Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 19:24, курсовая работа
Мета курсової роботи – проаналізувати та систематизувати попередні відомості, дослідження про період розстріляного відродження в культурі України і зробити обґрунтовані висновки.
Завдання дослідження:
• Окреслити історичні передумови періоду розстріляного відродження;
• Здійснити аналіз попередніх досліджень культури України 30-х років ХХ ст.;
• Простежити етапи розвитку літератури доби розстріляного відродження;
• Визначити особливості архітектури та зображального мистецтва 30-х років ХХ ст.;
• Дослідити основні зміни в музиці і театрі під час періоду розстріляного відродження;
• Підсумувати загальні відомості про культурні зворушення 30-х р. ХХ ст. і зробити висновки.
ВСТУП…………….…………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ ТА МЕТОДИ…………………………..……………………………………………...…5
1.1.Методологія…………………………………………………….………………..5
1.2. Стан наукової розробки теми………………………………………………......7
РОЗДІЛ 2. НОВАТОРСТВО В ЛІТЕРАТУРІ, АРХІТЕКТУРІ, ЗОБРАЖАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ, МУЗИЦІ, ТЕАТРІ І КІНО ПІД ЧАС ДОБИ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ…………………………………15
2.1.Історичні передумови періоду розстріляного відродження……………….15
2.2.Особливості літератури доби «розстріляного відродження»……………….26
2.3.Зрушення в архітектурі та мистецтві 30-х років ХХ ст……………………...32
2.4.Зміни в музиці, театрі та кіно періоду «розстріляного відродження»…..….36
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..…41
БІБЛІОГРАФІЯ………………………………………………………………...…44
У цей час тих митців, вчених, освітян, літераторів, чиї погляди чи творчість не вписувались у «прокрустове ложе» сталінізму, почали переслідувати, в Україні насаджувався ідеологічний монополізм, культивувались особисті смаки Сталіна. Діяльність митців і письменників стала настільки регламентованою, що почала втрачати ознаки творчості. Негативне значення мала їх відірваність від здобутків зарубіжних майстрів. У драматургії на провідні позиції вийшов О.Корнійчук, п‘єси якого «Загибель ескадри», «В степах України» ставилися в багатьох театрах. Продовжували писати вірші П.Тичина, М.Бажан, але свободи творчості вони не мали. Обставини життя змушували їх прославляти Сталіна, компартію. У 1934 р. різноманітні літературні об‘єднання були примусово закриті, а потім злиті у Спілку письменників України. За письменниками об‘єдналися й інші працівники мистецтва. Так державній партії легше було керувати «культурним фронтом». Культурні процеси уніфікувались за допомогою всеосяжного методу «соціалістичного реалізму», який передбачив, перш за все, оспівування досягнень соціалізму. Під час сталінщини було репресовано близько 500 найбільш талановитих письменників і поетів, які до того плідно працювали в Україні. Національно-культурне відродження було жорстоко придушене сталінізмом і увійшло в історію як «розстріляне відродження».
Отже, по-перше, історія розвитку зарубіжної і вітчизняної культури у міжвоєнний період засвідчує, що культура нації тісно пов'язана з її державним устроєм. Зберігати і вільно розвивати національну культуру можна лише в умовах, які забезпечує незалежна держава. І навпаки, повноцінний розвиток культури неможливий при політичному безправ'ї, переконливим свідченням чого є доля української культури 20—30-х років — чи то за умов радянської дійсності, польського або румунського поневолення. По-друге (і це ще один з узагальнюючих висновків української історії міжвоєнного періоду), в умовах державного поневолення культура залишається сферою суспільного життя, найбільш здатною до супротиву поневолювачам. Вона є тим соціальним ферментом, в якому зберігаються і розвиваються ідеї державності. Саме тому український культурний процес 20—30-х років виразно виявив тенденцію до національно-державного відродження. По-третє, історія культури міжвоєнного періоду (і не лише вітчизняної) засвідчує, що тотальна політизація й ідеологізація згубні для творчої діяльності, а отже, й для розвитку культури в широкому розумінні.
У своїх основах і принципах культура має бути незалежною від держави, тим більше політичної кон'юнктури чи ідеологічних впливів. Згубний для культури і всеохоплюючий нігілізм щодо культурних надбань минулого, загальнолюдських культурних, духовних цінностей. Здатність і можливість сприймати культурні впливи ззовні є необхідною умовою культурного розвитку кожного народу.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Актуальные проблемы культуры ХХ века: Учеб. Пособие для студ. негуманитарных спец. – М.: Общ-во «Знание» России, 1993. – 190 с.
2. Антофійчук В. І. Культурологія: термінол. Словник / Володимир Антофійчук; м-во освіти і науки України, Чернів. доповн. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2009. – 160 с.
3. Безсмертні: Зб. спогадів про М.Зерова, П.Филиповича і М.Драй-Хмару / Ред. Текстів та прим. Ореста М. – Мюнхен: Ін-т літ. Ім. Михайла Ореста, 1963., VІІ с.
4. Богословский М. И. Парадоксы культуры ХХ столетия: Сб. статей. – Х.: ХГАК, 2000. – 218 с.
5. Бокань В. А. Культурологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.А.Бокань; ред. І.Н.гальчук; Міжрегіон. акад. укр. персоналом. – К.: МАУР, 2000. – 136 с.
6. Гончар О. Чим живемо: На шляхах до українського Відродження/ Гончар О. – К. Укр. письменник, 1992. – 399 с.
7. Гречанюк С. С. На тлі ХХ століття: Літ.-критич. нариси. – К.: Рад. письменник, 1990. – 309 с.
8. Жулинський М. Г. Із забуття — в безсмертя (Сторінки призабутої спадщини). – К.: Дніпро, 1990. — С. 447.
9. …З порога смерті…: Письменники України – жертви сталін. Репресій / [Авт. Кол.: Л.С.Бойко, В.С.Брюховецький, І.В.Зуб та ін.; Упоряд. О.Г.Мусієнко] – К.: Рад. письменник, 1991.
10. Ільенко І. О. У жорнах репресій: Оповіді про укр. письменників: (За архівами ДПУ-НКВС). – К.: Веселка, 1995. – 446 с.
11. Історія української культури / За ред. І.Крип’якевича. – 3тє вид. стер. – К.: Либідь, 2000, - 656 с.
12. Корінний М. М. Короткий енциклопедичний словник з культури / М.М.Корінний, В.Ф.Шевченко. – К.: Вид-во Україна, 2003. – 384 с.
13. Культура українського народу: Навч. пос. для студ. гум. фак. Вищих навчальних закладів / В.М.Русанівський, Г.Д. Вервес; М.В.Гончаренко та ін. – К.: Либідь, 1994. – 272 с.
14. Культура України: зб. наук. праць. – Спецвипуск 24. – Культурологія. / Харк. держ. акад. культури; Відп. ред. В.М.Шейко. – Х.: ХДАК, 2008. – 204 с.
15. Культурне відродження в Україні: Історія і сучасність / ред. Ж.І.Тарасова. – Львів: Астериск, 1993. – 114 с.
16. Культурологія: навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. (Т.БГриценко [та ін.] за ред. Т.Б. Гриценко; М-во освіти і науки України, Нац. аграр. ун-т. – 2-ге вид. – К.: Центр учб. Л-ри, 2009, - 392 с.
17. Культурология. ХХ век.: Антология / Сост. Левит С.Я.; Отв. Ред. Мильская Л., Левит С.; Пер. Аверинцев С.С., Бакусев В.М., Бибихин В.В. и др. – М.: Юрист, 1995. – 703 с.
18. Левченко М. Г. Українська художня культура: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.Левченко: М-во освіти і науки України. – Вид. 2-ге, виправл. та даповн. – К.; Херсон: Просвіта, 2009. – 166 с.
19. Нариси української популярної культури / Укр. центр культ. досліджень, Ін-т культ. політики; За ред. Гриценка О. – У.: УЦКД, 1998. – 760 с.
20. Новиченко Л.М. та ін. Українська національна культура: минуле, сучасне майбутнє. – К.: Знання, 1990. – 48 с.
21. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. – К.; Фірма, 1992. – 141 с.
22. Реєнт О.П. Культура України на початку ХХ століття / Історія України. – 2003. - №16 (320). – С. 5-14
23. Романов В. Н. Историческое развитие культуры. – М.: Наука, 1991. – 190 с.
24. Руднев В. П. Словарь культуры ХХ века: Ключевые понятия и тексты. – М.: Аграф, 1999. – 384 с.
25. Славутич Я. Розстріляна муза / Славутич Я. – 2-ге вид., випр. І доп. – К.: Либідь, 1992. – 184 с.
26. Українська культура: Історія і сучасність: Навч. Пос. Для студ. Ун-тів та педін-тів / За ред. С.О.Черепанової. – Львів Світ, 1994. – 456 с.
27. Шевнюк О. Л. Культурологія: навч. посіб. / О.Л.Шевнюк; голов. ред. В.П.Розумний. – К.: Знання – Прес, 2004. – 356 с.
28. Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія української художньої культури: Підруч. Для вузів мистецтва і культури. - Харків: ХДАК, 1999. – 196 с.
Информация о работе Культура України в 20-30р. Розстріляне відродження