Становление и развитие кредитной системы

3. Банк  приймає від поклажодавця цінності, контролює їх поміщення у сейф та одержання їх із сейфа.

Останнім  часом у банківській практиці широкого розповсюдження набуває лізинг. Термін “лізинг” запозичений з англійської “lease”, що означає найм будь-якого виду, а поняття “лізинг” (“leasing”) – найм рухомих речей.

Предметом лізингу може бути не споживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних засобів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи.

Строк лізингу  визначається сторонами договору і  може залежати від терміну служби устаткування, його фізичного і морального зносу, динаміки інфляційних процесів, рівня процентних ставок.

В економічній  літературі зустрічається ще класифікація банківських послуг з виділенням таких їх груп: ліцензовані, не ліцензовані, чисті, сурогатні, комісійні, гонорарні, середові, балансові, позабалансові  та інші.

До ліцензованих банківських послуг належать такі, надання яких потребує ліцензії Національного банку України. Такими послугами є касове обслуговування клієнтів, інкасація та перевезення грошових цінностей, ведення рахунків клієнтів, залучення депозитів юридичних і фізичних осіб тощо. [18, c.4-6]

Чистими вважаються послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок. Це, зокрема, здійснення розрахунків за власні кошти клієнтів, інкасові послуги, інкасація готівки тощо.

Сурогатними називаються послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії, а сам не сплачує ніяких комісій при їх наданні – це збереження цінностей у власному депозитарії, ведення реєстрів власників цінних паперів, емітованих клієнтами за їх дорученням тощо.

Гонорарними називаються послуги, за надання яких банк одержує від клієнтів обумовлену наперед плату. Це лізинг, трастові, консультативні та інші подібні послуги.

До спредових належать послуги, чисті доходи від яких формуються як різниця між комісією, одержаною від клієнта, та комісією, сплаченою при організації даної послуги. Наприклад, видача готівки клієнтам за рахунок купленої в інших банках або в установі НБУ.

До балансових відносяться послуги, що обліковуються на балансових рахунках – це кредитні, інвестиційні, валютні тощо. Водночас ці послуги можуть бути активними та пасивними.

До позабалансових належать послуги, що не обліковуються на балансових рахунках (гарантії, поручительства, консультації тощо).

З розвитком  телекомунікацій та технологій активно  розвивається така послуга якІнтернет-банкінг, яка призначена для здійснення документообігу між банком і його клієнтами в  електронному вигляді у будь-який час доби, з будь-якої точки земної кулі.

На сьогодні розвиток нових видів банківських  послуг пов’язаний з освоєнням ринку  електронної комерції [9, с. 183 – 194].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІІ. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НА 2012 РІК

Основні засади грошово-кредитної політики на 2012 рік ураховують тенденції розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитного ринку, визначають завдання і показники  діяльності Національного банку  України для досягнення цілі - забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Головною метою грошово-кредитної  політики у 2012 році та середньостроковій  перспективі з урахуванням положень Конституції України залишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці України. Виконуючи свою основну функцію, Національний банк України виходитиме з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі, критерієм якої розглядатиметься поступове зниження приросту індексу споживчих цін до 5 - 6% у 2014 році з подальшим його утриманням у межах 3 - 5%.

Стабільність грошової одиниці  залишається одним з головних чинників досягнення стратегічних цілей  економічного розвитку України - відновлення  економічного зростання на засадах  модернізації та інноваційного розвитку, побудова сучасної, стійкої, відкритої  і конкурентоспроможної у світовому  масштабі економіки та забезпечення на цій основі підвищення добробуту  громадян нашої держави.[5]

Пріоритетною метою грошово-кредитної  політики у 2012 році є сприяння утриманню  темпів приросту індексу споживчих  цін у межах до 7,9%. Це буде надійним підґрунтям для посилення довіри до грошової одиниці України та зростання  її ролі в обслуговуванні економічного обороту, зменшення валютної складової  в структурі пасивних та активних банківських операцій, зниження рівня  доларизації національної економіки.

В умовах корекції адміністративно  регульованих цін та тарифів щорічне  уповільнення інфляції значною мірою  залежатиме від ефективності координації  грошово-кредитної політики Національного  банку України та економічної  і бюджетної політики Уряду. Допускається певне відхилення динаміки інфляції від низхідного тренду в разі структурних зрушень в економіці та приведення окремих цін і тарифів у відповідність до ринкових рівнів. Водночас таке тимчасове відхилення не повинно впливати на досягнення визначених середньострокових інфляційних орієнтирів.

У контексті сприяння досягненню стратегічних завдань економічного розвитку як пріоритетних завдань грошово-кредитної політики вважатимуться забезпечення стійкості  банківської системи та стимулювання якісних зрушень кредитної активності банків у напрямі посилення її інвестиційної спрямованості.

Макроекономічна ситуація упродовж 2011 року характеризувалася неоднорідністю, що безпосередньо зумовлювало особливості  реалізації грошово-кредитної політики в окремі його періоди.

У першому півріччі 2011 року макроекономічне  середовище реалізації грошово-кредитної  політики характеризувалося сприятливими зовнішньоекономічними умовами.

Зростання зовнішнього та внутрішнього попиту на продукцію української  промисловості зумовлювало її прискорене зростання (8,7% за перше півріччя 2011 року).[26]

За зростаючої динаміки світових цін  на товари українського експорту та активних зовнішніх запозичень у першому  півріччі минулого року платіжний баланс був зведений з позитивним сальдо - 1,8 млрд. дол. США.

У результаті підвищення пропозиції іноземної валюти Національний банк України мав змогу поповнювати  міжнародні резерви та вживати заходів  щодо лібералізації валютного ринку.

У той самий час прискорення  цінової динаміки на світових товарних ринках разом з підвищенням адміністративно  регульованих цін та тарифів створювало певні ризики для розвитку інфляційних  процесів в Україні.

У цей період Національний банк проводив помірно жорстку грошово-кредитну політику, яка полягала не стільки  в посиленні параметрів тих або  інших монетарних інструментів та механізмів, скільки в утриманні від їх послаблення.

У другому півріччі 2011 року умови  функціонування економіки суттєво  погіршилися. Насамперед це було пов'язано  з проявами рецесії в масштабах  світової економіки, що мало наслідком  падіння попиту на продукцію українського експорту, а також загостренням боргової кризи в країнах Європи та США, що ускладнило доступ українських позичальників  до світових ринків капіталу.

Як наслідок, зведене сальдо платіжного балансу в другому півріччі 2011 року було від'ємним ("-" 4,2 млрд. дол. США).

Погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури безпосереднім чином  відобразилося на уповільненні темпів зростання промислового виробництва (у грудні його обсяг знизився на 0,5% уперше з жовтня 2009 року).

Зазначені фактори були причиною виникнення дисбалансу між попитом та пропозицією  на валютному ринку. Додатковим фактором підвищення попиту на іноземну валюту виступало погіршення очікувань  населення через поширення песимістичних  оцінок щодо перспектив розвитку світової економіки, що також призводило до коливань депозитної активності вкладників банків.[7]

У цей період з метою нівелювання  дії ризиків для економічного розвитку України Національний банк своєчасно вживав превентивні заходи і вдався до проведення жорсткої грошово-кредитної  політики.

За допомогою заходів грошово-кредитного регулювання Національному банку  вдалося зв'язати значну частку вільної  ліквідності банківської системи, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку, збільшенню внутрішньої  вартості гривні та покращенню ринкових очікувань та в результаті - зменшенню  інфляції.

Зокрема, приріст індексу споживчих  цін за 2011 рік становив 4,6%, що є  найнижчим показником за останні  дев'ять років. Більш низький показник інфляції порівняно з прогнозованим  урядом на 2011 рік (8,9%) забезпечив збереження вартості заощаджень населення та позитивно вплинув на динаміку реального ефективного обмінного курсу і створив підґрунтя для подальших сприятливих зрушень у макроекономічній сфері та на фінансовому ринку.

Розвитку позитивних тенденцій  у реальному секторі економіки  та на грошово-кредитному ринку сприяло  збереження прогнозованої ситуації на валютному ринку. У 2011 році обмінний курс гривні щодо долара США на міжбанківському  валютному ринку знизився на 0,84% - до 8,0284 грн./дол. США.

Динаміка грошової пропозиції була адекватною макроекономічній ситуації. Зростання грошової маси за 2011 рік  становило 14,7% і відбувалося на фоні помірного підвищення пропозиції базових  грошей з боку Національного банку - монетарна база зросла на 6,3%.[1]

Водночас проведення жорсткої грошово-кредитної  політики за рахунок збереження вартості гривні та покращення очікувань сприяло  збільшенню обсягу банківських депозитів, загальний обсяг яких за 2011 рік  збільшився на 18,2%. Акумуляція банками  коштів вкладників дала змогу активізувати процеси кредитування реального  сектору економіки. Загальний обсяг  кредитів протягом 2011 року збільшився на 9,6% порівняно зі зростанням на 0,9% у 2010 році.

Покращення очікувань та нарощування  банками ресурсів для кредитування економіки України позитивно  відображалося на її розвитку.

У 2011 році основні показники економічного розвитку України демонстрували  позитивну динаміку. Зокрема, приріст  реального ВВП за підсумками 2011 року становив 5,2% порівняно зі зростанням на 4,1% у 2010 році. Економічне зростання  характеризувалося інвестиційною  спрямованістю - інвестиції в основний капітал у 2011 році збільшилися на 22,4% порівняно зі зниженням на 0,6% роком раніше.

У найближчі роки очікується, що основними  чинниками економічного зростання  України будуть підвищення внутрішнього попиту, зокрема його інвестиційної складової, та сприятливі зовнішні умови (розширення зовнішніх ринків збуту, а також активізація іноземних інвесторів).

Разом із продовженням економічного зростання вирішуватимуться фундаментальні проблеми української економіки  і суспільства: створюватимуться умови  для підвищення інвестиційної привабливості  економіки, стійкості фінансової системи  та послаблення залежності вітчизняних  виробництв від коливань світових цін  на сировину. Зростання реального  ВВП за підсумками року очікується на рівні 4,7%.[2]

Передбачається, що підтримуватиметься високий інвестиційний попит, пов'язаний з упровадженням енергозберігаючих  технологій, оновленням основних фондів підприємств та з реалізацією  інфраструктурних проектів. У той  же час очікується, що у 2012 році значний  вплив на динаміку також чинитиме споживча складова сукупного попиту. За таких умов передбачається зростання  обсягів виробництва товарів  та послуг, що формуватимуть пропозицію на внутрішньому ринку; покращення фінансового  стану підприємств; зростання інноваційної складової; підвищення ділової активності; проведення в бюджетній сфері  політики, спрямованої на підтримання  реального сектору економіки  на фоні виважених дій щодо підвищення соціальних стандартів; удосконалення  державного управління. Зростання реального  ВВП за підсумками 2012 року за оптимістичним  сценарієм очікується на рівні 6,5%, за песимістичним - 3,9%.

У 2012 році прогнозується уповільнення інфляційних процесів. Стримуючими  чинниками інфляції будуть: зменшення  дефіциту сектору загальнодержавного управління, стабільне функціонування товарних ринків, очікувана позитивна  динаміка сільськогосподарського виробництва. У той же час на процес ціноутворення  впливатиме перехід до формування роздрібних тарифів на основі принципу відшкодування  економічно обґрунтованих видатків за врахування інтересів кінцевих споживачів і стимулів до заощадження енергії. У цілому сукупність факторів, вплив  яких прогнозується протягом 2012 року, забезпечить уповільнення темпів інфляції порівняно з попередніми роками, а показник індексу споживчих цін становитиме 107,9%.

Забезпечення цінової стабільності передбачає не тільки досягнення визначених інфляційних орієнтирів, але й  формування системних передумов  для підтримки стабільного низькоінфляційного середовища та забезпечення стійкості  грошової одиниці України до потрясінь  у довгостроковій перспективі.

Національний банк України спільно  з Урядом концентруватиме зусилля  на створенні макроекономічних та інституційних  умов для переходу до режиму, що базується  на ціновій стабільності. З цією метою Кабінет Міністрів України  та Національний банк України схвалив  і реалізовує Спільний план, яким передбачено  виконання заходів щодо визначення середньострокових орієнтирів стосовно інфляції, створення високоліквідного та високоефективного фінансового  ринку, збалансування державних  фінансів, проведення виваженої соціальної політики та подальшої лібералізації  ціноутворення.[26]