Бюджетне планування. Сутність та місце бюджетування в системі управління підприємством

 

Пасив

1. Статутний  капітал – 120595 грн. (табл.1 – без  змін)

2. Нерозподілений  прибуток - 172569,6 грн. (табл. 20)

3. Розрахунки  з різними кредиторами – 45000 грн. (40000+5000) (табл. 1 + за умовою завдання  на підприємстві досягли домовленості з кредиторами на відстрочення строків погашення зобов’язань, в результаті чого величина кредиторської заборгованості збільшиться на 5000 грн. на кінець року).

4. Розрахунки за податками платежами  – 17000 грн. (табл.1- без змін, тому  що нарахований податок на  прибуток (45872,93 грн.) повністю сплачено  у звітному періоді (табл. 20 і  21)

Отже, складання фінансового  бюджету — це складний процес, який вимагає ретельного координування  дій усіх підрозділів підприємства для досягнення поставленої мети.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА1. СУТНІСТЬ ТА МІСЦЕ БЮДЖЕТУВАННЯ В СИСТЕМІ  УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

ЗМІСТ

1. Сутність бюджетування  на підприємстві. Бюджет як економічна категорія

2. Класифікація бюджетів

3. Етапи реалізації системи бюджетного управління

4. Споживачі бюджетної інформації  підприємств

 

1. Сутність бюджетування  на підприємстві

Однією  із найбільш прогресивних інтегрованих управлінських технологій, яка сприяє забезпеченню раціонального управління фінансовими результатами, рухом грошових коштів, активами та пасивами, удосконалення інформаційної системи підприємства, організаційних зв'язків, аналізу, контролювання та регулювання діяльності підприємства, є бюджетування.

Бюджетування — це управлінська технологія, яка передбачає формування бюджетів для обраних об'єктів та їх використання з метою забезпечення оптимальної структури та співвідношення доходів та витрат, надходжень та видатків, активів та пасивів підприємства для досягнення встановлених цілей з урахуванням впливу середовища функціонування.

Бюджетування формує новий підхід до управління з позиції збалансованості надходжень та видатків, доходів та витрат, активів та пасивів організації загалом чи її ланок.

Бюджети є основним результатом реалізації бюджетування, який дає змогу вдосконалити управління в організації з позиції оптимізації доходів та витрат, надходжень і видатків, активів та пасивів.

Бюджет – це кількісне вираження  централізовано встановлюваних показників плану підприємства на визначений період по:

• використанню капітальних, товарно-матеріальних, фінансових ресурсів;
• залученню джерел фінансування поточної й інвестиційної діяльності;
• доходах і витратах;
• рухові грошових коштів;
• інвестиціях (капітальних і фінансових).

Якісна  реалізація бюджетування в межах  підприємства можлива лише за умови  функціонування налагодженої бюджетної системи. Бюджетна система (система бюджетування) — це сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, що задіяні у процесі формування та реалізації бюджетів. Структурними елементами бюджетних систем є: процес бюджетування, ресурси (трудові, матеріальні, інформаційні, фінансові тощо), що використовуються при реалізації даного процесу, бюджети, технічне та програмне забезпечення, методика бюджетування.

Основною метою впровадження бюджетних систем в організаціях є підвищення фінансової результативності, удосконалення управління грошовими потоками, активами та пасивами з метою пошуку найоптимальнішого варіанта діяльності підприємства чи його окремих структурних підрозділів, реалізації конкретного проекту чи здійснення визначених видів діяльності.

Бюджетування  створює для підприємства низку переваг, а саме:

1. Осмислення діяльності підприємства в цілому, окремих структурних підрозділів чи етапів виробничо-господарського циклу з позиції доходів та витрат, надходжень та видатків, що їх супроводжують, результативності та ефективності.
2. Забезпечення цільового використання та економії ресурсів організації, запобігання безгосподарському використанню обмежених ресурсів.
3. Створення мотиваційних механізмів, які закладаються у самих бюджетах і пов'язані з результативністю їх виконання.
4. Створення можливостей для передбачення майбутніх проблем у діяльності організації чи її структурних підрозділів у зв'язку зі змінами у внутрішньому чи зовнішньому середовищах функціонування.
5. Виявлення оптимального шляху розвитку підприємства на засадах здійснення багатоваріантного аналізу.
6. Вивчення менеджерами та працівниками роботи своїх структурних підрозділів і зв'язків з іншими підрозділами та зосередження уваги на можливостях економії витрат й збільшенні доходів.
7. Зміцнення фінансової дисципліни на підприємстві.
8. Створення можливостей для вибору найбільш перспективних сфер інвестування.
9. Покращання фінансової результативності підприємства за рахунок удосконалення управління ресурсами.
10. Досягнення відповідного рівня платоспроможності за рахунок удосконалення управління грошовими потоками.
11. Підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок підвищення якості системи менеджменту.
12. Підвищення рівня координування на підприємстві.
13. Підвищення якості управлінських рішень на засадах зростання рівня інформаційного забезпечення завдяки впровадженню бюджетних систем.

 

2. Класифікація бюджетів

Володіння основами формування бюджетів зумовлює необхідність ознайомлення з різновидами та формами різних бюджетів. При цьому комплексна класифікація бюджетів наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація  бюджетів

Класифікаційна група	Класифікація
За тривалістю бюджетного періоду	денні; тижневі; декадні; місячні; квартальні; річні тощо.
За об'єктом бюджетування	бюджети видів бізнесу; бюджети  операцій (процесів); бюджети центрів  відповідальності; бюджети конкретних проектів та програм тощо.
За способом перенесення витрат на продукцію	бюджети прямих витрат; бюджети накладних  витрат
За цільовим призначенням:	операційні бюджети; фінансові  бюджети.
За впливом обсягу виробництва  на рівень витрат:	бюджети постійних витрат; бюджети  змінних витрат
За видами витрат	бюджети поточних витрат; бюджети  капітальних витрат
За рівнем пристосування бюджетних  показників до змін середовища функціонування	стабільні (фіксовані, жорсткі); гнучкі
За сферами діяльності	операційної діяльності; фінансової діяльності; інвестиційної діяльності
За рівнем узагальнення	часткові (локальні, проміжні); зведені
За рівнем важливості	основні; допоміжні; спеціальні

 

За тривалістю бюджетного періоду, тобто періоду, на який бюджет формується та підлягає виконанню, виділяють бюджети: денний (переважно для бюджету руху грошових коштів з метою забезпечення оперативного управління грошовими потоками), тижневий (на 7 календарних днів чи 5-6 робочих днів); декадний (на 10 календарних днів), місячний, квартальний, річний тощо. Інколи бюджети можуть формуватись і на більш тривалі бюджетні періоди, як правило, для цільових програм та проектів.

Об’єкти бюджетування залежать від специфіки діяльності підприємства, особливостей організаційної структури управління, установлених цілей у сфері управління. (наприклад: якщо на підприємстві використовується система поопераційного калькулювання витрат, то доцільно розробляти бюджети окремих операцій).

Поділ бюджетів на бюджети прямих витрат та накладних тісно пов'язаний з особливостями перенесення даних витрат на собівартість продукції. До бюджетів прямих витрат належать бюджети прямих витрат на оплату праці, на матеріали тощо. Бюджети накладних витрат включають бюджети виробничих накладних витрат, адміністративних витрат, витрат на збут тощо.

За цільовим призначенням бюджети поділяють на операційні та фінансові. Операційні бюджети служать базою для розроблення фінансових бюджетів, мають більш локальний характер і тісно пов'язані з виробничо-господарською операційною діяльністю. Найбільш поширеними операційними бюджетами є бюджети витрат на матеріали, оплату праці, загально-виробничих витрат, адміністративних витрат і витрат на збут тощо. До фінансових бюджетів відносять бюджет доходів та витрат, бюджет руху грошових коштів та бюджет активів і пасивів.

Поділ бюджетів на бюджети змінних і постійних витрат тісно пов'язаний із системою обліку на підприємстві (повних чи змінних витрат). Змінні витрати безпосередньо пов'язані з обсягом виробництва (наприклад, заробітна плата робітників-відрядників, витрати на основні матеріали, сировину тощо). Постійні витрати є незмінними, їх абсолютна величина зі збільшення обсягу продукції істотно не змінюється (наприклад, витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, витрати на забезпечення господарських потреб). Бюджети постійних витрат формуються на фіксованій основі.

За видами витрат доцільно виділяти бюджети поточних і капітальних витрат. Бюджет поточних витрат — це розгляд поточних витрат, які здійснюються безперервно та у процесі виробництва відновлюються (матеріальні витрати, амортизація основних засобів і нематеріальних активів, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші прямі витрати та накладні витрати, що відносяться до поточних), та джерел, за рахунок яких вони фінансуватимуться (переважно обігових коштів). Бюджет капітальних витрат розробляється на етапі нового будівництва, реконструкції і модернізації основних фондів, придбання обладнання та нематеріальних активів.

Формування  бюджетів повинно здійснюватися  з урахуванням стабільності середовища функціонування в організації. Якщо середовище функціонування відносно стабільне та стійке, то в організаціях формують стабільні (фіксовані, жорсткі) бюджети, які не підлягають жодному корегуванню протягом бюджетного періоду. Якщо середовище функціонування характеризується низьким рівнем прогнозованості та високим рівнем нестабільності, то виникає необхідність у формуванні гнучких бюджетів.

Вся діяльність організації поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну, відповідно можна формувати бюджети організації за даними сферами діяльності.

За рівнем узагальнення виділяють часткові бюджети та зведені. Часткові бюджети, як правило, стосуються у діяльності конкретних підрозділів, реалізації операцій (процесів), проектів, програм тощо. На підприємствах зведеними бюджетами переважно є фінансові (бюджет руху грошових коштів, бюджет доходів та витрат, бюджет активів і пасивів.

За рівнем важливості виділяють основні, допоміжні та спеціальні бюджети. До основних бюджетів належать фінансові (бюджет доходів та витрат, бюджет руху грошових коштів і бюджет активів і пасивів). До допоміжних бюджетів належать інвестиційний, кредитний, рекламний, податковий бюджет, бюджет маркетингових комунікацій. До спеціальних - бюджет науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, бюджет технічної реконструкції підприємства, інноваційний тощо.

 

3. Етапи реалізації системи бюджетного управління

В Україні бюджетування реалізовується через такі послідовні етапи :

1. Ознайомлення відповідальних за бюджет осіб з основними напрямами політики підприємства;
2. Визначення основних обмежувальних факторів;
3. Обґрунтування та підготовка бюджету реалізації;
4. Попереднє складання бюджетів;
5. Обговорення бюджетів із вищим керівництвом;
6. Координування та аналіз обговорених бюджетів;
7. Затвердження бюджетів.

Процес бюджетування, як управлінська технологію, проходить через такі послідовні етапи: бюджетне планування, організація бюджетування, бюджетне мотивування, бюджетне контролювання та бюджетне регулювання.

Бюджетування як управлінська технологія безпосередньо реалізовується на першому етапі процесу менеджменту та формує базу для виконання всіх наступних етапів. У табл. 2 наведено коротку змістову та функціональну характеристики етапів бюджетування.

Таким чином, бюджетування охоплює розроблення  бюджетів різних видів на підприємстві, побудову в організаційній структурі управління органів, що займатимуться бюджетуванням, формування положень щодо стимулювання розробників і виконавців бюджетів, перевірку та оцінювання результативності функціонування бюджетної системи на підприємстві, усунення недоліків та відхилень, що виявлені у процесі бюджетного контролювання, на основі забезпечення необхідних регулювальних заходів.