Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 13:59, курсовая работа
Для розвитку тваринництва необхідно, насамперед, підвищувати продуктивність тварин, збільшувати поголів’я худоби на основі всебічного зміцнення кормової бази, зростає актуальність глибокого осмислення організаційно-економічного аспекту виробничого процесу, розробки і здійснення комплексу заходів щодо раціонального використання його складових: землі, трудових ресурсів і засобів виробництва.
У вирішенні питань подальшого збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції та підвищення його ефективності велику роль відіграє правильне планування розвитку тваринницьких галузей на сільськогосподарських підприємствах. У кожному господарстві розробляються перспективні, річні та оперативні плани і завдання, в яких визначається розвиток галузей тваринництва на відповідний період.
Вступ
Розділ 1. Організація і сучасний стан галузі рослинництва СФГ«Поляна».
Природно-економічні умови в СФГ«Поляна»
Спеціалізація господарства
Організація виробництва продукції рослинництва
Економічна ефективність виробництва скотарства
Розділ 2. Планування розвитку скотарства
2.1. Обгрунтування виробничої програми з скотарства
2.1.1. Планування відтворення стада
2.1.2. Планування виробництва і використання продукції скотарства
2.2. Планування потреби в кормах
2.3. Планування трудових ресурсів
2.4. Планування собівартості та реалізації продукції скотарства
Розділ 3. Перспективи розвитку галузі скотарства
Висновок
Додатки
Список використаної літератури
Провівши розрахунки, можна зробити висновок, що вартість валової продукції в 2010 році в порівнянні з 2008 роком зменшилась на 7,7 %, валовий прибуток збільшився на 40,6 %. Рівень рентабельності з кожним роком знижується, щей швидкими темпами, що може призвести до поганих наслідків.
Розділ 2. Планування розвитку скотарства
2.1. Обгрунтування
виробничої програми з
У сільському господарстві більшості районів України скотарство є однією з провідних галузей.
Велика рогата худоба розповсюджена скрізь. Виробництвом продукції скотарства займаються підприємства різних типів, однак переважає надходження молока і яловичини зі спеціалізованих господарств. До таких і належить дане дослідне господарство СФГ «Поляна». Воно спеціалізується на виробництві молока.
М’ясо-молочні підприємства є найбільш розповсюдженим типом підприємств, які займаються скотарством. СФГ «Поляна» розташоване у зоні діяльності підприємств по переробці молока.
Розмір ферм великої рогатої худоби забезпечує оптимальні умови для застосування сучасної техніки, запровадження прогресивних форм і способів організації праці.
При організації галузі велику увагу потрібно звертати на те, що:
Організаційна структура галузі включає відділки, в кожному з яких є тваринницькі приміщення. Перший – головний, до нього входять допоміжні приміщення, кормоцех, комори для зберігання концкормів, сховище для коренеплодів, силосні ями, споруди для зберігання сінажу і сіна та дві ферми молочного стада на 500 голів, родильне відділення і приміщення для тварин на вирощуванні та відгодівлі. Є пункт штучного осіменіння.
У приміщеннях корів ставлять головами всередину приміщення. У корівниках на 100 голів є один центральний прохід для роздавання кормів і два гнойових, розташованих із протилежного боку приміщень.
У приміщенні для кожної корови обладнано стійло, годівницю і автонапувалку ПА-ІА на два суміжні стійла. Годівниці із задньою стінкою заввишки 70 см і передньою 20-30 см.
Над стійлом кожної корови є табличка із зазначенням клички, інвентарного номера, породи, дати народження, чергового отелення і продуктивності.
Біля приміщень розташовані вигульно-кормові майданчики, обладнані годівницями з невеликими навісами над ними.
У стійлах дерев’яна підлога. Використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу, яка вбирає вологу, шкідливі гази й запобігає забрудненню тварин.
У СФГ «Поляна»застосовують триразове доїння. Це дає можливість одержати молока на 8-12 % і молочного жиру на 0,1 – 0,15 % більше.
У стійлах корів доять на доїльних установках АД-100 Б. Влітку, коли їх випасають, застосовують пересувні доїльні установки УДС-8А з паралельними доїльними станками.
Важливим є вибір способу утримання тварин, який має безпосередній вплив на вибір системи машин для механізації виробничих процесів, організацію праці та економічну ефективність розвитку галузі. Враховуючи природні умови нашої країни в СФГ «Поляна» застосовують прив’язний спосіб утримання у поєднанні з табірним утриманням в літній ( пасовищний ) період.
Потреба корів і взагалі ВРХ в кормах на кожний період часу визначається з урахуванням розміру і складу поголів’я, а також прийнятого типу годівлі.
При годівлі молочних корів враховується збалансованість раціонів за всіма поживними речовинами.
2.1.1. Планування відтворення стада
Для розвитку тваринництва
необхідно підвищити
Розробка виробничих програм по тваринництву ґрунтується на договірних зобов’язаннях господарства по продажу продукції тваринництва. При її розробці складають план парування корів і телиць руху поголів’я (обороти стада).
Оборот стада – це рух (зміна) статевих і вікових груп худоби, передбачений на певний календарний період відповідно до планових завдань господарства та природних і організаційно-господарських умов відтворення стада. Рух поголів’я великої рогатої худоби визначають на рік, стійловий і пасовищний періоди, квартал, місяць тощо. У річному плані і госпрозрахунковому завданні ферми господарства оборот стада розраховують на рік.
Складання обороту стада необхідне для визначення виходу продукції тваринництва протягом року, встановлення періоду одержання молодняка, вибракування тварин, розрахунків потреби тваринництва в кормах, приміщеннях тощо.
Організація відтворення
стада і надходження продукції
по місяцях року тісно пов’язані
з плануванням строків
Насамперед визначають потребу господарства в коровах і нетелях на кінець планового року з урахуванням забезпечення виконання договірних зобов’язань перед державою по виробництву товарної продукції скотарства, а також внутрішньогосподарських потреб, обґрунтовують основні показники продуктивності поголів’я ( плановий надій молока від корови, середньодобові прирости живої маси різних груп худоби ), а також забезпечення найдоцільніших строків використання продуктивних тварин.
Середня тривалість періоду тільності становить 280-285 днів ( 9 міс. ), план отелення корів і нетелей із січня по вересень включно складають на основі даних про парування корів і телиць за період із квітня по грудень минулого року. Так у січні планового року отелиться поголів’я, яке було спаровано 9 місяців тому, тобто в квітні минулого року і т.д. по вересень включно. План отелення в останніх трьох місяцях року ( 10, 11, 12 ) складають на підставі плану парування корів і телиць у січні-березні планового року.
Надходження приплоду за місяцями року визначають по кількості запланованих отелень корів і нетелей .
Намічається до вибракування 15 % корів. Намічені до вибракування корови в план парування не включаються. Із молочного стада їх вибраковують після 7-8 місяців лактацій. Так, те поголів’я, яке було намічене до вибракування з січня по червень планового року ( тобто через 1-2 місяця після отелення ) буде вибракувано і поставлено на відгодівлю у період з липня-грудень цього року. За період з січня по червень планового року буде поставлено на відгодівлю те поголів’я, яке було намічене до вибракування липні-грудні минулого року.
На основі даних отелення за листопад-грудень минулого року складається план осіменіння на січень-лютий . Слід враховувати, що корови плануємо парувати через 2 місяці після отелення і корови, що намічаються до вибракування не паруються. План парування на березень-грудень складається в такій же послідовності тільки на основі плану отелення.
Крім корів, передбачається парування телиць, які досягли віку 18 місяців. Так у січні парувального віку досягли телиці, які народилися у липні позаминулого року. У лютому – ті, що народилися у серпні і т.д.
На основі даних плану парування корів і телиць за січень-березень складається план отелення на жовтень-грудень.
На основі даних плану отелення за жовтень місяць складається план парування на грудень.
Розглянемо план парування корів і телиць та надходження приплоду в нашому господарстві за допомогою таблиці 2.1
Показники |
Місяці |
Разом за рік | |||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 | ||
Фактично спаро-вано в минулому році: Корів Телиць Всього |
× × |
× × |
× × |
65 6 71 |
13 7 21 |
43 5 48 |
25 9 34 |
32 6 38 |
37 8 45 |
46 7 53 |
39 5 44 |
31 7 38 |
331 61 391 |
План надходжен-ня приплоду: від корів від нетелей Всього |
65 6 71 |
13 7 21
|
43 5 48
|
25 9 34
|
32 6 38
|
37 8 45
|
46 7 53
|
39 5 44
|
31 7 38
|
31 7 38 |
46 8 54 |
40 10 50 |
448 85 533 |
Намічається на вибракування ко-рів |
1 +1 |
1 +4 |
3 +1 |
0 +2 |
2 +2 |
1 +2 |
1 +2 |
2 +3 |
2 +2 |
2 +2 |
1 +2 |
1 +1 |
44 |
План парування: корів Телиць народжен-ня позаминулого року Телиць народжен-ня минулого року Всього |
16+17
7
-
40 |
16+ 32
8
-
56 |
32+ 10
10
-
52 |
9+ 22
13
-
44 |
22+ 16
11
-
49 |
15+ 18
9
-
42 |
17+ 21
-
10
48 |
20+ 44
-
9
73 |
44+ 20
-
10
74 |
20+ 18
-
29
67 |
17+ 18
-
9
44 |
17+ 17
-
19
53 |
498
58
86
642 |
2.1.2. Планування
виробництва і використання
Форма річного обороту стада передбачає не тільки рух поголів'я, а й живу масу поголів'я на початок і кінець року по всіх каналах надходження і вибуття, середньорічне поголів'я, а також, розрахунок валового приросту за рік.
Для цього потрібно мати дані про живу масу худоби всіх статево-вікових груп у досліджуваному господарстві (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3
Розрахунок живої маси однієї голови ВРХ в розрізі вікових груп в СФГ «Поляна»
Вікові групи ВРХ |
Плановий приріст за добу, г |
Жива маса 1 голови | |
Розрахунок |
кг | ||
Телята при народженні |
32 | ||
Телята у віці 6 місяців |
600 |
32+(0,6*183) |
142 |
Телиці у віці 12 місяців |
660 |
142+(0,66*183) |
263 |
Телиці у віці 18 місяців |
700 |
263+(0,7*183) |
391 |
Бички у віці 12 місяців |
700 |
142+(0,7*183) |
270 |
Бички у віці 18 місяців |
750 |
270+(0,75*183) |
407 |
Нетелі на період переходу в групу корів |
250 |
391+(0,25*275) |
460 |
Корови після відгодівлі |
800 |
460+(0,8*60) |
508 |
Жива маса однієї корови дорівнює 460 кг., нетеля – 460 кг., телят при народженні – 32 кг. Але для розрахунку наступних таблиць я братиму нормативні дані. Тобто жива маса однієї корови дорівнює 450 кг., нетеля – 450 кг.
Річний рух поголів’я ВРХ можна розглянути в таблиці 2.2
Таблиця 2.2
Річний рух поголівя великої рогатої худоби в СФГ «Поляна» | ||||||||||||||
Статево-вікові групи худоби |
Поголівя на початок року |
Прибуло |
Вибуло |
Поголівя на кінець року |
Середньорічне поголівя, голів |
Середньорічний приріст, г |
Приріст живої маси, ц | |||||||
приплід та перехід з молодших і інших груп |
перехід в старші та інші групи |
реалізація на м'ясо |
голів |
Жива маса, ц | ||||||||||
голів |
жива маса, ц |
голів |
жива маса, ц |
голів |
жива маса, ц |
голів |
жива маса 1 гол., кг |
жива маса, ц | ||||||
Бугаї плідники |
3 |
22,5 |
7,50 |
3 |
30,2 |
3 |
700 |
7,7 | ||||||
Корови |
470 |
2115,0 |
85 |
382,5 |
44 |
198,0 |
4,50 |
511 |
3105,1 |
491 |
450 |
805,6 | ||
Нетелі |
61 |
237,9 |
144 |
561,6 |
85 |
331,5 |
3,90 |
120 |
550,6 |
91 |
250 |
82,6 | ||
Телиці народження позаминулого року |
116 |
348,0 |
53 |
159,0 |
3,00 |
63 |
404,6 |
90 |
660 |
215,6 | ||||
Телиці народження минулого року |
369 |
479,7 |
81 |
105,3 |
1,30 |
288 |
1093,8 |
329 |
600 |
719,4 | ||||
Бички народження позаминулого року |
176 |
510,4 |
176 |
2,90 |
510,4 |
0 |
0,0 |
88 |
750 |
240,9 | ||||
Бички народження минулого року |
317 |
443,8 |
159 |
1,40 |
222,6 |
158 |
828,0 |
238 |
700 |
606,8 | ||||
Доросла худоба на відгодівлі |
44 |
198,0 |
35 |
4,50 |
157,5 |
9 |
53,6 |
5 |
800 |
13,1 | ||||
Приплід планового року: |
533 |
170,6 |
0,32 |
533 |
754,2 |
267 |
600 |
583,6 | ||||||
телички |
267 |
85,4 |
0,32 |
267 |
377,1 |
134 |
Х |
291,8 | ||||||
бички |
266 |
85,1 |
0,32 |
266 |
377,1 |
134 |
Х |
291,8 | ||||||
Разом |
1512 |
4157,3 |
913 |
1312,7 |
263 |
793,8 |
370 |
890,5 |
1685 |
6820,2 |
1599 |
Х |
3275,4 |
Информация о работе Організація галузей тваринництва та перспективи їх розвитку в СФГ «Поляна»