Грошова реформа, її сутність та особливості проведення в Україні

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

 

 

Кафедра фінансів і кредиту

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з навчальної дисципліни “ГРОШІ ТА КРЕДИТ”

 

Тема: Грошова реформа, її сутність та особливості проведення в Україні

 

 

 

 

ВИКОНАВ: Студент Гнилицький Олександр Юрійович курс ІІ, спеціальність Фінанси і кредит група ФК-10-1 форма навчання денна особистий підпис студента_____________ НАУКОВИЙ  КЕРІВНИК: к.е.н., доцент Шаповал Людмила Петрівна

 

 

 

РЕЄСТРАЦІЯ  РОБОТИ номер__________       дата___________

 

 

Кременчук  2011

 

 

 

Зміст

 

ВСТУП..........................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. Грошова реформа : сутність, види, причини..........................................6

1.1. Поняття грошової реформи.............................................................................6

1.2. Види грошових реформ...................................................................................9

1.3. Методи проведення грошових реформ.........................................................13

РОЗДІЛ 2. Особливості проведення грошової реформи в Україні........................17

2.1. Особливості та основні етапи проведення грошової реформи в

Україні…………….................................................................................................17

 

2.2. Аналіз грошово-кредитної політики України..............................................22

2.3. Світовий досвід проведення грошових реформ...........................................26

ВИСНОВКИ.................................................................................................................37

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА...........................................................................................39

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Вступ

 

     Грошова реформа - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо. Проведення грошової реформи для України в процесі державотворення створило ефективну й надійну грошову систему. Тому оздоровлення економіки і вихід із фінансової кризи без грошової реформи й проведення власної грошової політики є практично неможливим, що визначає актуальність обраної теми.

     Тема дослідження “Грошова реформа, її сутність та особливості проведення в Україні” має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Це пояснюється тим, що негативні соціально-економічні наслідки інфляції примушують окремі держави вдаватись до грошових реформ, зміст яких зводиться до повної або часткової перебудови грошової системи з метою стабілізації грошового обігу. Такий радикальний спосіб використовується державою лише тоді, коли консервативні способи стабілізації грошей не спрацьовують або не дають відповідного ефекту.

     Необхідність проведення грошових реформ посилюється інфляційним нагромадженням протиріч у монетарній сфері. Вичерпавши консервативні засоби оздоровлення економіки і грошово-кредитної сфери, держави вимушені здійснювати комплекси заходів проведення грошових реформ з метою подолання хворобливого стану грошей і повної чи часткової перебудови грошової системи відносно нових соціально-економічних умову.

     Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних положень щодо особливостей проведення грошової реформи в Україні. У відповідності до поставленої мети визначено такі головні завдання:

- дослідити сутність грошових реформ та їх еволюцію;

- проаналізувати основні типи та методи грошових реформ;

- провести аналіз грошово-кредитної  політики України;

- дослідити світовий  досвід проведення грошових реформ;

- визначити та обґрунтувати механізм здійснення грошової реформи в Україні.

     Об’єкт дослідження – процесс проведення грошової реформи в Україні.

     Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури. У першому розділі визначено сутність грошової реформи, розглянуто види грошових реформ та методи їх проведення. Другий розділ присвячено аналізу грошово-кредитної політики України та особливостям проведення грошової реформи в Україні.

     Теоретичною  основою роботи стали законодавчі акти, нормативно-правові документи, навчальні посібники, періодична література, а також офіційні матеріали органів державної статистики, що відображають процес проведення грошової реформи в Україні. Як основні, в роботі використані наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених : Колесніченка В., Савлука М. І., Стельмаха В.С., Михайличенка М. та інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ГРОШОВА  РЕФОРМА : СУТНІСТЬ, ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ

 

1. Поняття грошової реформи

 

Грошова реформа - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо.

Серед комплексу заходів  щодо оздоровлення та впорядкування  грошового обігу особливе місце займають грошові реформи. Вони представляють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обігу відповідно до нових соціально-економічних умов.

          Грошова реформа – проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту з метою зміцнення грошової системи. Вони являють собою повну або часткову перебудову грошової системи, яку проводить даржава з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обігу, відповідно до нових соціально-економічних умов.

          Найважливішою метою грошової реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертованості. Оскільки "твердість” національної валюти має два тісно пов'язані між собою, але не тотожні аспекти: зовнішній – стабільність обміну національної валюти, і внутрішній – стабільність цін, тобто відсутність інфляції, то, вибираючи модель проведення грошової реформи, украй важливо чітко визначитись щодо напрямку "вектора твердості” національної валюти у просторі цих двох вимірів. Грошові реформи необхідні у випадках:

- зміни державних устроїв;

- глибоких економічних криз фінансової системи;

- економічних потрясінь, коли гроші перестають виконувати свої функції;

- поглиблення дифіциту бюджету та інфляційних процесів;

- падіння ролі грошей, розрахунків, кредиту.

Грошові реформи, що проводились  в різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялися за своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо. Їх можна класифікувати наступним чином:

1) створення нової  грошової системи. Ці реформи  проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово-грошового обігу чи кредитного обігу в умовах створення нових держав, як це мало місце після виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР. Прикладом таких реформ є грошова реформа Вітте в 1895-1897 рр. у Росії і грошові реформи в країнах, що звільнилися від колоніальної залежності, тощо;

2) часткова зміна грошової  системи, коли реформуються окремі  її елементи: назва і величина  грошової одиниці, види грошових  знаків, порядок їх емісії і характер забезпечення тощо. Прикладом таких реформ є зміна порядку емісії і забезпечення банкнот в Англії згідно з Актом Роберта Піля (1844 р.), грошові реформи в СРСР у 1922-1924 і 1947 рр.;

3) проведення спеціальних  стабілізаційних заходів з метою отримання інфляції чи подолання її наслідків [9, c.130].

Грошова реформа  є одним з інструментів грошової політики. Проведення грошових реформ, зміст яких зводиться до повної або частокової структурної перебудови державою наявної в країні грошової системи, завжди вимушене.

Кожна грошова  реформа є індивідуальною і неповторною  за своїми характеристиками. Будь-яка реформа завжди специфічна за змістом. Це, однак, не виключає можливостей класифікації грошових реформ через виділення певної групи спільних ознак і їх функціональному втіленні.

Залежно від мети проведення та глибини перебудови державою наявної грошової системи реформи поділяються на два типи: грошові реформи у вузькому й широкому розумінні цього поняття (рис.1.1).

 

Рисунок 1.1 – Типи грошових реформ [3, с.293]

 

Нерідко грошовій реформі передує  деномінація грошових знаків, тобто  обмін всіх старих знаків на нові в  певній пропорції з одночасним перерахуванням у цій пропорції всіх грошових показників: цін, тарифів, заробітної плати тощо.

Крім підготовки економічних і  організаційних передумов грошової реформи, важливе значення для її успіху має правильний вибір методу стабілізації валюти в процесі реформи. Особливо актуальною ця проблема була в епоху функціонування дійсних грошей, коли держави шляхом реформи намагалися поновити систему металевого обігу чи обігу розмінних на метал грошових знаків.

Чим би не була викликана  необхідність проведення грошової реформи, найголовнішою її метою завжди є  стабілізація грошового обігу. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: нагромадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.

 

 

2. Види грошових реформ

 Розглянемо види  грошових реформ за наступними  класифікаційними ознаками :

1. За способом проведення грошові реформи поділяються на три типи:

а) грошові реформи формального типу, що зводяться лише до технічного аспекту - впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням старої. Обмін старих купюр на нові здійснюється у співвідношенні 1:1. Приводом до такої заміни може бути:

- необхідність поліпшення фізичних властивостей  (міцності, захисту від підробки і под.) банкнот, що перебувають в обігу, зміни їх відносних і абсолютних розмірів, що може бути результатом технічного прогресу (у розумінні як можливостей випуску банкнот вищої якості, так і нових вимог до їхньої якості у зв'язку із застосуванням різних технічних пристроїв -банкоматів, електронних машин тощо);

- посилення ефективної боротьби з підробкою національної валюти. Це відбувається у тому разі, коли в обігу перебуває велика кількість підроблених банкнот (наприклад, накопичених за роки війни), виявлення і вилучення яких стає першочерговою справою;

- необхідність зміни зовнішнього вигляду банкнот, їхнього оформлення, що може зумовлюватися політичними причинами, наприклад зміною державної символіки.

Усі ці аспекти здійснення грошової реформи мають в основному  суто формальний, неконфіскаційний характер. -Якщо реформа обмежується розв'язанням лише цих проблем, не зачіпаючи більш суттєвих монетарних та економічних аспектів, її точніше називати не реформою, а обміном грошей.

б) грошові реформи конфіскаційного типу, або «шокові» реформи. Такі реформи передбачають здійснення комплексу явних або замаскованих заходів конфіскаційного характеру:

• встановлення ліміту на обмін банкнот;
• замороження частки депозитів понад встановлений рівень;
• тимчасове припинення валютно-обмінних операцій.

Мета цих і подібних заходів - конфіскація незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості, отримання додаткового доходу державою.

Коли реформи мають конфіскаційний характер, встановлюються досить обмежені терміни обміну та кількісні ліміти обміну, які доповнюються вимогою декларування доходів. У цьому разі обмін звичайно проводиться за регресивною шкалою. До певної межі (суми) старі грошові знаки обмінюються на нові у відношенні один до одного, а далі - зі знижувальним коефіцієнтом. Як правило, установлюють кілька послідовних порогів обміну і кілька значень коефіцієнтів, хоч конфіскаційні реформи можуть базуватися і на обміні старих грошей на нові з використанням знижувального коефіцієнта для сум будь-якого розміру, а не лише для тих, що перевищують певний поріг, як у першому випадку.