поточними операціями. Конвертованість за тотальними операціями пов'язана з рухом капіталу, а саме з прямими та портфельними інвестиціями, кредитами, трансферними та капітальними трастами. Обмеження щодо капітальних платежів вважаються виправданими і застосовуються з метою припинення відпливу капіталу та досягненням макроекономічної стабілізації, особливо у країнах з перехідною, нестабільною економікою.

      Вивчаючи  валютний ринок, слід звернути увагу на те, що його призначення полягає в урівноваженні попиту і пропозиції, але на специфічний товар – валюту. Валютний ринок треба розглядати за його економічним змістом та за інституційною побудовою. У даному питанні необхідно усвідомити його якісні внутрішні властивості. Ступінь розвину- тості валютного ринку визначається рівнем економічної свободи дій суб'єктів ринку, рухомою силою функціонування яких є власний матеріальний інтерес. З'ясовуючи сутність валютного ринку, слід пам'ятати, що призначення і економічна роль останнього виявляються у функціях, які він виконує. Крім того, необхідно звернути увагу на склад та роль суб'єктів валютного ринку.

      Отже, метою курсової роботи є дослідження валютної системи України з усіма проблемними аспектами функціонування у міжнародних валютних відносинах.

     Виходячи  з мети , завданнями є :

• охарактеризувати принципи побудови валютної системи України;
• розкрити зміст її основних елементів;
• дати визначення валюті та її основних видів;
• розглянути класифікацію валютної системи;
• з`ясувати передумови становлення валютного ринку України;
• проаналізувати його стан на сьогоднішній день;
• визначити основні проблеми розвитку валютного ринку;
• запропонувати перспективи розвитку валютної системи України.

     При цьому основною літературою із даної галузі економічної науки є підручники та монографії з валютно – кредитних відносин, а також періодичні видання такого ж спрямування.

     Питаннями становлення та розвитку національної валютної системи з усіма похідними  займалися багато українських вчених, таких як : Боринець С., Філіпенко А., Козик В., Мальчинський А.

      Для проведення аналізу валютної системи України я використала такі методи : метод порівняння, графічний метод, метод табличного відображення аналітичних даних.

      Метод порівняння. Передбачає зіставлення невідомого (до-сліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніше, з метою визначення їх спільних рис або відмінностей. За допомогою цього методу визначаються загальне і специфічне в економічних явищах, вивчаються зміни досліджуваних об'єктів, тенденціїі закономірності їх розвитку.

      Графічний метод. Графіки є масштабним зображенням показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовних художніх фігур і мають велике ілюстративнезначення. Завдяки їм досліджуваний матеріал стає зрозумілішим.

      Метод табличного відображення аналітичних даних. Результати аналізу звичайно подаються у вигляді таблиць. Це найбільш раціональна і зручна для сприйняття форма уявлення аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр, розташованих у певному порядку. Аналітична таблиця є системою суджень, виражених мовою цифр. Вона набагато виразніша і наочніша, ніж словесний текст.

      Збір  та аналітична розробка матеріалу проводилась  в программах Microsoft Office Word та Microsoft Office Excel. 
 

Розділ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ОСНОВНИХ СКЛАДОВИХ 

      Валюту  та гроші часом уявляють як ідентичні  поняття , хоча всередині країни частіше  використовується термін “гроші”, а  термін “валюта” – зовні.

      Перетворюючись у валюту, гроші приймають на себе додаткову функцію – стають товаром , продаються і купуються , мають ціну в грошових одиницях іншої країни. Звідси випливає, що валюта як грошовий товар повинна мати не тільки внутрішнє, а й зовнішнє визнання. У світовому співтоваристві має існувати довіра до валюти того чи іншого учасника міжнародних зв’язків , тобто переконатись у тому, що її можна обминати на інші валюти. На практиці валюти вільно перетинають кордони і повертаються назад.

      Міжнародні  валютні відносини – це сукупність валютно – грошових і розрахунково – кредитних зв’язків у світогосподарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.

      Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система. Різні вченні дають відмінні поняття валютної системи, розглянемо їх на прикладі.

      Ряд авторів на чолі з доктором економічних  наук Савлуком М.І. вважають, що валютна система — це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору. Ці межі збігаються з межами відповідних валютних ринків. Тому валютні системи теж поділяються на три види: національні, міжнародні (регіональні) і світову.

      А кандидат економічних  наук Івасів Б.С. визначає валютну систему як державно-правову форму організації валютних відносин.

      Анатолій  Гальчинський у своєму підручнику «Теорія  грошей» виділяє валютну систему  як форму правової та інституційної  організації валютних відносин.

      Керівник  авторського колективу Луців  Б.Л.  зазначає, що валютна система – це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами.

      Збіг  меж окремих валютних ринків і валютних систем забезпечує їх внутрішню єдність: ринок створює економічну основу для системи, а система є механізмом забезпечення функціонування і регулювання ринку.

      Поняття "валюта" використовується в трьох  значеннях:

1) грошова одиниця  певної країни;

   2) грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях та використовуються в міжнародних розрахунках, іноземна валюта;

   3) умовна міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця або платіжний засіб.

      Національні валютні системи базуються на національних грошах і, по суті, є складовими грошових систем окремих країн. Як і ці останні, вони визначаються загальнодержавним законодавством.

      Міжнародні  та світова валютні системи ґрунтуються  на багатьох валютах провідних країн світу та міжнародних (колективних) валютах (євро, СДР та ін.) і формуються на підставі міждержавних угод та світових традицій.