Становление и развитие кредитной системы

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 20:13, курсовая работа

Описание работы

Розробка грошово-кредитної політики спирається на загальні цільові орієнтири економічного розвитку країни і включає в себе визначення стратегічних цілей і основних завдань грошово-кредитної політики на планований період (рік), розробку заходів регулювання спрямованості грошових потоків, динаміки і пропорцій грошово-кредитних показників, конкретизацію напрямів вдосконалення банківської і платіжної систем, їх нормативно-правової бази, розвиток ринку цінних паперів, політику валютного регулювання, напрями міжнародного співробітництва та ін. [13, c.97-115]

Содержание

ВСТУП
С.3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ
СИСТЕМИ
Зміст, об’єкти та суб’єкти грошово-кредитної системи
С.6
1.2. Сутність грошово-кредитної політики
С.8
1.3. Механізм грошово-кредитної політики
С.13
РОЗДІЛ ІІ. ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА В УКРАЇНІ
2.1. Становлення грошової системи України
С.22
2.2. Аналіз діяльності банківської системи України
С.25
РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НА 2012 РІК
С.34
ВИСНОВКИ
С.46
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
С.50

Работа содержит 1 файл

Будко курсач.docx

— 92.21 Кб (Скачать)

На Центральний  банк покладається регулювання грошового  обігу в країні, в зв¢язку з чим він з певною періодичністю готує для уряду аналіз стану та свої пропозиції з цього питання.

Для регулювання  діяльності комерційних банків Національний Банк України визначає для них  такі економічні нормативи:

    • мінімальний розмір статутного фонду;
    • граничне співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою його активів;
    • показники ліквідності балансу. Визначаються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов¢язаннями банку з урахуванням терміну їх погашення, а також можливості реалізації активів.
    • розмір обов¢язкових резервів, що розміщуються в Національному банку;
    • максимальний розмір ризику на одного позичальника. Визначається в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. В розрахунок ризику включається вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобов¢язання.
    • Максимальні розміри валютного, процентного та курсового ризиків. Являють собою максимальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою.

Центральний банк здійснює контроль за дотриманням  комерційними банками банківського законодавства. У разі систематичного недотримання комерційними банками  цього законодавства Центральний  банк може:

    • ставити перед засновниками комерційного банку питання про здійснення заходів з фінансового оздоровлення банку (збільшенню власних коштів, зміні структури активів тощо), про організацію чи ліквідацію банку;
    • застосовувати санкцію у вигляді стягнення грошового штрафу в розмірі додаткового доходу, одержаного внаслідок неправомірних дій банку;
    • підвищувати норми обов¢язкових резервів;
    • призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на термін, необхідний для його фінансового оздоровлення;
    • відкликати ліцензію на здійснення банківських операцій.

Центральний банк створює і організовує діяльність Державної скарбниці, забезпечує зберігання резервних фондів грошових знаків, дорогоцінних металів і золотих  запасів; представляю інтереси України  у зносинах з центральними банками  інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міжнародне співробітництво передбачене  на рівні центральних банків.

Структур  Національного банку України  становить центральний апарат та його функціональні органи (Центральна розрахункова палата, через яку проходять  всі міжбанківські платежі, Центр  міждержавних розрахунків, Центральне сховище тощо); Кримське республіканське, обласні управління і розрахункові центри при них, регіональні відділення і розрахунково-касові центри в містах і районах; низка організацій  при Національному банку.

Органи, що разом із Центральним банком виконують  регулюючі функції у сфері  фінансів. Найголовнішим серед них  є Міністерство фінансів, яке займається питаннями планування та виконання  державного бюджету і бюджетним  фінансуванням; Державне казначейство яке займається збором державних  доходів і їх витратою згідно з  державним бюджетом.

На початок 1995 року в Україні було зареєстровано 228 банків (1891 банківська установа). Мало це чи багато? Порівняно з США, де діють тисячі фінансових посередників, звичайно, мало; порівняно з Японією, де діють лише 26 банків, - навіть багато. Відповідь залежить від фінансового стану банків та розвитку всієї системи в цілому. Японські банки мають великі обсяги капіталів та сотні філій по всій країні.

Слід  зазначити, що багато банків на початок 1995 року мали невеликі капітали. Так, з  усіх діючих близько 60 банків мали капітал, що дорівнював вартості середньої київської  трикімнатної квартири. В той же  час існували банки з вагомим  капіталом та розгалуженою мережею  філій. Наприклад „Україна” (535 філій), Промінвестбанк України (400 філій), Укрсоцбанк (116 філій).

В Україні  кредитна система перебуває в  стадії перебудови відповідно до потреб ринкової економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Закон України «Про банки та банківську діяльність» - Київ, 07.12.2000
  2. Закон України «Про заставу», ВР України від 02.10.1992 зі змінами і доповненнями
  3. Андреев Б. Ф. Системный курс экономической теории. Микроэкономика. Макроэкономика. — СПб.: Лениздат, 2007.
  4. Базилевич В.Д. Економічна теорія: політекономія. – К.: Знання-Прес, 2005.
  5. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Макроекономіка: підручник/ за ред. В.Д. Базилевича – 2-ге вид., випр.. – К.: Знання, 2005.
  6. Базылев Н.И., Базылева М.Н., Гурко С.П. и др.; Экономическая теория — Мн.-БГЭУ, 2001.
  7. Банковское дело/ под ред. Лаврушина О.И. – М.: Финансы и статистика, 2008.
  8. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: - М.: Юрайт, Центральный институт непрерывного образования общества «Знание» России, 2006.
  9. Вовчак О.Д., Рущинин Н.М. Банківська справа: навч. пос. – Львів: «Новий світ – 2000», 2008.
  10. Войтов А. Г. Экономика - М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К°", 2003.
  11. Воробьев Е.М., Гриценко А.А., КимМ.Н. Экономическая теория. -Харьков: Пресс-Фортуна, 2008.
  12. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії — К.: Вища школа, 2005.
  13. Ермишин П.Г. Основы экономической теории.
  14. Журавлева Г.П. Общая экономическая теория.
  15. Камаев В.Д. Экономическая теория — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008.
  16. Лиманова Е.Г., Буфетова Л.П. Основы экономики.
  17. Любимов Л.Л. Введение в экономическую теорию - М.: Бита-Пресс, 2009.
  18. Москвин Д.Д. Основы экономической теории. Политэкономия — М.: Едиториал УРСС 2003.
  19. Мостовая Е.Б. Основы экономической теории — М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 2007.
  20. Мочерный С.В., Симоненко В.К., Секретарюк В.В., Устенко А.А. Основы экономической теории — К.: О-во «Знания», КОО, 2000.
  21. Николаева Л.А., Черная И.П. Экономическая теория. Методическое пособие.
  22. Седов В.В. Экономическая теория - Челяб. гос. ун-т. Челябинск, 2002.
  23. Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины: Власть. Право. Предпринимательство. Финансы. Налоги. Маркетинг. Менеджмент. Торговля. Реклама. Преступность — К.: А.С.К., 2000.
  24. Чепурин M. H., Киселева E.А. Курс экономической теории - Издательство "АСА"Киров 2010.
  25. Чухно А.А., Єщенко П.С., Климко Г.Н. та ін.; Основи економічної теорії — К.: Вища шк., 2001.
  26. Рішення Національного банку України від 26.04.2012 №7 «Основні засади грошово-кредитної політики на 2012 рік»

 

 

 

 

 


Информация о работе Становление и развитие кредитной системы