Суть та функції грошей

Гроші є загальним виразником багатства, їх можна безпосередньо перетворити  на будь-який товар. Тому якісно вони не мають меж, проте кожна реальна  грошова сума кількісно обмежена і на неї можна придбати лише певну кількість благ. Тому існує супереч-ність між кількісною межею і якісною безмежністю грошей як за-гального виразника речового багатства.

Поряд з безпосереднім нагромадженням скарбів у монетній формі відбувається їх нагромадження у вигляді предметів розкоші з золо-та та срібла. Це приводить до того, що, з одного боку, все більш розширюється ринок для золота і срібла незалежно від виконува-ної ними функції, а з другого - створюється приховане джерело пропозиції грошей, яке є особливо дійовим у періоди суспільних потрясінь.

В умовах обігу металевих грошей останні як скарб стихійно ре-гулювали грошовий обіг. У зв'язку з постійними коливаннями то-варного виробництва  і товарного обігу, його швидкості, цін цирку-

лююча маса грошей то зменшувалась, то збільшувалась. Це відпо-відало випаданню грошей у скарб або вилученню їх з нього. Отже, скарб був відвідним і привідним каналами для циркулюючої гро-шової маси, завдяки якому вона не знала ні надлишку, ні нестачі.

функція засобу платежу тісно пов'язана  з функцією грошей як засобу обігу. В товарообороті, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійснюють само-стійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функцію вони здійсню-ють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так і поза ним (наприклад, сплата заробітної плати, податків, орендної плати, квартирної плати, комунальних послуг тощо).

Кредитні гроші виникають з функції грошей як засобу платежу. Коли власник товару продає його в кредит, він не обмежується усним зобов'язанням покупця сплатити його, а вимагає боргову розписку, в якій, як правило, зазначаються товар, його ціна і строк погашення боргу. Така боргова розписка є попередником векселя, так само як останній є безпосереднім попередником кредитних грошей.

Вексель - це боргове зобов'язання, складене за певними пра-вилами. Вперше векселі з'явились в Італії в  середні віки. Спочатку їх використовували для пересилання грошей, потім вони почали проникати в сферу товарного обігу, виконуючи функцію засобу платежу і загального грошового зобов'язання.

Існує суворо визначена форма оформлення векселя: на спеціаль-ному папері, який використовують для друкування грошей, де за-значають, кому і ким, в якому місці і в який час видано вексель, строк і суму платежу по ньому. Вексель підписує той, хто його видав. У векселі не вказується, за що видано грошове зобов'язан-ня. Абстрактний характер векселя дає можливість для зловживань, таких як видача "дружніх", так званих бронзових векселів, які не відображають реальних економічних зв'язків. Вони можуть підір-вати вексельний оборот, і тому в усіх країнах переслідуються в кримінальному порядку.

Обліком векселів займаються банки, фактично банк скуповує векселі, розплачуючись за них власними векселями, які назива-ються банкнотами.

Банкнота - це зобов'язання банку, банківський  білет, тобто кредитні гроші. Випуск банкнот банками здійснюється не лише під векселі, а й під  золото та інші дорогоцінності.

Кредитні гроші, векселі, банкноти - важливі елементи функціо-нування  ринку. В процесі становлення  ринкових відносин, виник-нення і  зміцнення ролі фондових, валютних, товарних бірж, комерційних банків у нашій країні вони починають активно викорис-товуватись у господарському механізмі.

Між. кредитними і паперовими грошима  існують суттєві відмін-ності. Так, паперові гроші виникають з функції  обігу, в той час як кредитні - з функції платежу. Паперові гроші  випускає держава, яка вимагає від усіх суб'єктів ринкових відносин приймати їх у всіх платежах. Такі гроші випускаються в обіг в міру потреби. Кредитні гроші випускаються банком, вони не обов'язкові для приймання, але забезпечені золотом, іноземною валютою та іншими активами банку. Вони випускаються відповідно до суми товарних векселів і, таким чином, не перевищують потреби в них. Проте в сучасних умовах відмінності між паперовими і кредитними грошима стира-ються.

Функція світових грошей. Спочатку на світовому ринку панува-ла подвійна міра вартості - золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало виконувати тільки золото. Нині витіснен-ня золота з грошового обігу стосується і світових грошей. Паперові знаки (долари, фунти стерлінгів, марки, єни тощо) відіграють все більшу роль у міжнародних розрахунках. Проте золото залишаєть-ся твердими і бажаними для всіх країн світовими грошима, надій-ним гарантом у міжнародних розрахунках.

Світові гроші функціонують як загальний  платіжний засіб, за-гальний купівельний  засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі.

Як запільний купівельний засіб  світові гроші функціонують при  оплаті міжнародної товарної угоди  наявними грошима (наприклад, придбання  країною у надзвичайних умовах зерна, зброї тощо).

Як загальне втілення суспільного багатства гроші у світовому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься з однієї країни в іншу (при переведенні підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон, при наданні зовнішніх позик тощо). Для здійснення між-народних платежів кожна країна потребує певного запасу золота. Тому золото у вигляді скарбу одночасно є резервним фондом, світо-вих грошей. Зростає також реальна роль у цій функції національ-них резервних валют та інших різновидів грошей.

До початку XX ст. у товарному  виробництві й обігу існувало чотири типи загального еквівалента: товарно-лічильний, товарно-ваговий, металокарбований і емісійний. До товарно-лічильного за-гального еквівалента належать товарні гроші: знаряддя праці, ху-доба, раби, прикраси тощо. Товарно-ваговий пов'язаний з продук-тами рослинного походження, що мало псувалися, а пізніше- і з металами. Металокарбований тип передбачає наявність метале-вих грошей у вигляді монет, а емісійний - різні знаки вартості на спеціальному папері з певною атрибутикою.

У сучасних умовах набув поширення новий тип загального екві-валента - депозитно-електронний. Він втілений у банківських де-позитах, кредитних картках і електронних грошах.

 

§ 3. Концепції грошей

Світовій економічній літературі відомо кілька альтернативних концепцій походження грошей. В одній з них - раціоналістич-ній - зазначається, що гроші є результатом згоди між людьми, які визнали необхідність спеціальних засобів для обслуговування мі-нового обороту. Вперше ця концепція була висунута Арістотелем у праці "Нікомахова етика". Деяке законодавче відображення вона знайшла в античному і середньовічному суспільствах. Наприклад, у римському праві було зафіксовано, що імператор декретує вар-тість грошей.

Різновидом раціоналістичної концепції  є державна теорія гро-шей німецького економіста Г. Кнаппа. В книзі "Державна теорія грошей" він назвав гроші "продуктом правопорядку", творінням державної влади, встановленим законом платіжним засобом. На його думку, створені державою гроші приймаються незалежно від їх металевого змісту, є "хартальними платіжними засобами", тобто умовними знаками, наділеними державною владою певною пла-тіжною силою.

Раціоналістична концепція походження грошей застосовується і

в літературі кінця XX ст. під час  аналізу тих форм, яких набувають  гроші. Відомий англійський економіст Л. Харріс у праці "Грошова теорія" викладає суть цієї концепції: "Сам по собі доларовий бі-лет - річ непотрібна; він набуває вартості лише тому, що суспіль-ство через свої закони і звичаї наділяє його властивістю функціо-нувати як засіб обігу. Аналогічно морські черепашки, які викорис-товувалися в деяких співтовариствах як гроші, не мали б вартості, якби суспільна структура, яка їх породила, не потребувала в якійсь формі грошей і не надала їм відповідної ролі". Отже, раціоналіс-тична концепція заперечує товарну природу грошей, їх стихійне

походження.

Представники іншої концепції - еволюційного походження гро-шей - вказують на товарну природу грошей, стихійне виділення їх із загальної маси товарів  і на їх особливе місце в економіці. Всебічно ця концепція була обгрунтована в роботах К. Маркса та його послідовників. Однак вона має прихильників не тільки серед марксистів. Концепція поширена і в сучасній економічній літера-турі Заходу, хоч і не пов'язується з подвійним характером праці, втіленої в товарі, і подвійною природою товару, його внутрішньою суперечністю.

Представники функціональних концепцій  грошей серед конкрет-них причин, які викликають необхідність використання грошей, називають такі: відсутність  синхронізації надходжень і платежів, яка ускладнює прямий товарообмін; наявність трансакційних вит-рат, тобто витрат праці і ресурсів, необхідних для здійснення това-рообмінних угод (у цьому випадку гроші є засобом мінімізації ви-трат); невизначеність господарських перспектив, що змушує учас-ників обігу накопичувати залишки грошей для страхування від ризику; час як невід'ємний елемент процесів виробництва і обігу товарів, який надає грошам роль з'єднувального ланцюга між сього-денням і майбутнім. Економісти неокласичної школи, як правило, пов'язують існування грошей з першими двома причинами, а при-хильники кейнсіанського напряму - з двома останніми.

Ще в XIX ст. чимало економістів звертали увагу на відсутність у вчених навіть відносної згоди з питання  про сутність грошей. Не-зважаючи на велику кількість досліджень з грошової теорії, таке положення спостерігається й нині.

У сучасній світовій економічній теорії існує кілька принципово різних підходів до визначення суті грошей. Прихильники  першого підходу (М. Фрідман, А. Шварц  та ін.) фактично розглядають гроші лише як зручний спосіб організації статистичних спостережень і визначають їх як "тимчасове вмістилище купівельної сили". При цьому увага концентрується на конструюванні різних грошових агрегатів, виявленні елементного складу пропозиції грошей тощо.

В основу другого підходу - найбільш поширеного серед захід-них економістів - покладено попередній теоретичний  аналіз функ-цій грошей, на підставі якого визначаються суті і форми  грошей. Так, автори популярного підручника "Економікс" американські професори К. Р. Макконнелл та С. Л. Брю вважають, що гроші - це те, що гроші роблять. Все, що виконує функції грошей, і є гроші. Л. Харріс також визначає суть грошей через їх функції, стверджую-чи, що гроші - це будь-який товар, який функціонує як засіб обі-гу, розрахункова одиниця і засіб збереження вартості. Найчастіше в роботах сучасних західних учених виділяється три функції гро-шей: засіб обігу, одиниця розрахунку, збереження вартості. Пере-вага при цьому віддається функції засобу обігу. Тому положення про гроші як товар, що виконує різні функції, трансформується у визначення: гроші - це все, що загальноприйняте як засіб обміну, а останній - це все, що приймається в обмін на товари й послуги. Поширеним є ототожнювання грошей як засобу обігу чи засобу платежу і об'єднання двох останніх в одну функцію. Отже, питан-ня про функції грошей підмінюється питанням про суть грошей.

Найбільш обгрунтовано історичну  суть і функції грошей роз-кривають концепції, які розглядають їх через  розвиток форм вар-тості.

 

1.2. Визначення поняття суті грошей

Визначення суті грошей і фундаментальних  засад їх розвитку становить базовий  рівень монетарної теорії.

Поняття грошей привертало увагу спеціалістів з часів їх виникнення. З цього  приводу англійський економіст  Ендрюс писав: "Хоча гроші були в числі перших господарських явищ, які привернули до себе увагу людини, і з того часу перебувають у центрі економічних досліджень, не існує навіть відносної згоди в питанні про те, що варто позначити цим словом".

На основі аналізу літературних джерел про гроші американський економіст Осборн зазначав: "Багато авторів не дають чіткого формулювання поняття грошей, тож доводиться виводити його з контексту" де вживається це слово".

Водночас у популярній на Заході науковій літературі даються достатньо близькі за змістом визначення поняття грошей:

1. Гроші — це засіб оплати  товарів і послуг, засіб вимірювання  вартості та засіб збереження (накопичення) вартості.

2. Гроші — це те, що гроші  роблять. Усе, що виконує функції  грошей, і є гроші (К. Макконнелл, С. Брю).

3. Гроші визначаються як всякий  товар, що функціонує як засіб  обігу рахункової одиниці та  засіб збереження вартості (Л.  Харріс).

Загальновизнаним є походження грошей з розвитку товарного виробництва  й обміну. Різні товари впродовж історії використовувалися як гроші. Звідси, безумовно, можна вважати, що родовою ознакою грошей є їх товарне походження. Відомо також: усі товари, котрі слугували грішми, використовувалися як еквівалент для обміну на інші товари. Отже, можна запропонувати таке визначення поняття грошей як економічної категорії:

Гроші — особливий товар, що слугує загальним еквівалентом.

Суттєві риси грошей як специфічного товару:

— гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження їх на купівлю звичайних товарів і послуг;

— маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості, в  абсолютну ліквідність як абстрактну цінність або багатство;

— грошам, на відміну від інших  товарів, притаманна абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари або блага.

1.3. Форми грошей, причини та механізм  їх еволюції

Визначальними передумовами становлення  грошових відносин були поглиблення  суспільного поділу праці та багаторівнева спеціалізація виробництва і суспільної діяльності людини. Водночас зауважимо, що грошовий обмін — це не лише результат, а й важливий чинник розвитку і поглиблення суспільного поділу праці та її спеціалізації.

Появі грошей передувала епоха товарного, або бартерного обміну. Однією з умов бартерного обміну є збіг потреб двох учасників цієї дії. Грошовий обмін долає цю обмеженість, суттєво полегшує обмін товарів і послуг, скорочує трансакційні (операційні) витрати обігу, знижує комерційний ризик і створює умови асинхронізації обмінних операцій у часі.

У працях К. Маркс подає класифікований за змістом аналіз розвитку форм вартості, який істотно розширює можливості теоретичного осмислення історичного процесу  виникнення грошей (табл. 1.1):

 

Таблиця 1.1. Розвиток форм вартості грошей

Форма вартості	Схема	Властивості
Проста		Пов'язана з безпосереднім (бартерним) обміном товарів різних споживчих  властивостей
Повна (розгорнута)		Властива більш високому ступеню  розвитку поділу праці, коли ринкові  пропонуються окремі товари, які обмінюють  на всі інші товари
Загальна		Один товар, що систематично обмінюється  на інші, став загальним еквівалентом, до якого прирівнюється решта  товарів
Грошова		Товар T1 у загальній формі ввібрав у себе ознаки, притаманні грошовій одиниці