Аналіз кредиторської заборгованості "Надра" банку 2008

Інкасо – це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження (акцепт), що цю суму буде виплачено у відповідний строк. Інкасо використовується в розрахунках як при умовах платежу готівкою (валютою), так із використанням комерційного кредиту (векселя). При здійсненні інкасо банки керуються Уніфікованими правилами про інкасо Міжнародної торговельної палати.

Розрізняють два види інкасо: чисте - інкасо фінансових документів (векселі, чеки та інші, що не супроводжуються комерційними документами); документарне – інкасо комерційних документів, які іноді супроводжуються фінансовими документами, або інкасо тільки комерційних документів.

Акредитив -  це умовне грошове зобов’язання банку, яке виставляється за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити платіж на користь експортера (акцептування його тратти), або забезпечити платіж (акцепт тратт) іншим банком у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

Розрахунки акредитивами регламентуються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, розробленими Міжнародною торговельною палатою.

Документарні акредитиви – це акредитиви, платежі за якими проводяться за умови подання в банк комерційних і фінансових документів.

Розрізняють такі види документарних акредитивів: відкличний; безвідкличний; підтверджений; непідтверджений; трансферабельний (переказний); компенсаційний; револьверний; покритий; непокритий; акредитив з червоною смугою і резервний (гарантійний).

Купівля іноземноі валюти здійснюється банком на підставі заяви клієнтів на наступні цілі: для оплати імпортних контрактів; для переказу за кордон прибутку, отриманого іноземним інвестором від інветицій в Україну; для здійснення валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу відповідно до ліцензії НБУ; для погашення та обслуговування резидентом кредиту, одержаного в іноземній валюті від нерезидента чи в уповноваженого банку.

До заявки повинні бути прикладені  копії документів про статус юридичної особи і обов’язкові  копії контрактів, що підтверджують суму та строки платежів, вантажні митні декларації (у разі ввезення товару на територію України) та інші документи.

Придбана на МВРУ іноземна валюта повинна бути використана клієнтом на зазначені в заяві цілі протягом 5 робочих днів після дня зарахування її на поточний рахунок.

Для продажу іноземної валюти клієнти подають заяву та усі необхідні підтверджуючі документи. У разі неможливості виконати цю заявку уповноважений банк повертає кошти на рахунок клієнта.

Валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків і пунктами обміну валюти згідно Інструкцією  про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України,  затвердженою постановою Правління НБУ від 12 грудня 2002 року  №502.

До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (валютно-обмінні операції) належать: купівля у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні; конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави і прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Дорожній чек – це платіжний документ, що використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру, переважно для забезпечення валютою туристів. Це грошове зобов’язання виплатити зазначену в чеку суму коштів власнику, підпис якого ставиться на дорожньому чеку в момент його продажу.

Лідером європейського ринку дорожніх чеків є корпорація “Thomas Cook”, емітентами дорожніх чеків можуть бути кредитні установи, банки, туристичні організації, асоціації та об’єднання (найбільші з них – “American Eхpress”, “Visa”).

Відділення № 12 ПАТ КБ «Надра» пропонує для фізичних осіб послуги міжнародних систем грошових переказів Western Union, Російсько-слов’янський  банк та монета експрес, за допомогою яких можна зробити чи отримати грошовий переказ, що досягне мiсця призначення у лiченi хвилини.

Грошові перекази здійснюються відповідно до Правил здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб, затверджених постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №486.

Переказні операції в іноземній валюті здійснюються на підставі заяви на переказ готівки (без відкриття поточного рахунку) або платіжного доручення  в іноземній валюті (з відкриттям поточного рахунку). При цьому фізична особа повинна пред’явити паспорт або документ, що його замінює, та інші підтверджуючі документи.

3.6. Послуги комерційних банків в умовах ринку

Серед нетрадиційних банківських послуг дедалі важливішу роль відіграють посередницькі послуги. На практиці, надання таких послуг оформляється  двома видами цивільно – правових договорів: договором доручення та договором комісії. Отже, за своєю суттю ці договори є договорами на продаж послуг.

Договір доручення має багато спільного з договором комісії. Схожість полягає в тому, що в них є третя особа, а також у тому, що на підставі цих договорів одна сторона (повірений чи комісіонер) укладає угоди в інтересах другої сторони (повірителя чи комітента).

Але між ними існують і відмінності, які полягають у тому, що за договором комісії комісіонер укладає угоди від свого імені, а за договором доручення повірений діє від імені довірителя. У комісіонера виникають права та обов’язки щодо третьої особи, а повірений жодних прав та обов’язків за укладеними договорами не набуває. Також відмінність полягає у тому, що договір доручення може бути оплатним і безоплатним. Договір комісії є оплатним, причому ознака платності настільки характерна, що право на винагороду виникає у комітента незалежно від того, чи було воно спеціально передбачене договором.

Комерційні банки надають різноманітні види посередницьких послуг. Найпоширенішими серед них є посередництво в одержанні клієнтом кредиту, в операціях з майном, зокрема цінними паперами, валютою.

Комерційні банки надають, також, своїм клієнтам і консультаційні послуги. Вони консультують клієнтів з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово – господарської діяльності, зовнішньоекономічної діяльності та інших  видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Комерційні банки можуть також надавати і інформаційні послуги, тобто займатися діяльністю, пов’язаною з доведенням інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб.

Слід також звернути увагу на трастові послуги. Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа – засновник, передає своє майно у розпорядження іншій особі – довірительному власнику, для управління в інтересах третьої особи – бенефіціара. Отже, в зазначених правовідносинах беруть участь три сторони: довіритель майна (засновник), довірительний власник (траст) і бенефіціар.

За надання трастових послуг банк стягує плату, розмір якої встановлюється в договорі між банком та клієнтом.

Факторинг – це операція, яка поєднує у собі низку посередницько-комісійних послуг з кредитуванням оборотного капіталу суб’єкта господарювання. Основою факторингу є перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. Фактично банк (факторингова компанія) купує рахунки-фактури постачальника за відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги.

Факторингові операції, крім купівлі права на вимогу боргу, включають: кредитування у вигляді попередньої оплати боргових вимог; інкасування дебіторської заборгованості постачальника; страхування постачальника від кредитного ризику.

Учасниками факторингової операції можуть бути: посередник (фактор), тобто комерційний банк або факторингова компанія; постачальник товарів (робіт, послуг) і покупець.

Форфейтинг – це придбання у кредитора боргу, вираженого в оборотному документі, на безповоротній основі. Це означає, що покупець боргу (форфейтер) бере на себе зобов’язання відмовитися – форфейтинге – від свого права регресної вимоги до кредитора у разі неможливості одержання грошових коштів від боржника. Фактично форфейтер (комерційний банк або спеціалізована компанія) бере на себе такі ризики, як ризик неплатежу, ризик переказування коштів, валютний, процентний ризик та ін.

Дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані. Операції з дорогоцінними металами включають дії, пов’язані з: виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; надходженням дорогоцінних металів до місць їх зберігання, а також зберіганням і відпуском у встановленому порядку дорогоцінних металів; ввезення дорогоцінних металів у країну з-за кордону та вивезення їх з неї.

Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків дорогоцінних металів: міжнародний, або світовий, ринок; регіональні ринки примикають до світових і також мають міжнародний характер; внутрішні або місцеві ринки – це, як правило, ринки однієї або декількох держав. Вони, у свою чергу, поділяються на: вільні ринки і контрольовані.

Залежно від наявності металів у кожній операції ринок дорогоцінних металів умовно поділяють на ринок фізичного наявного металу та безготівкового («паперового») металу.

Ринок дорогоцінних металів поділяють також на: оптовий і роздрібний.

Фінансовий інжиніринг – це цілеспрямоване розроблення та реалізація нових фінансових інструментів та/або нових фінансових технологій, а також творчий пошук нових підходів до вирішення фінансових проблем за допомогою уже відомих фінансових інструментів та технологій. Можна сказати, що фінансовий інжиніринг допомагає банкам та іншим фінансовим посередникам оперативніше та ефективніше реагувати на зміни, що відбуваються у світі, в законодавстві та економіці конкретної країни, всередині конкретного суб’єкта господарювання.

Зокрема відділення №12 ПАТ КБ «Надра» ЛРУ немає повноважень, щодо  здійснення вище охарактеризованих послуг,  згідно з чинним законодавством України та нормативно – правовими актами НБУ.

4. Економічний аналіз виробничо-господарської діяльності КБ «Надра»

Для характеристики виробничо-господарської діяльності підприємства, оцінюється динаміка за останні 3 роки таких показників, як обсяги виробництва та реалізації продукції, собівартість, прибуток.

Основні показники виробничо-господарської діяльності ПАТ КБ «Надра» [7, 8]