Розрахункові правовідносини в цивільному праві України

У відповідності з п. 2.11 Положення видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської  продукції та заготівлю вторинної  сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов' язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі обігові, пам' ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банк України в обіг, що є дійсним платіжним засобом і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. Крім того, підприємства та підприємці мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Згідно п. 3.1. Положення  касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами  за операціями із застосуванням платіжних  карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України  підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться  відповідно до Закону України „Про застосування   реєстраторів   розрахункових   операцій   у   сфері   торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв' язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім' я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис „За довіреністю". Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.

Положення встановлює, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки  та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери..

Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, -щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п' ять робочих днів.

Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на п' ять робочих днів.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи. Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною. Відповідно до п. 6.1. Положення з метою забезпечення максимального і своєчасного здавання виручки підприємствами до банків та дотримання ними лімітів залишку готівки в касі банки можуть створювати каси для приймання готівкової виручки (готівки) в робочі, вихідні та святкові дні та післяопераційний час.

Проведення працівниками банків банківських касових операцій із клієнтами, передбачених Інструкцією  про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління  Національного банку України  від 14.08.2003 р. № 337 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 р. за № 768/ 8089, із змінами, за межами касового вузла банку забороняється, крім доставки працівниками уповноважених банків пенсій та грошової допомоги за місцем проживання одержувача.

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Указ Президента України  „Про застосування штрафних санкцій  за порушення норм з регулювання  обігу готівки" від 12 червня 1995 року встановлює відповідальність суб' єктів  підприємницької діяльності за порушення законодавства України про обіг готівкових грошей. Відповідно до п.1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб' єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених  лімітів залишку готівки в  касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне  та/ або несвоєчасне) оприбуткування  у касах готівки - у п' ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за витрачання готівки  з виручки від реалізації продукції  (робіт, послуг) та інших касових  надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов' язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

- за перевищення встановлених  строків використання виданої  під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових  розрахунків без подання одержувачем  коштів платіжного документа  (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який  би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

- за використання одержаних  в установі банку готівкових  коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Також встановлено, що за невстановлення установами банків лімітів залишку  готівки в касах з них стягується штраф у п' ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Штрафні санкції, передбачені  вказаним Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольноревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Висновок

 Дослідивши тему «Зміст  і особливості розрахункових  відносин» можна сказати, що  поняття розрахункових правовідносин  в юридичній літературі сформульоване  більш-менш чітко. Незважаючи  на дещо різні визначення терміну  «розрахункові правовідносини»  його сутність залишається однаковою.  Так, розрахунковими правовідносинами  можна назвати урегульовані нормами  права суспільні відносини, в  яких одна сторона здійснює  платежі на користь іншої через  кредитні установи.

Деякі автори називають ознакою  розрахункових правовідносин те, що вони здійснюються лише між юридичними особами. Таке твердження не можна вважати  вірним. Якщо ним керуватись, то виходить, наприклад, що фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності вже  не можуть вступати в розрахункові правовідносини.

 Встановлені наступні  особливості розрахункових правовідносин:

1) у цих відносинах  беруть участь три суб'єкти (продавець-одержувач,  покупець-платник і банк);

2) серед зазначених трьох  суб’єктів розрахункових правовідносин  участь банку є обов’язковою;

3) розрахункові правовідносини  регулюються як цивільно-правовими,  так і фінансово-правовими нормами;

4) усі підприємства й  організації зобов'язані зберігати  свої кошти, як власні, так і  позичкові, на рахунках в установах  банку;

5) розрахунки між підприємствами  й організаціями здійснюють, як  правило, безготівковим способом  через банки;

6) платежі проводять,  як правило, після поставки  продукції або виконання робіт,  надання послуг, однак у практиці  дедалі частіше застосовується  порядок попередньої оплати платежу;

7) платежі проводять за  рахунок коштів платника або  за рахунок банківського кредиту;

8) під час проведення  розрахункових операцій банки  здійснюють контроль за дотриманням  підприємствами, організаціями розрахункової  та договірної дисципліни;

9) розрахунки проводять  за діючими формами розрахунків.  Щодо останньої особливої риси  розрахункових правовідносин, то  їм при написанні роботи був  присвячений окремий розділ, так  як на сьогоднішній день існує  ряд видів розрахунків, кожен  з яких має свої особливості. 

В юридичній літературі пропонується неодин критерій класифікацій розрахунків.

 Так, за однією із  класифікацій виділяються міжбанківські  розрахунки, які обслуговують відносини  між банками, та міжгосподарські  розрахунки між клієнтами банків.

 Проте, як правило,  завжди в підручниках з фінансового,  банківського права наводиться  класифікація розрахунків на  наступні три види:

- класична форма, яка   полягає в тому, що платник-покупець  або одержувач послуги доручає  установі банку, де відкрито  його розрахунковий рахунок, перевести  кошти на рахунок одержувача  коштів-продавця, надавача послуги  тощо;