Особливості банківського кредиту в Україні

     З – поміж видів кредитів, що їх надають комерційні банки, нині домінують кредити у плинну діяльність (див. табл. 6). Питома вага позичок, що спрямовані в експортно-імпортні та внутрішньо торгівельні операції, поступово, але досить стабільно зменшується (за досліджуваний період – відповідно з 27 до 25% та з 13 до 10 %). Що ж до кредитів у інвестиційну діяльність, то скорочення їх обсягу (з 10 до 5%) безумовно , є негативним , і взагалі , не відповідає стратегічним планам держави щодо модернізації економіки. Варто відзначити і низьку активність банків по вексельному кредитуванні (3 – 4%). Порівняно швидко розвивається овердрафт, хоча питома вага йог опоки що незначна ( 2% ) . А такі види банківських операцій , як факторинг і РЕПО наразі практично відсутні.

     Таблиця 3

     Кредити, надані комерційними банками суб’єктам господарювання (за видами кредитів)[11, с.15] 

2.2  Етапи процесу кредитування

     Весь  процес кредитування можна розбити  на такі етапи:

• отримання і розгляд заяви клієнта;
• оцінка кредитоспроможності і фінансового стану потенційного позичальника;
• оформлення кредитного договору;
• видача кредиту;
• контроль за використанням умов кредитного договору;
• погашення кредиту.[3, с. 36].

     Перший  етап – оформлення і розгляд заяви клієнта на видачу йому кредиту – передбачає встановлення вимог до формування відповідного пакету документів і їх попередній аналіз з метою з’ясування основних даних про можливого позичальника. До даного пакету як правило, входять:

• клопотання на одержання кредиту і анкета позичальника;
• копії установчих документів;
• техніко – економічне обґрунтування заходу, що кредитується, строків його окупності;
• копії документів, що стосуються угод, які кредитуються;
• документи, що підтверджують право власності на майно, яке може бути передане в заставу;
• бухгалтерська і статистична звітність пр фінансові результати діяльності;
• дані про кредиту, отримані в інших банках;
• бізнес – плани для підприємств, що розпочинають свою діяльність.

     За  допомогою вище зазначених документів банк отримує основні відомості як про самого можливого позичальника, так і про проект, для реалізації якого необхідним є додаткове залучення коштів. Особливо важливим моментом є оцінка параметрів того кредиту, який бажає отриманих в банку коштів, що випливає із технологічних умов виробництва, строків та порядку розрахунків із контрагентами, наявності власних достатньо ліквідних активів.

     Основним  завданням даного етапу організації  кредитного процесу є підготовка попереднього висновку щодо принципової можливості надання кредиту клієнтові з огляду на основні параметри представленого для кредитування проекту.

     Другий  етап – оцінка кредитоспроможності  фінансового стану клієнта – є основним з точки зору остаточного вирішення банком питання про можливість і доцільність надання кредиту. Нестабільність економічної ситуації в умовах перехідного періоду, інфляційні очікування та високий рівень ризиків, пов’язаних із підприємницькою діяльністю, вимагають від комерційних банків особливо ретельного підходу до оцінки здатності позичальника своєчасно і в повному обсязі погасити кредит. Важливим поняттям на даному етапі є платоспроможність – здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма своїх зобов’язань господарської діяльності [4, с. 96]. З метою визначення даного показника необхідно отримати всебічну оцінку фінансового стану клієнта. Для цього кожним комерційним банком має розроблятися власне методичне забезпечення, що включає сукупність певних коефіцієнтів, на основі аналізу яких і порівняння їх з критеріальними значеннями клієнт банку може бути віднесений до певного класу надійності у розробленій системі рейтингової оцінки позичальника.

     Третій  етап – укладання кредитного договору між банком і позичальником – визначає особливості взаємних зобов’язань і відповідальності сторін, що виникають у процесі безпосередньої організації грошово-кредитних відносин. У ньому вказуються такі основні моменти: повне найменування сторін та їх реквізити; сума і строк кредиту, що надається; предмет договору, що передбачає визначення конкретних цілей, на які надається кредит; порядок видачі і погашення кредиту; процентна ставка за користування позиченими коштами; порядок вирішення спірних питань; інші умови за домовленістю.

     Укладення кредитного договору в кінцевому підсумку слугує безпосередньою підставою для видачі кредиту позичальнику на умовах, передбачених відповідними положеннями документу.

     Четвертий етап – видача кредиту – визначає сукупність організаційно – технічних  умов, за яких сума позики передається у розпорядження позичальника. Такими умовами є оформлення відповідних вказівок кредитного відділу банку операційному відділу про відкриття позичкового рахунку для ведення обліку наданих кредитів [5, с. 187]. Позичка може надаватися або шляхом оплати банком розрахункових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги або шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника. Видача позички може проводитися одноразово або в інші строки, визначені кредитним договором.

     Контроль здійснюється на підставі наступної інформації:

• а.) отриманої від позичальника;
• б.) отриманої в самому банку;
• в.) отриманої в результаті перевірок на місцях.

     Сукупність  отриманих даних разом з усіма документами на оформлення позики утворює кредитну справу клієнта. Аналізуючи її банк повинен особливу увагу звернути на негативні зміни (зниження обсягів виробництва чи реалізації продукції, виникнення збитків, збільшення кредиторської заборгованості, погіршення показників фінансового стану та інших параметрів господарської діяльності). Відповідно до результатів контрольних заходів банками приймаються рішення про продовження чи призупинення подальших кредитних взаємин із даними клієнтами – аж до вимоги дострокового погашення кредиту чи звернення стягнення на заставлене майно.

     Шостий  етап – погашення кредиту –  є завершальною стадією в процесі організації грошово-кредитних відносин банку з індивідуальним позичальником. Погашення може відбуватися одноразово (однією сумою) або в розстрочку (по частинах). Окрім власних коштів позичальника (в разі їх відсутності чи нестачі), джерелом погашення позички може бути реалізація застави чи кошти поручителя (гаранта).

     Забороняється надання кредитів на :

• покриття збитків господарської діяльності позичальника;
• формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств:
• придбання цінних паперів будь-яких підприємств[6, с. 367].

      2.3 Умови та порядок укладення кредитної угоди 

     Кредитні  правовідносини між кредитором і  позичальником регламентуються  на підставі кредитних договорів.

     Кредитний договір - це юридичний документ, що визначає взаємні обов'язки і відповідальність між банком і клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний  договір укладається тільки в  письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Кредити надаються після укладання кредитного договору. Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально, з тим щоб ступінь ризику був мінімальний. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, розмір відсоток за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству.

     На  практиці комерційні банки розробляють  типові форми кредитних угод, основними  положеннями яких є:

     1. Опис суб'єктів угоди - визначається, хто позичальник, хто кредитор, при цьому визначаються юридичні права сторін, що підписують договір.

     2. Опис умов кредитування - вказуються  сума і строк кредиту, порядок  його видачі та погашення. Банк  перевіряє обґрунтованість замовленої суми кредиту і вносить поправки до неї з урахуванням залучення власних коштів позичальника. Конкретний строк користування кредитом встановлюється на основі оборотності цінностей, що кредитуються, та окупності понесених витрат. Погашення кредиту передбачається на конкретну дату або в розстрочку.

     3. Зобов'язання позичальника повернути  суму кредиту та сплатити проценти  за користування кредитом. Банк  визначає відсоткові ставки залежно  від таких чинників: попиту і  пропозиції, що склались на кредитному ринку, рівня облікової ставки НБУ, характеру наданого забезпечення, строків користування позикою, ризику заходу, що кредитується тощо. Розмір плати за кредит встановлюється з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, витрати на ведення банківської справи та забезпечувала отримання відповідного прибутку.

     4. Опис забезпечення кредиту з  посиланням на угоди, що є  частинами кредитного договору (договір застави, гарантії, поручительства, страхова угода).

     5. Обмежувальні умови, до яких  відносяться: захисні та негативні.

     Захисні статті - це перелік дій чи умов, яких повинен дотримуватись позичальник  протягом дії кредитного договору (зобов'язання періодично подавати банку звітну документацію, надавати працівникам банку інформацію про свою господарську діяльність).

     Негативні статті - це список умов, які не повинен  допустити позичальник (заборона отримання додаткових кредитів, передачі в заставу третім особам активів, надання гарантії, невиплати дивідендів, заробітної плати вище встановленого рівня, злиття з іншими компаніями);

     6. Права суб'єктів угоди. Банк  залишає за собою право вимагати  дострокового погашення кредиту  у випадку порушень умов кредитної  угоди. Позичальник може домагатися  перенесення строків погашення  позички, підвищення суми позички,  права достроково погашати кредит.

     7. Санкції за порушення умов  угоди. Порушення з боку позичальника  умов кредитної угоди карається  шляхом стягнення пені, яка нараховується  на суму боргу або на суму  кредиту, або на суму порушення.  Банк може заперечити проти  надання наступної суми кредиту, вимагати дострокового погашення кредиту, відмовитись від подальшого співробітництва з клієнтом, ініціювати процедуру банкрутства підприємства. Порушення умов кредитної угоди з боку банку так само тягне за собою фінансові санкції. В угоді можна зазначити, хто буде відшкодовувати витрати на вирішення спорів.

     8. Строк набуття угодою чинності.

     9. Можливості зміни умов угоди.

     10. Юридичні адреси суб'єктів угоди,  підписи уповноважених осіб, скріплені  печатками.

     Договір укладається на один рік і більш  тривалий термін, якщо клієнт користується кредитами постійно або об'єктом кредитування є основні засоби, або на більш короткий термін при тимчасовій потребі в коштах або наданні окремого кредиту. Кредитний договір вступає в силу з дати надання кредиту позичальнику (дата надходження коштів на рахунок позичальника або дата сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) і діє до повного погашення кредиту та сплати відсотків за його користування. [9, с. 145].