Організація касових операцій у банківських установах

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ

І. Теоретична частина

1. Організація роботи касового  апарату банку

1.1. Поняття  касових операцій банку

1.2. Касовий  апарат банку

1.3. Організація  роботи касового апарату

2. Порядок здійснення касових  операцій банку із СГД

2.1. Загальні  вимоги до оформлення касових документів

2.2. Приймання  банком готівки

2.3. Порядок  видачі готівки з каси банку

2.4. Здійснення  касових операцій із застосуванням платіжних

       карток

2.5. Порядок  вилучення з обігу та передавання для

        дослідження сумнівних банкнот (монет)

3. Облік касових операцій

3.1. Вимоги  МСБО щодо відображенняч готівки  у фінансовій 

         звітності

3.2. Структура  рахунків для обліку готівкових  коштів

3.3. Організація  та облік операцій з інкасування  грошового 

        виторгу

ІІ. Практична частина

4. Досвід банку з ведення касових  операції СГД

4.1. Документальне оформлення та  облік касових операцій СГД

       (практичний приклад)

Висновки

Список  використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

У недавньому минулому комерційні банки  займали особливе положення в  економіці західних країн. Державні органи завжди підтримували банки у  разі кризи ліквідності або при  загрозі банкрутства, щоб гарантувати  стабільність фінансової системи. При  цьому фінансове законодавство  обмежувало сферу діяльності комерційних  банків, точно визначаючи що і як вони можуть робити, і одночасно  оберігало банки від появи  конкурентів. Банки при цьому  грали традиційну роль посередника  між вкладниками і позичальниками і забезпечували функціонування платіжної системи, відносно мало думаючи  про застосування  нових методів  і технологій. 

Щоденно мільйони людей у світі мають  справу з грошима. Грошові суми, якщо вони записані у вигляді цифрових даних, відображають дебіторську заборгованість, кредиторські вимоги або боргові зобов'язання. Гроші - один із чинників, що регулює економіку. Коли їх недостатньо - господарський механізм дає збої. Але й надто великий обсяг грошей в обігу не сприяє економічному розвитку. Отже, держава повинна слідкувати за тим, щоб функціонування грошей у країні здійснювалось у прямій залежності від економічного зростання.

Касові  операції виконуються відповідно до інструкції Про касові операції в  банках України від 14.08.2003 року, затвердженої постановою Правління Національного  банку України від 14.08.2003 року за № 337.

Національному банку України як головному банку  держави належить монопольне право  на емісію грошей, випуск в обіг національних грошових знаків (банкнот та монет). Як центральний банк держави він здійснює грошово-кредитну політику і розпоряджається резервними фондами грошових білетів і монет. Резервні фонди перебувають у виключному віданні Національного банку України і можуть витрачатися лише на підставі його письмових вказівок про випуск грошей в обіг або про видачу їх для потреб Автономної Республіки Крим, територіальних управлінь, інших установ НБУ. Зрозуміло, що такі операції належать до виключної компетенції Національного банку.

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – поняття касових операцій банку, касового апарату банку, організації роботи касового апарату, загальних вимог до оформлення касових документів, приймання банком готівки, порядку видачі готівки з каси банку, здійснення касових операцій із застосуванням платіжних карток, порядку вилучення з обігу та передавання для дослідження сумнівних банкнот (монет), вимог МСБО щодо відображенняч готівки у фінансовій звітності, структури рахунків для обліку готівкових коштів, організації та обліку операцій з інкасування грошового виторгу, документального оформлення та обліку касових операцій СГД.

При написанні  даної курсової роботи були використані  наступні основні нормативно-правові  акти: Закони України "Про банки  і банківську діяльність", «Про Національний банк України», Інструкція Про касові операції в банках України, а також наукова література: Коцовської Р., Ричаківської В., Табачук Г., Грудзевич Я., Вознюк М. “Операції комерційних банків”, Кіндрацької Л.М. „Бухгалтерський облік у банках України”, Васюренко О.В. “Банківські операції”; його ж “Механизм осуществления банковских операций с иностранной валютой”, Ющенко В.А., Міщенко В.І. “Валютне регулювання”, Савлука М.І. “Вступ до банківської справи”.

Курсова робота складається з наступних  розділів: розділів 1 “Організація роботи касового апарату банку”, розділу 2 “Порядок здійснення касових операцій банку із СГД”, розділу 3 “Облік касових операцій”, розділу 4 “Досвід банку з ведення касових операції СГД”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КАСОВОГО АПАРАТУ БАНКУ

 

1.1. Поняття касових операцій банку

 

Касові  операції банку становлять досить великий обсяг роботи і характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що його покладено на банківську систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.

Усі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, громадські та інші підприємства, організації, установи незалежно від форми  власності та видів діяльності, а  також особи, що є суб'єктами підприємницької  діяльності і мають поточний рахунок  у банку, зобов'язані зберігати  свої грошові кошти в установах банків. За потреби вони можуть одержати готівку з установ банку для розрахунків з оплати праці, грошових виплат та заохочень, купівлі цінних паперів, виплати дивідендів, гонорарів, стипендій, пенсій, витрат на службові відрядження, господарські потреби тощо¹.

Постановою  Правління Національного банку  України від 18.01.99 за № 14 передбачено, що за касове обслуговування банк бере з клієнта плату в розмірі, передбаченому договором на касове обслуговування, але не більше 1,0 % від виданої суми готівки.

Плату за касове обслуговування бюджетних організацій, військових частин рекомендується встановлювати в менших розмірах з урахуванням того, що доходи, одержані від комплексного обслуговування державного бюджету, покривають у цілому відповідні витрати банку.

Видача  готівки підприємствам зв'язку на виплату пенсій здійснюється безкоштовно на підставі того, що Національний банк підкріплює каси банків на ці операції безкоштовно.

Як бачимо, установи банків активно впливають  на організацію готівково-грошового  обігу: Національний банк України, як єдиний емісійний і касовий центр держави, організує і регулює обсягі структуру готівкової маси відповідно до основних напрямів грошово-кредитної політики; інші банки здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу, виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території регіону та ін².

З огляду на сказане основними завданнями банків щодо готівкового обігу є:

• безумовне виконання актів Верховної Ради України, Законів України, Указів Президента України, нормативних актів Національного банку України з питань регулювання обсягу і структури готівкової маси в обігу;
• аналіз сукупних оцінок стану збалансованості грошових доходів і витрат населення;
• прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою з урахуванням основних напрямів грошової політики і показників економічного та соціального розвитку;
• раціональна організація готівкового обігу та якнайбільше залучення готівки до кас банків;
• обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки;
• своєчасна видача готівки суб'єктам господарювання на оплату праці, пенсій, допомог та для інших цілей;
• додержання встановленого порядку ведення касової і емісійної роботи.

Досить  значна маса готівки проходить через  поточні рахунки контрагентів, що їх відкрито в установах банків і  які використовуються для обліку руху коштів. Для проведення касових операцій у банку створюється структурний підрозділ — касовий апарат. Керівництво банку самостійно вирішує питання про структуру касового апарату. Але за будь-яких організаційних форм його побудови касовий апарат проводить приймання та видачу готівки, а також здійснює весь обсяг супутніх операцій: перерахунок інкасованої виручки, розмін грошових купюр і обмін їх на монету, оформлення і видачу грошових чекових книжок.

 

 

1.2. Касовий апарат банку

 

Операційна  каса — це структурний підрозділ банків, який проводить операції з касового обслуговування клієнтів. Залишок грошей в операційній касі обмежено певним лімітом, що визначається за узгодженням з відповідною установою Національного банку залежно від обсягу готівкового обороту конкретного банку та умов його роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Організаційна  структура касового відділу банку

 

Операційна  каса може включати окремі види кас, а  саме: прибуткову, видаткову, вечірню, перерахункову грошової виручки. Як правило, основний обсяг готівки в системі банків проходить через прибутково-видаткові каси.

Банки виконують  касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, установлених Національним банком України. Ці правила визначають порядок прийняття та видачі грошей, їх перерахування, упакування, зберігання та обліку.

Для прийому, зберігання і видачі грошей та цінностей кожна установа банку має касовий відділ (операційну касу) (рис. 1).

За охорону  грошей та матеріальних цінностей відповідальними особами є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси. З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність.

Нормальна робота касира неможлива без знання ним загальних правил касової  роботи. Ці правила передбачають:

•  касові приміщення в установах банку  мають бути ізольовані й обладнані  таким чином, щоб можливість спостереження і вивчення сторонніми особами розміщення грошових сховищ була виключена;

•  протягом робочого дня двері в касові приміщення повинні зачинятися з внутрішнього боку;

•  особи, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, повинні мати можливість візуально контролювати роботу касирів;

•  кабіни операційних кас мають бути обладнані  відповідним чином;

• у столах касирів ящики повинні мати замки  з індивідуальними секретами, а столи в касах перерахунку повинні бути зі спеціальними перегородками між робочими місцями касирів;

• для  зберігання грошових коштів і цінностей  касири повинні використовувати сейфи або металеві шафи;

•  перерахунок  грошових білетів і монет повинен  проводитись із використанням грошово-лічильних  машин;

•  касирам  заборонено, при тимчасовій відсутності  на робочому місці, залишати у відкритому вигляді, не закритими у сейфи  готівку, цінності, печатки, штампи, ключі  від грошових сховищ тощо. Також  забороняється залишати ключі в  замках дверей грошових сховищ і сейфів;

•  верхній  одяг, їжа та власні гроші касирів  повинні зберігатися в спеціально відведеній кімнаті поза приміщенням  каси;

• касир  повинен мати в наявності зразки підписів працівників, які уповноважені підписувати при-хідні та видаткові  касові документи, а бухгалтерські працівники — зразки підписів касирів;

•  мають  бути вивішені правила перевірки  платіжності грошових знаків.

Вхід  у касу, крім працівників каси, дозволяється: керівникові банку, головному бухгалтеру та їх заступникам. Інші особи допускаються в касу за разовими перепустками, які видають з дозволу керівника банку.

 

1.3. Організація роботи касового  апарату

 

При обслуговуванні рахунків юридичних та фізичних осіб банки здійснюють:

•  видаткові  касові операції;

•  прихідні касові операції.

Видача  грошей із кас банку здійснюється видатковими касами й оформляється грошовими чеками, заявою на видачу готівки та ордерами. При проведенні видаткових касових операцій завідувач каси видає в підзвіт касирам необхідну суму розмінних монет і банкнот під розписку касира в спеціальній книзі прийнятих і виданих грошей³.

Представники  підприємств для одержання готівки  пред'являють операційним працівникам  грошові чеки. Видача готівки фізичним особам проводиться за заявою на видачу готівки. Операційний працівник  перевіряє правильність оформлення видаткових касових документів і наявність коштів на рахунку клієнта. Чеки на одержання готівки юридичними особами додатково перевіряються контролером, який дає дозвіл на їх оплату. Операційний працівник після перевірки документів видає особі, яка отримує готівку, для пред'явлення в касу контрольну марку від грошового чека.

Одержавши видатковий документ, касир зобов'язаний:

•  перевірити наявність підписів посадових осіб банку та їх відповідність зразкам;

•  порівняти  суму, яка проставлена цифрами  і суму, вказану літерами;

•  перевірити наявність на документі розписки щодо одержання грошей і даних  паспорта або іншого документа, що засвідчує  особу;

•  викликати  одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати у нього суму грошей, яку він одержує;

•  звірити  номер контрольної марки або  талона з номером на видатковому документі і приклеїти контрольну марку до чека;

•  підготувати  суму готівки і видати їх одержувачеві;

•  підписати  видатковий документ.