Висновок експерта, допит експерта

     У дозволі справи експертиза є своєрідним видом консультації суду фахівцями, хоча сама по собі не визнається засобом  доведення. Доказове значення для справи матимуть тільки виводи експертного  дослідження.

     У юридичній науці відмічено, що в експертному висновку:

• відбивається підтверджене практикою положення науки;
• констатуються обставини конкретної справи;
• робиться вивід зі встановленої наукової закономірності по відношенню до даного приватного випадку, матеріалів даної конкретної цивільної справи.

     Тому  в цивільному судочинстві експертиза представляє суду нові засоби доведення  і тим самим сприяє законному  і обґрунтованому здійсненню правосуддя у конкретній справі.

     У цивільному процесі експертиза проводиться  по широкому кругу питань: для визначення стану здоров'я людини, ступеня його працездатності, психічної повноцінності; для аналізу визначення якості товарів і продукції, об'єму виконаних робіт; для визначення можливості розділу в натурі домоволодіння, авторства і тому подібне.

     У зв'язку з цим можуть застосовуватися  різні види експертиз: судово-медична, літературознавство, мистецтвознавча, религиоведческая, технічна, криміналістична, бухгалтерська, судово-психіатрична і ін. Відомі випадки використання по цивільних справах ветеринарною, біологічною і інших видів експертиз. Останніми роками в судову практику у справах про встановлення батьківства почала упроваджуватися генетична експертиза (що отримала назву генної дактилоскопії), що дозволяє встановлювати батьківство з вельми високою (практично стовідсотковою) точністю.

     Призначається експертиза на прохання осіб, що беруть участь в справі, або за ініціативою  суду.

     Кожна із сторін і інші особи, що беруть участь в справі, мають право представити суду питання, що підлягають дозволу при проведенні експертизи. Остаточний круг питань, по яких потрібний висновок експерта, визначається судом. Відхилення запропонованих питань суд зобов'язаний мотивувати.

     Сторони, інші особи, що беруть участь в справі, мають право просити суд призначити проведення експертизи в конкретній судово-експертній установі або доручити її конкретному експертові; заявляти відведення експертові; формулювати питання для експерта; знайомитися з визначенням суду про призначення експертизи і з сформульованими в нім питаннями; знайомитися з висновком експерта; клопотати перед судом про призначення повторної, додаткової, комплексної або комісійної експертизи.

     При ухиленні сторони від участі в  експертизі, непредставленні експертам  необхідних матеріалів і документів для дослідження і в інших випадках, якщо по обставинах справи і без участі цієї сторони експертизу провести неможливо, суд залежно від того, яка сторона ухиляється від експертизи, а також яке для неї вона має значення, має право визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, встановленим або спростованим.

     Судова  експертиза може проводитися як в  ході судового засідання, так і поза засіданням, якщо це обумовлено характером експертизи, що проводиться. Особи, що беруть участь в справі, має право бути присутнім при проведенні судової експертизи, якщо це не заважає процесу проведення експертизи.

     У визначенні суду про призначення експертизи суд вказує:

• найменування суду;
• дату призначення експертизи;
• найменування сторін у даній справі;
• найменування експертизи; факти, для підтвердження або спростування яких призначається експертиза;
• питання, поставлені перед експертом;
• прізвище, ім'я і по батькові експерта або найменування експертної установи, якій доручається проведення експертизи;
• представлені експертові матеріали і документи для порівняльного дослідження;
• особливі умови поводження з ними при дослідженні, якщо вони необхідні;
• найменування сторони, яка проводить оплату експертизи.

     У визначенні суду також указується, що за дачу свідомо помилкового висновку експерт попереджається судом або керівником судово-експертної установи, якщо експертиза проводиться фахівцем цієї установи, про відповідальність, передбачену Кримінальним кодексом України.

     У визначенні суду про призначення  додаткової або повторної експертизи повинні бути викладені мотиви незгоди суду з раніше даним висновком експерта або експерт.

     Також незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивоване у вирішенні  суду у справі або у визначенні суду про призначення додаткової або повторної експертизи, що проводиться у випадках і в порядку, які передбачені статтею 77 справжнього Кодексу.

     Як  правило, суддя адресує своє визначення спеціалізованим експертним установам, керівництво яких і призначає  конкретного експерта, хоча і може доручити проведення експертизи конкретному експертові.

     Таким чином, у визначенні суду про призначення  експертизи повинні бути визначений її предмет, круг матеріалів, що підлягають експертному дослідженню, а також  вказаний експерт або експертна  установа.

     Під предметом експертизи розуміється круг питань, поставлених судом на дозвіл перед експертами.

     Предмет експертизи не слід змішувати з об'єктом  дослідження. Перший є кругом питань, що підлягають роз'ясненню експертом; другий – річ. Предмет, документ, конкретна  особа. Підмет дослідженню. Наприклад, питання про той, ким підписана боргова розписка (відповідачем або кимось іншим), є предметом криміналістичної експертизи. Об'єктами дослідження будуть розписка, зразки вільного листа і підписів особи, інші матеріали, вивчення яких необхідне для достовірного висновку.

     Судові  експертизи проводяться за допомогою  певних прийомів і з використанням  різноманітних технічних засобів, з урахуванням предмету експертизи. Для різних видів експертизи розроблена спеціальна методика, тобто комплекс методів, які реалізуються в певній послідовності, – по етапах дослідження, черговості вирішення приватних завдань для визначення цілого і тому подібне. 

     2.2 Класифікація судових  експертиз

2.2.1. Комплексна і комісійна експертизи

     Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців у одній галузі знань. У разі призначення для проведення експертизи двох чи більше експертів того самого фаху одному з них керівник експертної установи (структурного підрозділу) надає право координувати діяльність інших експертів, розробляти спільний план досліджень і керувати нарадою експертів.

     Комплексна  експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження  за участю кількох експертів, які  є фахівцями у різних галузях знань.

     Під час проведення комплексних досліджень експерти використовують дані кількох  галузей знань, застосовуються різні  науково-технічні методи і прийоми; у дослідженні, як правило, беруть участь кілька спеціалістів, які репрезентують різні галузі знань.

     Комплекс  досліджень речових доказів у  справі може бути здійснений шляхом призначення  кількох різних за своїм предметом  експертиз, наприклад, економічної, почеркознавчої, технічної експертизи документів.

     Головним  завданням комплексної експертизи є розв’язання питань, які належать до суміжних знань експертів, тобто таких, що лежать у спільній площині кількох (двох і більше) галузей знань.

     За  встановленими правилами експерти, котрі проводять комплексну експертизу, складають один акт експертизи, відповідаючи за його зміст та зроблені на основі дослідження висновки.

     Перевага  комплексного дослідження полягає  в тому, що тут досягається всебічність  вивчення (дослідження) речових доказів  та завдяки цьому більша вірогідність правильного вирішення поставленого перед експертизою завдання.

     Складання єдиного висновку комплексної експертизи є більш доцільним, тому що в цьому  разі в одному документі в узагальненому  і систематизованому вигляді  даються повні відповіді на поставлені перед експертизою запитання. Це значно полегшує використання й оцінку експертного висновку для слідчих та суддів.

     Крім  організаційних, процесуальних ознак  та за її видами судову експертизу класифікують:

         за місцем проведення:

     — експертизи, які проводяться в  експертних установах;

     — експертизи, які проводяться в  не експертних установах.

     Законодавство України дозволяє залучати до здійснення експертиз експертів-фахівців, котрі  володіють спеціальними знаннями, для  вирішення конкретних питань, що виникають  у ході судової справи.

     Різноманітність вирішуваних питань найчастіше не дозволяє одержати на них відповіді в рамках експертних установ. Використання досягнень  науково-технічного прогресу значно розширює за сучасних умов можливості науково-дослідних  інститутів у проведенні нових видів експертиз.

     Підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений законом  процесуальний документ про призначення  експертизи, складений уповноваженою  на те особою (постанова слідчого, визначення суду).

     Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз, контроль за своєчасним їх проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника експертної установи.

     за  термінами проведення. Строки проведення експертиз установлюються керівником експертної установи (її структурного підрозділу) в межах:

     10 днів — за матеріалами з  невеликою кількістю об’єктів  і нескладним характером дослідження;

     1-го  місяця — за матеріалами з  великою кількістю об’єктів чи  зі складним характером дослідження.

     Якщо  експертиза не може бути виконана у  зазначені строки, більший термін установлюється за домовленістю з органом  чи особою, що призначили експертизу, після  попереднього вивчення експертом наданих  матеріалів. Попереднє вивчення не має перевищувати 5 днів.

           Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. У строк проведення експертизи не включається термін виконання клопотань експерта, пов’язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою або органом, які призначили експертизу. 

     2.2.2 Додаткова і повторна  експертизи

       Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

     Якщо  висновок експерта буде визнано необґрунтованим  або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в  його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка  доручається іншому експертові (експертам). 

     1. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

     Висновок  визнається неповним, коли експерт  дослідив не всі подані йому об’єкти  чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

     У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об’єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.

     2. В ухвалі про призначення додаткової  експертизи суду необхідно зазначати,  які висновки експерта суд  вважає неповними чи неясними  або які обставини зумовили  необхідність розширення експертного  дослідження.