Митні режими, що застосовуються при митному оформлені товарів і транспортних засобів

- рахунок – фактура з відміткою митниці;

- транспортна накладна;

- вантажна митна декларація;

- сертифікат походження (СТ-1);

- сертифікат якості;

- сертифікат відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації.

Необхідно зазначити, що належне виконання  міжнародних контрактів в сучасних умовах господарювання є необхідною умовою успішних взаємовідносин між  контрагентами різних країн. В іншому випадку, до сторони-порушника застосовуються різного виду штрафні санкції, які  зазначені у зовнішньоекономічних контрактах та передбачені національним чи міжнародним законодавством, мета яких полягає у відшкодування  витрат потерпілій стороні.

Міжнародний ринок залізної руди можна  географічно поділити на два крупних  сегмента – Атлантичний та Тихоокеанський. Більш детальне ділення включає  п’ять елементів: Західна Європа, країни Східної та Південно-Східної  Азії, Північна Америка, близькосхідні  країни та Латинська Америка. останні  три регіони грають на ринку підпорядковану роль відносно перших двох. На азіатському  сегменті ринку Японія є лідером  групи країн-споживачів залізної руди, інші члени групи, як правило, підтримують  політику цієї країни. З боку постачальників сировини на цій частині ринку  головна роль належить Австралії, Бразилії та Індії. В Західній Європі головними  споживачами є Німеччина спільно з Францією, Великобританією та Італією. Серед постачальників найбільш сильний вплив на ринок мають Бразилія, Австралія, Швеція та Канада. Північноамериканський ринок є в значній мірі ізольованим через кооперації Канади та США, в районі Великих озер.

Світові запаси залізних руд складають  близько 213 млрд. тонн. Значними підтвердженими запасами залізної руди, більше за 3 млрд. тонн, мають 7 країн. Їх сумарна частка складає 80% від світових запасів  та розподілена наступним чином: Росія – 17%, Україна – 10%, Австралія  – 10%, США – 9%, Канада – 7% , Бразилія – 6%, Китай – 5%. Максимальні за обсягами потоки йдуть з Австралії в  Японію, Китай, країни Західної Європи та Південну Корею, а СНГ (Росія та Україна) поставляє руду в країни Східної Європи. Крім того, важливе  значення має експорт руди з Індії  в Японію, з Канади у країни Західної Європи та США, а також  із Мавританії у країни Західної Європи.

Характеристики товарної залізної руди можуть сильно відрізнятись. Окрім  наявності заліза у складі руди (більш  низький рівень знижує загальну ціну через витрати на транспортування  неметалевого матеріалу), на ціну руди впливає склад таких елементів, як алюміній, кремній, марганець, а також  вологість руди та її структура. Ці параметри сировини оцінюються за схемою подібної оцінки складу заліза. Марки  залізної руди розрізняються також  за такими характеристиками, як втрата ваги на проколювання, ламкість, межа міцності при стисканні. Собівартість залізної руди складається з двох основних компонентів: виробничі витрати  та транспортні витрати. Виробничі  витрати складаються з витрат на видобування руди та витрат на її збагачення. Транспортні витрати  складаються з витрат за залізничний  та морський транспорт, вартість перевалки  вантажу в порту. Інколи частка витрати  на транспортування продукції у  вартості руди досягає 70% від вартості сировини, тому ціни на різні марки  руди можуть серйозно відрізнятись в  залежності від країни відвантаження, і навіть всередині однієї країни. Ці два компоненти визначають конкурентоспроможність продукту на ринку.

Ціни на руду встановлюються на рік  чи більший строк у ході щорічних переговорів, що проводяться між  головними виробниками та споживачами  залізної руди. Не дивлячись на те, що фіскальний рік в Японії починається  з 1 квітня, і всі контракти укладаються, спираючись на цей базис, а в Західній Європі - виходячи з календарного початку  року, переговори на Атлантичному та Тихоокеанському  ринках – одночасно у листопаді-лютому. Як правило, результат переговорів  на європейському ринку залежить від результату переговорів між  Японією та Австралією. У якості середньої базової ціни звичайно береться ціна на рудний дріб’язок  бразильської компанії CVRD, визначена  в ході переговорів між цією компанією  та сталеплавильними заводами Німеччини.

Система визначення цін на річний період не завжди вигідна учасникам  ринку, оскільки ці ціни не змінюються у залежності від різних подій, що впливають на ринок протягом року. Крім того, існує певний “ефект запізнювання”  пізньої реакції цін на ринок. Немалу роль у цьому грає і наявність  крупних складських запасів руди у сталеволитійних та видобувних компаній. При системі, що склалась, ринок залізної руди більш стійкий до змін, ніж ринок сталі. У зв’язку з тим, що існує велике різноманіття залізорудних матеріалів з різними якостями і немає єдиного стандарту, біржова торгівля на цей вид сировини не проводиться.

ПАТ “Південний ГЗК” зовнішньоекономічну діяльність здійснює за трьома основними напрямками, згідно з номенклатурою. Перший вид продукції, який йде на відвантаження – це залізорудний концентрат. Він експортується переважно металургійним заводам  у країни Східної Європи та Китаю. Другий вид продукції – це металопродукція, яка відвантажується підприємствам Італії, Марокко, Тунісу, Туреччини, Індії, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Сирії, Пакистану, Азербайджану, Молдови, Сенегалу, Болгарії, Уганди, Казахстану, Киргизії, Танзанії, Вірменії, Росії, Алжиру, ОАЕ, Ірану, Камеруну, Буркіна-Фасо, Іспанії. І третій вид товару – аглоруда, яка йде на експорт заводам у такі країни: Польща, Чехія, Словаччина, Сербія, Чорногорія, Болгарія, Австрія, Угорщина.

Залізорудний концентрат експортувався  за період 2003-2008 років металургійним  заводам в такі країни, як Австрія, Польща, Чехія, Болгарія, Югославія, Словаччина та Румунія.

Експорт залізорудної продукції ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за період 2003-2008 років здійснювалася переважно у країни Східної Європи (див. Додаток Б) – Польщу, Чехії та Словаччину та Болгарію.

З 2005 року коло клієнтів комбінату  щорічно розширюється. Це, в першу  чергу, країни Далекого Сходу (Сирія, Пакистан, Індія), Китай, країни Північної та Південної  Африки, країни Центральної Європи, що призвело до збільшення обсягів  відвантаженого продукції закордон за період 2003 – 2008 майже в 3 рази.

Сталі зв’язки  відіграють важливу  роль в експортній діяльності підприємства ПАТ «Південний ГЗК», що відповідно позначається на обсягах поставок до цих країн. Так, найбільшу питому вагу мають підприємства Польщі та Чехії. За рахунок збільшення країн-партерів, питома вага цих країн в структурі експорту дещо зменшилася у порівняні з 2004 – 2008 рр. проте обсяг поставок в ці країни суттєво збільшився.

Питання удосконалення експортної збутової діяльності гірничодобувних  підприємств є актуальним на сучасному  етапі за наступними причинами. По-перше, ринки залізорудної сировини існують  на протязі багатьох років і їх структура та сегментація практично  не піддається змінам. За останні роки збільшилось виробництво продуктів  прямого відновлення заліза, більш  дорогої сировини, що використовується у виробництві якісних електросталей. По-друге, пропозиція залізорудної сировини залишається на високому рівні, а  попит є величиною змінною, в  залежності від попиту на таку продукцію, як чавун та сталь. По-третє, гірничо-збагачувальні  комбінати мають обмежений асортимент продукції і можливість швидко змінити цей асортимент. Що стосується безпосередньо ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", то залізорудна сировина традиційно має ринок збуту у Східній та Центральній Європі і не має можливостей поки що виходити на ринки Західної Європи та США за причини невідповідності якісних характеристик.

Як вже було зазначено, підприємство ПАТ «Південний ГЗК» має чисельні зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма підприємствами світу. ПАТ “Південний ГЗК” зовнішньоекономічну діяльність здійснює за трьома основними напрямками, згідно з номенклатурою. Перший вид продукції, який йде на відвантаження – це залізорудний концентрат. Він експортується переважно металургійним заводам  у країни Східної Європи та Китаю. Другий вид продукції – це металопродукція, яка відвантажується підприємствам Італії, Марокко, Тунісу, Туреччини, Індії, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Сирії, Пакистану, Азербайджану, Молдови, Сенегалу, Болгарії, Уганди, Казахстану, Киргизії, Танзанії, Вірменії, Росії, Алжиру, ОАЕ, Ірану, Камеруну, Буркіна-Фасо, Іспанії. І третій вид товару – аглоруда, яка йде на експорт заводам у такі країни: Польща, Чехія, Словаччина, Сербія, Чорногорія, Болгарія, Австрія, Угорщина.

З кожним роком ПАТ "Південний ГЗК" знаходить все більше і більше зарубіжних споживачів для своєї продукції гірничорудної промисловості. Так, у 2003 році між комбінатом та іноземними підприємствами було підписано 29 договорів з 19 країнами на суму 3 287 195,2 дол. США, а у 2007 році – вже 62 контракти з 52 країнами, вартість яких склало 78 392 734,6 дол. США.

Структуру поставок продукції ВАТ  «Південний ГЗК» наведено у Додатку  Б.

Можна зробити висновок, що з 2005 року коло клієнтів комбінату щорічно  розширюється. Це, в першу чергу, країни Далекого Сходу (Сирія, Пакистан, Індія), Китай, країни Північної та Південної  Африки, країни Центральної Європи, що призвело до збільшення обсягів відвантаженого продукції закордон за період 2003 – 2008 майже в 3 рази.

Сталі зв’язки  відіграють важливу  роль в експортній діяльності підприємства ВАТ «Південний ГЗК», що відповідно позначається на обсягах поставок до цих країн. Так, найбільшу питому вагу мають підприємства Польщі та Чехії. За рахунок збільшення країн-партерів, питома вага цих країн в структурі  експорту дещо зменшилася у порівняні  з 2003 – 2005 рр. проте обсяг поставок в ці країни суттєво збільшився.

Оцінка економічних результатів  підприємства від здійснення експортної діяльності наведено у табл.2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка та доля експорту в загальному обсязі продукції

Аналізуючи міжнародну економічну діяльність ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за період 2004-2008 роки, не можна сьогодні однозначно сказати про її ефективність. До серпня 2008 року обсяг експортних угод та обсяг відвантаженої продукції поступово збільшувався з 977 112 т. у 2004 році до 3 001 451 т. у 2008 році. Вирішальний вплив на постійне збільшення обсягів виробництва чинили стабільний попит на готову продукцію зі сторони споживачів з України та зарубіжжя.

Враховуючи сьогоднішні тенденції  та кон’юнктуру світових цін та попиту, на підприємстві простежується  тенденція зниження активності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка виражається  у зменшенні обсягу реалізації продукції закордон, зниженні кількості укладених міжнародних контрактів з партнерами та нестабільному отриманні валютних надходжень. Причиною цього являється посилення конкурентної боротьби на ринку залізорудної сировини, суттєве зниження попиту на металопродукцію з боку головних споживачів – машинобудування та будівельної галузі, надшвидка зміна потреб споживачів, посилення вимог щодо якості виробленої продукції.

Всі кошти від реалізації продукції  підприємства спрямовуються на закупівлю  матеріалів, сировини, запасних частин, реконструкцію будівництва об’єктів, закупівлю обладнання для потреб підприємства, удосконалення і переобладнання виробничо-технічної бази.

Тому, крім безпосередньо експорту ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" реалізує деякі інвестиційні проекти,  переважно  пов’язані  з   імпортом та поставками  обладнання  для  безпосереднього  виробничого  процесу, наприклад, транспортерних  стрічок або стикувальних матеріалів, підприємствами Швеції, Німеччини, Росії та Польщі. Причому щороку зростають обсяги імпортних поставок і  асортимент  продукції: у 2004 році  загальна  сума  імпорту (15 найменувань) склала 3 890 099,99 дол. США, у 2005 році – 6 816 560,74 дол. США (23 найменуваня), а вже у 2007 році – 9 045 413,3 дол. США (39 найменувань).

Імпортовано у 2004 році було моторні  мастила (на суму 147 578, 66 дол. США), індустріальні  мастила (173 115 дол. США), мінеральні турбінні мастила (43 268,4 дол. США), шпали (26 122 дол. США), транспортерна лента (4 500 015,49 дол. США). У 2005 році комплектуючих і матеріалів імпортовано на загальну суму 4 890 099,99 дол. США, у тому числі резинова футерівка - 95 198,0 дол. США, запчастини до екскаваторів - 156 435,0 дол. США, запчастини до насоса - 129 511,9 дол. США, болти закріплення футерівки - 30 088,0 дол. США, плити торцеві -     52 269,0 дол. США, датчик рівня FDU81- 962,51 дол. США. А у 2005 році асортимент імпортних комплектуючих, які необхідні були для безперебійного видобутку та збагачення залізорудного концентрату та доменного агломерату, склав 19 найменувань. Загальна сума імпорту за 2006 рік на ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" дорівнювала 4 734 366,45 дол. США

Імпорт комплектувальних матеріалів на ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"  у 2007 році має дуже розгалужену структуру. Найбільшу кількість найменувань необхідних матеріалів було імпортовано з Росії: резинова футеровка та плити торцеві для млинів, електродвигуни, запасні частини до екскаваторів, вібраційні грохота, гусеничні трактори та запчастини до них, вугіль, генератори до екскаваторів, кран залізодорожний, запчастини до дробівок, пілотне устаткування флотації. З Швеції було імпортовано запчастини станку бурового та частини дробівки; з Німеччини – гідравлічні преси та запчастини до них; Беларусь забезпечує комбінат транспортними засобами. Загальна сума отриманої імпортної продукції з цих країни становила 67 459 457,2 грн.