Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2012 в 20:32, курсовая работа
Підробка грошей виникла одночасно з людською цивілізацією разом із товарно-грошовими відносинами. Суспільна небезпека цього злочину завжди усвідомлювалась суспільством, а тому покарання за фальшивомонетництво було надзвичайно суворим; це виправдовувалося тим, що фальшивомонетник, переслідуючи свої меркантильні інтереси, одночасно посягав на безпеку держави, підриваючи її економіку.
Для оперування надалі поняттям
кваліфікуючих ознак
Кваліфікуючі ознаки злочину вказуються в окремих частинах статей Основної частини КК. Як правило, кваліфікуючими ознаками бувають вчинення злочину повторно, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вчинення злочину щодо неповнолітнього тощо.
При повторності злочинів кожне з вчинених особою діянь характеризується власним суб'єктивним змістом в межах певного виду вини і, відповідно, у поєднанні з іншими обставинами утворює окремий склад злочину. Такий склад злочину є самостійною підставою кримінальної відповідальності особи - незалежно від вчинення нею іншого злочину (злочинів).
В межах продовжуваного злочину єдиний злочинний намір (єдність умислу) особи пов'язує кожне з вчинених нею діянь з іншими діяннями таким чином, що всі діяння стають компонентами єдиної діяльності особи. В кримінально-правовому плані кожне діяння охоплюється одним і тим же юридичним складом злочину і, відповідно, стає елементом одиничного (єдиного) злочину.
Таким чином, повторність злочинів як форма їх множинності і продовжуваний злочин як особливий різновид одиничного злочину є принципово різними, по суті, протилежними кримінально-правовими явищами. Тому якщо предметом кримінально-правової оцінки є декілька тотожних за своїми об'єктивними ознаками діянь, поєднання таких діянь не може одночасно утворювати і повторність злочинів, і єдиний продовжуваний злочин.
Проілюструємо, яким чином вищевикладене застосовується до злочину, передбаченого ст.199 КК.
13 березня 2008 року Ленінський
районний суд м.Севастополя
П. 09 березня 2006 року близько
15 годин, перебуваючи в стані
Через якийсь час після збуту останньому третьої підробленої грошової банкноти П. був затриманий співробітниками міліції.
Будучи допитаним у судовому засіданні як підсудний, П. свою вину в здійсненні злочину відповідно до пред'явленого обвинувачення визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно одержував у малознайомої особи по імені В. кілька підроблених купюр по 20 гривень, після чого тричі розмінював їх у громадян по 10 гривень. Частину коштів він віддавав назад В., а іншу частину вони витрачали на спільне вживання спиртних напоїв. Йому було відомо про те, що розмінювані ним купюри є підробленими.
У вчиненому П. щиросердно кається й просить суд суворо його не карати.
Дії П. були кваліфіковані за ст. 199 ч. 2 КК України, як придбання, зберігання з метою збуту й збут підробленої національної валюти України у вигляді банкнот, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб. Він був визнаний винним [7].
В даній справі ми спостерігаємо саме повторність злочинів, оскільки умисел на злочин щоразу виникав у П. заново, в нього не було умислу збути три купюри по 20 грн., кожен злочин закінчувався, а потім починався наступний.
Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб’єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь — означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об’єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 ст. 28 КК, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об’єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі — усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо.
Організована група — це стійке об’єднання декількох, осіб (трьох і більше суб’єктів злочину), які попередньо зорганізувалися для готування або вчинення злочинів. Ознаками організованої групи є:
1) наявність декількох осіб (трьох або більше);
2) попередня їх зорганізованість
у спільне об’єднання для
3) стійкість такого об’єднання;
4) об’єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану;
5) обізнаність всіх учасників такої групи з цим планом.
Таким чином, стійкість організованої групи означає, що вона має відносно постійний склад учасників з наявністю сильних зв’язків між ними і високого ступеня організованості, одностайності при прийнятті рішень і послідовності у здійсненні злочинних дій.
Діяльність учасників організованої групи може характеризуватися як розподілом ролей, так і співвиконавством або ж поєднанням цих форм співучасті [15].
Розглянемо судову практику з даного питання.
16 липня 2007 року, приблизно в 17 годину. Р., маючи намір на збут підробленої національної валюти у вигляді банкнот Національного банку України, вступив у попередню змову з О., Л. і неповнолітнім М. Після чого вони групою осіб приїхали в с. Шелестівка Меловського району на автомобілі ВАЗ-2106, що належить Р., під його ж керуванням, із установленими на ньому з іншого автомобіля ВАЗ-2101 державними номерами, до старого Б. Здійснюючи задумане, Р., О., Л. і М., розподіливши між собою ролі, спрямовані на досягнення єдиної мети збуту підроблених грошей, збули Б. 1500 гривень у вигляді банкнот достоїнством по 50 гривень кожна як засіб платежу, купивши на них у Б. 3 бідона меду. Заподіявши Б. збиток на суму 1500 гривень, з місця злочину зникли. Дані банкноти з метою збуту в період часу з кінця червня по 16 липня 2007 року, більш точної дати встановити не представилося можливим, ні з ким не вступаючи в змову, Р. незаконно виготовив у п. Мелове в будинку своїх родичів, використовуючи для цього належний їм кольоровий струменевий принтер. Надалі незаконно зберігав і перевозив їх до моменту збуту.
18 липня 2007 року, приблизно в 19 годину. Р., О. і неповнолітній М., перебуваючи в попередній змові між собою, повторно приїхали в с. Шелестівка Меловського району для збуту підробленої національної валюти у вигляді банкнот Національного банку України на автомобілі, що належить Р., до Б. Здійснюючи задумане, Р., О., М., розподіливши між собою ролі для збуту підроблених грошей, збули їх Б., використовуючи як засіб платежу, у сумі 2000 гривень у вигляді банкнот достоїнством по 50 гривень і по 200 гривень, купивши на них у Б. 4 бідона меду. А також збули 50 гривень у вигляді однієї купюри підроблених грошових одиниць за послугу по перекладці меду в привезені ними бідони. Заподіявши потерпілому Б. збиток у сумі 2050 гривень, з місця злочину зникли. Дані банкноти з метою збуту, не вступаючи в змову ні з ким, Р. незаконно виготовив у період з 16 липня по 18 липня 2007 року, більш точної дати встановити не представилося можливим, у п. Мелове в будинку своїх родичів, використовуючи належний їм кольоровий струменевий принтер. Надалі незаконно зберігав і перевозив їх до моменту збуту.
Р. сумісно з О., знаючи, що М. є неповнолітнім, утягнули його в злочинну діяльність, спрямовану на збут підробленої національної валюти, розбудивши в ньому бажання брати участь у злочинній діяльності.
Вислухавши пояснення підсудних, потерпілих, свідків, законного представника неповнолітнього, дослідивши матеріали кримінальної справи в повному обсязі, суд прийшов до думки, що підсудні усвідомлювали суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачали його суспільно небезпечні наслідки й бажали їхнього настання.
Підсудний Р. є організатором даного діяння, оскільки керував, підготував усе для здійснення злочину.
Підсудні О., Л. і М. є прямими виконавцями злочину.
Слід вважати злочин продовжуваним, оскільки винними переслідувалася мета заволодіти майном з того самого джерела й діяння охоплюється єдиним наміром учасників [8].
Злочин може кваліфікуватись за ч. 2 ст. 199 як вчинений у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Вчинення цього злочину в особливо великому розмірі має місце тоді, коли сума підробки який становить чотириста і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що аналіз судової практики свідчить про нехтування цією нормою. Так, якщо проаналізувати тільки ті справи, матеріали яких використані в даній дипломній роботі, то можна виявити такі моменти.
29 липня 2008 року Любомльський
районний суд Волинської област
Л. 03 квітня 2008 року біля 22 години як пасажир автомобіля «Фольксваген Бора» ввіз в Україну через митний пост Ягодин Ягодинської митниці з метою збуту завідомо підроблені 9900 польських злотих 99-ма банкнотами номіналом по 100 злотих.
З них він збув 3000 по курсу 2,20 за злотий та намагався збути ще 5000. Таким чином, він ввіз на територію Україну, зберігав та перевозив підроблених грошей більш ніж на 20000 гривень, збув підроблених грошей на 6600 гривень. Це дає підстави кваліфікувати його дії за розглядуваною особливо кваліфікуючою ознакою, однак суд не бере до уваги дану обставину [6].
16 липня 2007 року, приблизно в 17 годину. Р., маючи намір на збут підробленої національної валюти у вигляді банкнот Національного банку України, вступив у попередню змову з О., Л. і неповнолітнім М. Здійснюючи задумане, Р., О., Л. і М., розподіливши між собою ролі, спрямовані на досягнення єдиної мети збуту підроблених грошей, збули Б. 1500 гривень у вигляді банкнот достоїнством по 50 гривень кожна як засіб платежу, купивши на них у Б. 3 бідона меду.
18 липня 2007 року, приблизно в 19 годину. Р., О. і неповнолітній М., перебуваючи в попередній змові між собою, повторно приїхали в с. Шелестівка Меловського району для збуту підробленої національної валюти у вигляді банкнот Національного банку України на автомобілі, що належить Р., до Б. Здійснюючи задумане, Р., О., М., розподіливши між собою ролі для збуту підроблених грошей, збули їх Б., використовуючи як засіб платежу, у сумі 2000 гривень у вигляді банкнот достоїнством по 50 гривень і по 200 гривень, купивши на них у Б. 4 бідона меду. А також збули 50 гривень у вигляді однієї купюри підроблених грошових одиниць за послугу по перекладці меду в привезені ними бідони.