Організаційно-економічних аспектів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних банків

      a, b - коефіцієнти характерні для даного ринку.

      Таблиця 3.3

      Показники обсягу чистих активів та кількості банківських підрозділів на 01.04.2008 р.

             

№ п/п	Банк	Чисті активи тис. грн. (Y)	Кількість структурних підрозділів, шт. (x)
1.	ПриватБанк	22 962 280	2017
2.	Райффайзен Банк Аваль	17 968 193	1391
3.	Промінвестбанк	13 467 529	759
4.	УкрСиббанк	11 457 448	850
5.	Укрсоцбанк	11 226 851	522
6.	Укрексімбанк	11 003 816	94
7.	«Надра»	6 365 882	510
8.	Банк «Фінанси та Кредит»	4 721 993	209
9.	Брокбізнесбанк	4 248 733	126
10.	Укрпромбанк	3 942 209	222

 

      Із цієї частини досліджень доцільно виключити Ощадбанк та ОТР Банк, що пояснюється наступним.

      По-перше, кількість відділень Ощадбанку абсолютно не пояснюються величиною його чистих активів. Хоча він і є безперечний лідер першої групи, але має широку мережу філій в основному завдяки тому, що банк колишнього СРСР, на основі якого він організовувався, був представлений майже в усіх регіонах України, на відміну від вищезазначених банків, які своїми нинішніми розмірами мають завдячувати певною мірою власній діяльності з розширення мережі відділень.

      По-друге, саме в цій частині досліджень доцільно не враховувати ОТР Банк, оскільки велична його капіталу не залежить від діяльності на теренах українського банківського бізнесу.

      Розрахунки, що були проведені за допомогою програми Statgraphics centurion, дали наступний результат:

 

       = 4658,44 + 9,91513 · , (3.4) 

      Для простоти пояснення позначимо (чисті активи) як А, а (структурні одиниці) - В.

      Результати проведених розрахунків можливо відобразити у графічному вигляді (рис. 3.3). 

      

      Рис. 3.3. Графік розміщення лінії регресії та довірчих інтервалів при залежності обсягу чистих активів та кількості структурних підрозділів 

      Наведена методика дозволяє простежити кількісний взаємозв'язок між зростанням кількості структурних підрозділів та зростанням чистих активів, що фактично відповідає економічному ефекту від створення додаткової одиниці структурного підрозділу.

      В практичній діяльності іноді виникає необхідність визначити яку кількість нових відділень необхідно відкрити для збільшення власних активів до величини, що відповідає стратегічному плану розвитку банку. У цьому випадку доцільно застосувати математичну модель, що відображає зворотній зв'язок між показниками, які аналізуються. Математично зв'язок що має наступний вигляд:

 

      

       = (3.5) 

      Математична модель може бути зображена у графічному вигляді (рис.3.4). 

      

      Рис.3.4. Графік розміщення лінії регресії та довірчих інтервалів при залежності кількості відділень від обсягу чистих активів 

      Отриманні результати дозволяють зробити однозначний висновок, що обсяг чистих активів та кількість банківських підрозділів мають великий зв'язок між собою (R=0,91), проте має суттєву нелінійність при значеннях, які наближаються до 1200 банківських підрозділів, таким чином дають змогу прогнозувати необхідність того чи іншого параметра за для отримання потрібного результату. Отже, можна стверджувати, що обсяг чистих активів банків України першої групи на 91% пояснюється наявністю значної кількістю банківських підрозділів.

      Для більш точного аналізу поставленої задачі, та за умови, що значення показників обсягу чистих активів та кількістю структурних підрозділів впорядковані за ступенем зменшення або збільшення (ранжировані), використовуємо коефіцієнт кореляції рангів Спірмана [41].

      Показник рангової кореляції - коефіцієнт кореляції рангів Спірмана - розраховується за формулою: 

       , (3.6) 

      де - різниця між рангами за однією та другою ознакою ( = );

       - ранги обсягу чистих активів та кількості структурних відділень;

      n - кількість банківських установ, ми проаналізували першу групу банків.

      Вихідні та розрахункові дані для розрахунку коефіцієнту кореляції рангів Спірмана наведено у таблиці 3.4. 

      Таблиця 3.4

      Вихідні та розрахункові дані для розрахунку коефіцієнту кореляції рангів Спірмана

      

Банк	Вихідні дані		Розрахункові дані
			ранги		di	di2
	Чисті активи млн. грн. (x)	Кількість структ. підрозділів, шт.(Y)	Rx	Ry
ПриватБанк	22 962 280	2017	1	2	-1	1
Райффайзен Банк Аваль	17 968 193	1391	2	3	-1	1
Промінвестбанк	13 467 529	759	3	5	-2	4
УкрСиббанк	11 457 448	850	4	4	0	0
Укрсоцбанк	11 226 851	522	5	6	-1	1
Укрексімбанк	11 003 816	94	6	11	-5	25
Ощадбанк	9 035 295	6379	7	1	6	36
ОТР Банк	7 021 763	41	8	12	-4	16
Надра	6 365 882	510	9	7	2	4
Банк "Фінанси та Кредит"	4 721 993	209	10	9	1	1
Брокбізнесбанк	4 248 733	126	11	10	1	1
Укрпромбанк	3 942 209	222	12	8	4	16

 

      Це дає змогу не виключати «Ощадбанк» із дослідження, оскільки 6379 відділень в цьому випадку тільки нададуть йому перший ранг за критерієм кількості відділень. А ОТР Банк відповідно - останнє місце з пропонованої кількості установ, що досліджуються.

      Коефіцієнт кореляції рангів Спірмана між обсягом чистих активів та кількістю відділень банку України становить 0,62 ( ), що ще раз підтверджує наявність вже знайденого нами високо зв'язку між цими характеристиками банків.

      Таким чином, за допомогою методу найменших квадратів доведено тісний взаємозв'язок між зміною кількістю структурних підрозділів банку та його обсягом чистих активів, а також перевірено цей взаємозв'язок за допомогою коефіцієнту кореляції рангів Спірмана.

      Результати, отримані за обома економіко-математичними моделями надають змогу використовувати їх в практичній діяльності українських банків в розрізі визначення стратегічних планів по підвищенню власної конкурентоспроможності шляхом розвитку філіальної мережі та прогнозування впливу даного напрямку діяльності на обсяг чистих активів банку.

      Наведена методика дозволяє простежити кількісний взаємозв'язок між ростом розмірів філіальних мереж банку та зростанням чистих активів, що фактично відповідає економічному ефекту від створення додаткової одиниці структурного підрозділу.

      Разом з тим, дана методика свідчить, що банк може використовувати даний напрям діяльності як конкурентну перевагу в боротьби з іншими суб'єктами ринку, що в результаті зміцнить конкурентні позиції банку.

 

       3.3 Методика формування оптимальної стратегії банку шляхом побудови конкурентної карти 

      Від обраної банком стратегії на ринку банківських послуг певною мірою залежить не тільки його прибутковість та стійкість, а й надійність банківського сектору країни. Невід'ємним атрибутом банківської діяльності і засобом отримання максимального прибутку є управління банківською установою, яке передбачає досягнення поставлених стратегічних цілей при дотриманні банком фінансової рівноваги і досягнення конкурентних переваг на ринку.

      Стратегія банку постійно змінюється. Виникають нові обставини, які не можна не брати до уваги, отже - відкриваються нові стратегічні ніші. Вдосконаленню стратегії немає меж, вона повинна поєднувати в собі заплановану і виважену лінію поведінки, а також можливість адекватного реагування на зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі функціонування банку.

      Під стратегією слід розуміти вибір найбільш загальних напрямків розвитку банку, які для нього, з урахуванням конкретних ціннісних орієнтацій, є найкращими та являють собою узагальнену модель дій для досягнення підсумкових прогнозованих результатів у майбутньому. З іншого боку, стратегія спрямована на досягнення якісно нового рівня подальшого розвитку банку. Тобто, у загальному розумінні стратегія - це вибір найбільш загальних напрямів розвитку банку та план управління банком, спрямований на зміцнення його позицій, задоволення потреб клієнтів у послугах, враховуючи інтереси самого банку, досягнення поставлених стратегічних цілей.

      Цілями стратегічного планування слід вважати впровадження й розвиток нових напрямів діяльності банку і нових продуктів, зростання обсягу операцій та збільшення доходів банку. В умовах українського банківського ринку стратегічне планування є одним з найважливіших методів управління банком. Правильно організований процес планування допомагає банку досягти послідовного й стабільного зростання, реалізувати можливості та уникнути небезпек, які трапляються на цьому шляху.

      Сьогодні виграють ті банки, які найбільш успішно розробляють та втілюють у життя стратегію, концентрують зусилля на реалізації ретельно розробленої, формалізованої процедури стратегічного управління і планування.

      Запорука успішної діяльності кожного банку - застосування стратегічного підходу. Забезпечення стабільного зростання - головна мета банку, але вона не можу бути єдиним орієнтиром при виборі стратегії. Але потрібно враховувати унікальні особливості конкретного банку, виявлені в процесі стратегічного аналізу.

      Пропонуємо такі три критерії оцінки вибору стратегії: рівня відповідності, переваги у конкурентній боротьбі, інтенсивності роботи.

      Правильно вибрана банком стратегія в процесі втілення її в життя повністю відповідає як внутрішнім, так і зовнішнім факторам його діяльності, вона дає банку стабільну конкурентну перевагу, сприяє підвищенню інтенсивності його діяльності, прибутковості, спрямована на підтримку довгострокової ділової активності банку.

      Стратегія банку визначається поведінкою конкурентів, політичними подіями, .економічною ситуацією та іншими зовнішніми чинниками. Зважаючи на це, одним з етапів її формування є стратегічний аналіз, який включає в себе як зовнішні, так і внутрішній аналіз.

      Слід зазначити, що конкуренція охоплює усіх без винятку операторів банківського ринку. Тому особливої гостроти набувають проблеми аналізу конкуренції та своєчасної розробки конкурентної стратегії банку, грамотної розробки комплексів маркетингу для банківських послуг, проведення маркетингового аудиту тощо.