Шпаргалка по "Криміналістика"

Аппаратура  магнитной звукозаписи. Она находит применение в беседе следователя с свидетелями-очевидцами на месте происшествия, потерпевшими, отправляемыми с места происшествия в больницу, при допросе свидетелей, потерпевших, подозреваемых, обвиняемых, при проверке показаний на месте и в некоторых других случаях.

Средства  дактилоскопирования. К ним относятся краситель (типографская краска, дактилоскопическая подушка, дактилоскопическая мастика), резиновый валик для раскатки типографской краски, стеклянные, плексигласовые или металлические пластины, на которых раскатывается краска, специальные столики для дактилоскопирования, бланки дактилоскопических карт. Эти средства используются для получения отпечатков пальцев неопознанных трупов, потерпевших, подозреваемых и обвиняемых для криминалистического исследования или помещения в картотеку.

12. Загальна характеристика  технічних засобів,  методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії. 

Чинне кримінально-процесуальне законодавство має суттєві недоліки щодо врегулювання проблеми застосування фотографування при проведенні слідчих дій. Лише в процесуальних нормах (статті 85, 191, 194, 195 КПК України), що передбачають порядок проведення огляду та відтворення обстановки і обставин події, суб'єктові криміналістичної діяльності надається можливість застосовувати фотографування на відміну від звукозапису, кінозапи-су, відеозапису.

Фіксуюча фотографія є системою наукових положень, способів і прийомів, що використовуються при зніманні криміналістичних об'єктів, ходу і результатів слідчих дій та при проведенні оператив-но-розшукових заходів.

Вважається, що є такі способи фіксуючої фотографії:

1. чорно-біла або кольорова фотографія;

2. цифрова фотографія;

3. панорамне  фотографування;

4. упізнавальне  фотографування;

5. вимірювальне  фотографування;

6. стереофотографування;

7. макрофотографування;

8. телезапис;

9. репродуктивне  фотографування. 

Залежно від характеру слідчої дії та її цілей, специфіки об'єкта фотозйомки і завдань фіксації застосовуються різні види, методи і засоби судово-оперативної фотографії. Судово-фотографічні засоби, методи і види зйомки становлять систему судової фотографії.

Спосіб — це порядок дії, спрямований на вирішення завдань щодо використання фотографії: що, як, у якій послідовності, за допомогою яких засобів; що і як показати на фотознімках. Методи судової фотографії — це сукупність способів (правил і рекомендацій) щодо обрання фототехнічних засобів і прийомів їх застосування. Сукупність методів і способів (прийомів) зйомки відносно особливостей криміналістичних об'єктів становлять види зйомки.

У судово-оперативній  фотографії найпоширенішим видом зйомки є фотозйомка місця події. До фотографічної фіксації місця події ставляться такі вимоги:

1) порядок фотозйомки  та процедури огляду місця  події є взаємопов'язаними;

2) фотозйомка  повинна передувати іншим методам  фіксації;

3) засоби і  методи фотозйомки обираються  залежно від ситуації огляду, для забезпечення повноти, всебічності та точності фіксації;

4) сукупність  фотознімків повинна давати достатньо  повне й ясне уявлення про  обстановку злочину, його сліди  і деталі;

5) до внесення  якихось змін в обстановку  слід сфотографувати загальний вигляд місця події і взаємне розташування об'єктів; окремі сліди і предмети спочатку фотографуються у тому вигляді, в якому вони були виявлені.

Розрізняють чотири види фотографічної зйомки на місці  події: орієнтуючу, оглядову, вузлову  і детальну.

Орієнтуюча  зйомка своїм завданням має фіксацію певного об'єкта або місця події разом із оточуючими його предметами, будівлями, місцевістю.

Оглядова  зйомка застосовується для фіксації загального вигляду місця події без оточуючих предметів. Аби зафіксувати взаємне розташування найважливіших об'єктів, відобразити їх специфіку, зйомку провадять із різних боків.

Детальна  зйомка — це зйомка окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події, її завжди провадять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою. Детальній зйомці піддаються насамперед предмети і сліди, які не можуть бути вилучені з місця події, швидко змінюють свої властивості або мають небезпеку їх ушкодження.

Повна фотографічна фіксація обстановки місця події передбачає використання всіх розглянутих видів зйомки — орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної, які доповнюють одна одну та забезпечують ілюстративність і об'єктивне уявлення про місце події.

Фотографічна  зйомка трупа має певні особливості. При фотографуванні трупа використовуються орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомка. Фотозйомка трупа на місці його виявлення провадиться для фіксації його загального вигляду, пози і положення щодо навколишнього оточення, слідів і ушкоджень на тілі, одязі, наявності та розміщення трупних плям, синців.

Фотографування  слідів на місці їх виявлення використовується для фіксації місця їх знаходження, загального вигляду, стану, індивідуальних особливостей.

Упізнавальна  фотозйомка застосовується для фіксації зовнішності злочинців, з метою використання їх знімків у криміналістичному обліку, під час розшуку та ідентифікації, а також щодо невпізнаних трупів для обліку їх та встановлення осіб загиблих.

Фотозйомка  при відтворенні  обстановки і обставин події (під час слідчого експерименту або перевірки показань на місці) застосовується для фіксації найбільш істотних моментів процесу і результатів зазначених дій у взаємозв'язку з конкретною матеріальною обстановкою.

Фотозйомка при  проведенні обшуку передбачає використання орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної зйомок. Фотозйомка при обшуку доцільна для фіксації місця розташування об'єкта обшуку, місць розташування предметів пошуку, схованок, їх особливостей, будови. При необхідності застосовується масштабна зйомка. Документи фіксуються за правилами репродукційної зйомки.

Фотозйомка  при пред'явленні  для впізнання провадиться з метою фіксації запропонованих для впізнання об'єктів.

Методи судово-оперативної  фотографії різноманітні, але основними  є панорамна, вимірювальна, стереоскопічна та репродукційна фотозйомка.

Панорамна фотозйомка полягає в суворому послідовному фотографуванні частин місцевості чи приміщення за горизонталлю чи вертикаллю, а також довгих, високих споруд і окремих великих об'єктів, що не вміщаються в один кадр великого плану.

Вимірювальна  зйомка призначена для одержання фотознімків, за якими можна визначити розміри сфотографованих об'єктів і відстані між ними. Така зйомка може бути виконана кількома способами: з масштабною лінійкою, зі стрічковим (глибинним) або квадратним масштабом.

Стереоскопічна  зйомка — це метод одержання знімків, який дозволяє повніше сприймати об'єм сфотографованих предметів. Використання стереоскопічної зйомки в слідчій практиці може бути корисним при фіксації місця події, обстановка якої являє собою складне накопичення значної кількості речей і предметів.

Репродукційна фотозйомка — це система прийомів фіксації площинних об'єктів. Вона застосовується для відтворення фотографічними способами плоских оригіналів (документів, фотознімків, креслень, схем, малюнків та ін.). При такому фотографуванні дотримуються правил масштабної зйомки, що забезпечує високу точність копії.

Дана зйомка виконується за допомогою спеціальної  або звичайної фотоапаратури, для  чого використовують репродукційні установки портативні (РУ-2, РДУ, С-64) та стаціонарні (МРКА, УРУ «Білорусь СБ-2», «Уларус»).

14. Криміналістична  габітологія: поняття,  зміст і значення  в практиці розкриття  та розслідування  злочинів. 

Криміналістична габітологія  — це галузь криміналістичної техніки, що ґрунтується на засадах анатомії, антропології, біології й охоплює систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини, а також сукупність методів і науково-технічних засобів, що забезпечують збирання, дослідження і використання відповідних ознак для ототожнення особи. Криміналісти застосовують також термін «габітоскопія».

Криміналістична габітоскопія  — це криміналістичне вчення про ознаки зовнішнього вигляду людини, їх матеріальних та ідеальних відображень, про методику використання цих ознак при встановленні фактів, що мають значення для провадження досудового слідства в кримінальних справах про злочини та їх попередження. Габітоскопія вивчає криміналістичне ототожнення людини за ознаками зовнішності, є галуззю криміналістичної техніки, що охоплює вивчення, систематизацію, оцінку ознак зовнішності з метою застосування прийомів і методів ідентифікації особи.

Людина наділена даними, що забезпечують її життєдіяльність, їх можна класифікувати за трьома видами: фізичні, біологічні, соціальні. Це означає, що людині притаманні відповідно три види слідів. Отже, на місці події людина (злочинець, потерпілий, свідок) залишає сліди, які мають інформацію про неї.

1. Фізичні дані  характеризують будову тіла людини.

2. Біологічні дані характеризують функціональну діяльність людини як біологічного механізму в соціальному середовищі.

3. Соціальні  дані характеризують людину як  суб'єкта правовід носин, суспільних відносин. 

Фізичні дані людини, у свою чергу, є двох видів: зовнішні (анатомічні) і внутрішні (структурні). Зовнішні (анатомічні) дані характеризують будову тіла людини (голови, обличчя, рук, ніг, зубів, шкіряних покривів та ін.). Внутрішні (структурні) дані характеризують зовнішню будову тканин, органів, різних виділень людського організму.

Біологічні  дані людини є трьох видів: динамічні, голосові й мовні. Динамічні дані означають рухові навички, що проявляються під час руху людини, в індивідуальній каліграфії, при жестикуляції, у голосі, манері поведінки. Голос — дані людини, джерело звукових слідів. Завдяки голосу можна формувати індивідуальні комплекси ознак — ідентифікувати людину за голосом, звуковою мовою. Мова — дані людини, що є засобом спілкування з іншими. Криміналістами досліджується усна і письмова мова.

Соціальні дані людини характеризують її як особу. Усі соціальні дані можна об'єднати в окремі класи: персонографічні, психофізіологічні, психічні, світосприймальні, виробничо-ділові, морально-побутові.

Персонографічні дані — прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата народження, місце народження, національність тощо.

Психофізіологічні дані характеризують:

1) стан людини  — веселість, збудливість, пригніченість;

2) тип нервової  діяльності людини — сангвінік,  холерик, флегматик, меланхолік;

3) фізичні вади людини — глухота, сліпота, різні каліцтва. 
Психічні дані є сталими душевними якостями індивіда, що набуваються в процесі життєдіяльності, виховання та самовиховання — відчуття, сприймання, увага, пам'ять, почуття, мовлення, уява, мислення, воля. Система психічних даних може впливати на темперамент та характер людини, її психічні якості: енергійність, рішучість, запальність, мужність, сміливість, працьовитість тощо.

Світосприймальні  дані характеризують духовне, ідейне обличчя людини (ідейність, принциповість, вірність).

Виробничо-ділові дані характеризують ставлення людини до праці: працездатність, ощадливість, марнотратство, безгосподарність, жадібність, користолюбство.

Морально-побутові дані характеризують людину в побуті, сім'ї, малому колективі.

Ознаки і дані зовнішності є головним компонентом криміналістичної габітології, їх потрібно віднести до фізичного виду габі-тологічної характеристики.

Анатомічні  ознаки людини — це природжені її особливості (розмір і розташування окремих частин тіла). Кожна група об'єктів дослідження становить підрозділ криміналістичної габітології: дактилоскопія, дентоскопія, дермоскопія кримінальна.

Отже, криміналістична  габітологія вивчає: габітоскопію —  вчення про зовнішність, дактилоскопію, дентоскопію, криміналістичну дермоскопію обличчя.