Аналіз кредиторської заборгованості "Надра" банку 2008

Для організації прийому готівки після завершення операцій дня, як правило працює вечірня каса. Видаткових операцій вечірні каси не проводять, а прийняті гроші зараховуються на рахунки власників не пізніше наступного дня.

Операції у вечірній касі здійснюють касир і бухгалтер-контролер, який перевіряє прихідні документи, підписує їх, а потім передає касирові. Касир на прийнятих документах проставляє штамп „Вечірня каса”. Гроші, прихідні документи, касовий журнал і печатка зберігаються у сейфі. З метою контролю за схоронністю готівкових коштів в банку проводяться інвентаризації кас.

Для проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт про результати інвентаризації наявних коштів (Додаток 15).

Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всіх готівкових коштів, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. Акт складається в двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.

Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки в касі.. У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення.

Сума нестачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідного підприємства.

Під час проходження теми касові операції у відділенні №12 ПАТ КБ “Надра” касир дав мені бандеролі різних номіналів, які відрізняються між собою різними кольорами, а саме це:

                  2 гривні – коричневого кольору;

                  5 гривень – синього  кольору;

                  10 гривень – червоного кольору;

                  20 гривень – жовтого кольору;

                  50 гривень – фіолетового  кольору;

                  100 гривень – чорного кольору.

                  200 гривень – жовтоблакитного кольору;

Підкріплення банківських установ готівкою національної валюти здійснюється територіальними управліннями на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування. Банк може самостійно передавати готівку своїм відділенням  або іншим банкам незалежно від місця їх розташування на території України.

Відділення банків, які не мають самостійного балансу, можуть з дозволу філії, на балансі якої вони обліковуються  передавати готівку філіям та відділенням свого банку, іншим філіям інших банків. Саме таким чином відбувалось підкріплення операційної каси відділення №12 ПАТ КБ “Надра”

3.2. Банківські операції з векселями

Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991р. визначає вексель як цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити у визначений термін визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

За формою та способом використання векселі поділяють на прості і переказні.

Простий вексель означає зобов’язання векселедавця сплатити у визначений термін зазначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Суб’єктами даного векселя є векселедавець і векселедержатель.

Переказний вексель (тратта) – це вексель який містить письмовий наказ однієї особи іншій сплатити у визначений термін визначену суму грошей третій особі. Суб’єктами переказного векселя є трасант, трасат і ремітент.

Залежно від характеру угод, що спричинили появу векселя, розрізняють комерційні та фінансові векселі.

Комерційний вексель з’являється в обігу в результаті реальної угоди  з купівлі – продажу цінностей, виконаних робіт, наданих послуг.

Фінансовий вексель виникає внаслідок фінансової операції і засвідчує отримання грошової позики. Векселі, в основу яких покладено реальні фінансові угоди і котрі виписані (акцептовані) авторитетними особами, передусім банками, мають досить широку сферу обігу. В обігу, однак, можуть з’являтись і фіктивні, безгрошові векселі, до яких належать так звані дружні, бронзові, підроблені векселі.

Підроблений вексель – це вексель, в якому міститься підроблений підпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано вексельну суму чи строк погашення. Підроблення здійснюється з метою отримання коштів у банку під даний вексель.

Дружній (приятельський) вексель також не передбачає реальної кредитної операції. Він акцептується з метою надання допомоги в отриманні кредиту під вексель неплатоспроможній особі. Як, правило, обидва суб’єкти угоди акцептують векселі один на одного для того, щоб згодом отримати під них кредит у банку.

Бронзовий (дутий. вигаданий) вексель виписується на ім’я  неіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної особи. Метою подібної операції є отримання кредиту чи збільшення заборгованості неплатоспроможної особи для того, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб, замість того, щоб перейти у власність реальних кредиторів.

Слід також зазначити, що банки з векселями здійснюють такі види операцій як: кредитні; торгівельні; гарантійні; розрахункові; комісійні та довірчі.

Кредитними вважаються вексельні операції, котрі супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів чи під забезпечення векселями. Кредитні операції можуть бути активними – врахування векселів, тобто купівля банком  векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу, або пасивними – переврахування придбаних векселів, іншими словами – врахування уже врахованих банком векселів. Також кредитні операції поділяються на кредитування під заставу векселів, при цьому позичальник не перевідступає вексель банку, а лише віддає його під заставу на певний строк, зберігаючи всі права векселедержателя ( право власності на вексель може перейти лише у разі непогашення позики).

Торгівельними є операції з купівлі або продажу векселів за ціною, що встановлюється  у відсотках до суми векселя. До активних торговельних операцій належить придбання векселів, а до пасивних – продаж придбаних векселів.

Гарантійні операції супроводжуються взяттям банком на себе зобов’язань платежу за векселями з умовою оплатити векселі при настанні певних обставин і в обумовлений строк. До гарантійних належать операції з авалювання (взяття банком на себе зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов’язаних за векселем осіб, якщо платник не оплатив за вексель у строк чи неможливо одержати платіж за векселем у строк) та надання гарантій на забезпечення оплати векселів (наприклад, при розрахунках з допомогою документарного акредитиву).

Розрахункові операції поділяються на операції з оформлення заборгованості за векселями (акцептування переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку; видача простих векселів банком кредиторові банку; видача банком переказних векселів на боржника банку; видача банку простих векселів боржником банку) та на операції з розрахунків із використанням векселів (вексельний платіж банку кредиторові; вексельний платіж боржника банку). 

Виконання комісійних та довірчих операцій пов’язано з інкасуванням векселів (тобто, комерційні банки можуть виконувати доручення своїх клієнтів – векселедержателів, беручи на себе відповідальність за подання векселів і супровідних комерційних документів у строк платнику та одержання належних платежів); доміциляцією векселів(оплата векселів в яких банк виступає особливим платником – доміциліатом. Це призначення за векселем особливого місця платежу відмінного від місця знаходження особи яка зазначена як платник за векселем шляхом проставлення доміциляційної формули); зберіганням векселів(тобто, здійснення банком за дорученням від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями відповідно до одержаних від нього інструкцій, а саме: схов; передавання оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя; передавання примірника переказного векселя, що призначався для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя; передавання оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі на умовах, указаних довірителем); купівлею – продажем, а також обміном векселів за дорученням клієнтів.

Слід зазначити, що відділення №12 ПАТ КБ «Надра» ЛРУ немає повноважень, щодо здійснення вище перерахованих операцій, згідно з чинним законодавством України та нормативно – правовими актами НБУ.

3.3. Кредитні операції банків

У структурі активних операцій традиційно найбільшу питому вагу мають кредитні операції.

Отже, кредит – це економічні відносини між кредитором і позичальником при передачі вартості у тимчасове користування на засадах платності, поверненості, строковості, цільового характеру використання і забезпеченості.

Кредити, які надаються банками можна класифікувати по – різному, так  - за терміном використання:

      короткострокові;

      середньострокові;

      довгострокові;

- за забезпеченням:

      забезпечені заставою;

      гарантовані;

      з іншим забезпеченням (поручительство, або свідоцтво страхової компанії);

      незабезпечені (бланкові);

- за ступенем ризику:

      стандартні;

      кредити підвищеного ризику;

- за методами надання:

      у разовому порядку;

      відповідно до відкритої кредитної лінії;

- за строками погашення

      водночас;

      у розстрочку;

      достроково, з регресією платежів;

      після закінчення обумовленого періоду.

Слід також зазначити, що серед перелічених вище видів кредитів відділення №12 ПАТ КБ «Надра» ЛРУ пропонує своїм клієнтам Експрес кредитування. Його особливістю є те, що кредит видається протягом 24 годин без забезпечення і з більшими процентними ставками. Максимальна сума такого кредиту становить 5000 доларів США, при повторному кредитуванні до 6000 доларів США. Такий кредит надаються приватним підприємцям, які мають успішний бізнес і які знаходяться у м. Турка.

Кредити надаються на підставі укладеної між банком і позичальником кредитного договору. (Додаток 11). До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника, здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику для банку та структуру майбутньої позики (сума, строк, процентна ставка тощо).

Банківське кредитування здійснюється із застосуванням таких позичкових рахунків: простий, спеціальний і контокорентний.

Простий позичковий рахунок є найпоширенішою формою банківського строкового кредитування. На ньому може бути тільки активне (дебетове)

Спеціальний позичковий рахунок застосовується банком в окремих випадках, наприклад при кредитуванні позичальника під заставу векселів.

Контокорентний рахунок – це активно-пасивний рахунок, на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом. На ньому відбивають, з одного боку (за дебетом), заборгованість банку і всі платежі з рахунку за дорученням клієнта, а з іншого боку (за кредитом) – надходження коштів у банк від платника, у вигляді вкладів, повернення позичок тощо.

Слід зазначити, що відділення №12 ПАТ КБ «Надра» здійснює контроль за виконанням позичальниками умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням і сплатою процентів за ним. При виникненні певних порушень умов кредитного договору з боку позичальника банк має право застосовувати економічні та правові санкції.

До укладання кредитної угоди менеджер по роботі з малим бізнесом банку повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто його здатність своєчасно повернути позичку, вивчити фактори, які можуть спровокувати її неповернення.

Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб у відділені №12 ПАТ КБ „Надра” здійснюється за такою схемою. Всі дані про позичальника заносяться в комп’ютер для того, щоб визначити до якого класу відноситься позичальник. Після цього клас позичальника визначається автоматично, згідно встановленої програми. Якщо позичальник відноситься до класу А і Б, то кредит видається, а якщо до класу В, то тоді кредитний комітет розглядає справу і вирішує чи можна надавати кредит чи ні. В переважній більшості кредити позичальникам класу В не надаються, оскільки є імовірність неповернення кредиту і банк може понести збитки.

Згідно з положенням НБУ „Про  порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” від 6 липня 2000 р. вимоги щодо оцінювання фінансового стану позичальника, рекомендовані НБУ, є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії такої оцінки, що підвищують вимоги до позичальників з метою адекватного оцінювання кредитних ризиків та належного контролю за ними.

Кожен банк повинен дотримуватися збалансованості між обережністю і ризикованістю в кредитній політиці, враховуючи прямо пропорційну залежність між доходами і ризиками банківських операцій. Дуже важливим заходом, спрямованим на покриття можливих втрат від кредитного ризику, є створення загального і спеціального резервів. Частина цих резервів формується одночасно з наданням кредиту, а частина – при виникненні проблемних позичок.