Суть, функці та еволюція грошей

 При вирішенні проблеми  доцільності накопичення коштів  слід врахувати наступне:

- можливість безперешкодного використання розміщених грошових     коштів;

• надійність вкладень;
• мінімізація ризику.

 «Єврозона», - включає тринадцять країн, які використовують Європейську валюту: Австрія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Словенія та Іспанія. Всі інші, - окремі країни. Ці 26 економічних областей включають 38 країн і складають 90.9% всесвітнього валового внутрішнього продукту і 64.8% всесвітнього населення. Банк Міжнародних Розрахунків (BIS) на своєму web-сайті має посилання на список центральних банків різних країн. Наступні діаграми використовують дані грошової маси з цих офіційних web-сайтів. Посилання в назві кожної країни ведуть до вихідних даних. Також існує невизначеність в методології при підрахунку різних грошових агрегатів. Це ускладнює порівняння між країнами. Гроші визначаються від «вузьких грошей", які включають в себе дуже ліквідні форми (гроші як засіб обміну) до «широких грошей», які охоплюють менш ліквідні форми (гроші як цінності). У загальних термінах, грошовий агрегат M0 відноситься до готівкової валюти в обігу (банкноти і монети), виключаючи готівкові гроші в сховищах. M1 - готівкова валюта (M0) плюс кредити, депозити плюс готівка в сховищах. M2 включає суму M1 і ощадні депозити (строком до двох років, або погашаються при повідомленні за три місяці). M3 - M2 сума і угод зворотного викупу часток / одиниць грошового фондового ринку та боргових цінних паперів до двох років. Також, не кожна країна публікує всі чотири грошових агрегату. Наприклад, Державний банк Англії не публікує офіційні дані для M1, M2 або M3. Для цієї статті використані дані оцінки агрегатів Європейського Економічного і Грошово-Кредитного Союзу (European Economic and Monetary Union (EMU)) для Великобританії. Ці стандарти базуються на використовуваних Європейським Союзом. Деякі країни, типу США офіційно не видають M0. Де можливо, були використані дані для емітованої валюти в обігу. Американська Федеральна Резервна система припинила публікувати інформацію про агрегаті M3 23 травня 2006. Однак, різні незалежні джерела продовжили публікувати дані по агрегату M3 для США. І один з таких джерел використовується тут для грошової маси M3 США. Обсяги грошової маси кожної країни були перетворені в трильйони доларів США в оголошених обмінних курсах на 25 липня 2007 р. для простоти порівняння. Остання колонка показує дату, коли були взяті дані грошової маси (Див. Додаток 2). Якщо розглядати M3, повна грошова маса перевищує 50.1 трильйонів доларів. З цієї кількості, США, Єврозона і Японія складають 33.1 трильйона US $ або 66.2% загальної грошової маси. Наступний графік показує порівняння країн за грошовим агрегату M3.

Сша

Єврозона

Японія

Китай

Великобританія

Південна Корея

Канада

Бразилія

Австралія

Індія

Швейцарія

Росія

Мексика

Гонконг

Турція

Швеція

Норвегія

Південна Африка

Саудівська Аравія

Польща

Данія

Індонезія

О.А.Е

Кувейт

Венесуела

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1 Графік порівняння країн за грошовим агрегатом М3.

[http://www.economics.kiev.ua/index.php?id=509&view=article]

Потрібно відзначити, що автор не зміг визначити офіційне місцезнаходження грошової маси М3 Китаю, Індонезії, Норвегії та Кувейту. Для  цих країн, значення замінювалося на M3 M2. В результаті ці чотири країни недооцінені  і фактичний повний обсяг M3 більше ніж трильйонів доларів США 50.1.  (Табл. 2)

Повний щорічний приріст  грошової маси M3 у всіх областях, охоплених  у цій статті - 10.6%. Темп зростання M3, обчислений по відношенню до попереднього року. Повна сума M3 в минулому році становила 45.3 трильйона US $.

Венесуела

Росія

О.А.Е

Індія

Південна Африка

Китай

Кувейт

Саудівська Аравія

Бразилія

Польща

Великобританія

Швеція

Турція

Індонезія

Норвегія

Австралія

США

Мексика

Данія

Єврозона

Канада

Південний Китай

Гонконг

Швейцарія

Японія 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2 Графік щорічного порівняння країн за грошовою масою М3

[http://www.economics.kiev.ua/index.php?id=509&view=article]

Згідно World Gold Council, 2006 в кінці  центральні банки цих країн в  межах цих  38 26 23 938,7 економічних  областей містили тонн золота. Це складає 89,0% золота міститься в усіх країнах  світу. 25 липня 2007 ціна за унцію золота на момент закриття біржі була 676,00 доларів США. У метричній тонні міститься 32 150,75 унції. Таким чином, цінність золота, утримуваного цими країнами 38 - доларів США 520,3 мільярда. Повна вартість валюти, емітованої цими країнами - 3.25 трильйона доларів США - є більш ніж шестиразовій! Це припускає, що, в даний час, цінність офіційних золотих резервів центральних банків дорівнює 15% вартості емітованої ними валюти. Наступна діаграма показує відношення між вартістю офіційних золотих резервів центральних банків до вартості M0 та / або емітованої ними валюти. Норвегія та Об'єднані Арабські Емірати не мають ніяких офіційних золотих запасів. 641,7 метричних тонни від європейського Центрального банку були додані до Єврозоні, приносячи загальна кількість золота для цієї економічної галузі до 11210 метричних тонн на червень 2007 року.

Венесуела

Швейцарія

Кувейт

Південна Африка

Єврозона

Сінгапур

США

Швеція

Саудівська Аравія

Данія

Турція

Індонезія

Росія

Великобританія

Польща

Індія

Австралія

Китай

Японія

Південний Китай

Гонконг

Мексика

Канада

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3 Відношення між вартістю офіційних золотих резервів центральних банків до вартості М0

[http://www.economics.kiev.ua/index.php?id=509&view=article]

 

Рис. 4 Приріст грошової маси (М2) и ВВП основних економік світу* в 2007-2009 рр.

*Єврозона, США, Великоританія,  Японія, Китай, Росія

[http://expert.ru/expert/2011/15/hrupkaya-stabilizatsiya/media/81074/]

Грошову масу M2 можна оцінити близько 50 трильйонів доларів близько 60,2 трильйона доларів США.

Також, що 98% з усіх грошей цифрові вони в Інтернеті, а 2% це живі, 98% людей використовують 2% грошей, а 2% людей  використовують 98% грошей.

Рис. 5 Грошова маса в США  збільшується набагато менше, ніж грошова  база

[http://expert.ru/expert/2011/15/hrupkaya-stabilizatsiya/media/81074/]

 

5. Світові гроші у сучасних умовах

 

Засіб міждержавних розрахунків. Гроші в якості світових грошей обслуговують зовнішньоекономічні відносини. На перших етапах світові гроші застосовувалися  у вигляді золота. У сучасних умовах в якості світових грошей можуть виступати  стабільні валюти низки держав або  світові кредитні гроші. Гроші в  якості світових грошей виконують усі  чотири попередні функції, тобто  ця функція грошей є інтегральною. Появу світових грошей викликали  зовнішньо-торгівельні зв'язки, міжнародні кредити, надання послуг зовнішньому  партнеру. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і загальна матеріалізація суспільного багатства. Вони в якості міжнародного засобу виступають при розрахунках по міжнародним балансам: якщо платежі даної країни за певний період перевищують її грошові надходження від інших країн, то гроші виступають засобом платежу. Міжнародним купівельним засобом світові гроші служать при порушенні рівноваги обміну товарами та послугами між країнами, тоді їх оплата здійснюється готівковими грошима. Як загальне втілення суспільного багатства світові гроші використовуються при наданні позик або субсидій однією країною іншій або при виплаті репарацій країні-переможниці країною, що переможена. В такому випадку відбувається переміщення частини багатства від однієї держави до іншої в грошовій формі. При золотому стандарті світовими грошима виступало золото, як засіб регулювання платіжного балансу, і кредитні гроші (банкноти) окремих держав, розмінні на золото (в основному долар США та британський фунт стерлінгів). Для зміцнення національних грошей таких держав, як США та Великобританія, в якості світових грошей та за їх ініціативою використовувались міжнародні валютні договори та валютні кліринги. Для створення міжнародної лічильної грошової одиниці з метою вирішення проблеми міжнародної ліквідності Міжнародний валютний фонд ввів нові резервні і платіжні засоби — спеціальні права запозичення (СДР — Special Drawing Rights(SDR)). СДР призначені для регулювання сальдо платіжного балансу країн-членів МВФ, поповнення офіційних резервів та розрахунків, а також порівняння національних валют. В 1971 р. був встановлений золотий вміст СДР, що дорівнював, як і долар США, 0,888671 г., але з 1 липня 1974 р. (після девальвації долара) вартість одиниці СДР визначалась на основі середньозваженого курсу спочатку 16, а потім 5 провідних валют розвинутих країн. Для країн-учасниць Європейського валютного союзу (ЄВС) з березня 1979 р. введена регіональна міжнародна лічильна одиниця — ЕКЮ (European Currency Unit (ECU)). На відміну від СДР європейська валютна одиниця була на половину забезпечена золотом і доларами США (за рахунок об'єднання 20 % офіційних резервів країн-учасниць ЄВС), а на половину їх національними валютами. ЕКЮ — безготівкова грошова одиниця, яка виступала у вигляді записів на рахунках в центральних банках країн-членів. Вартість ЕКЮ визначалася так само, як і СДР, середньозваженим курсом валют країн-членів. її використовували в розрахунках дванадцять країн ЄВС. З 1999 р. замість ЕКЮ в обіг була введена нова грошова одиниця євро.

На першому етапі (січень 1999 р. — грудень 2001 р.) євро офіційно вве-дена в безготівковій формі  в 11 країнах Союзу (Австрія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія). З 1 січня 2002 р. почався другий етап —  введення готівкових євро (банкнот  і монет) в 12 країнах ЄВС (вище перелічені плюс Греція). Великобританія, Швеція і  Данія з різних причин поки що вирішили не приєднуватися до зони євро. Наступний етап  почався з 1 липня 2002 р., коли припинилися готівкові і безготівкові розрахунки в національних валютах країн-учасниць зони євро, і євро стало єдиним платіжним засобом.

Стабільна грошова одиниця  євро повинна відігравати значно важливішу роль у міжнародній  валютній системі як торгова, інвестиційна і резервна валюта, аніж будь-яка з діючих національних валют. Крім того, євро може стати серйозним конкурентом долару в якості розрахункового засобу і альтернативною резервною валютою як для країн ЄВС, так і для торгово-фінансових партнерів по всьому світу.

Отже, говорячи про світові  гроші потрібно розглянути поняття  “конвертованість” валют. Здатність  національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти у всіх видах  грошових операцій по дійсному валютному  курсі називається конвертованістю (conversion (англ.) – перетворення). І  на даний час повністю конвертованими  вважаються лише не більше десяти валют  світу, з них п’ять - вільно використовувані: долар США, німецька марка, японська йена, англійський фунт стерлінгів і французький франк. А тепер  до них відносять і євро. Саме ці валюти виконують функцію світових грошей в повному обсязі, виступаючи в якості  міжнародного розрахункового і платіжного засобу в усіх видах  операцій. Також цю функцію відіграють наднаціональні грошові одиниці  – СДР, ЕКЮ, які використовуються міжнародними валютно-фінансовими  організаціями. Як засіб накопичення і заощадження іноземні валюти використовуються державним сектором в офіційних валютних резервах.  Як до введення євро, так і сьогодні основною резервною валютою світу був і залишається долар США.  За даними МВФ, в останні роки на американську валюту доводиться 63-67% офіційних валютних резервів країн - членів Фонду.

 Друге місце в офіційних  резервах в даний час міцно  займає єдина європейська валюта.  Після введення євро в 1999 р.  відбулося відносне скорочення  його частки в офіційних валютних  резервах порівняно з часткою  європейських валют - попередниць  євро (з 20, 7% в 1997 р. до 13, 5% в 1999 р.).  Це пояснюється тим, що 31 грудня 1998 р. Європейський система  центральних банків (ЄСЦБ) обміняла  частину резервів в екю на  резерви центральних банків країн  ЕВС в золоті та доларах  США (60, 9 млрд. євро).  Крім того, після введення єдиної європейської  валюти офіційні резерви ЄСЦБ  в національних валютах країн  ЕВС і екю (19, 3 млрд. євро) перетворилися  у внутрішні активи.  Сукупний  ефект таких статистичних поправок (80, 2 млрд. євро) приблизно дорівнює  скороченню частки євро в порівнянні  з часткою національних валют  країн ЕВС і екю в офіційних  валютних резервах країн - членів МВФ (7%) в 1998-1999 рр..

 У наступні роки  частка євро в офіційних валютних  резервах країн - членів МВФ  стабільно росла.  В цілому  за перші чотири роки обігу  єдиної європейської валюти питома  вага євро в офіційних резервах  виріс майже в 1, 5 рази.  Проте  його частка поки залишається  нижче сумарного показника національних  валют дванадцяти країн ЕВС в 1997 р.

 У перші роки безготівкового  обігу євро ризики, пов'язані з  новою валютою, були високі.  Крім того, динаміка офіційних  резервів зазвичай слідує за  змінами валютних потоків в  приватному секторі.  А вони, як  свідчить статистика 1999-2001 рр.., Змінювалися  досить повільно.  Успішне введення  євро в готівковий обіг в  2002 р., а також значне підвищення  його курсу по відношенню до  долара США в 2003 р. сприяли  не тільки зміцненню репутації  Європейського центрального банку,  а й зростання довіри до  євро з боку центральних банків  третіх країн.  Беручи до уваги  посилення євро на світовому  валютному ринку, а також численні  заяви офіційної влади різних  країн про необхідність диверсифікації  валютних резервів за рахунок  збільшення частки євро, можна  очікувати, що в найближчі роки  зростання його питомої ваги  в офіційних резервах буде більш помітним, ніж раніше.

 Частки інших валют  в офіційних валютних резервах  країн - членів МВФ невеликі.  Найбільш широко використовуваними  національними грошовими одиницями  у валютних резервах в кінці  2003 р., крім долара і євро, були  також ієна і фунт стерлінгів, частки яких були приблизно  рівні (відповідно 4, 8 і 4, 4%).  Проте  якщо роль ієни як засобу  заощадження за останні роки  зменшилася, що в основному було  зумовлено проблемами, з якими  зіткнулася японська економіка  в кінці 1990 - початку 2000-х років,  то фунта стерлінгів зросла.  Збільшення питомої ваги британської  валюти в державних резервах  пояснюється не тільки успіхами  британської економіки в останні  роки, а й стабільністю цієї валюти.

 В даний час домінування  долара у валютних резервах  третіх країн пояснюється тим,  що фінансовий ринок США все  ще залишається найбільшим у  світі, а долар США - найбільш  широко використовуваної валютою  для інтервенцій на валютному  ринку.  Одним з головних достоїнств  євро як резервної валюти є  високий потенціал його внутрішньої  стійкості.  Євро спирається на  потужну диверсифіковану економіку  ЕВС, за основними показниками  можна порівняти з економікою  США, і на один з найбільших  в світі ринків капіталу.  Незважаючи  на структурні труднощі, з якими  стикається економіка ЕВС, вона  тим не менш більш збалансована, ніж економіка США: Європейський  економічний і валютний союз  на відміну від Сполучених  Штатів в останні роки характеризується  позитивним зовнішньоторговельним  балансом і позитивним балансом поточних платіжних операцій.