Держава як організація суспільства

Структура органу держави:

Апарат, що безпосередньо виконує завдання і функції держави. Допоміжний апарат

- має  державно-владні повноваження - не має державно-владних повноважень

Ознаки  органу держави:

І) формується державою або безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;

2) має  передбачені конституцією або  іншими законами спеціальні функції,  які він здійснює від імені  держави;

3) має  державно-владні повноваження, що  дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії:

а) видає  нормативні та індивідуальні акти;

б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог,вимог, передбачених цими актами;

в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби — державного примусу;

4) функціонально  взаємодіє із іншими органами  в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Принцип «дозволене усе, що не заборонено законом» не належить до діяльності державних органів. Цей принцип діє у сфері майнових відносин громадян, юридичних осіб;

5) складається  із службовців, що перебувають  в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок використання ними владних повноважень встановлюються законом і набувають конкретизації в посадових інструкціях, штатних розкладах та ін.

6) має  необхідну матеріальну базу —  казенне майно, що знаходиться  в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку; джерело фінансування — державний бюджет;

7) має  організаційну структуру (побудова  за видами окремих служб і чисельним складом), територіальний масштаб діяльності, систему службової підзвітності та службової дисципліни.

Інститут  держави — відносно відокремлена частина державної структури, що користується певною автономією.

Відповідно  до структурно-функціонального принципу інститути держави можна поділити на:

— організаційні (інститут президента, інститут парламенту);

— функціональні (інститут референдуму, інститут адміністративного

контролю, інститут державної влади).

Види  інститутів держави за ступенем складності:

— прості (елементні) — не можуть бути розділені  на дрібніші інститути(інститут надзвичайного  стану, інститут адміністративного  контролю, інститут референдуму, інститут відповідальності уряду);

— комплексні — складаються з декількох  підінститутів, які, у свою чергу, можуть бути інститутами для спадного роздрібнення (інститут форми держави включає підінститути: форми правління, форми устрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство всередині, незалежність і рівноправність зовні; інститут представника держави на місцях: губернатор, префект та ін.).

Види  інститутів держави за пріоритетністю положення:

— основні (наприклад, інститут державної влади);

— примикачі  — належать до перших (наприклад, інститут державного суверенітету, інститут представника держави на місцях).

Види  інститутів держави за принципом  «поділу влади»:

• інститути  законодавчої влади (парламент, референдум та ін.);

• інститути  виконавчої влади (монарх, президент, уряд, виконавчі органи влади на місцях та ін.);

• інститути  судової влади (звичайні суди, надзвичайні  суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий контроль та ін.).

Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян в управлінні державою). Специфічні інститути існують у мусульманських країнах (маджиліс — порядок звернення до правителя члена мусульманської общини), в Ізраїлі (кібуци — особлива форма місцевого самоврядування) та ін.

Принципи  організації та діяльності державного апарату

Для державного апарату потрібні спеціально підготовлені кадри чиновників-управлінців, які мають необхідну кваліфікацію і професіоналізм. Прошарок людей, зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію (бюрократ — грец. столоначальник). Даний термін вживають і для негативної характеристики таких проявів у діяльності державного апарату, як формалізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, корумпованість, байдужість до людей та їх потреб.

Щоб перебороти негативні явища, використовуються демократичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроблених реально діючих заходів і механізмів, покликаних приборкати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі заходи, як заміщення посадових осіб за конкурсом, переведення управлінського апарату на роботу за контрактом, позбавлення державних службовців права брати участь у комерційній діяльності, але одночасно встановлення для них високого рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), яка забезпечує зацікавленість у чесній службі. Управлінський апарат має бути інструментом органів влади, обраних і контрольованих народом.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного аппарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності була система принципів.

Принципи  організації і діяльності державного апарату — відправні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів. Основні принципи організації і діяльності державного апарату:

1) пріоритет  прав і свобод людини;

2) єдність  і поділ влади;

3) верховенство  права — виражається, наприклад,  у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;

4) законність;

5) ієрархічність  — підлеглість по вертикалі;

6) організаційно-правова  зв'язаність діяльності державних  органів і посадових осіб;

7) поєднання  виборності і призначуваності;

8) демократизм  методів і стилю роботи;

9) змінюваність;

10) поєднання  колегіальності та єдиноначальності;

11) гласність  і урахування громадської думки;

12) професійна  компетентність;

13) економічність,  програмування, науковість;

14) право  рівного доступу до державної  служби. 

3. Форма держави: форми державного правління, державного устрою та державно-правового режиму.

Своєрідність  конкретної форми держави будь-якого  історичного періоду визначається насамперед ступенем зрілості суспільства  і державного життя, задачами й цілями, що ставить перед собою держава. Іншими словами, категорія форми держави безпосередньо залежить від його змісту і визначається ним.

Будь-яка  держава є єдина по суті, змісту й формі. Щоб вона активно функціонувала, щоб якісно й корисно діяв її механізм, потрібна чітко організована державна влада, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснювала б керівництво суспільством в інтересах домінуючої частини населення, а також управління загально - суспільними справами. На думку відомого юриста й філософа І.А. Ільїна, форма держави не "політична схема", байдужа до життя людей, а жива організація влади народу. "Потрібно, щоб народ розумів свій життєвий устрій, вмів організовуватися, щоб поважав закони цього устрою і вкладав свою волю в цю організованість".

Типологія держав тісно зв'язана з поняттям форми держави. Особливості кожного конкретного типу держави встановлюються на основі аналізу його організаційного апарату, методів здійснення державної влади.

Базовою основою державно-правового будівництва  в Україні є українська політико-правова  доктрина, яка базується на гарантії прав людини й нації, а саме питання дотримання прав і свобод людини й громадянина є тісно пов'язане з поняттям форми держави, способу правління в тій чи іншій державі, політичного режиму держави.

На  межі двох тисячоліть у світі проходять  складні, заперечливі й глибокі зміни й перетворення. Сказане відноситься перш за все до України, яка лише десятиліття тому вирвалась з радянської імперії, відмовившись від політики соціалістичної країни. Адже саме в нашій країні триває перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки, саме тут поступово формується громадянське суспільство і правова держава. Подібні перетворення потребують адекватних змін у державному управлінні і правовому регулюванні. В перехідний період порівняно швидко змінюються суспільні відносини, державні органи і діюче законодавство. Усе це ставить перед нами непрості проблеми.

Проблеми  удосконалення державного правління, державного устрою і державного режиму в Україні - одне з найосновніших  питань сьогодення для кожного громадянина  України, зокрема, та держави в цілому.

Врахування  цих закономірностей - необхідна  передумова побудови в Україні саме такої держави, яка могла б  посісти гідне місце в Європейській та у світовій співдружності держав.

Поняття "форма держави", основні ознаки.

Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне  утворення, має бути певним чином  організована, побудована, сформована, а здійснення нею влади має  відбуватися певними способами, методами. В даному розділі, як у  вступному, дамо визначення поняття "форма  держави", приведемо основні ознаки форми держави, спробуємо пояснити сутність та роль цих понять у житті та діяльності тої чи іншої держави, а особливо їхнє значення для прав і свобод населення країни.

Серйозний вплив на форму держави робить культурний рівень народу, його історичні традиції, характер релігійних міркувань, національні особливості, природні умови проживання й інші фактори. Окрім того, варто відмітити, що специфіку й особливості форми держави визначає також характер взаємин держави і його органів із недержавними організаціями (партіями, профспілками, суспільними рухами, церквою й іншими організаціями).

З одного боку, в межах держави можуть зустрічатись різні форми організації й  діяльності державної влади, а з  другого - різні держави можуть приймати однакову форму. Ця різноманітність конкретної форми держави будь - якого історичного періоду визначається перш за все рівнем розвитку суспільства, задачами й цілями, яке воно ставить перед собою. Іншими словами, категорія форми держави безпосередньо залежить від її змісту і визначається ним.

Відмітимо інформаційний-сутнісний зміст розглядуваного поняття: форма держави відповідає на запитання, на яких принципах і  як територіально побудована державна влада, як створюються вищі органи держави, як вони взаємодіють між собою та населенням, якими методами вона здійснюється.

Ознаки  держави в ході історичного процесу  розвиваються у форму держави.

Пригадаємо, що держава є універсальною політичною формою організації суспільства, центральним  елементом політичної системи, тому що:

• В  кожній країні може бути багато політичних організацій, а держава існує  лише одна;

• Лише держава може вирішувати будь -, які  загально - суспільні справи, а решта  організацій вирішують, як правило, справи, що стосуються лише частини  суспільства:

• Лише держава має право виступати  від імені свого народу;

• Лише веління держави, втілені у правові  норми, є загальнообов'язковими для  всього населення країни.

Отже, в ній (формі держави) перш за все втілюється зв'язок населення в політичне ціле, тобто ті публічно - владні відносини, що дозволяють розглядати державу, як об'єднання індивідів, одномасштабне суспільству, основаному на обміні товарами і діяльностями. В формі держави втілюється природа й організація публічної влади - система закладів, що управляють справами суспільства. Нарешті, в ній виражається внутрішній територіальний поділ суспільства.