Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 00:30, курсовая работа
Договір довічного утримання (догляду) відіграє досить важливе значення у практичному житті. Здійснення цього правочину дозволяє, з одного боку, матеріально забезпечити чи покращити існування відчужувача, а з іншого – надає кращу можливість набувачу отримати у власність нерухоме чи цінне рухоме майно, так як оплатність в цьому випадку носить триваючий і алеаторний характер. Аналіз судової практики показує, що останнім часом збільшилась кількість спорів, пов’язаних з виконанням договору довічного утримання, тому вирішення цієї проблеми потребує детальнішого вивчення як юридична природа, так і сутність цього інституту.
Зміст
Вступ
1. Становлення інституту довічного утримання.
2. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання.
3. Істотні умови договору довічного утримання (догляду).
4. Сторони договору довічного утримання (догляду), їх права та обов’язки.
5. Зміна умов договору. Підстави та правові наслідки припинення договору довічного утримання.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
У ході написання курсової роботи сформульовано ряд висновків, які полягають у наступному:
Вперше в цивільно-правовій літературі встановлено етапи розвитку договору довічного утримання в Україні: виникнення (друга половина ХІХ століття); становлення (з кінця ХІХ століття до 1964 року); третій етап (з 1964 року до 2004 року) і четвертий етап (після 2004 року).
Після набранням чинності 01 січня 2004 року нового Цивільного кодексу України суспільні відносини у галузі цивільного права знайшли нове законодавче врегулювання. Деякі інститути цивільного права отримали нове правове регулювання. В Цивільний кодекс України включено багато нових договорів, які не були предметом правового регулювання Цивільного кодексу 1963 року (рента, факторинг, комерційна концесія та інші). Так інститут довічного утримання також не оминув уваги вчених-цивілістів і набув більш повного правового оформлення в новому Цивільному кодексі України.
Новий Цивільний кодекс України розширив коло об'єктів, що відчужуються за цим договором, а також коло осіб, які можуть бути відчужувачами за договором довічного утримання, визнавши право бути набувачами також за юридичними особами; надав відчужувачеві право передбачати в договорі кілька набувачів, а також визнав за можливе укладення договору довічного утримання на користь третьої особи.
Договір довічного утримання - це одна з правових форм можливості фізичної особи у разі необхідності забезпечити собі довічний догляд. За договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач майна зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. У договорі довічного утримання має бути обов'язково вказано оцінку відчужуваного майна, яка визначається за погодженням сторін, а також конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання.
Новий Цивільний кодекс України вмістив в собі певні новели щодо оформлення довічного утримання, розширив перелік прав та обов'язків сторін, а також увібрав в себе деякі моменти правового регулювання договору довічного утримання, що не передбачав Цивільний кодекс УРСР. Але не завжди з прийняттям нового кодексу, нових законів, інших нормативно-правових актів зникають недоліки пов'язані з регулюванням деяких інститутів цивільного права. Так інститут довічного утримання, який українським законодавством закріплений главою 57 Цивільного кодексу України, і є одним з головних інститутів.
Враховуючи міжнародний досвід і розраховуючи на благорозумність законодавчого органу - Верховної Ради України, доцільно дещо змінити і внести зміни до вищезазначених положень, які тільки покращать регулювання інституту довічного утримання і дадуть змогу уникнути
30
[*] Нотаріат УРСР/Зб. зак. актів і відом. мат. з нотріату, чинних на 1 травня 1938р.; Упоряд.А.Д.Каплан, А.В.Данішевський.-К., 1938.-259с.
[†] О.Великорода.Становлення інституту довічного утримання. Право України, 2003, №12.-С.122.
[‡] Зобов’язальне право.Теорія і практика.Навч.посібник.-За ред.Дзери О.В.-Київ.ЮрІнком Інтер,1998р.
[§] Див.Цивільний Кодекс України.-К.:Парламентське вид-во,2004.-ст.746 ч.1.
[**] Договорное право: Учебник / Под редакцией М.И. Брагинского. - М.: ИНФРА-М, 2003. - С. 397.
Там же - С. 399.
[††] Є.Мічурін.Нотаріат для вас.Нотаріат і наука,2006,№12.-С.40.
[‡‡] Див.Цивільний Кодекс України.-К.:Парламентське вид-во,2004.-ст.625 ч.5.
[§§] Пункт 83 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року // http://zakon.rada.gov.ua.
Пункт 84 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року // http://zakon.rada.gov.ua.
[***] Див. О.М. Костюченко.-Стаття «Договір довічного утримання».
[†††] Див.Довічне утримання (догляд)/ Л.М.Горбунова,С.В.Богачов, І.Ф.Іванчук, О.С.Цирень; М-во юстиції Укра-їни.– К.: [ТОВ “Поліграф-Експрес”], 2006. – 41 с. – Бібліогр.: с. 40.
[‡‡‡]Пункт 86 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року // http://zakon.rada.gov.ua.
[§§§] Див.Цивільне право України.За ред. Р.О.Стефанчука.-Наукова думка.:Прецедент,2004р.-С.244.
[****] Див.Довічне утримання (догляд)/ Л.М.Горбунова,С.В.Богачов, І.Ф.Іванчук, О.С.Цирень; М-во юстиції Укра-їни.– К.: [ТОВ “Поліграф-Експрес”], 2006. – 41 с. – Бібліогр.: с. 40.
[††††] Див.Цивільний Кодекс України.-К.:Парламентське вид-во,2004.-ст.754 ч.1.
[‡‡‡‡] Див.Довічне утримання (догляд)/ Л.М.Горбунова,С.В.Богачов, І.Ф.Іванчук, О.С.Цирень; М-во юстиції Укра-їни.– К.: [ТОВ “Поліграф-Експрес”], 2006. – 41 с. – Бібліогр.: с. 40.
[§§§§]Цивільне право України: Навчальний посібник / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та інші; За редакцією Р.О. Стефанчука. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. - С. 256.