Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2012 в 15:38, курсовая работа
Актуальність дослідження проблем правової природи та змісту категорії «митний режим», класифікації митних режимів зумовлена тим, що ця категорія у вітчизняній літературі та законодавстві не є чітко визначеною. З набранням чинності якісно нового Митного кодексу України від 2002 р. виявилася відсутність ефективної системи нормативних актів щодо порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України із застосуванням конкретних митних режимів, більше того ці нормативні акти містять дуже велику кількість колізій, що зумовлює проблеми в застосуванні митних режимів.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ 5
1.1. Загальні поняття та характеристика митних режимів та їх класифікація 5
1.2. Умови застосування митних режимів при митному оформленні 9
1.3. Характеристика окремих зовнішньоекономічних угод та їх взаємозв’язок з митними режимами 24
РОЗДІЛ 2.ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ ЕСПОРТУ В РОБОТІ ПАТ «ПiвдГЗК» 38
2.1. Загальна характеристика підприємства ПАТ «ПiвдГЗК» 38
2.2. Особливості митного оформлення залізорудної продукції підприємства 42
ВИСНОВКИ 55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 57
ДОДАТКИ 59
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій
Криворізький відокремлений підрозділ
Курсова робота
на тему: «Митні режими, що застосовуються при митному оформлені товарів і транспортних засобів»
Кривий Ріг
2012
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ 5
1.1. Загальні поняття та характеристика митних режимів та їх класифікація 5
1.2. Умови застосування митних режимів при митному оформленні 9
1.3. Характеристика окремих зовнішньоекономічних угод та їх взаємозв’язок з митними режимами 24
РОЗДІЛ 2.ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ ЕСПОРТУ В РОБОТІ ПАТ «ПiвдГЗК» 38
2.1. Загальна характеристика підприємства ПАТ «ПiвдГЗК» 38
2.2. Особливості митного оформлення залізорудної продукції підприємства 42
ВИСНОВКИ 55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 57
ДОДАТКИ 59
ВСТУП
В даній курсові роботі розглянута сутність поняття митного режиму, а також умови застосування видів митних режимів.
Актуальність дослідження
проблем правової природи та змісту
категорії «митний режим», класифікації
митних режимів зумовлена тим, що
ця категорія у вітчизняній
Метою моєї роботи є визначити
поняття митного режиму, як одного
із видів адміністративно-
Предметом дослідження виступають види митних режимів, а об’єктом дослідження є застосування митних режимів при оформленні товарів і транспортних засобів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
- розкрити сутність поняття митний режим;
- розглянути сутність видів митних режимів при митному оформленні товарів і транспортних засобів.
Митний кодекс України[4] визначає митний режим як сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.
Митний режим — основна категорія українського митного законодавства. Процес митного оформлення залежно від обраного митного режиму обумовлюється (а) вимогами законодавства до зовнішньоекономічної угоди, тобто мети переміщення товару і (б) здійсненням деякого обсягу митних процедур — операцій, що пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі сплаченням передбачених законом податків і зборів (п.19 ст. 1 МК України)[2 п.19 ст. 1].
Обраний митний режим впливає на можливість переміщення деяких категорій товарів, порядок митного оформлення та митного контролю, обкладення митними платежами, а також визначає обсяг митних процедур, що мають трансформуватися у процесі митного оформлення товарів та транспортних засобів у конкретний митний режим.
За допомогою митного режиму визначають:
При написанні роботи будуть використані законодавчі і нормативні акти, підручники, навчальні посібники, статті з періодичних видань провідних сучасних спеціалістів.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ
Митний режим - це сукупність норм,
що встановлені законами з питань
митної справи й залежно від заявленої
мети переміщення товарів і
Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари, відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення.[11] Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.
Для глибшого розуміння змісту категорії «митний режим» необхідно звернутися до наявної в літературі класифікації митних режимів.
В.Г. Драганов поділяє митні режими, залежно від їхньої ролі в процесі господарської діяльності, на дві групи. Дія першої є характерним загальний, без будь-яких винятків та обмежень, порядок застосування митних засобів і методів регулювання. З економічного погляду митні режими цієї групи є відносно самостійними й завершеними комерційними операціями (випуск для вільного обігу, реімпорт, експорт, реекспорт).
Другу групу складають так звані «економічні» митні режими, які вирізняються гнучкішим використанням митно-правових інструментів регулювання і є результатом їх адаптації до різних потреб учасників зовнішньоекономічної діяльності. Пропонуючи своїм користувачам певні економічні вигоди (наприклад звільнення від сплати мита), митні режими цієї групи допускають використання товарів лише з чітко визначеною метою[13, с. 656].
Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджують такі види митного режиму:
Незважаючи на суттєві відмінності, у митних режимів є багато спільного, їх можна поділити на три основні групи.
До першої групи належать митні режими: «імпорт» «експорт», «реімпорт», «реекспорт», «спеціальна митна зона», що передбачають перехід права власності на товари в процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій і мають завершений характер.
До другої групи можна віднести митні режими, що застосовуються в межах надання певних послуг у процесі зовнішньоекономічної діяльності й допускають використання товарів тільки за визначеною метою й дотриманням обмежень, установлених законодавством України («митний склад» - зберігання товарів під митним контролем; «магазин безмитної торгівлі» - зберігання товарів і торгівля ними у пунктах пропуску через митний кордон; «транзит» - перевезення товарів під митним контролем територією України: «тимчасове ввезення» - переміщення товарів для проведення виставок).
До цієї ж групи входять митні режими: «переробка на митній території України», «переробка поза митною територією України».
До третьої групи належать митні режими знищення або руйнування, відмови на користь держави і реімпорту (за певних умов), які застосовуються у разі припинення зовнішньоекономічних операцій через неефективність або неможливість здійснення подальших дій з товарами на внутрішньому ринку (наприклад через відсутність необхідних документів, втрату товарами споживчої якості)[19, с. 104].
Деякі науковці використовують інші класифікаційні критерії: територія дії (митний склад, спеціальна митна зона, магазин безмитної торгівлі), час дії (триваючі — тимчасове ввезення (вивезення), переробка на митній території України, переробка за межами митної території України), напрям переміщення товару[20, с. 59].
На думку Є.А. Болибока, митні режими, визначені МК України, доцільно класифікувати на п'ять груп.
До першої належать режими, які використовуються при здійсненні основного обсягу зовнішньоторговельних операцій, пов'язаних з продажем українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів в інші країни і з закупівлею товарів для потреб вітчизняного виробника. Це експорт, реекспорт, тимчасове ввезення (вивезення), імпорт; реімпорт, спеціальна митна зона.
До другої слід включити митні режими, за яких переміщення товарів через кордон поєднується з виконанням митними органами конкретних операцій в інтересах відповідних організацій або осіб з наданням для них певних послуг. Це режими митного складу, магазину безмитної торгівлі.
До третьої доцільно віднести режими, у рамках яких товари перемішуються через кордон у зв'язку з їх переробкою в іншій країні. Це переробка на митній території або за межами митної території.
Четверта об'єднує режими, які використовуються при припиненні зовнішньоекономічних операцій у зв'язку з неможливістю дозволу реалізації транзиту або його неефективністю на ринку України. Це такі, як знищення або руйнування, відмова на користь держави.
До п'ятої групи відносять
митні режими, при яких товари не
купуються і не реалізовуються суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності України,
а переміщуються через
Науменко В. Поділяє їх на 2 групи залежно від завершеності митного режиму:
Завершені митні режими (експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, знищення або руйнування відмова на користь держави, спеціальна митна зона)
Незавершені митні режими (тимчасове ввезення/вивезення, режими переробки, митного складу, транзиту) [16, с. 126]
Запропонована кількість класифікацій митних режимів дасть змогу повніше розкрити і внутрішню побудову, і специфіку врегулювання й застосування дозволяючих або недозволяючих дій, і використання заходів економічної політики й умов сплати митних платежів, і класифікацію відповідальності за митними режимами.
Розглянемо більш детальніше про кожний з цих видів режимів.
Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень[4].
Цей митний режим застосовується до
товарів, що ввозяться в Україну
на підставі зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) купівлі-продажу, про здійснення
бартерних (товарообмінних) операцій,
до товарів що використовуються для
взаєморозрахунків під час