інформаційно-аналітична діяльність

     Завдання  політичного аналітика полягає у тому, щоб ретельно аналізувати властивості політичної сфери, умови і причини, у яких відбуваються політичні події та зв'язати закономірними зв'язками один з одним, відповідно, середовище, причини, умови і події природними відносинами послідовно та логічно.

      Політична аналітика досліджує політичні  процеси, у яких проявляються певні  закономірності, які можуть допомогти  пов'язувати явища між собою. Аналітикові  важливо знати, чому, як і якими  шляхами відбувалася подія, що в  цьому випадку вплинуло на певний результат, як проявляються незмінні інваріантні властивості даного універсуму. Відповіді на такі питання вимагають аналізу основних властивостей соціальних і політичних процесів. Аналітик ставить за мету виділення, розуміння, узагальнення і як наслідок – концептуалізацію незмінних   і   основних   рис   політичного універсуму,  розглядаючи політику саме як ціле, утримуюче безліч елементів у досліджуваній області.

      Разом з тим, якщо аналітик працює із природним  емпіричним матеріалом, наприклад, аналізує політичний процес, то прогноз завжди буде ускладнений, оскільки неможливо контролювати вплив всіх перемінних (прихованих інтересів, мотивів акторів, можливістю або неможливістю досягнення компромісу в даній політичній ситуації тощо). Ці сторонні сили можуть бути невідомими або такими, що не піддаються виміру за допомогою існуючих методик, і навіть якщо вони відомі або вимірні, можуть виникнути моральні або політичні невідомі перемінні, які впливають на розвиток подій. У цій ситуації досить складно зробити точний політичний прогноз, але політична аналітика саме й прагне наблизитися до найбільш точного прогнозування подій, наслідуючи таким чином природничі науки.

      У цілому можна запропонувати наступне бачення політичної аналітики як процесу: аналітик, досліджуючи політику, повинен наблизитися до розкриття абстрактних законів, які лежать в основі незмінних властивостей політичної сфери, використовуючи при цьому додатковий інструментарій (аналітичні схеми, моделі, опис, аналогії процесів, які лежать в основі цих властивостей).

      У політичній аналітиці, як і в будь-якій іншій гуманітарній дисципліні, досить складно дати точне пояснення  подіям, що відбуваються. Часто не вдається навіть включити точні передбачення та дедукції в прогноз і в пояснення  головним чином тому, що висновки проблематично перевірити на практиці. Аналітик змушений доповнювати пояснення абстрактними судженнями і моделями, використовувати додаткову доказову аргументацію, що може мати дискурсивний  характер, проте саме такий алгоритм дозволяє зрозуміти конкретні події.

      Виникає ряд питань наступного характеру: наскільки  взагалі прогноз у  політиці неперекручений, чи можливо об'єктивне знання про  процеси, які відбуваються у політиці? Як правило, політологи, політичні експерти, консультанти будують свої висновки не скільки на теорії, скільки на інтуїції або на особистісних інтересах. Відповідно факти будуть інтерпретовані або, навпаки, проігноровані у світлі цих інтересів. Виходячи з цього передбачуваний прогноз здійснюється  не на основі наукової перевірки теорії та гіпотез, а є досить умовним узагальненням і виходить із особистісних упереджень. Тому першочерговим завданням для політичного аналітика є необхідність уникнення таких помилок, використовуючи інструменти та методи аналітичної теорії.

• Важливе

     Основним напрямом політичної аналітики є інформаційно-аналітична діяльність.

• Визначення

     Інформаційно-аналітична діяльність – це особливий напрям інформаційної діяльності, пов'язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності.

     Проте, для управлінської сфери, політики та економіки, важливим є не стільки  своєчасне ознайомлення з первинною  інформацією, скільки випереджувальне  виявлення проблемних ситуацій і  прогноз розвитку подій. Необхідність в отриманні такої інформації зумовлена переходом владних структур до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а системного підходу до розв'язання проблеми в цілому на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними. Близьким за змістом до інформаційно-аналітичної діяльності є поняття інформаційно-аналітичного забезпечення.

• Визначення

     Інформаційно-аналітичне забезпечення — це сукупність технологій, методів збору та обробки інформації, що характеризує об'єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні й інші процеси), специфічних прийомів їхньої діагностики, аналізу й синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різних варіантів політичних рішень.

     Інформаційно-аналітичні діяльність в прикладному плані  спрямована на забезпечення діяльності осіб, що приймають політичні рішення  в умовах дефіциту часу, при неповноті  та браку інформації про досліджувані процеси, нечіткість, суперечливості або часткову невірогідність інформації. Така діяльність повинна дозволити зібрати дані у цілісну картину про те, що відбувається й спрогнозувати на перспективу дії різних факторів, структур, груп інтересів та політичних акторів.

• Важливе

     Для інформаційно-аналітичної  діяльності особливої  ваги набуває систематичність  визначення кола питань, що виникають у  процесі базової  діяльності споживача  інформації, їх аналіз та прогнозування  тенденцій розвитку. Саме орієнтація на передбачення, виявлення тенденцій розвитку ситуації обумовлює переважне застосування різних аналітичних методів опрацювання інформації: інформаційний аналіз, ситуаційний, контент-аналіз тощо. Передбачення шляхів розвитку ситуації потребує узагальнення відомостей та їх оцінки, тобто використання методів узагальнення, абстрагування, моделювання. Для створення інформаційних документів такого напряму інколи необхідно провести самостійне соціологічне, статистичне, маркетингове дослідження.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Лекція 2. Організація   роботи  аналітичної  служби.

 

     Сучасний  стан науково-аналітичної діяльності показує, що вона є важливою ланкою інформаційної роботи. Але аналітичні служби, які функціонують в Україні, досить розпорошені. Всі досліджувані аналітичні підрозділи працюють автономно, за конкретними оперативними чи постійно діючими запитами абонентів. Однак, між ними відсутня координація, зокрема для спільного формування й використання джерельної бази. Специфіка проблеми науково-аналітичної діяльності в Україні полягає в тому, що робота всіх досліджуваних інституцій спрямована на задоволення інформаційних потреб вищих державних, урядових, законодавчих гілок влади. Проте, наукова аналітика потрібна для прийняття управлінських рішень у регіональних і місцевих органах влади, а також під час обґрунтування значних наукових і господарських проектів. На це потрібно звернути особливу увагу.

• Важливе

     Особливо  гостро у нашій країні стоїть проблема забезпечення якісними аналітичними продуктами органи державної влади на регіональному рівні.  Забезпеченням та аналізом  інформації для органів державної влади на рівні регіону займається управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації:

     Управління  складається з відділів: 

     - відділ суспільно-політичного моніторингу та взаємодії з політичними партіями і громадськими організаціями;

     - інформаційно-аналітичний відділ.

     Основні завдання управління:

     - аналіз і прогнозування суспільно-політичних  процесів в області, сприяння  органам виконавчої влади у розвитку їх зв'язків з політичними партіями, громадськими організаціями, інформаційно-аналітичне забезпечення здійснення внутрішньої політики держави в області.

     Управління, відповідно до покладених на нього  завдань:

     - забезпечує щоденне інформування Президента України і Прем'єр-Міністра України про головні події соціально-економічного та суспільно-політичного життя області;

     - забезпечує щомісячне інформування  Секретаріату Президента України  і Кабінету Міністрів України  про стан і розвиток суспільно-політичних процесів в області;

     - аналізує і прогнозує розвиток  суспільно-політичних процесів в  області;

     - проводить моніторинг громадсько-політичних  настроїв населення та оцінку  суспільно-політичної ситуації в  регіоні; 

     - узагальнює громадську думку та реагування різних верств населення на актуальні питання суспільного життя;

     - здійснює оцінку можливих наслідків  прийнятих соціальних і політичних  рішень;

     - аналізує діяльність політичних  партій і громадських організацій  в області;

     - розробляє пропозиції щодо заходів, спрямованих на взаємодію обласної державної адміністрації з політичними партіями і громадськими організаціями у здійсненні соціально-економічних реформ, розбудови демократичної, соціальної, правової держави, розвитку громадянського суспільства.

     Відділи та сектори з питань внутрішньої  політики райдержадміністрацій, міськвиконкомів.

     Основні завдання відділів: аналіз і прогнозування  суспільно-політичних процесів в районі (місті), сприяння органам виконавчої влади у розвитку їх зв'язків з політичними партіями, громадськими організаціями, інформаційно-аналітичне забезпечення здійснення внутрішньої політики держави в районі (місті).

     Як  бачимо до аналітики цей підрозділ  має безпосереднє відношення. Але  на нашу ефективність діяльності даного підрозділу залежить від підготовки та здатності фахівців займатись аналітичною діяльністю. Крім того без відповідного науково-методичного забезпечення якісна аналітична діяльність взагалі є сумнівною, але на жаль фахівців для відповідних служб не готує жодний навчальний заклад в Україні, розробкою науково-методичних матеріалів для забезпечення діяльності відповідної служби так само не займається сьогодні в країні жодна наукова установа.

     Проблема  підготовки інформації для керівників сьогодні тісно замикається з концепцією інформаційного управління, що являє собою новий тип управління організаційною системою на основі комплексного використання всіх видів інформації. Цю проблему вирішують спеціалізовані служби аналітико-інформаційного забезпечення керівників з використанням автоматизованих інформаційних систем та баз даних.

• Важливе

     Систему інформаційного–аналітичного забезпечення  управління можна визначити як взаємозалежну та відповідним чином сформовану сукупність організаційних, організаційно-правових, інформаційних, методичних, програмно-технологічних компонентів, що забезпечує необхідну якість прийнятих управлінських рішень за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій. З поєднанням принципів проблемної орієнтації та програмно-цільової установки як відносно тематики інформаційного забезпечення, так і відносно вибірковості підготовки інформації та доведення її до керівників відповідно до їх місця в системі управління та основних функціональних обов'язків.

     Управлінські структури як суб'єкти системи інформаційного забезпечення постійно взаємодіють із інформаційним середовищем, регулюють рух інформації, аналізують тенденції й на цій основі розробляють рекомендації для прийняття управлінських рішень, удосконалювання оптимального управлінського впливу для досягнення цілей керування.

     Система інформаційного забезпечення повинна  враховувати неоднорідність процесу  прийняття управлінських рішень і специфіку діяльності посадових осіб управлінських структур всіх категорій на різних етапах процесу прийняття рішень.

     Інформаційно-аналітична підтримка необхідна при виконанні  наступних завдань:

     -  моніторингу стану об'єкта управління;

     - контроль за виконанням рішень і ефективності виконавчих механізмів;

     - аналізі зовнішніх і внутрішніх проблемних ситуацій і прогнозування їхнього розвитку;

     - процесі підготовки змістовної  частини управлінських рішень і їхнього документального оформлення (проекти нормативних документів);

     - аналізі обґрунтованості і юридичної  правомірності прийнятих рішень;

     - в організація експертизи пропонованих рішень та проблем;