Шпаргалка по "Договорное право"

   В роздрібній торгівлі як виняток покупцеві надається право протягом 14 днів з дня продажу обміняти непродовольчий товар на аналогічний товар іншого розміру, фасону, кольору чи комплектації.

   У разі виявлення покупцем  протягом гарантійного або інших  строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, покупець має право на свій вибір:   - вимагати безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат, здійснених покупцем на їх виправлення;   - замінити товар на аналогічний належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;  - вимагати зменшення ціни товару;   - розірвати договір і вимагати повернення сплаченої суми.   При розірванні договору розрахунки з покупцем у випадку підвищення ціни на товар проводяться виходячи із його вартості на момент звернення, у разі зниження ціни на товар — виходячи із ціни, яка була сплачена на момент купівлі (ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів").

 

44. Правові наслідки  порушення прав покупців (споживачів)

У сфері порушення прав споживачів законодавство України передбачає:

- цивільно-правову відповідальність (ст. 711 ЦК України, ст. ст. 14, 17 Закону  України від 12 травня 1991 р. №  1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 15 грудня 1993 р.);

- адміністративно-правову відповідальність (ст. ст. 155 - 155-2, 156, 156-1, 157, 159, 160, 160-2, 167-172-1 та інші норми Кодексу України  про адміністративні правопорушення);

- фінансово-економічну відповідальність (ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів");

- кримінальну відповідальність (ст. ст. 225-227 КК України) та інші  примусові заходи, спрямовані на  захист прав споживачів-покупців.

Основним способом захисту порушеного права громадянина-споживача є  відшкодування шкоди, яку було заподіяно товарами (роботами, послугами) неналежної якості.

Закон України "Про захист прав споживачів" (ч. 2 ст. 17) установлює, що право вимагати відшкодування шкоди, заподіяної товарами (роботами, послугами) неналежної якості, визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від наявності договірних відносин із виробником (виконавцем, продавцем).

Таким чином, право на відшкодування  шкоди визнається не тільки за споживачем, який сам придбав товар (роботу, послуги), будучи однією з сторін відповідного договору купівлі-продажу (підряду), але і за тими громадянами, яким товар (результат роботи) був подарований споживачем, перейшов у спадок, був переданий за договором міни або оренди та ін.

Крім того, право на відшкодування  шкоди мають не тільки громадяни, які отримали товар (результат роботи) від споживача за договором, але і будь-який інший громадянин, який постраждав у результаті використання товару (результату роботи) його власником.

Цивільно-правова відповідальність полягає у застосуванні до порушника таких примусових санкцій, як:

- стягнення завданих потерпілому  збитків;

- стягнення з порушника штрафних  санкцій;

- присудження обов'язку виконати  зобов'язання в натурі;

- вилучення майна у боржника  на користь кредитора для покриття  заборгованості;

- застосування до порушника  інших засобів, спрямованих на  відновлення попереднього майнового  стану потерпілого.

Для покладення відповідальності необхідно  встановити правову підставу, яку  утворює сукупність певних умов. Так, для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити:

- наявність майнових збитків;

- протиправну поведінку (бездіяльність)  боржника;

- наявність причинного зв'язку  між протиправною поведінкою  боржника і заподіяними збитками;

- вину боржника.

У своїй сукупності перераховані умови  формують склад цивільного правопорушення, який є правовою підставою для  застосування цивільно-правової відповідальності. Однак для застосування санкцій, не пов'язаних із завданням майнових збитків, не вимагається встановлення усіх перерахованих умов. В окремих випадках може виявитися достатнім встановлення неправомірної поведінки і вини боржника.

Основною і універсальною формою цивільно-правової відповідальності вважається відшкодування збитків, стягнення  яких передбачене законом. Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала  у зв'язку зі знищенням або  пошкодженням речі, а також витрати,  які особа зробила або мусить  зробити для відновлення свого  порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

 

45. Особливості оптової  купівлі-продажу

Виділяють договір оптової купівлі - продажу, в якому однією зі сторін - продавцем є суб'єктпідприємницької діяльності, інший суб'єкткомерційної діяльності, при цьому договір є публічним.

Специфіка договору оптової купівлі-продажу  полягає в тому, що:

• купівля-продаж товару здійснюється з підприємницькою метою (подальшого перепродажу оптовим, роздрібним підприємствам, іншим споживачам)

• суб’єктами договору виступають юридичні і фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності;

• об'єктом купівлі-продажу є порівняно великі партії товару;

• розрахунки між контрагентами відбуваються за посередництвом банків і, як правило, у безготівковій формі;

• момент укладання договору і момент передачі товару не співпадають.

До договору оптової купівлі-продажу  товарів народного споживання належать базові (поставки, контрактації, поставки для державних потреб) та специфічні (договори купівлі-продажу на біржах, аукціонах, конкурсах, тендерах, оптових ярмарках, виставках).

Істотні умови договору оптової  купівлі-продажу: найменування товару, кількість товару, ціна і строки. Умови про якість, комплектність, асортимент товару, тару і упаковку є звичайними.

“Відповідальність за порушення зобов’язань  за договоромкупівлі-продажу в оптовій  торгівлі споживчими товарами: стягнення  неустойки, відшкодування збитків, сплата процентів за користування чужими грошовими коштами та інші, а  також обсяги відповідальності. Крім майнової відповідальності, законодавством передбачені й інші несприятливі для боржника наслідки, що полягають у наділенні кредитора правом вживати заходів, в тому числі і шляхом подання вимог в суд, спрямованих на досягнення певних результатів, таких як: заходів, направлених на виконання боржником або за його рахунок зобов’язання в натурі, зміни чи розірвання договору і відшкодування збитків, зменшення ціни, застосування заходів оперативного впливу (відмову від виконання зобов’язання, призупинення виконання зобов’язання, відмову від товару при неналежному виконанні зобов’язання), розпорядитися наявним в нього майном боржника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

46. Поняття та види  бірж за законодавством України

Біржа — постійно діючий організований  оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними папе­рами тощо). Залежно від виду біржового товару розрізняють:

товарні біржі — універсальні і  спеціалізовані (наприклад, бір­жі нерухомості);

фондові біржі — здійснюють операції з цінними паперами і їх похідними  — деривативами.

Правовий статус товарної біржі  визначається Господарським кодексом України а Законом України  «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р.

Товарна біржа — особливиі суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям (ст. 279 Господарського кодексу України). Правовий статус товарної біржі визначається Господарським кодексом України та Законом України «Про товарну біржу» від 10.12.1991р.

Товарна біржа не займається комерційним  посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Вона створюється  на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання (фізичних і юридичних осіб). Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та місцевого самоврядування, а такождержавні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бю­джету України або місцевих бюджетів.

Організаційно-правова форма товарної біржі законом не визначена. На практиці товарні біржі створюються у  формі акціонерного товариства закритого  типу або у формі товариств з обмеженою відповідальністю з урахуванням особливостей, передбачених чинним законодавством.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників  біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

Біржові операції дозволяється здійснювати  тільки членам біржі або брокерам — громадянам, зареєстрованим на біржі  відповідно до її статуту для виконання  доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

Фондова біржа — це організаційно  оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними  паперами. Вона створюється у формі  акціонерного товариства, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу  та здійснює свою діяльність відповідно до законів, а також статуту і правил фондової біржі.

Правовий статус фондової біржі  визначає Господарський кодекс України  та Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991р.

Фондова біржа створюється засновниками — торговцями цінними паперами в порядку, встановленому Законом. Цим Законом встановлено мінімальну кількість засновників — не менше 20, при цьому частка статутного фонду, що належить одному акціонеру, не може перевищувати 5%. Мінімальний розмір статутного фонду біржі — 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяльність фондової біржі спрямовується  виключно на організацію укладення  угод купівлі-продажу цінних паперів  та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

Діяльність фондової біржі припиняється в порядку, встановленому для  припинення діяльності господарських  товариств, а також за умови, якшо кількість її членів протягом встановленого законом строку залишається меншою, ніж мінімальна кількість — 10 членів.

І фондова, і товарна біржі діють  на основі самоврядування, господарської  самостійності і є юридичними особами, що володіють спеціальною  правоздатністю.

Фондова і товарна біржі створюються як організації без мети одержання прибутку.

Органами управління біржі є  загальні збори її членів, біржовий комітет (рада біржі), виконавчадирекція. Контролюючий орган — контрольно-ревізійна  комісія. Функціональна структура  біржі міс-тить у собі спеціальні підрозділи: розрахункову палату, біржовий арбітраж, котирувальну комісію й інші підрозділи, необхідні для її діяльності. У структурі біржі можуть діяти до 40 різних комітетів або комісій.

 

 

 

 

 

 

 

47. Поняття біржової угоди та їх види ( форвардні, ф’ючерсні контракти та опціони)

БІРЖОВА УГОДА — це взаємна угода  про передачу прав і обов’язків щодо біржового товару, яка досягається  учасниками торгів у процесі біржового  торгу, яка реєструється у встановленому  порядку і відображається у біржовому договорі (контракті.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним  критерієм поділу є час виконання  угоди. Згідно з цим критерієм  є угоди:

• з негайним виконанням ("угоди на реальний товар" або "касові угоди"). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме "негайне" виконання угоди. За такою угодою товар має перебувати на одному з зазначених біржею складів і передаватися покупцеві негайно.

• термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) організації-покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою. Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або  неналежного виконання форвардного  контракту можуть пред'являтися виключно емітентові такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

З огляду на юридичний спосіб забезпечення виконання вирізняються біржові  угоди із заставою. Особливістю цього  виду угод є те, що крім основних предметів угод до їх змісту входить і зміст іншого договору - договору застави

Залежно від особи заставодавця цей вид біржової угоди має  два підвиди: угода із заставою на купівлю (заставодавцем є покупець) і угода із заставою на продаж (заставодавцем є продавець).

Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом  яких є стандартні біржові контракти  на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але  за ціною, встановленою на день укладання  контракту.