інформаційно-аналітична діяльність

     - функцій управління діяльністю самого органа управління.

       Функції такої автоматизованої  системи інформаційного забезпечення  визначаються існуючими можливостями інформаційних технологій і засобів комп'ютерної техніки, основними з яких є:

     - надійне зберігання й оперативний виборчий доступ до більших обсягів документальної й довідкової інформації;

     - автоматизована підтримка складних  процедур обробки інформації: ретроспективний  аналіз, моделювання, прогнозування, експертна оцінка й т.п.;

     - засоби оргтехніки для підтримки індивідуальної й колективної роботи з інформацією.

     В умовах управління м’якою системою можливі  не прогнозовані зміни і як наслідок потрібні нестандартні управлінські рішення та їхній аналітико-експертний супровід. Глибокий аналіз якості сучасних технологій управління дозволяє визначити й сформувати технологію підготовки управлінських рішень на основі впровадження аналітичних технологій.

     Інформаційно-аналітичне забезпечення вимагає режиму цілеспрямованого пошуку та  подання у відповідному вигляді інформації, необхідної для аналізу та вибору альтернатив, навіть коли головна увага приділяється короткостроковим проблемам, де спектр альтернатив не дуже великій, а потреби в складних методах аналізу невеликі, а основні інформаційні потреби пов'язані з відстеженням поточної ситуації є потреба в здійсненні моніторингу та обробки інформації яка передбачає – попередній перегляд, попередня класифікація інформації, організація та контроль за  проведенням прогнозно-аналітичних робіт (формулювання та коректування питань, на які потрібно одержати відповідь від учених та фахівців, організація процедури вироблення відповідей, остаточна адаптація отриманих результатів), підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів за результатами виконуваних наукових досліджень. Пропонована нами модель інформаційно-аналітичного забезпечення та супроводу управлінської діяльності припускає виконання наступних функцій:

     I. Моніторинг ситуації. Реалізація цієї функції забезпечує аналіз всієї поточної інформації, та її узагальнення, та надання Ії керівникам у придатному вигляді відповідно до їх потреб.

     Результати  цієї роботи використовуються не тільки для складання аналітичних довідок для поточного інформування керівництва, але й для формування розвитий інформаційної бази за допомогою обробки джерел та введення інформації в систему з наступною можливістю багаторазового її застосування.

     Матеріали аналізу джерел, утворюють базу і  є основою для підготовки аналітичних доповідей, записок, довідок, оглядів і інших документів системи проблемно-орієнтованого інформування керівництва .

     II. Експертно-аналітичне забезпечення. При реалізації цієї функції необхідно долучати  найбільш компетентних та кваліфікованих фахівців які мають досвід, аналітичної діяльності та особисто приймають участь у тій діяльності, яку вони обслуговують це неодмінна умова високої ефективності роботи будь-якого аналітичного центру. Тільки так можна досягти необхідної якості аналітичної роботи в реальному процесі прийняття рішень.

     Необхідність  аналітичних досліджень у процесах управління не викликає сумнівів. Це обумовлено тим, що тільки всебічний і змістовний аналіз розвитку ситуації може дозволити приймати компетентні рішення на будь-якому рівні управлінської ієрархії. Разом з тим, очевидна складність вибору підходів, методів, засобів, визначення правових аспектів організації збору інформації та проведення аналітичних досліджень. Ця складність характеризується наступними основними особливостями.

     Перша з них пов'язана з відсутністю чітко пророблених концептуальних основ аналітичної діяльності. Це обумовлює труднощі проведення стратегічних досліджень, здійснення довгострокового прогнозування та необхідних перетворень і результатів таких перетворень.

     Друга особливість визначається незначністю вітчизняного досвіду створення відповідних систем і технологій інформаційної підтримки аналітичних досліджень.

     III. Збір і первинна обробка інформації. Проведення аналітичних досліджень безпосередньо опирається на процеси збору й первинної обробки інформації. Від успіху їхньої реалізації багато в чому залежить ефективність результатів аналітичних досліджень. При поганій організації робіт зі збору й первинної обробки інформації аналітичні дослідження характеризуються низькою вірогідністю та об'єктивністю, і їхні результати, як правило, відбивають суб'єктивну думку окремих аналітиків-експертів.

     Робота  зі збору та первинної обробки  інформації поєднує безліч технічних і рутинних операцій у єдиний процес, забезпечуючи прийом і реєстрацію вступник інформації, перевірку цілісності й вірогідності даних, систематизацію інформації з тематики..

     Основними джерелами інформації для проведення аналітичних досліджень є:

     - результати фундаментальних теоретичних  робіт із проблем проведених  досліджень;

     - матеріали, підготовлені різними аналітичними підрозділами й службами;

     - державні та комерційні інформаційні  ресурси;

     - інформація, що надходить у відповідь на запити до абонентів різного рівня;

     - оперативна інформація.

     З урахуванням ознак інформації (вид, актуальність, тематика, джерело інформації) проводиться її первинна обробка, ціль якої - мінімізувати обсяг матеріалів для зменшення трудомісткості операцій при наступному проведенні аналітичних робіт, спростити процедуру пошуку та підбору необхідної інформації для кожного аналітичного дослідження, систематизувати інформацію за ступенями важливості й актуальності. Досягнення цієї мети реалізується через освоєння сучасних інформаційних технологій обробки інформації.

     Доцільне  використання як внутрішніх, так і зовнішніх баз даних. У внутрішніх базах даних зберігається інформація, до якої найбільше часто звертаються при рішенні аналітичних завдань. Зовнішні бази даних служать як додаткові джерела інформації.

     Для проведення аналітичних досліджень необхідно підтримувати в актуальному стані, як мінімум, такі групи баз даних:

     1. Група баз даних із законодавчими  й нормативно-правовими документами.

     2. Група баз даних зі статистичною інформацією та аналітичними матеріалами, отриманими за результатами безпосередньої обробки статистики.

     3. Група баз даних, що містять результати аналітичних досліджень. Ці бази даних, насамперед, містять тексти підготовлених і розісланих аналітичних записок, графіки, картографічну інформацію, що відбиває регіональну обстановку або ілюструє результати конкретного дослідження.

     4. Група довідкових баз даних.  Ця група містить списки науково-експертних і прогностичних організацій, окремих експертів, аналітичних центрів, фірм-постачальників масивів інформації, державних і комерційних організацій, профіль роботи яких пов'язаний з аналітичною діяльністю, списки (каталог) зовнішніх баз даних, списки телеконференцій і телесемінарів і ін. До цієї групи ставляться також масиви класифікаторів і словників, на основі яких забезпечується інформаційна інтеграція різних джерел інформації й засобів обробки даних.

     5. Група баз даних оперативної  інформації з матеріалів центральної й регіональної преси.

     IV. Створення системи автоматизованої підтримки аналітичних досліджень. Така система дозволить оптимально організувати супровід інформаційно-аналітичних досліджень. Завдання вирішуються із застосуванням спеціальних інформаційно-програмних засобів, які включають наступні структурно-інформаційні, лінгвістичні (язикові) і прикладні програмні компоненти:

     - прикладні програми аналітичної,  пошукової обробки інформації  та конвертування даних;

     - прикладні програми картографічного  аналізу інформації;

     - прикладне інформаційно-програмне забезпечення систем баз знань;

     - логічні структури баз даних для рішення аналітичних завдань;

     - типові формати вхідних і вихідних повідомлень і звітів;

     - запрограмовані стратегії пошуку й обробки (включаючи контент-аналіз) текстової інформації;

     - засоби ведення й використання класифікаторів інформації й словників.

     У структурі спеціальних інформаційно-програмних засобів виділяються наступні блоки:

     - організація зовнішньої інформаційної взаємодії й попередньої обробки інформації;

     - автоматизація робочих місць аналітиків;

     - організація системи колективного використання даних.

     - спеціальні інформаційно-програмні засоби розробляються з урахуванням створення єдиної технології обробки інформації, що ґрунтується на розробці й використанні типових технологічних блоків автоматизації. Ці технологічні блоки підтримують реалізацію таких технологічних процесів, як прийом і обробка текстової, табличної й графічної інформації, при необхідності уведення інформації з паперового носія, адресне пересилання даних, виборче доведення інформації до зацікавлених співробітників, проведення аналітичної, експертної, статистичної обробки інформації, формування електронних архівів і ін.

• Визначення

     Виходячи з вищевикладеного, можна представити узагальнену блочно-функціональну модель інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління як сукупність взаємодіючих підсистем, що мають своє призначення:

     1. «Інформаційно-комунікаційне середовище» - забезпечення зовнішніх і внутрішніх комунікацій (взаємодій), організація доступу (у тому числі вилученого) до зовнішніх і внутрішніх інформаційних ресурсів.

     2. «Моніторинг проблемних ситуацій» - виявлення пріоритетних проблем у відповідній галузі на основі об'єктивної вихідної та отриманої в результаті аналітико-синтетичної обробки похідної інформації про стан, системи.

     3. «Інформаційно-документальне обслуговування» - забезпечення необхідного рівня якості прийнятих рішень за рахунок:

     - збору, аналітичної переробки й надання інформації у різних режимах фактографічної інформації про поточній, бажаній і прогнозованій ситуаціях в об'єкті управління та у зовнішнім середовищі;

     - збору й надання у різних режимах документів аналітичного, нормативно-правового та науково-методичного характеру, а також забезпечення доступу до спеціально організованих аналітичних фондів.

     4. «Ситуаційний і системний аналіз (аналітико-інформаційні дослідження)» -забезпечення необхідного рівня якості прийнятих рішень за рахунок поглиблення процедур аналізу та прогнозування ситуацій, а також за рахунок оцінки наслідків прийнятих рішень.

     5. «Підтримка процесів підготовки управлінських рішень» - забезпечення необхідного рівня якості прийнятих рішень за рахунок надання інформації з аналогів і прецедентів розв'язуваних питань, аналітичної обробки інформації й підтримки змістовної експертизи прийнятих рішень.

     6. «Підтримка процесів прийняття рішень» - забезпечення необхідного рівня обґрунтованості та погодженості прийнятих рішень за рахунок супроводу процедурних і змістовних аспектів групового обговорення при прийняття рішень.

     7. «Підтримка управління діяльністю власне самого органа управління» - забезпечення необхідного рівня кінцевих показників діяльності структури за рахунок інформаційного обслуговування внутрішніх управлінських функцій та автоматизованої підтримки основних процедур внутрішнього управління (планування, розподілу ресурсів, контролю, аналізу й т.п.).

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Лекція 3. Інформаційно-аналітичне дослідження.

 

     Особливість методики інформаційно-аналітичних  досліджень полягає в тому, що вона знаходиться на перетині ряду наукових дисциплін, зокрема соціології, політології, економічної науки, математики, логіки, інформатики тощо. Фахівці інформаційно-аналітичних досліджень підкреслюють, що інформаційно-аналітичні технології надають інформаційні фрагменти у системному вигляді. Це дозволяє створити цілісну картину того, що відбувається, й спрогнозувати майбутню діяльність різних структур, сил, груп інтересів тощо.