Суть, функці та еволюція грошей

 

Вступ

      I.    Поняття і суть грошей

1.1 Поняття та еволюція грошей

1.2 Суть грошей як економічної категорії

1.3 Погляди класиків економічної науки на роль та значення грошей

     II.    Функції грошей та х форми

2.1 Функція міри вартості  в сучасній економіці

2.2 Розвиток  грошового  обігу як процесу руху грошей

2.3 Гроші, як міновий  еквівалент(засіб платежу)

2.4 Утворення скарбів. Їх нагромадження та заощадження

2.5 Світові гроші в сучасних умовах

     III.      Роль грошей у сучасній економіці та їх подальша трансформація

Висновки

Використана література

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Гроші існують так давно, як і людська цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались  і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку. Роль грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо  помітив в середині минулого сторіччя англійський прем'єр-міністр У. Гладстан, "навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, скільки роздуми  з приводу сутності грошей". Гроші  виступають основним інструментом функціонування ринкової економіки і суспільних відносин взагалі. Вони виконують свої функції у результаті безперервного  руху в сфері обігу, сприяють подальшому розвитку процесу суспільного відтворення  матеріальних та нематеріальних благ, їх виробництву, обміну, розподілу та споживанню. В обігу гроші функціонують реально, як наявна цінність і тому повинні виступати в певній формі, яка забезпечувала б їм необхідну  довіру з боку суб'єктів ринку  та необхідні зручності і вигоди останнім. Грошові відносини є  найскладнішим елементом ринку. Вивчення сутності грошей, функцій, що виконують гроші, аналіз їхнього  розвитку та, впливу грошей і грошової політики на стан економіки здійснює грошова (монетарна) теорія, яка є  складовою загальної економічної  теорії.

Актуальність обраної  для написання теми курсової роботи зумовлює той факт, що питання про  функції грошей є одним з найбільш дискусійних у теорії грошей. Розбіжності  стосуються не тільки трактування окремих  функцій, а й їх кількості. Дискусії ведуться як між представниками різних економічних шкіл, так і всередині  кожної з них.

Метою моєї курсової роботи є розглянути основні питання, що стосуються  походження, сутності та функцій грошей. 

Аналіз засвідчив, що “гроші завжди визначали головний стрижень, навколо якого концентрувала  свою увагу економічна наука”.       

У роботі вивчається досвід закордонних вчених-економістів: Д. Рікардо, Дж. М. Кейнса, К. Маркса, П. Девідсона, Л. Харріса, П. Хейне, І. Фішера.

  Для реалізації мети роботи необхідно розглянути наступні питання: поняття і суть грошей, функції  грошей та їх форми, роль грошей у сучасній економіці та їх подальшу трансформацію. 

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість  теоретичних концепцій грошей, людство  сьогодні не має однозначної й  остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уявлення, які не викликали  сумнівів в одних    суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в  суперечність з реальною дійсністю  і відкидалися. Очевидно, все це можна  пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про  їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення  та існування грошей, і звичайно про їх функції в  економічному житті  суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ПОНЯТТЯ І СУТЬ ГРОШЕЙ

 

1.1. Поняття та еволюція грошей

 

В економічній літературі немає єдиного визначення грошей. Найчастіше зустрічаються такі:

1. Гроші - це те, що роблять гроші. Все, що виконує функції грошей, і є грошима (Макконелл К. і Брю С.);
2. Гроші - загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін на товари і послуги, а також при сплаті боргів (Фішер С.);
3. Гроші - особливий товар, який служить всезагальним еквівалентом (Дзюбик С., Ривак О.). [14, с.34]

При купівлі-продажу різноманітних  цінностей за готівковий розрахунок гроші виступають засобом обігу  як товару, так і капіталу. Гроші  як засіб накопичення і заощадження  концентруються в кредитній системі  і забезпечують власнику прибуток. Накопичення у формі тезаврації золота захищає грошові багатства  від знецінення. Гроші обслуговують різноманітні платіжні відносини, в  т.ч. і трудові. Саме ця функція грошей забезпечила широкий розвиток капіталістичної  кредитної системи. Функціонуючи на світовому ринку, гроші забезпечують перелив капіталу між країнами. Гроші  обслуговують виробництво і реалізацію суспільного капіталу через систему  грошових потоків між сферами  господарства, галузями виробництва  і регіонами країни. Організаторами цих грошових потоків є держава, господарюючі суб'єкти і почасти  окремі особи. Причому оборот вартості суспільного продукту починається  і закінчується у власника капіталу.

У сучасних умовах гроші  використовуються при: визначенні цін і реалізації товарів і послуг; визначенні собівартості продукції і величини прибутку;       

оплаті праці; складанні та виконанні державних бюджетів різних рівнів;здійсненні кредитних і розрахункових операцій;здійсненні операцій з короткостроковими фінансовими вкладеннями;заощадженні і накопиченні в якості засобу;оцінці обсягу ресурсів, що беруть участь в процесі виробництва (основні та оборотні фонди); психологічної оцінки людини і т.п.

Таким чином, гроші - це нетехнічні засобу обігу. Вони відображають глибокі  суспільні відносини. Сутність грошей у тому, що вони мають властивість  загальної, безпосередній обмінності; представляють собою кристалізацію  мінової вартості; є втіленням  загального робочого часу. Світовій економічній  літературі відомо кілька альтернативних концепцій походження грошей.   Відповідно до раціоналістичної концепції гроші є результатом певної домовленості між людьми, які переконалися, що для обслуговування мінових операцій необхідні спеціальні інструменти. Вперше ця концепція була висунута Аристотелем у праці „Нікомахова етика". Ця ідея знайшла законодавче втілення в античних та середньовічних суспільствах.

Різновидом попередньої  можна вважати номіналістичну концепцію, яка представлена у державній  теорії грошей німецькою економіста Г.Кнанна. На його думку, створені державою гроші приймаються незалежно  від їх металевого вмісту, с характерними платіжними засобами, тобто умовними знаками, наділеними державною владою певною платіжною силою. Багато сучасних західних економістів розділяють погляди  цього суб'єктивно-психологічного підходу  до походження грошей (П.Самуельсон, Л.Харріс. Дж.К.Гелбрейт та ін.).

За еволюційною концепцією гроші з'явилися в результаті об'єктивного еволюційного процесу, який по мимо волі людей привів до гою, що деякі предмети виділилися із загальної маси товарів і зайняли в економіці особливе місце всезагальних еквівалентів. Найбільш послідовним прихильником другої концепції був К.Маркс, який опирався на ідеї А.Сміта, Д.Рікардо та ін. Дана концепція певною мірою поширена і в сучасній економічній літературі.

Представники функціональних концепцій грошей називають низку  конкретних факторів, прискорення розвитку яких зумовило необхідність існування  грошей: відсутність синхронізації  надходжень коштів від продажу і  здійснення платежів у зв'язку із покупками, що ускладнює прямий товарообмін; наявність ¹трансакційних витрат, тобто витрат, необхідних для укладання угод; невизначеність економічних перспектив, що змушує учасників обміну накопичувати залишки і грошей для страхування від ризику; час як невід'ємний елемент процесів обігу благ, який надає грошам роль з'єднувальної ланки.

Грошова система - це форма  організації грошового обігу  в країні, яка склалася історично  і закріплена національним законодавством. Сучасні грошові системи з  готівкою, чеками, касовими автоматами і низкою непростих фінансових інструментів виникли не зразу, а розвивалися  протягом століть. За історію людства  існувало багато різних типів грошей. Початково грошима були товари.

Товарні гроші - це гроші, засновані  на використанні як загального мінового еквіваленту (платіжного засобу) якогось  товару, який є цінністю як у якості грошей, так і в якості звичайного товару, необхідного для задоволення  тих чи інших потреб. Історія переконливо  стверджує, що різні товари в тих  чи інших районах земної кулі в  різний час виконували функції грошей. Так, у Стародавньому Римі й античній Греції функцію грошей виконувача худоба, в Японії - рис, у Китаї - чай, в Ісландії - риба, на Русі - хутро соболя, в американських індіанців - намисто із черепашок або бісеру і т.д. Упродовж не одного сторіччя різні види первісних грошей витісняли один одного. Архаїчні гроші поступалися місцем більш зручним і передовим, які більше відповідали вимогам основних функцій. Метали, що пов'язано з наявністю у них низки властивостей, необхідних для виконання функцій грошей: рідкісність, корисність, однорідність, подільність, портативність, збереженість. Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці. Олов'яні вживались у Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії. Мідні - у стародавньому Китаї та Стародавньому Римі. Срібні гроші широко використовувались на рубежі II і III тис. н.е. в Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети, на думку Геродота, карбувалися в Лідії (західна частина Малої Азії) у VII ст. до н.е. Монета - це зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу. Роль золота і срібла в грошовому обігу різних країн залежала від встановлення тієї чи іншої грошової системи. Залежно від металу, який в даній країні був прийнятий як загальний еквівалент і база грошового обігу, розрізняють біметалічну і монометалічну грошові системи.

Біметалізм - грошова система, за якою роль загального еквіваленту  закріплюється за двома благородними металами (як правило, за золотом і  сріблом), передбачається вільне карбування монет з обох металів і їх необмежений  обіг. При біметалевій системі  встановлюються фіксовані пропорції  між грошовими вартостями золота і срібла. Правда, за певних обставин ця система може породжувати деякі  проблеми, оскільки ринкові ціни золота і срібла із часом змінюються. Як тільки виникає різниця між ціновою  пропорцією на світовому ринку й  офіційною внутрішньою ціновою  пропорцією, годі один з двох металів  стає більш цінним, ніж інший. І  час від часу виявляється, що у  сфері обігу реально функціонує лише один метал. Ця тенденція відома як закон Грешама (англійський фінансист  часів королеви Єлизавети XVI ст.). Закон  Грешама розкриває таку закономірність: „Погані гроші витісняють хороші гроші з обігу", тобто якщо гроші  стають більш цінними у якійсь іншій якості, ніж засіб обігу, то вони виходять з обігу і перестають бути грошима. Відносно більш дешеві гроші витісняють із обігу більш  дорогі, які або ²тезавруються, або використовуються для зовнішніх платежів, або йдуть на переплавку і потім обмінюються на погані гроші. Біметалізм був широко розповсюджений в ХVІ-ХVІІ ст., а в кількох країнах Західної Європи - і в XIX ст. Проте процес історичної еволюції товарного виробництва і товарного обігу вимагав стійких грошей, єдиного загального еквіваленту, тому біметалізм поступається місцем монометалічній системі обігу.

Монометалізм - грошова система, при якій один метал (золото або срібло) служить загальним еквівалентом і основою грошового обігу, а  також володіє необмеженою обмінною здібністю. Срібний монометалізм існував  у Росії, Індії, Голландії. Золотий  монометалізм (золотий стандарт) вперше склався у Великобританії в кінці XVIII ст., потім у Німеччині (1871-1873), Швеції, Норвегії, Данії (1873), Франції (1876-1878), Росії та Японії (1897), у США (1900).

Сучасна грошова система  є системою паперових і кредитних  грошей.

Паперові (декретні) гроші - це грошові засоби, чия вартість грошей перевищує витрати їх виробництва  або цінність при альтернативному  використанні. Вони є певними формами  боргових зобов'язань держави та державних агентів. На відміну від  „товарних грошей", де вартість як засобу обміну та платежу підкріплена  вартістю товару, який виконує роль грошей, у паперових грошах це правило  відсутнє. Вперше паперові гроші з'явились  в Китаї (VIII ст. н.е.). У середині XVII ст. вони розповсюдились в Європі, Північній  Америці, Росії і у своєму розвитку пройшли декілька етапів. Спочатку паперові гроші (оборотний банківський  білет) мали металеву основу, тобто  існував обмін паперових грошей на золото, срібло або мідь. Згодом паперові гроші набули форми банкноти. Це були неконвертовані відносно цінних металів банківські білети з примусово  встановленим державою курсом. Проблема конвертованості розв'язується сьогодні відносно не золота, а інших валют. В цих умовах метали використовуються лише для випуску білонної монети.

Білонна монета - розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного  в ній металу та витрат на її чеканку. Паперові гроші і розмінні монети, разом взяті, утворюють готівкові  гроші, випуск яких монополізований  державою.

Упродовж подальшої еволюції грошей в XX ст. все більшого поширення  набуває заміна готівкових грошей безготівковими (кредитними), які поступово стають домінуючою формою грошей у розвинутих країнах. Безготівкові гроші виступають як грошові вклади, переважно в  банківських установах, тобто записи на рахунках у банках чи зарахування  взаємних вимог без участі готівкових грошових знаків. Такі вклади називають  банківськими (кредитними) грошима, складовими яких є: чеки, кредитні картки, векселі, термінові депозити тощо. Переважна  більшість безготівкових розрахунків  здійснюється між суб'єктами господарювання. Проте останнім часом постійно зростають  також обсяги безготівкових розрахунків. До недавнього часу в розвинутих країнах для розрахунків домашніх господарств з фірмами широко застосовувалися розрахункові чеки і банківські чекові книжки. Сьогодні швидкого поширення набуває застосування кредитних карток, або, як їх ще називають, електронних грошей. У майбутньому, за прогнозами багатьох економістів, гроші функціонуватимуть у вигляді електронних міжбанківських трансакцій. Гроші залишаться в обігу, але стануть „невидимими". Однак, швидкі зміни різних видів грошей спричиняють певні проблеми для центральних банків, які зобов'язані вимірювати і контролювати попит на гроші та пропозицію грошей у країні.