Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

    В офіційних документах, зокрема в  Бюджетному кодексі України дається таке визначення: "Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду".

    Звернемося  до словників, зокрема до "Словника іншомовних слів": "Бюджет (англ. budget, букв. — торба, гаманець) — 1) затверджений у законодавчому порядку розпис, кошторис грошових доходів і видатків держави, міста, які передбачається одержати і витратити у майбутньому; 2) план доходів і видатків особи, сім'ї на певний період".

    Отже, можемо зробити висновок, що в сучасних умовах термін "бюджет" охоплює широкий спектр понять. Надалі в цьому посібнику розглядається бюджет держави.

Майбутній економічний фахівець чи менеджер  повинен  знати:

• основи побудови бюджетної системи України та окремих за 
  рубіжних країн;
• законодавчі й інструктивні матеріали бюджетного напряму;
• форми і методи планування в бюджетних організаціях;
• етапи бюджетного процесу;
• організацію функціонування органів управління бюджетною 
  системою.

Майбутній фахівець повинен  уміти:

• виконувати необхідні розрахунки бюджетних доходів і витрат 
  на всіх рівнях бюджетної системи;
• складати проекти кошторисів бюджетних установ;
• складати пояснювальну записку до звіту про виконання відповідного бюджету;
• знаходити резерви додаткових надходжень і економії витрат 
  відповідного бюджету.

 

1.2. Бюджет як  економічна категорія.

  а)ознаки категорії.

    Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення — задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.

Бюджет  як економічна категорія  має такі ознаки:

1.Історичність. Бюджет як категорія склався історично,мав свої специфічні риси зародження в різних країнах, вони проявляються в сучасних умовах.

2.Плановість. Основою функціонування бюджету  є його плановий характер.

3.Юридичний  характер. Бюджет має силу нормативного  акта.

4.Термін  дії. Бюджет складається і функціонує протягом певного терміну.

   Бюджет також має  такі особливості./4, c.5/.

  1. Бюджет є особливою економічною  формою перерозподільних відносин, що пов'язані з відокремленням у розпорядження держави частини національного доходу та її використанням для задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальних формувань.

  2. За допомогою бюджету відбувається  перерозподіл НД  між галузями  народного господарства, територіями  країни, сферами суспільної діяльності.

  3. Пропорції бюджетного перерозподілу вартості  визначаються розширеного відтворення в цілому і завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку.

  4. Галузь бюджетного розподілу  посідає центральне місце у  складі державних фінансів, що обумовлено провідною роллю бюджету порівняно з іншими ланками. 

  б)сутність категорії.

    Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічні відносини. Учасниками цих відносин є держава, суб'єкти господарювання всіх форм власності та населення:

• держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх 
  функцій;
• суб'єкти господарювання всіх форм власності та напрямів 
  діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть їх 
  отримувати від неї залежно від місця і ролі в системі економічних 
  відносин;
• населення, яке може бути як платником податків (переважно 
  особи працездатного віку), так і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо).

  Сутність  бюджету проявляється також у  тому, що він є основною ланкою державних фінансів. На рис.1 відображено рівні та ланки державних фінансів, серед яких бюджет держави відіграє провідну роль¹. 

Рис. 1 Система державних фінансів

  в)функції  бюджету.

      Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних, чітко структурованих функцій є дві — розподільна і контрольна. В економічній літературі називаються також і додаткові функції — економічної безпеки держави, забезпечення існування держави тощо.

    Через розподільну функцію держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю. Жодна з інших ланок фінансів не здійснює

    такого  багатопрофільного перерозподілу  як по вертикалі, так і по горизонталі економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямами між блоками галузей, територіальний розподіл.

    Сфера дії розподільної функції досить значна. Це пояснюється тим, що в бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.

    Сутність  контрольної функції полягає  в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині їх збирання, так і розподілення.

    Функціонування  бюджету здійснюється у взаємодії  двох його особливих форм — доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

    За  рахунок доходів формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.

1.3. Призначення бюджету  в ринковій економіці

  а)бюджет і ринкова економіка.

    Ринкова економіка суттєво відрізняється від попередніх господарських систем. Причому в кожній країні ця форма господарювання має певні особливості, які є відбитком національних ознак. Водночас ринковій економіці притаманні загальні характерні риси, які проявляються в усіх державах з цією формою господарювання. Такими рисами є відносно самостійне господарювання підприємств, організацій без суттєвого втручання держави у виробничий процес, конкуренція між товаровиробниками за ринки збуту тощо.

    Однак ринковий механізм повною мірою не може вирішити таких важливих для держави питань економічного характеру, як розвиток наукомістких технологій, фундаментальних досліджень, малорентабельних, але суспільно важливих виробників, підтримання функціонування складних і ризикованих програм (океанографічні, космічні дослідження). Ринкові процеси не завжди можна спрогнозувати, й інколи вони призводять до суттєвих втрат фінансових і матеріальних ресурсів. Прикладом може бути фінансова криза, яка в 1998 р. охопила приблизно 40 % країн світової спільноти.

  б)бюджет як основний фінансовий план держави.

    Як  зазначалось, плановість бюджету є однією з його основних ознак. В Україні, яка трансформує свою соціально-економічну систему, здійснює перехід до ринкових умов господарювання, бюджет (як загальнодержавний, так і його місцеві частини) виконує роль основного регулятора цих процесів. Як фінансовий план він має передбачати виконання всіх функцій держави на загальнодержавному і місцевих рівнях — економічної, соціальної, управлінської, військової, міжетнічної, судової, міжнародної тощо.

    В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від  бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включаються фонди цільового призначення. Тому для оцінювання реальної бюджетної політики необхідно проаналізувати статті доходів і видатків "чистого" бюджету (без цільових фондів).

    Стан  бюджету як фінансового плану  характеризується трьома показниками:

• рівновага доходів і видатків;
• бюджетний надлишок (профіцит) — перевищення доходів над 
  нормативними видатками;
• бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними 
  доходами (податкові та неподаткові надходження).

  За  наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державна позика, емісія грошей).

1.4. Взаємозв'язок бюджету  і соціально-економічних процесів

  а)вплив  бюджету на соціально-економічні процеси.

      Сучасний ринковий механізм господарювання в основному спрямований на розвиток економічного аспекту діяльності людини і суттєво не зачіпає соціального аспекту. Але ж суспільство є єдиним організмом, і його існування пов'язано з оптимальним вирішенням як економічних питань у повному обсязі, так і соціальних. Ось чому ті питання, які неповною мірою може вирішити ринковий механізм, бере на себе держава, використовуючи різні методи, що дістали назву державного регулювання. Бюджетні питання держава регулює за допомогою бюджетної політики.

    Бюджетна  політика — сукупність заходів держави з організації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного і соціального розвитку. Розробляється бюджетна політика органами влади — законодавчою, виконавчою відповідного рівня із залученням фахівців — науковців, практиків як вітчизняних, так і зарубіжних.

    Сутність бюджетної політики:

     бюджетна політика відображається в  статтях доходів і видатків бюджету, у джерелах їх формування і напрямах використання;

    бюджетна політика виявляється у  формах і методах мобілізації  бюджетних коштів та їх використанні на державні потреби.

   Напрями бюджетної політики:

    Сприяння процесу збалансованої  макроекономічної стабілізації, подоланню інфляційних процесів та структурній перебудові.

    Здійснення податкової політики в напрямі  стимулювання підприємницької діяльності вітчизняних виробників товарів та послуг усіх форм власності та зменшення податкового тиску на них.

     Здійснення структурних реформ за критерієм  економічного зростання і підвищення рівня економіки України.

     Формування взаємовідносин у бюджетній  системі в напрямі забезпечення самостійності місцевих бюджетів.

     Оптимізація рівня бюджетного дефіциту, державного боргу та пошук джерел їх реалістичного фінансування.

     Пошук додаткових джерел доходів  бюджету./4, c.20/.              Бюджетна політика має реалізовуватися за допомогою двох органічних складових — бюджетної стратегії та бюджетної тактики. Бюджетна стратегія — це довгостроковий курс бюджетної політики, а бюджетна тактика — методи реалізації бюджетної політики на коротший термін.

    Для практичної реалізації бюджетної політики в державі створюється бюджетний механізм, який відображає конкретну спрямованість бюджетних відносин у складній соціально-економічній системі держави. Потрібно зазначити, що бюджетна політика — це органічна складова фінансової політики держави і відповідно бюджетний механізм є складовою фінансового механізму.

    Бюджетний механізм — сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку. Характеристика бюджетного механізму подана на рис. 2/4, c.19/ 

  Рисунок 2. Характеристика бюджетного механізму