Аналіз кредиторської заборгованості "Надра" банку 2008

        Проаналізувавши  основні показники виробничо-господарської діяльності ПАТ КБ «Надра» ми бачимо, що у 2009р. порівняно і з 2008р. значно скоротились обсяги надання послуг на 1685974 тис. грн., за рахунок зменшення продуктивності праці на 252,845тис.грн, і в свою чергу зменшилась собівартість операційних послуг на 296342 тис.грн. За рахунок значного зменшення обсягу операційних послуг і незначного зменшення обсягу собівартості, банк не має чистого прибутку, а збиток становить 1363775 тис.грн., і у зв’язку із цим і зменшилась рентабельність послуг на 30,82%

        У 2010р. порівняно із 2009р. збільшився обсяг послуг на 330970 тис.грн., за рахунок збільшення продуктивності праці на 49,636 тис. грн.. В свою чергу чистий прибуток зріс на 1368515 тис.грн., і рентабельність послуг зросла на 30,42%.

        Проаналізувавши дані за 3 роки, можна сказати, що найкращі основні показники виробничо-господарської діяльності ПАТ КБ «Надра» були у 2008р., у 2009р. ці показники різко почали зменшуватись, а у 2010р ПАТ КБ «Надра» покращив свою діяльність і показники виробничо-господарської діяльності почали зростати крім загальної рентабельності, яка у 2010р. зменшилась на 7,09% за рахунок зменшення балансового прибутку на 1389632 тис.грн.

       Обсяги реалізованих послуг ПАТ КБ «Надра» показані на рис. 4.

               Рис.4 Обсяги реалізованих послуг ПАТ КБ «Надра» за 2008-2010рр.

          На рис. 6. зображена динаміка собівартості послуг ПАТ КБ «Надра» за останні 3 роки.

                  Рис.6. Динаміка собівартості послуг ПАТ КБ «Надра» за 2008-2010 рр.

Балансовий  прибуток   ПАТ КБ «Надра»  зображений на рис. 5.

   Рис. 5.Балансовий прибуток  ПАТ КБ «Надра»  за 2008 – 2010 роки. [7, 8]

Із поданих діаграм видно, що найбільші обсяги реалізації послуг і прибуток банку припадають на 2008 р. Починаючи з 2009 року обсяг реалізації послуг, і відповідно прибуток ПАТ КБ «Надра» спадає. З 2010 р. помічається незначне зростання обсяу реалізації послуг, рівень продуктивності праці, чистий прибуток. Обсяги надання послуг є досить затратними, тому, в майбутньому потрібно зменшувати витрати на послуги.

Нині слабкими сторонами у роботі ПАТ КБ «Надра» все ще залишаються:

        недостатня продуктивність, що зменшує можливості обслуговування клієнтів;

         надмірні витрати на надання послуг клієнтів.

5. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»

          Дебіторська заборгованість – це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення коштів з обороту, що, в свою чергу, вимагає додаткового фінансування.  Щодо визначення дебіторської заборгованості, то відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, вона визнається активом. Актив, у свою чергу, це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Відповідно тоді й дебіторська заборгованість, яка визнається активом. є “ресурсом, який контролюється підприємством”. Але відповідно до теорії обліку давно доведеним є і те, що дебіторська заборгованість – це вилучення коштів у підприємства.

           При складанні фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

1.        зв’язок із нормальним операційним циклом;

2.      термін погашення;

3.      об’єкти, щодо яких виникли зобов’язання дебіторів;

4.      своєчасність сплати боржником дебіторської заборгованості.

     Доцільно поділяти дебіторську заборгованість у балансі на довгострокову і короткострокову залежно від терміну погашення:

          1. довгострокова дебіторська заборгованість: довгострокова дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; довгострокові векселі одержані; інша довгострокова заборгованість;

            2. короткострокова дебіторська заборгованість: короткострокова дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; короткострокові векселі одержані; інша короткострокова заборгованість.

За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.

До цих показників належать:

1.      Оборотність дебіторської заборгованості:

Од=В:Д,  (1.1)

де Од - оборотність дебіторської заборгованості;

В - виручка від реалізації продукції;

Д - середня дебіторська заборгованість.

2.      Період погашення дебіторської заборгованості:

Пд =360 днів : Од, (1.2)

де Пд - період погашення дебіторської заборгованості;

Од - оборотність дебіторської заборгованості.

Чим більший період погашення дебіторської заборгованості, тим вищий ризик її непогашення. Період до 60 днів вважається нормальним, до 90 днів – поганим, а більше 90 днів – суцільні проблеми.

3.      Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:

Да=[Дз:Па]100,   (1.3)

де Да - частка дебіторської заборгованості в поточних активах;

Дз - дебіторська заборгованість;

Па - поточні активи (2+3 розділ активу балансу).

Цей показник характеризує якість дебіторської заборгованості. Чим вищий цей показник, тим нижча ліквідність дебіторської заборгованості.

4.      Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:

Дз=Д:В,  (1.4)

Де Д - середня величина дебіторської заборгованості;

В - виручка від реалізації продукції.

5.      Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, %.

             Показник сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з балансу (рядок 162 ф. 1)

Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних, узагальнених показників, які відображають фінансовий стан банку по результатам його діяльності на основі звітного періоду. Вона складається за допомогою підрахування, групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.

Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством України. Фінансова звітність ґрунтується на даних аналітичного й синтетичного обліку.

Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Обов’язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності є її порівнянність, можливість зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій.

Формування, відділенням №12 ПАТ КБ «Надра», фінансового результату і розподілу прибутку здійснюється згідно з внутрішнім положенням банку „Про формування і розподіл прибутку”. Всі доходи і витрати банку відображаються відповідно на рахунках 6-того і 7-мого класів балансу.

Доходи – збільшення майбутніх економічних вигід протягом звітного періоду у формі припливу чи зростання активів, або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу.

Витрати – зменшення майбутніх вигід у звітному періоді у формі відпливу чи використання активів або виникнення заборгованості, що призводить до зменшення власного капіталу.

Для підвищення фінансової стійкості відділення №12 ПАТ КБ «Надра» важливе значення має зростання його доходів, а як наслідок – і прибутковості банку, що є одним із основних джерел поповнення власного капіталу банку.

Структура банківських доходів має такий вигляд: доходи від проведення активних операцій (доходи від кредитування і доходи від інвестиційних операцій); доходи від комісійних операцій (доходи від розрахунково-касове обслуговування; доходи від трастових операцій; доходи від факторингових операцій; доходи від лізингових операцій та інші доходи від комісійних операцій) та інші доходи.

Оскільки прибуток банку – це різниця між валовими доходами та валовими витратами банку, розглянемо структуру його витрат.

Витрати банку включають: операційні витрати (сплачені проценти за залученими банком коштами; сплачена комісія; витрати на операції з цінними паперами; витрати на валютні операції; витрати на розрахунково-касове обслуговування; витрати на страхування майна, цінностей ризику; інші операційні витрати) і не операційні витрати (витрати на утримання персоналу; витрати, пов’язані з експлуатацією основних фондів банку; інші витрати).

Банки заінтересовані в збільшенні чистого доходу, і для цього в їхньому розпорядженні є такі можливості: підвищення рівня дохідності від використання кожної складової активів; здійснення перерозподілу активів на користь тих, що дають найбільший дохід; зменшення процентних та непроцентних витрат.

У світовій практиці існує багато показників, які характеризують прибутковість банківських установ. Найважливішими показниками прибутковості банку, що використовуються в Україні, є такі: ROA; ROE; SPRED.

Слід зазначити, що для аналізу прибутковості банків використовують також такі показники, як чистий прибуток на одну акцію(ЧПа) та чиста процентна маржа (ЧПМ).

Базою  для  розрахунку  економічних нормативів є регулятивний капітал  банку.  

Основою для аналізу діяльності банку є баланс, в якому активи  та пасиви подаються у  порядку зменшення їх ліквідності. Форма балансу допомагає концентрувати увагу на типах активів і пасивів. Баланс ПАТ КБ “Надра” наведений у таблиці 1.

Основними видами аналізу балансового звіту банку є аналіз структури, який дає змогу оцінювати зміни структури активів та пасивів протягом певного часу та коефіцієнтний аналіз балансового звіту, який оцінює якісні характеристики активів і пасивів.

Управління активами і пасивами -  це процес активного управління балансом банку, метою якого є утримання стабільного збільшення чистого прибутку, а також контролювання всіх типів банківського ризику.

Управління активами і пасивами означає розпорядження фінансовим ризиком. Включає оцінку ризику у різноманітних вимірах У затвердженні стратегії і основ діяльності, в конструюванні графіків змін цін і термінів сплати для даного банку, в зайнятті позиції в фінансовому страхуванні, управлінні капіталом, а також при внутрішніх вимірюваннях рентабельності. Охоплює також планування "аварійних" дій в тому розумінні, що банк повинен аналізувати вплив несподіваних змін в свому середовищі (відсоткова ставка, конкуренція, економічний ріст), а також продумувати власні реакції на зміни такого роду.