Становление и развитие кредитной системы

Відповідно до зобов'язань, які  Україна взяла на себе в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом програми "Стенд-бай", передбачається посилення ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку, що відбуватиметься в міру відновлення фінансової системи  та більш ефективної роботи трансмісійних  механізмів. У цьому відношенні сприяння Уряду в подальшому розвитку та інституційному вдосконаленні фондового ринку  і системи небанківських фінансових установ має не лише поліпшити  технічні аспекти проведення монетарних операцій, а й задіяти на належному  рівні механізми перетікання  капіталів між різними сегментами фінансового ринку. Зазначене забезпечуватиме  вагомішу реакцію реального сектору  економіки на зміни в грошово-кредитній  політиці взагалі та відсоткових  ставок зокрема. Крім цього, розвиток внутрішнього фінансового ринку зменшуватиме попит суб'єктів господарювання на зовнішні запозичення, що знижуватиме зовнішню вразливість економіки та сприятиме зменшенню зовнішніх ризиків стабільності гривні.[5]

Курсова політика спрямовуватиметься на сприяння збалансованості та прогнозованості  валютного ринку та враховуватиме  можливість посилення гнучкості  обмінного курсу гривні, що відображатиме  зміни у співвідношенні попиту та пропозиції іноземної валюти. Поетапне зняття регулятивних обмежень на валютному  ринку України узгоджуватиметься  з темпами економічного зростання, рівнем конкурентоспроможності вітчизняної  продукції, зниженням доларизації  економічних відносин та посиленням стійкості національної фінансової системи, уключаючи її здатність  автономно нівелювати шокові валютні  коливання з використанням інструментів фондового ринку. Офіційний курс гривні до долара США встановлюватиметься  на підставі її котирувань на міжбанківському  ринку, сприяючи формуванню в суспільстві  об'єктивної оцінки валютних ризиків. Валютні інтервенції передбачатимуть  необхідність досягнення інфляційних  цілей, згладжування різких курсових коливань гривні та підвищення міжнародних резервів до рівня, що забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків. Крім того, ураховуватиметься, що за наявними критеріями безпеки  обсяг міжнародних резервів має  становити не менше ніж 100 % короткострокового  боргу країни за залишковим терміном погашення. Валютне регулювання  передбачатиме заходи з удосконалення  моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної ідентифікації системних  ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним капіталовкладенням в  українську економіку.

У період до набуття інструментами  процентної політики належного ступеня  дієвості та створення необхідних умов для посилення гнучкості обмінного  курсу провідна роль у процесі  грошово-кредитного регулювання відводитиметься  кількісним показникам обсягу грошової пропозиції. Проміжними орієнтирами  проведення грошово-кредитної політики розглядатимуться монетарні критерії ефективності й індикативні цілі, передбачені програмою "Стенд-бай" (підтримується Міжнародним валютним фондом), зі змінами, які встановлюватимуться під час здійснення її регулярного перегляду.

Монетарний режим, що базується  на ціновій стабільності, може бути ефективним лише за умови наявності  стійкої фінансової системи. Як свідчить перебіг останньої економічної  та фінансової кризи, стабільні ціни є необхідною, проте недостатньою монетарно-фінансовою умовою успішного  функціонування економіки. Стабільні  ціни самі по собі не убезпечують від  виникнення фінансових криз. У свою чергу фінансові кризи провокують нестабільність грошової одиниці.[1]

З огляду на це Національний банк України  приділятиме особливу увагу питанням стійкості фінансової системи України, що з урахуванням визначених законодавством повноважень Національного банку  України насамперед здійснюватиметься  через сприяння стабільності банківської  системи. Одночасно посилюватиметься моніторинг вразливості фінансової системи до внутрішніх та зовнішніх  потрясінь та розроблятимуться заходи з нівелювання відповідних ризиків. Належна увага в цьому контексті  приділятиметься моніторингу та аналізу як кількісних параметрів (обрахування  різноманітних показників та коефіцієнтів, що свідчать про загрози для фінансової стійкості), так і якісних аспектів (наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси в економіці, як працюють фінансові ринки тощо). Оскільки це питання значною мірою  перебуває на межі грошово-кредитної  та фінансової політики, ефективне  виконання відповідних завдань  можливе лише в тісній співпраці  з Урядом.

Підвищенню стабільності фінансового  сектору сприятиме подальше вдосконалення  платіжних систем, уключаючи вжиття заходів щодо розширення безготівкових  розрахунків, поширення використання спеціальних платіжних засобів, запровадження сучасних технологій, забезпечення надійного та ефективного  обслуговування учасників розрахунків, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.

З метою скорочення готівкового  обігу продовжуватиметься робота щодо розвитку правової та методологічної бази, яка визначає вимоги до функціонування платіжних систем та здійснення безготівкових  розрахунків, розширення сфери застосування безготівкових розрахунків з  використанням спеціальних платіжних  засобів.

Важливим є продовження роботи щодо розбудови масових безготівкових  розрахунків та підвищення фінансової грамотності населення у сфері  здійснення роздрібних платежів.

Ефект від ужиття передбачених заходів  у грошово-кредитній сфері Національний банк України намагатиметься посилювати за рахунок зміцнення довіри суспільства  до його діяльності, у зв'язку з чим  удосконалюватиме систему комунікацій  з громадськістю, маючи на меті через  більш детальне роз'яснення цілей  грошово-кредитної політики та заходів  щодо їх досягнення отримувати суспільну  підтримку своїх дій і формувати  на ринку позитивні очікування.[26]

Основні завдання грошово-кредитної  політики на 2012 рік визначатимуться  з урахуванням необхідності досягнення її пріоритетної мети щодо сприяння утриманню  приросту споживчих цін у зазначеному  році в межах до 7,9%. Її досягнення ускладнюватиметься необхідністю наближення адміністративно регульованих цін  і тарифів до ринково обґрунтованих  рівнів.

За таких обставин грошово-кредитна політика виходитиме з необхідності нівелювання можливого впливу монетарного  чинника на цінову динаміку та локалізації  потенційних інфляційних ризиків, які виникатимуть унаслідок підвищення адміністративно регульованих цін  і тарифів.

У процесі грошово-кредитного регулювання  вагомою залишатиметься роль кількісних показників грошової пропозиції як проміжних  орієнтирів грошово-кредитної політики. Виважене регулювання обсягу монетарної бази даватиме змогу Національному банку вчасно реагувати на монетарні ризики для стабільності національної грошової одиниці.

Прогноз макроекономічних показників Уряду містить оптимістичний  та песимістичний сценарії розвитку. За реалізації оптимістичного сценарію розвитку економіки зростання обсягу монетарної бази у 2012 році може становити  до 116%. У випадку розвитку макроекономічної ситуації за песимістичним сценарієм  є підстави прогнозувати зростання  обсягу монетарної бази на рівні до 112%.

Спрямованість монетарних інструментів на вилучення або випуск в обіг коштів обумовлюватиметься динамікою  ліквідності банківської системи. У разі виникнення її структурних  дисбалансів більш активно використовуватимуться  невідновні операції (купівля-продаж державних  цінних паперів) та застосовуватимуться  інструменти довгострокової дії (обов'язкові резерви).

Якщо рівень ліквідності банківської  системи буде близький до рівноважного, Національний банк України згладжуватиме  коливання ліквідності шляхом застосовування таких інструментів короткострокової дії, як проведення регулярних тендерів з підтримки ліквідності банків, операцій репо, розміщення депозитних сертифікатів.[5]

Національний банк України продовжуватиме роботу щодо прискорення повернення банками кредитів рефінансування, які  були надані під час загострення  економічної та фінансової кризи.

Процентна політика Національного  банку України спрямовуватиметься на стимулювання заощаджувальної активності населення, що буде запорукою нарощування  банками грошових ресурсів для цілей  фінансування економічного розвитку.

Чинником уповільнення динаміки внутрішніх цін буде мінімізація значних  коливань обмінного курсу. Отже, неабияке значення матиме стабілізаційний потенціал  міжнародних резервів. За таких умов у 2012 році залишається важливою їх підтримка  на рівні, достатньому для нейтралізації  небажаних змін у зовнішній кон'юнктурі. Також Національний банк України продовжуватиме диверсифікацію валютної структури резервів, що сприятиме нарощуванню їх стабілізаційного потенціалу. Спрямовуватимуться зусилля на активізацію впровадження у зовнішніх розрахунках національних валют країн - основних торговельних партнерів України, опрацьовуватимуться механізми укладання довгострокових угод щодо обміну національних валют між Україною та її основними торговельними партнерами.[2]

У межах повноважень та відповідальності Національного банку України  одним з головних акцентів у грошово-кредитній  політиці у 2012 році буде подальше сприяння відновленню інвестиційного зростання, яке є неможливим без активної участі банків у кредитуванні капітальних  вкладень суб'єктів господарювання, що потребує вжиття заходів у напрямі  концентрації банківського капіталу, у тому числі шляхом прийняття  відповідних законодавчих рішень. Стимулювання процесів кредитування реального сектору  економіки відбуватиметься також  за рахунок стимулювання заощаджувальної  активності населення, виважених заходів  щодо управління поточним рівнем ліквідності, створення інструментів, які дадуть змогу трансформувати кошти в  іноземній валюті, залучені банками, у довгострокові ресурси в  національній валюті, а також здійснення спільних з Урядом дій стосовно підвищення надійності інвестиційних проектів, посилення гарантій та зниження ризиків  кредитування. Темпи відновлення  інвестиційного кредитування реального  сектору значною мірою залежатимуть від ефективності здійснення інституційних  та структурних реформ в економіці, спрямованих на сприяння її детінізації, розвиток внутрішнього ринку, малого та середнього бізнесу.

Підтримуватиметься тісна взаємодія  Національного банку України  з Урядом у питаннях узгодження грошово-кредитної  та фіскальної політики, у тому числі  в частині впливу на стан грошово-кредитного ринку випуску внутрішніх зобов'язань, а також активна співпраця  в питаннях забезпечення стійкості  фінансової системи, визначення пріоритетів  спрямування фінансових ресурсів через фіскальні й структурні механізми та інструменти.[26]

Для забезпечення реалізації окреслених завдань Національний банк України  використовуватиме наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись середньострокових орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість своєї  політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх  дій з економічними та фінансовими  заходами інших органів влади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Головною  ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різноманітних видів  банків та банківських інститутів у  їх взаємозв¢язку становлять банківську систему – складову частину кредитної системи.

В Україні  склалася дворівнева банківська система. Першим її рівнем є Національний Банк України (НБУ), другим – банки та банківські установи.

Національний  Банк України – державний банк країни, який разом із своїми філіями  є першим рівнем банківської системи  і виконує функції резервної  системи. Національний Банк України  утворений згідно з Законом України  „Про банки і банківську діяльність”  від 30 березня 1991 року.

Як на Центральний банк, на нього згідно з законом, було покладено такі основні  функції:

• емісія грошей та організація їх обігу;
• кредитор останньої надії для комерційних банків;
• організація розрахунків між банками;
• обслуговування державного боргу країни;
• проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;
• видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;
• контроль за діяльністю комерційних банків.

Національний  банк підзвітний Верховній Раді України. Йому належить виключне право випуску  готівкових грошей в обіг та їх вилучення  з обігу, тобто виконання функцій  резервної системи. В зв¢язку з цим НБУ:

• визначає порядок ведення касових операцій у народному господарстві;
• організовує виготовлення банкнот і металевих грошей;
• встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівкових грошей;
• забезпечує створення резервних фондів банкнот та металевих грошей;
• визначає прикмети та порядок плати грошових знаків, також порядок обліку пошкоджених банкнот і монет та їх знищення.