Золотовалютні резерви

ЗМІСТ  

ВСТУП…………………………………………….……………………………. 3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВІВ НБУ.……………………… 5

1.1  Сутність і значення  золотовалютних резервів як інструменту  валютної політики НБУ.………………………………………… 5

1.2 Структура золотовалютних  резервів України…………………. 10

1.3 Діяльність НБУ з  формування та управління золотовалютними  резервами………………………………...  15 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ НБУ З УПРАВЛІННЯ  ЗОЛОТОВАЛЮТНИМИ РЕЗЕРВАМИ ….…………………  23 2.1 Світові тенденції акумулювання  та використання міжнародних  золотовалютних резервів………………………..  23

2.2  Аналіз формування  та використання золотовалютних  резервів України………………………………………………………….  29

2.3 Аналіз платіжного балансу  та золотовалютних резервів в  механізмі валютного регулювання  НБУ……………………..  38

 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 48

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ……………………………………. 51 ДОДАТКИ.……………………………………………………………………. 56         

  ВСТУП  

В умовах фінансової глобалізації гарантією стабільності в періоди  світових фінансових криз є формування золотовалютних резервів, адекватних масштабам національної економіки  і рівню її інтегрованості в процес міжнародного руху капіталу. Важливими  проблемами при цьому є визначення ступеню їх забезпеченості та достатності, а також оптимізація структури  та ефективне управління ними. Останнє  набуває особливої ваги в ситуації нестійкості світової валютної системи  та значного впливу на Україну ризиків  світового масштабу. Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних  та науково- методичних засад управління золотовалютними резервами України, що здійснюється Національним банком України. Завданнями курсової роботи є: – визначити сутність і значення золотовалютних резервів як інструменту валютної політики НБУ; – охарактеризувати структуру золотовалютних резервів України; – визначити заходи, що реалізуються Національним банком України з формування та управління золотовалютними резервами; – охарактеризувати світові тенденції акумулювання та використання міжнародних золотовалютних резервів; – здійснити аналіз формування та використання золотовалютних резервів України; – провести аналіз платіжного балансу та золотовалютних резервів в механізмі валютного регулювання Національного банку України. Об’єктом дослідження є формування та використання золотовалютних резервів. Предметом дослідження є механізм управління формуванням та використанням золотовалютних резервів Національного банку України.

6 За допомогою методів  аналізу та синтезу, пізнання  від абстрактного до конкретного  вивчено структурні елементи  процесу управління золотовалютними  резервами та еволюцію його  розвитку в центральних банках. Методи порівняльного аналізу  використовувались при зіставленні  тенденцій, притаманних розвитку  управління золотовалютними резервами  провідних центральних банків  світу та Національного банку  України. Методи абстрагування  та порівняння, математичної статистики  застосовувались при оцінці ефективності  управління золотовалютними резервами  та достатності їх рівня. Питання, що досліджуються в курсовій роботі, привертали увагу як вітчизняних, так і російських науковців.  Теоретичні основи, що визначають сутність та призначення золотовалютних резервів, сформовано в працях О. Дзюблюка [7], М. Савлука [6, 39], А. Мороза, М. Пуховкіної [39], А. Наговіцина [28], С. Циганова [40]. Крім них, дослідження сутності золотовалютних резервів та їх ролі в економіці проведено у працях В. Козюка [14, 15], К. Паливоди [31], М. Фаненко [37]. Питання визначення рівня достатності золотовалютних резервів досліджуються в працях В. Коваленко, М. Сілантьєва [12], А. Лихачова [17,18], О. Лупіна [21, 23]. Результати досліджень щодо формування оптимальної структури золотовалютних резервів у розрізі окремих складових, з урахуванням економічних та політичних особливостей певної країни наведено в працях А. Басова [1, 2], Д. Бєляєва [4], Ф. Журавки [9, 10], А. Лихачова [16], О. Лупіна [19], Г. Фетісова [38]. Значну увагу науковці приділяють дослідженню питань побудови ефективного механізму управління золотовалютними резервами. Вагомий внесок у даній сфері зроблено О. Лупіним [19-25]. Крім нього, зазначені питання досліджувалися О. Єрмаковою [8], Г. Заблоцькою [11], О. Ніколенком [29, 30], Г. Фетісовим [38]. Д. Бєляєвим здійснюються дослідження у сфері фінансово-математичного інструментарію та економіко- математичного моделювання в управлінні золотовалютними резервами [3].

7 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  ФОРМУВАННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВІВ  НБУ 1.1 Сутність і значення  золотовалютних резервів як інструменту  валютної політики НБУ   

У курсовій роботі розглянуто деякі визначення та тлумачення поняття  «золотовалютні резерви». З результатами проведеного дослідження нами визначено, що єдиного їх тлумачення не сформовано, наводяться різні визначення як у  працях науковців, так і нормативних  актах різних країн. Золотовалютні  резерви або міжнародні резерви (англ. Official reserves) — зовнішні високоліквідні активи у вигляді іноземної валюти та золота, що знаходяться під контролем державних органів грошово-кредитного регулювання і в будь-який момент можуть бути використані для фінансування   дефіциту платіжного балансу, інтервенцій на валютних ринках, що впливатимуть на курс національної валюти або для аналогічних цілей [17]. Золотовалютні резерви – це офіційні запаси золота і іноземної валюти центральних банків і казначейств, що використовуються ними для здійснення міжнародних розрахунків та платежів, покриття дефіциту платіжного балансу, стабілізації курсу валют на міжнародних ринках і т.д. [11]. Золотовалютні резерви – це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі і перебувають у розпорядження органів грошово- кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноекономічне значення [28]. А. Мороз дає наступне визначення: «золотовалютні резерви – запаси резервних активів, які можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат за борговими зобов’язаннями як перед урядовими установами, так і комерційними та фінансовими структурами інших держав та міжнародних фінансових організацій» [39].

8 О. Дзюблюк визначає офіційні золотовалютні резерви як «державні валютні активи, що включають золото та міжнародні платіжні засоби і можуть бути використані для міжнародних розрахунків та погашення зовнішніх боргів» [7]. С. Циганов визначає золотовалютний резерв як «офіційні запаси золота та іноземних валюти, які перебувають у розпорядженні центральних банків і казначейств та використовуються ними для здійснення міжнародних розрахунків і платежів. 3олотовалютний резерв України є складовою частиною платіжного балансу держави, що забезпечує її платоспроможність. Зберігання та використання цього резерву здійснює Національний банк України» [40].  О.Лупіним золотовалютні резерви визначено як «…частину національного багатства країни, що перебуває під контролем органів грошово- кредитного управління та складається з міжнародних резервних активів і призначена для прямого та непрямого регулювання платіжного дисбалансу шляхом проведення валютних інтервенцій, та/або інших цілей» [25]. Він обґрунтував, що золотовалютним резервам притаманні такі ознаки, як офіційність, надійність, ліквідність, постійна доступність до використання, винятково ретельний відбір активів, некомерційний регуляторний характер. Згідно з Законом України «Про Національний банк України» золотовалютний резерв – резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків [32]. На основі проведеного дослідження нами визначено, що основною характерною ознакою офіційних золотовалютних резервів є те, що їх власником виступає держава (звідси і назва – офіційні). На практиці ці резерви перебувають у розпорядженні визначених законодавством органів державної влади, до яких належать центральні банки, міністерства фінансів (казначейства), валютні управління, стабілізаційні валютні фонди.  По-друге, в кожному визначенні обов’язково визначається склад золотовалютних резервів: міжнародні активи, міжнародні резервні активи,

9 запаси золота та валют,  золото та міжнародні платіжні  засоби, запаси іноземних фінансових  активів, запаси резервних активів.  Вважаємо, що їх склад деталізувати  недоцільно, оскільки він може  змінюватись під впливом багатьох  факторів, політики центрального  банку, тому вважаємо найбільш  доцільним підхід Національного  банку України, в якому визначено,  що об’єктом золотовалютних резервів  є «…активи, визнані світовим  співтовариством як міжнародні»  [32]. По третє, в кожному визначенні  наводиться призначення золотовалютних  резервів. Для Національного банку  України це – «проведення міжнародних  розрахунків» [32]. Але подальші положення  Закону України «Про Національний  банк України» не тільки не  розвивають це положення, але  і створюють деяку невизначеність  призначення золотовалютних резервів, як це визначено у праці  [5]. Ст. 7 цього закону відносить  до числа «інших» функцій НБУ  забезпечення ним накопичення  та зберігання золотовалютних  резервів та здійснення операцій  з ними та банківськими металами. В цьому положенні вже закладено  протиріччя, оскільки «здійснення  операцій» виключає «накопичення  та зберігання» та не визначає  ті обсяги, в яких вони повинні  проводитись [32]. Ст. 28 Закону України  «Про Національний банк України»  визначає одним із засобів  грошово-кредитної політики управління  золотовалютними резервами: «Національний  банк забезпечує управління золотовалютними  резервами держави, здійснюючи  валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу  валютних цінностей на валютних  ринках з метою впливу на  курс національної валюти щодо  іноземних валют і на загальний  попит та пропозицію грошей  в Україні» [32]. І.Ветрова наголошує, що у визначенні золотовалютних резервів мова йде про їх використання у міжнародних розрахунках, а в даній статті – тільки про операції на внутрішніх ринках, де повинна бути забезпечена стабільність попиту і пропозиції грошей в Україні [5]. Узагальнюючи, нами визначено, що золотовалютний офіційний резерв призначений для здійснення міжнародних розрахунків, а всередині країни – для регулювання валютного ринку і, тим самим, – підтримання курсу національної

10 валюти, зокрема, шляхом  проведення валютних інтервенцій.  Значення золотовалютних резервів  полягає у забезпеченні платоспроможності  країни на світовому ринку.  Таким чином, питання золотовалютного  резерву співвідносяться із питаннями  зовнішньої торгівлі і валютного  курсу, а тим самим – з  усіма питаннями валютного регулювання.  У більш широкому розумінні  вважаємо за доцільне використовувати  підхід О.Лупіна, який вважає, що золотовалютні резерви призначені «… для прямого та непрямого регулювання платіжного дисбалансу шляхом проведення валютних інтервенцій, та/або інших цілей» [23]. Вважаємо за доцільне провести поглиблене дослідження необхідності формування золотовалютних резервів.  У [39] зазначено, що призначенням золотовалютних резервів є «забезпечення міжнародних торговельно-економічних і кредитно-фінансових відносин, що здійснюються на рівні держав, належною кількістю платіжних засобів, покриття дефіциту платіжного балансу, а також проведення девізної політики центральним банком через валютні інтервенції на ринку». М.Савлук визначив наступне: «У механізмі платіжного балансу важливе місце займають золотовалютні резерви (ЗВР), що враховуються по статті «Резервні активи» і слугують офіційним механізмом урегулювання його сальдо. … Проте економічна роль цих резервів не обмежується балансуванням платіжного балансу, а значно виходить за його межі. Тому управління ними можна розглядати як самостійний інструмент валютного та грошово- кредитного регулювання» [6]. Ним визначено, що основними цілями накопичення золотовалютних резервів є: «…забезпечення країни достатнім запасом міжнародних платіжних засобів, з тим щоб держава, її окремі структури та недержавні економічні агенти могли своєчасно розрахуватися за своїми зовнішніми зобов’язаннями. Це так зване трансакційне призначення золотовалютних резервів, спрямоване на обслуговування зв’язків національної економіки зі світовою. У цьому призначенні вони слугують запасом ліквідних коштів, які забезпечують платоспроможність країни на світовому ринку; 

11 забезпечення державі  можливості проводити інтервенції  на валютному ринку та ринку  грошей, з тим щоб підтримувати  на потрібному рівні на них  попит і пропозицію та обмінний  курс національної валюти. Це  так зване інтервенційне призначення  резервів, спрямоване на підтримку  зовнішньої та внутрішньої вартості  національних грошей» [6]. Отже, узагальнюючи  наведене вище, вважаємо, що призначення  золотовалютних резервів полягає  в наступному. Використання офіційних  золотовалютних резервів для  покриття дефіциту платіжного  балансу відображає остаточні  методи регулювання його сальдо, коли дефіцит за рахунком поточних  операцій не покривається активним  сальдо за рахунком операцій  із капіталом і фінансових  операцій. За  таких обставин використання  офіційних валютних резервів  центрального банку, нарівні з  отриманням кредитів від Міжнародного  валютного фонду, є засобом  збільшення пропозиції іноземної  валюти на внутрішньому валютному  ринку для задоволення зростаючого  попиту за необхідності утримання  на незмінному рівні обмінного  курсу національної валюти. Реалізація  девізної політики центрального  банку шляхом проведення валютних  інтервенцій на ринку безпосередньо  залежить від величини наявних  офіційних золотовалютних резервів. Продаж національної валюти і  придбання іноземної визначає  обсяги зростання офіційних валютних  резервів. З іншого боку, купівля  центральним банком національної  валюти і відповідно продаж  іноземних активів визначається  величиною вже сформованих валютних  резервів. Відтак, можливості реалізації  ефективної девізної політики  залежать від наявних оптимальних  за обсягами, складом і структурою  виражених в іноземній валюті  резервних активів центрального  банку. Зміни стану платіжного  балансу зумовлюють зміни величини  офіційних валютних резервів, що  впливає на обсяг грошової  бази, а відтак на обсяги грошової  маси в обігу. За активного  сальдо платіжного балансу, в  умовах припливу іноземної валюти  на внутрішній ринок і відповідного  збільшення обсягів золотовалютних  резервів центрального банку  величина грошової маси 

12 зростає. У свою чергу  надмірне зростання обсягу грошової  маси загрожує інфляційними процесами  і дестабілізацією макроекономічної  ситуації в країні, зумовленою  надмірною грошовою пропозицією  на внутрішньому ринку. Дефіцит  платіжного балансу і відповідне  скорочення золотовалютних резервів  у зв’язку з продажем іноземної  валюти в обмін на національну  призводить до скорочення грошової  маси. Це зумовлює загрозу дефляції, а відтак переходу економіки  до стагнації і виробничого  спаду. Отже, динаміка офіційних  золотовалютних резервів, яка тісно  пов’язана з масштабами зовнішньоекономічної  діяльності й валютного обороту,  безпосередньо впливає на стан  внутрішнього грошового обігу  в країні. Таким чином, офіційні  золотовалютні резерви є ключовою  ланкою, яка пов’язує обсяги грошової  маси і масштаби зовнішньоекономічної  діяльності та забезпечує взаємодію  між ними, результат якої відображає  сальдо платіжного балансу. Відтак  валютна політика центрального  банку, спрямована на формування  й оптимальне управління офіційними  золотовалютними резервами, є  необхідним елементом у загальній  системі заходів регулятивного  впливу на динаміку обмінного  курсу, стан платіжного балансу  і підтримання макроекономічної  рівноваги.   

1.2 Структура золотовалютних  резервів України  

Необхідним елементом  валютної політики центрального банку, пов’язаної з формуванням та управлінням  офіційними золотовалютними резервами  країни, є визначення їх оптимальної  структури. Актуальність цього питання  особливо підвищується у зв’язку  з останніми тенденціями розвитку провідних світових економік, нестабільністю фінансових ринків, значною волатильністю валютних курсів, що змушує центральні банки

13 диверсифікувати свої золотовалютні резерви і ставить проблему вибору резервної валюти. Структура офіційних золотовалютних резервів – це сукупність підібраних у певній пропорції валютних активів, використання яких дає змогу центральному банку забезпечувати регулятивний вплив на валютні відносини й організацію зовнішньоекономічної діяльності в країні [7].  На даному етапі розвитку структура золотовалютних резервів більшості країн і рівень її диверсифікації залежать від економічного положення країни, її місця у світовій економіці, стійкості національної валюти, тієї ролі, яку відіграє валютно-курсова політика країни у регулятивному впливі на зовнішньоекономічну діяльність і динаміку експортно-імпортних операцій. У сучасних умовах структура офіційних золотовалютних резервів, що формуються центральними банками більшості країн світу, включає, як правило, чотири основні компоненти (рис. 1.1).