Митні режими, що застосовуються при митному оформлені товарів і транспортних засобів

Розміщення товарів у митний режим імпорту передбачає:

• подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України (оформлення товарів здійснюється з використанням ВМД ІМ 40);
• сплату податків і зборів, якими товари обкладаються відповідно до законів України під час ввезення на митну територію України;
• дотримання вимог, передбачених законом, щодо застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень[4].

Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без  установлення умов їх використання за межами митної території України[4].

Рис.1.1. Експорт [16]

Розміщення товарів у митний режим експорту здійснюється декларантами на підставі договорів (контрактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, а також інших зовнішньоекономічних угод, якими передбачено вивезення  за межі митної території України  товарів, що належать резидентам України, без їх зворотного ввезення. При  здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій оформленню в цьому митному  режимі підлягає експортна частина  товару за зовнішньоекономічним бартерним (товарообмінним) договором (контрактом).

Вивезення товарів за межі митної території України в митному  режимі експорту передбачає:

• подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України (оформлення товарів здійснюється з використанням ВМД ЕК 10);
• сплату встановлених податків і зборів з експортованих товарів;
• дотримання експортером вимог, передбачених законом[4].

Транзит - митний режим, відповідно до якого товари й транспортні засоби переміщуються під митним контролем  між двома митними органами або  в межах зони діяльності одного митного  органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України[4].

Транзит здійснюється як прохідний  та внутрішній.     

Прохідний митний транзит - це переміщення  товарів та транспортних засобів  під митним контролем від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, тобто  пункту ввезення на митну територію  України, до іншого пункту пропуску, розташованого  на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України[7].     

Внутрішній митний транзит - переміщення  товарів під митним контролем:

1. від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну території України - до митного органу, розташованого на митній території України;
2. від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України.      
3. від одного митного органу, розташованого на митній території України до іншого митного органу, розташованого на митній території України.

Товари, що переміщуються транзитом, повинні перебувати в незмінному стані (винятком є зміни внаслідок  природного зношення або втрати за нормальних умов транспортування та зберігання), не використовуватися  на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту, і бути доставлені в митний орган призначення  в строк, визначений митним органом  відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення товарів виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення. До цього строку не включаються  час зберігання товарів на складах  у разі перевантаження з одного виду транспорту на інший, а також час, необхідний для здійснення інших  операцій з товарами, дозволених митними  органами.

Транзит товарів супроводжується  товарно-транспортною накладною, складеною  мовою міжнародного спілкування.

При декларуванні транзитних товарів  відповідно до митного законодавства  України митним органам подається  ВМД. Декларування ж транзитних товарів, що переміщуються авіаційним транспортом, здійснюється за авіаційною вантажною  накладною (Aіr Waybіll) та/або вантажною відомістю (Cargo Manіfest) з поданням митним органам ВМД. У разі транзиту товару в межах одного пункту пропуску ВМД не подається.

Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть увозитися на митну територію  України (вивозитися за межі митної території  України) з обов’язковим наступним  поверненням цих товарів без  будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування[4].

Переміщення товарів у митному  режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

1) подання митному органу документів  на такі товари з обґрунтуванням  підстав їх тимчасового ввезення  на митну територію України  (вивезення за межі митної території  України);

2) надання митному органу, що  здійснює митне оформлення товарів,  які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов’язання про їх зворотне  вивезення (увезення) у строки, що  обумовлені метою тимчасового  ввезення (вивезення), але не перевищують  строків, установлених Митним  кодексом України;

3) подання митному органу, що  здійснює митне оформлення товарів,  які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу компетентного органу  на тимчасове ввезення (вивезення)  цих товарів, якщо подання такого  дозволу передбачено законодавством України[16].

Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення їх на митну  територію України (вивезення за межі митної території України). Законодавство  України передбачає можливість продовження  за заявою суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності строку перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) з урахуванням тривалості господарської, наукової, гуманітарної та інших видів діяльності, яка здійснюється з використанням цих товарів.

До закінчення строку тимчасового  ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов’язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають  у митному режимі тимчасового  ввезення (вивезення), повинна:

1. вивезти (увезти) ці товари згідно із зобов’язанням, наданим митному органу;
2. або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо цих товарів з додержанням вимог Митного кодексу України[4] та інших законодавчих актів України.

Товари, що можуть тимчасово ввозитися (вивозитися) з умовним повним звільненням  від оподаткування:

• товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях чи інших подібних заходах;
• професійного обладнання, необхідного особам, що прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації чи зйомки фільмів;
• контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв’язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією;
• зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру;
• товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;
• особистих речей пасажирів, а також товарів, що ввозяться для спортивних цілей;
• матеріалів для реклами й туризму;
• транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.
• морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту, устаткування та матеріалів, призначених нерезидентами для будівництва та ремонту морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден.

Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання  та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під  митним контролем після митного  оформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної території України[4].

Для зберігання товарів у митному  режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади. Такі склади належать суб’єктам господарської  діяльності, що надають послуги зі зберігання товарів, які перебувають  під митним контролем, і мають на те відповідну ліцензію.

Розміщення товарів на митний ліцензійний  склад здійснюється на підставі договору зберігання, укладеного між суб’єктом  зовнішньоекономічної діяльності й  власником складу, а також зовнішньоекономічного  договору, товаросупровідних та інших необхідних документів.

Товари (крім підакцизних), увезені  на митну територію України, можуть зберігатися на митному ліцензійному складі строком до трьох років. Строк  зберігання підакцизних товарів, увезених із-за меж митної території України (крім товарів, заборонених до розміщення на митних ліцензійних складах), не може перевищувати трьох місяців з дати поміщення їх у цей митний режим.

По закінченні строку зберігання ввезених із-за меж митної території України  товарів на митному ліцензійному складі вони повинні бути заявлені до іншого митного режиму.

Товари, що вивозяться за межі України  та розміщуються на митному ліцензійному складі, можуть зберігатися в митному  режимі митного складу протягом трьох  місяців з дати поміщення їх у  цей режим. До закінчення цього строку такі товари повинні бути вивезені за межі митної території України.

Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України  та вивезені за межі митної території  України згідно з митним режимом  експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк увозяться  на митну територію України для  вільного обігу на цій території [4].

Товари можуть переміщуватися через  митний кордон України в митному  режимі реімпорту, якщо вони:

• походять з митної території України;
• увозяться на митну територію України не пізніше ніж через 1 рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;
• не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;[16]
• увозяться у тому ж стані, у якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін унаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України[16].

Оформлення митним органом товарів  у митному режимі реімпорту можливе  лише за умови, що товари, заявлені в  митний режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами. У разі реімпорту товарів протягом одного року стаття 193 Митного кодексу України[4] передбачає повернення власникам товарів або вповноваженим ними особам сум вивізного мита, сплачених при експорті товарів, за їх заявою.

Товари, що реімпортуються, підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей тощо. Заходи нетарифного регулювання імпорту до товарів, що реімпортуються, не застосовуються, якщо інше не передбачено законодавством.

Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших  країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту  їх увезення на митну територію України  вивозяться з цієї території в митному режимі експорту[4].

Цей митний режим застосовується виключно до товарів, що походять з інших країн. Митним кодексом України[4] встановлено, що товари можуть вивозитися за межі митної території України в митному режимі реекспорту, якщо:

1) митному органу подано дозвіл  уповноваженого Кабінетом Міністрів  України органу чи органу, визначеного  міжнародним договором України,  укладеним у встановленому законом  порядку, на реекспорт товарів;

2) товари, що реекспортуються, перебувають  у тому ж стані, у якому  вони перебували на момент  увезення на митну територію  України, крім змін унаслідок  природного зношення або втрат  за нормальних умов транспортування  та зберігання;

3) товари, що реекспортуються, не  використовувалися на території  України з метою одержання  прибутку;

4) товари, що реекспортуються, вивозяться  не пізніше ніж через один  рік з дня їх увезення на  митну територію України.

Звільнення від оподаткування  товарів, що реекспортуються, регулюється  виключно податковими законами України. До таких товарів також не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законом.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів  України [7] Мінекономіки України вповноважено видавати дозволи на реекспорт товарів, переліки яких оприлюднюються цим Міністерством, а саме товарів:

• походженням з України, що здійснюється з території інших країн відповідно до міжнародних договорів України;
• походженням з інших країн, що здійснюється за межі митної території України.