Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2011 в 12:32, дипломная работа
Метою написання магістерської дипломної роботи є розробка конкретних методів вдосконалення управління заборгованістю підприємства на основі дослідження теоретичних основ та аналізу сучасного стану системи управління дебіторською заборгованістю на вітчизняному підприємстві.
Вступ…………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи управління дебіторською заборгованістю
Сутність та значення дебіторської заборгованості.............................
Класифікація дебіторської заборгованості .........................................
Проблеми виникнення дебіторської заборгованості підприємства…......................................................................................
Висновки до розділу 1……………………………………………………….
РОЗДІЛ 2. Аналіз дебіторської заборгованості філії «Утел» ВАТ Укртелеком
Коротка економічна характеристика підприємства...………………
Аналіз обсягу та складу дебіторської заборгованості в динаміці……………....……………………………………………….
Аналіз структури дебіторської заборгованості….………………….
Висновки до розділу 2……………………………………………………….
РОЗДІЛ 3. Вдосконалення управління дебіторською заборгованістю
Розробка кредитної політики щодо покупців……..………………..
Реструктуризація дебіторської заборгованості………..……………
Вдосконалення методичних підходів щодо формування і погашення дебіторської заборгованості……………………………..
Висновки до розділу 3……………………………………………………….
Висновки……………………………………………………………………..
Список використаних джерел……..………………………………………
Додатки………………………………………
Питома вага дебіторської заборгованості у обсязі оборотних активів у перших 2 кварталах 2006 року стабільна, складає 33,37 та 33,64% відповідно. У 3 кварталі 2006 року спостерігається різке її зменшення. Це характеризується загальним збільшенням активів, в т.ч. оборотних активів, та незначним збільшенням загальної суми дебіторської заборгованості. 4 квартал 2006 року, а також перші 3 квартала 2007 року характеризуються стабільною динамікою цього показника (39,97; 40,00; 39,60; 42,22%). Завдяки зниженню загального обсягу дебіторської заборгованості у 4 кварталі 2007 та 1 кварталі 2008 року, питома вага дебіторської заборгованості у обсязі оборотних активів склала 36,11 та 35,92%.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Рис.
21 Місце дебіторської заборгованості
підприємств України та Державної
власності в структурі
Динамічний аналіз доповнимо порівняльним, визначивши попередньо дані показники в цілому по галузі (розділ№1) (виду економічної діяльності) на підставі інформації, що наводиться у статистичному щорічнику та (або) за групою підприємств, що займаються аналогічною діяльністю.
Порівнюючи показники з галузевими, можно зробити висновок про стабільну загальну тенденцію, яка панувала на протязі 2006-2007 рр. Максимальна питома вага дебіторської заборгованості у обсязі оборотних активів становила 42,22% у 3 кварталі 2007року. У трансформованій економіці України обсяг невиконання платіжних зобов'язань почав збільшуватися у масштабі, не припустимому в нормальній ситуації. Масовим явищем стала висока частка дебіторської заборгованості у складі оборотних активів (більш як 59%), зокрема розглядаючи підприємства Державної власності, ця частка досягає 66% (табл. 1, 2).
Аналіз показників дебіторської заборгованості
В таблицях 18, 19, 20, 21 (див. додатки) розраховані наступні показники:
1) середній обсяг дебіторської заборгованості
Узагальнюючу інформацію щодо аналізу процесів зміни дебіторської заборгованоті у часі дає розрахунок середнього розміру дебіторської заборгованості, який доцільно здійснити за середньою арифметичною:
ДЗ ср= (ДЗ поч + ДЗ кін)/2
Якщо розглянути основні тенденції, у 2006 році спостерігалося незначне, але стабільне зменшення середнього обсягу дебіторської заборгованості (у 1 кварталі – 6085,46, у другому – 6076,16, у третьому – відбулося зменшення на 577,21 тис. грн., а у 4-му – на 7,11 тис. грн. відносно попереднього). У 2007 році, в наслідок низької платіжної дисципліни партнерів, спостерігається збільшення середнього обсягу дебіторської заборгованості на 1075,6 у другому кварталі у порівнянні з 1-м, на 628,01 тис. грн. у третьму. Але починаючи з 4-го кварталу 2007 року філія «Утел» ВАТ Укртелеком вводить жорсткіші засоби по оплаті використаних послуг та, врешті, на 1.04.2008 року середній обсяг дебіторської заборгованості становить 5899,65 тис. грн.
2) середній обсяг кредиторської заборгованості
Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі.
Оскільки
кредиторська заборгованість служить
одним із джерел засобів, що знаходяться
в розпорядженні організації-
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Рис. 22 Дебіторська та кредиторська заборгованості за 2006 р.
За діючими правилами в поясненнях до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати в числі інших додаткових даних указують зведення "про наявність на початок і кінець звітного періоду окремих видів кредиторської заборгованості".
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Рис. 23 Дебіторська та кредиторська заборгованості за 2007 р. – 1 кв 2008 року.
До складу кредиторської заборгованості входять показники по наступним позиціях:
- постачальники і підрядчики;
- векселя до сплати;
- заборгованість перед дочірніми і залежними суспільствами;
- заборгованість перед персоналом організації;
- заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами;
- заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;
- аванси отримані;
- інші кредитори.
У залежності
від юридичної природи і
Перша - це заборгованість організації перед бюджетом і соціальними фондами. Заборгованість перед бюджетом - це, недоїмки, тобто не сплачені своєчасно податки; нараховані податковими органами фінансові санкції; заборгованість по платежах прирівняним з погляду їхньої обов'язковості до податків, наприклад, по платежах у дорожні фонди, митним зборам і іншим видам платежів, що надходять безпосередньо на казначейські рахунки у державний, регіональний чи місцевий бюджет. До цієї ж групи відноситься заборгованість по обов'язкових платежах у позабюджетні фінансові фонди.
Друга група - заборгованість організації перед її персоналом: борги по виплатах працівникам заробітної плати, компенсаціям, платежам у порядку відшкодування шкоди, заподіяного здоров'ю чи працівників унаслідок смерті працівника на виробництві.
Третя група - заборгованість перед партнерами і контрагентами по договірних і корпоративних зобов'язаннях: борги по платежах постачальникам за поставлені товари, підрядчикам - за виконані роботи з повернення отриманих, але невідпрацьованих авансів, оплата векселів. Тут же заборгованість організації перед учасниками (засновниками) по виплаті їм доходів (дивідендів) і заборгованість чи холдингу фірми-засновника перед дочірніми суспільствами по оплаті внесків у статутний капітал, по компенсації збитків, заподіяних дочірньому суспільству з вини основного суспільства. Борги третьої групи досить різноманітні, тому далеко не всі їх види зазначені в Положенні по бухгалтерському обліку (вони охоплені одним відверненим терміном - "Інші кредитори").
Середній обсяг дебіторської заборгованості розраховується за формулою:
КЗ ср= (КЗ поч + КЗ кін)/2
У 2006 році, 2 та 4 квартали характеризуються загальним зниженням середнього обсягу кредиторської заборгованості ( на 145,13 у 2-му кварталі, та на 578,48 – у 4-му). Аналізуючи дані 2007 року можна зробити висновок про поступове збільшення середнього обсягу кредиторської заборгованості (1544,97; 1715,85; 2031,26; 2364,34 тис. грн. в розрізі кварталів). На 1.04.2008 року середній обсяг кредиторської заборгованості було знижено за рахунок надходження коштів від погашення частки дебіторської заборгованості.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Д - кількість днів від моменту продажу (обліку) векселя до моменту його погашення векселедавцем;
Св - річна облікова вексельна ставка, за якою здійснюється дисконтування суми векселя, %.
Облік векселів та їх продаж на фондовому ринку дозволяє перевести дебіторську заборгованість у грошові активи. Маючи статус цінного паперу, вексель може бути предметом купівлі-продажу на фондовому ринку, а в окремих випадках використовуватися і як засіб платежу.
Вексель є зручним механізмом розрахунків між підприємствами, бо саме з його допомогою можна відстрочити виплату партнерові "живих" грошей. Використання переказного векселя вирішує питання короткострокового фінансування і скорочує час розрахунків між фірмами.
Потреба у дисконті векселів об’єктивно виникає внаслідок того, що продавець продукції, ставши векселетримачем, через нерівномірність надходжень і видатків у процесі своєї діяльності досить часто відчуває нагальну необхідність більш ліквідної форми капіталу, ніж вексель.
Використання векселя має ряд переваг, а саме [37, с.69]:
Облік векселів - набагато більш проста процедура, ніж звичайне кредитування, тому що у векселя ліквідність завжди вище, ніж у позики, оформленої "за всіма правилами". Крім того визначальним є те, що облік векселів є одним з недорогих видів кредиту, які може отримати підприємство; граничний розмір кредиту легко досяжний, включаючи малі та середні підприємства; підприємство звільняється від стягнення платежу за своїми борговими вимогами.
Форфейтинг являє собою фінансову операцію по рефінансуванню дебіторської заборгованості по експортному товарному (комерційному) кредиту шляхом передачі (індосаменту) переказного векселя на користь банку (факторингової компанії) з виплатою останньому комісійної винагороди. Банк (факторингова компанія) бере на себе зобов'язання по фінансуванню експортної операції шляхом виплати по обліковому векселю, який гарантується наданням авалю банком країни імпортера. В результаті форфетування заборгованість покупця по товарному (комерційному) кредиту трансформується у заборгованість фінансову (на користь банку). За своєю сутністю форфейтинг поєднує в собі елементи факторингу (який використовують підприємства-експортери у випадку високого кредитного ризику) та обліку векселів (з їх індосаментом на користь тільки банку). Форфейтинг використовується при здійсненні довгострокових (багаторічних) експортних постачань і дозволяє експортеру негайно одержувати кошти шляхом обліку векселів. Проте його недоліком є висока вартість, тому підприємству-експортеру варто проконсультуватись з банком (факторинговою компанією) ще до початку переговорів з іноземним імпортером продукції, щоб мати можливість включити витрати щодо форфейтингової операції у вартість контракту.
Необхідно відмітити, що здійснюючи операції по рефінансуванню дебіторської заборгованості, підприємство має оцінювати їх доцільність. Тому розмір плати по рефінансуванню (втрачені грошові кошти) важливо порівняти з тим доходом, який може бути отриманий при використанні вивільнених грошових активів з врахуванням інфляції та непотрібності залучення банківського кредиту, якщо дебіторська заборгованість зменшує платоспроможність підприємства.
Треба зазначити, що філія «Утел» ВАТ Укртелеком взагалі не отримує від своїх покупців векселі або інші цінні папери. Операції з рефінансування дебіторської заборгованості шляхом факторингу або форфейтингу також жодного разу ще не здійснювались. Зважаючи на те, що сума дебіторської заборгованості у підприємства значна (через зростання дебіторської заборгованості виникає дефіцит обігових коштів, а це вже загрожує платоспроможності філії), на сьогоднішній день найважливішим завданням, що постає перед керівництвом філії, є надання можливості споживачам оплачувати поставки векселями (якщо покупці є платоспроможними та фінансове стійкими) та застосування сучасних форм рефінансування заборгованості. Однак треба підкреслити, що реально зараз вітчизняним підприємствам дуже важко використовувати наведені вище та традиційні для світової практики способи рефінансування дебіторської заборгованості.
Побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасною оплатою дебіторської заборгованості.
Одним із видів таких систем є "Система АВС" відносно портфеля дебіторської заборгованості підприємства. До категорії "А" включаються найбільш значні й сумнівні види дебіторської заборгованості ("проблемні кредити"); до категорії "В" - кредити середніх розмірів; до категорії "С" - інші види дебіторської заборгованості, що не впливають серйозно на результати фінансової діяльності підприємства.
Критерієм оптимальності розробленої та здійснюваної кредитної політики будь-якого типу і за будь-якими формами наданого кредиту, а відповідно, і середнього розміру дебіторської заборгованості щодо розрахунків із покупцями за реалізовану їм продукцію, виступає така умова:
ДЗо→ОПдр ≥ ОЗдз + ВЗдз
де ДЗО - оптимальний розмір дебіторської заборгованості підприємства при нормальному його фінансовому стані;
Информация о работе Вдосконалення управління дебіторською заборгованістю