Поняття охорони праці та її характеристика

3.Зміна способу життя, наближаючи його до здорового і врівноваженого. Те, що з нами трапляється - це наслідок того, як ми живемо, що їмо, як поводимося, яких звичок дотримуємося. Варто змінити причину, щоб змінився наслідок. Ми можемо відмовитися від шкідливих продуктів та напоїв, поганих звичок, розвинути в собі самоконтроль, використовувати силу волі, розвивати правильні мотиви, впевненість в собі, займатися самовдосконал

25. Санітарно-гігієнічні  умови праці

Вони охоплюють такі елементи:

- освітлення (природне, штучне);

- мікроклімат (фізичні  параметри: температура, відносна  вологість, швидкість руху повітря;  йонізація, хімічний склад повітря);

- звукове наповнення (шум).

Освітлення

Навчальні приміщення та робочі місця максимально сприятливо освітлюють, що має велике значення для забезпечення працездатності учнів. Недостатнє освітлення пригнічує психіку дитини і гостроту зору та слуху, а отже, працездатність і якість навчальної діяльності.

Шкільне освітлення влаштовують  із дотриманням таких критеріїв:

- достатність;

- рівномірність у часі  та просторі;

- відсутність тіней на  робочому місці і ймовірності  засліплення;

- уникнення перегріву  приміщення.

Мікроклімат

Його визначають фізичні  параметри (температура, відносна вологість, швидкість руху), йоніза-ція та хімічний склад повітря. Усі ці компоненти суттєво впливають на дитячий  організм, тому їх слід регулювати.

Фізичні параметри повітря  визначають оптимальну придатність  приміщення для людини, оскільки суттєво  впливають на терморегуляцію ЇЇ організму.

Найсприятливішим для  людини є повітряне середовище а  температурою 18-20 °С, відносною вологістю 40-60% і невеликими швидкостями руху повітря (0- 0,3 м/с). За таких умов у  школярів оптимальне самопочуття, максимальна  працездатність і результативність навчання.

Звукове наповнення (шум). Звук як чинник навчального середовища утворюють  два компоненти: звукова педагогічна  інформація та шум - невпорядковані, неперіодичні коливання різної фізичної природи. У побуті під шумом розуміють  різноманітні перешкоди, які заважають  правильному сприйняттю мови, музики, здійсненню роботи та відпочинку. У  педагогічній ергономіці шумом вважають чинники середовища, які перешкоджають  оптимальному сприйняттю навчальної інформації: людська мова, музика, гудіння невідрегульованих  люмінесцентних світильників, навіть звукова педагогічна інформація за неправильного її використання (тривале  або надто гучне її звучання).

Під впливом шуму посилюється  газообмін, знижуються моторна і  секреторна функції шлунка, прискорюється  пульс, частота дихання, підвищується кров'яний тиск. Шум несприятливо впливає  на функції нервової системи, викликає запаморочення, головний біль, шум у  вухах.

Методичні умови праці

Ергономічні принципи педагогіки передбачають забезпечення робочого місця  учителя та школяра усім необхідним для продуктивного здійснення навчально-виховного  процесу. Від якості його методичного  наповнення залежить темп і монотонність праці, робоча поза, рівень психофізіологічного  навантаження та нервового напруження школяра.

Запобіганню втомі учнів  сприяють такі основні групи чинників:

1) технологічні: раціональна  послідовність виконання завдань  та застосування засобів і  методів, які зменшують м'язове  і розумове навантаження;

2) трудові: ритмічність  виконуваної роботи, максимальна  економність рухів, правильне  виконання прийомів праці, запобігання  незручному положенню в процесі  навчання;

3) організаційні: своєчасна  підготовка до праці, раціональне  поєднання всіх елементів робочого  місця, оптимальний розподіл праці,  короткі маршрути рухів, своєчасне  забезпечення робочого місця  всім необхідним.

Одним із найважливіших моментів методичної роботи вчителя, спрямованих  на удосконалення умов навчальної роботи школярів є врахування цих чинників.

Психофізіологічні умови  праці. До них зараховують наявність  чи відсутність монотонності в роботі (тривалість операцій та змістовність праці), темп роботи, режим праці  та відпочинку. Належні психофізіологічні  умови праці є основою профілактики втоми у навчальному процесі.

Профілактику втоми забезпечують правильне технічне оснащення робочого місця, санітарно-гігієнічних умов праці, вдале оформлення інтер'єру, доброзичливі міжособистісні відносини  школярів у процесі праці та побутового обслуговування майстерень і кабінетів.

На психофізіологічні  умови праці учнів діють чинники, пов'язані з особливостями їх пам'яті, сприймання, уваги, емоційної  сфери та мислення, а також із характером фізичних зусиль, який визначається тривалістю та силою динамічного  та статичного м'язового навантаження.

При конструюванні навчального  обладнання враховують психофізіологічні  характеристики органів зору, слуху, нюху, дотику. В ергономіці раціональним вважають розташування предметів зліва  направо та зверху вниз, а також  відповідно до частоти та послідовності  їх використання.

Естетичне наповнення праці

Наукове організування праці  учнів передбачає створення таких  ергономічних умов, які б відповідали  віковим і естетичним вимогам  молодших школярів і були спрямовані на підвищення ефективності навчально-виховного  процесу. Досягти цього можна  шляхом належного оформлення навчальної кімнати:

Елементом естетичного наповнення праці є також озеленення навчального  середовища (подвір'я школи, коридорів  та класів).

Надзвичайно ефективним у  навчальному процесі є використання функціональної музики на заняттях, особливо на уроках малювання чи трудового  навчання. Така музика зменшує у  школярів нервове напруження, стимулює їх працездатність, зменшує монотонність праці і сприяє виробленню динамічних стереотипів навичок. Музика сприятливо впливає на центральну нервову систему, а через неї - на м'язову та серцево-судинну  системи, посилює чутливість периферійних відділів аналізаторів, прискорює психічні процеси, скорочує час реагування на звукові та світлові сигнали, стимулює пам'ять та увагу.

Вплив рослин на навчальне  середовище

У системі заходів поліпшення умов праці велике значення має підбір оздоровчої флори, яка сприяє нормалізації складу повітря, зняттю нервово-емоційної  та зорової втоми, естетичному оформленню інтер'єру. Кімнатні рослини у приміщеннях  покращують мікроклімат, виділяють  леткі речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворні мікроорганізми. Правильно підібрані та розміщені  рослини позитивно впливають  на дорослих і дітей, надають приміщенню своєрідного колориту і створюють  комфорт. Підбираючи кімнатні рослини  для шкільних приміщень, слід дотримуватись  таких критеріїв:

- запах рослин не може  бути сильним, відволікаючим;

- рослини не повинні  спричиняти алергічну реакцію;

- рослини не мають закривати  проходи, затемняти вікна чи  світильники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26. Явище професійного  вигорання, його сутність і  особливості

професійного стресу в  педагогічних працівників

Професія педагога насичена багатьма стресогенами, серед яких такі, як соціальні оцінка, невизначеність, повсякденна рутина тощо. Прояви стресу в роботі вчителя різноманітні й  численні. Серед найбільш поширених  можна вирізнити такі, як: фрустрованість, підвищена тривожність, дратованість, виснаженість.

Суттєвим стресогенним фактором є психологічні й фізичні перевантаження педагогів, які спричиняють виникнення так званого синдрому «професійного  вигорання» - виснаження моральних  і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і  на стосунках у сім'ї.

 «Синдром професійного вигорання» є стресовою реакцією, яка виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності. Педагоги працюють у доволі неспокійній, емоційно напруженій атмосфері, що вимагає постійної уваги і конролю за взаємодією в системі «вчитель-учень» за таких умов стрес спричиняється безліччю стресогенів, які безперервно накопичуються в різних сферах життєдіяльності.

Серед симптомів, що виникають  першими, можна вирізнити загальне почуття втоми, вороже ставлення  до роботи, загальне невизначене Почуття  занепокоєння, сприймання роботи як такої, що постійно ускладнюється та стає менш результативною. Педагог може легко впадати в гнів, дратуватися  і почувати себе розбитим, зосереджувати  увагу на деталях і бути налаштованим надзвичайно негативно до усіх подій. Гнів, що він відчуває, може призвести  до розвитку підозрілості. Педагог  може думати, що співробітники хочуть його позбутися. Цей стан може посилюватися почуттям «незалученості», особливо якщо раніше педагог брав участь у всіх подіях. Окрім того, кожен, хто намагається  допомогти, щось порадити, викликає роздратування.

Серйозними проявами «професійного  вигорання» є поведінкові зміни  і ригідність. Якщо людина зазвичай балакуча й нестримана, вона може стати  тихою і відчуженою. Чи навпаки, людина, що зазвичай тиха й стримана, може стати  дуже говіркою, вступати в бесіду будь з ким. Жертва «професійного вигорання» може стати ригідною у мисленні. Ригідний педагог закритий до змін, оскільки це вимагає енергії та ризику, котрі є великого загрозою для  вже виснаженої особистості.

Компоненти синдрому

1. Перший компонент - «напруження» - характеризується відчуттям емоційної  виснаженості, втоми, викликаної  власною професійною діяльністю.

2. Другий компонент - «резистенція»  - характеризується надмірним емоційним виснаженням, що провокує виникнення та розвиток захисних реакцій, які роблять людину емоційно закритою, відстороненою, байдужою. На такому тлі будь-яке емоційне залучення до професійних справ та комунікацій викликає у людини відчуття надмірної перевтоми.

3. Третій компонент - «виснаження»  характеризується психофізичною  перевтомою людини, спустошеністю,  нівелюванням власних професійних  досягнень, порушенням професійних  комунікацій, розвитком цинічного  ставлення до тих, з ким доводиться  спілкуватися з робочих питань, розвитком психосоматичних порушень.

4) особистісне відчуження (деперсоналізація) - порушення профе-сійних стосунків, розвиток цинічного ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися при виконанні професійних обов'язків, та до професійної діяльності взагалі;

5) психосоматичні та психовегетативні порушення - погіршення фізичного самопочуття, розвиток таких психосоматичних та психовегетативних порушень, як розлади сну, головні болі, проблеми з артеріальним тиском, шлункові розлади, загост-рення хронічних хвороб тощо.

Н. Амінов наводить такі основні  ознаки цього синдрому:

* виснаження, утома;* психосоматичні  ускладнення;

* безсоння;* негативні настанови  стосовно підлеглих;

* негативні настанови  щодо своєї роботи;* нехтування  виконанням своїх обов'язків;

* збільшення прийому психостимуляторів  (тютюн, кава, алкоголь, ліки);* зменшення  апетиту чи переїдання;

* негативне самооцінювання;* посилення агресивності (роздратованості,  напруженості);* посилення пасивності (цинізм, песимізм, безнадія, апатія);* почуття  провини.

Н. Амінов підкреслює, що останній симптом властивий тільки людям, які професійно, інтенсивно взаємодіють  з іншими людьми.

 

 

27. Дотримання  санітарно-гігієнічних умов при  обладнанні робочого місця соціального  педагога.

Санітарно-гігієнічні умови праці створюють зовнішнє середовище на робочому місці. До них відносять температурний режим, вологість, рух повітря та його тиск, освітлення, загазованість, запиленість, величину шуму, вібрацію.  
 Психофізіологічні фактори характеризують дію на організм людини фізичних зусиль, ступінь їх тяжкості, темпу та ритму роботи, а також вибір раціональної трудової пози, монотонність праці, нервово-психічне навантаження тощо. їх оптимізація дозволяє захистити людину від перевтомлення, втрати здоров’я, підвищує працездатність і сталість в праці.

Естетичні умови дозволяють шляхом впливу на психіку людини надати праці відповідне емоційне забарвлення, моральне задоволення і підняти продуктивність праці. Вони охоплюють естетизацію робочого середовища, архітектурне та колірне оформлення цеху.

Соціально-психологічні фактори характеризують взаємовідносини між членами трудового колективу, психологічний клімат в колективі. Умови праці в більш широкому значенні слова охоплюють також питання належного стану обладнання, якості матеріалів та інструментів та їх наявність на робочому місці, вчасне постачання для якісного виконання відповідних енергоносіїв, своєчасне забезпечення робочого місця необхідною технічною документацією.