Контроль знань з біології

2.4. Тематичне оцінювання

    Тематична перевірка охоплює матеріал розділу або найважливіших тем навчальної програми. Це дає змогу виявити, як учні засвоїли систему основних біологічних понять, істотні зв'язки та залежності між природними явищами і процесами. У старших класах під час тематичної перевірки проводять узагальнюючі уроки та заліки, на яких опитують тільки тих учнів, знання яких не повністю виявлено [6; 23; 24; 26; 30; 32]:. 
 

    Приклад.Тема: Травлення.

 

    Інші  завдання подано в додатку.

    Підсумковий контроль проводять у кінці вивчення навчальних предметів та під час  випускного екзамену. Він допомагає  систематизувати знання учнів, перевірити, чи вміють вони виділяти найістотніше в навчальному матеріалі, чи розуміють взаємозв'язки між окремими розділами курсів біології.

    Форми та методи контролю знань визначаються змістом навчального матеріалу, з біології і рівнем розумового розвитку учнів V-Х класів.

    Усна  перевірка: індивідуальне опитування, фронтальна перевірна бесіда, перевірна розповідь, що супроводиться виконанням схематичних малюнків на дошці, залік (у старших класах).

    Письмова  перевірка: за індивідуальними картками, програмними й тестовими завданнями, заповнення таблиць та схем, графічна перевірка, біологічні диктанти, біологічні задачі, нетривалі перевірні роботи, підсумкові контрольні роботи.

    Приклад.             

Вставте пропущені слова

    1. Процес розщеплення складних  органічних речовин на прості  розчинні сполуки, які можуть всмоктуватись і засвоюватись організмом називається (травлення).

    2. Травлення відбувається за допомогою  (травних  соків).

    3. Травні соки містять (ферменти).

    4. Ферменти – це (біологічні каталізатори) хімічних реакцій.

    5.(Жовч) здатна активувати травні ферменти кишок.

    6. Тонка кишка складається з  трьох відділів: (дванадцятипалої, порожньої і клубової).

    7. Дія ліпази підсилюється під  впливом (жовчі).

    8. Найбільшою залозою нашого тіла  є – (печінка).

    9. Всмоктування поживних речовин  з кишечника відбувається через (ворсинки).

    10. В товстій кишці виділяють  такі чотири відділи: (сліпу з червоподібним відростком, ободову, сигмоподібну і пряму).

     

    Практична перевірка: проведення дослідів, записування  спостережень у зошитах, використання, наочних посібників, виконання практичних завдань, індивідуальних самостійних робіт практичного характеру та самоспостережень, фронтальних практичних робіт у теплиці та на шкільній ділянці [1; 3; 5; 15; 19; 21; 26; 29; 32]:. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки 

    Використання  різних форм і методів контролю має надзвичайно велике значення під час вивчення біології. Досліджуючи дану тему, нами було з’ясовано, що на кожному уроці біології потрібно проводити контроль знань учнів. На початку уроку доцільно індивідуально опитувати учнів, щоб визначити, на скільки вони засвоїли матеріал попередньої теми, для її повторення та дізнатись, що потрібно повторити вчителеві перед поясненням нової теми та на чому наголосити надалі. Також варто давати на уроках невеличкі письмові роботи, які дають змогу оцінити та проконтролювати роботу всього класу.

    Як  показало дослідження, найкраще застосовувати в поєднанні індивідуальне опитування для більш слабких учнів, а письмові роботи на логічне мислення давати сильнішим учням класу. Таке поєднання дає змогу, перш за все, виграти час, а по-друге, задіяти в роботу більшу частину класу.

    Учням, які добре знають матеріал, краще його засвоїти при вирішенні певного завдання, чи обґрунтувати гіпотези, а учнів, яким дається важко основна програма, доцільніше запитувати біля дошки в індивідуальному порядку, що їм допоможе краще його засвоїти. Можна поєднати індивідуальне опитування та тестові завдання. Для підсумку уроку найкраще застосовувати фронтальне опитування, що допомагає пригадати матеріал даного уроку та повторити його.

    З метою з’ясування рівня засвоєння всієї теми проводять тематичну атестацію. Її краще проводити письмово, для того щоб правильно оцінити кожного учня. Розробляються завдання 3-х чи 4-х рівнів складності, для того щоб учень отримав свій певний бал при вирішенні завдання його рівня складності.

    Отже  контроль знань учнів – це помічник для вчителя та стимул учнів до навчання. Різноманітність форм і методів контролю навчальних досягнень учнів забезпечує якість навчально-виховного процесу в школі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література

1. Анастасова Л.П. Способы и прийомы контроля знаний, умений и навыков по курсу общей биологии. – М.: Высш. школа, 1986. – 40 с.
2. Бруновт Є.П., Малахова Г.Я., Соколова Є.А. Уроки анатомії, фізіології та гігієни людини. – К.: Рад. шк., 1986. – 74 с.
3. Верзилін М.М., Корсунська В. М. Загальна методика викладання біології: Підручник для студентів біол. фак. пед. ін-тів. Пер. з рос. – К.: Вища школа, 1980. – 352 с.
4. Воронин Л.Г., Маш Р.Д. Методика проведения опытов и наблюдений по анатомии, физиологии и гигиене человека: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1983. –  160 с.
5. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии.- М.: Просвещение, 1985.–  192 с.
6. Казанцева І. Творчі завдання – шлях активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології.// Рідна школа. – 2000. – №11. – С. 69-71.
7. Калинова Г.С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии – М.: Просвещение, 1985. – 56 с.
8. Кальченко Е.И. Гигиеническое обучение и воспитание школьников: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1984. – 127 с.
9. Козленко С. Активізація пізнавальної діяльності учнів  на уроках біології.// Біологія. Хімія. – 2004. – №2. – С. 20-23.
10. Конюшко В. С. Как подготовить урок биологии. — Минск: Нар. асвета, 1988. – 68 с.
11. Кузнецова В.І. Методика викладання біології. – Х.: Торсінг, 2001. – 176 с.
12. Магор А.Н. Антиалкогольное воспитание. — М.: Просвещение, 1987. – 74 с.
13. Максимова В. Н., Конева Г.Е., Гольнева Д.П. Современный урок биологии. — М.: Просвещение, 1985. – 150 с.
14. Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи в обучении биологии. – М.: Просвещение, 1987. – 192 с.
15. Маслова В., Ткачова Л., Маслова О. Дослідницька робота на уроках біології.// Хімія. Біологія. – 2003. – №8. – С. 3-7.
16. Матяш Н. Ю. Біологія людини, 8 кл. Зошит для лабораторних, практичних і контрольних робіт. — Харків: Торсінг, 2000. – 56 с.
17. Матяш Н.Ю., Шабатура М.Н. Біологія людини, 9 кл. Зошит для лабораторних, практичних і контрольних робіт. — Харків: Торсінг, 2000. – 130 с.
18. Методика викладання біології: Навчально-польовий практикум./ За ред. М.В. Гриньової. – Полтава: АСМІ, 2003. – 188 с.
19. Молис С.А., Молис Л.А. Активные формы и методы обучения биологии. — М.: Просвещение, 1989. – 140 с.
20. Москальчук Н. Навчальна діяльність учнів: структура і види. // Хімія. Біологія. – 2003. – №14. – С. 2-3.
21. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. Человек и его здоровье: Книга для учителя. Из опыта работы.  –  М.: Просвещение, 1989. –  192 с.
22. Никишов А.И., Макова 3.А., Орловская Е.В. Внеклассная работа по биологии. — М.: Просвещение, 1980. – 240 с.
23. Парфенюк В.А. Гусарук Н.І. Біологія у 8 класі. Робочий зошит. – Житомир; РОІППО, 2002. – 86 с.
24. Присяжнюк М. С. Біологія людини, підручник для загальноосвітніх шкіл. К.: Фенікс, 1999. – 186 с.
25. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 6-11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001. – 142 с.
26. Самостоятельные работы учащихся по биологии / Под ред. Е.П. Бруновт, А.Е. Богоявленской и др. – М.: Просвещение, 1984. 126 с.
27. Тагліна Ю.С. Предметний тиждень біології в школі. – Харків: Видавнича група „Основа”, 2004. – 96 с.
28. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 192 с.
29. Черкун Л.І. Активні форми роботи.// Біологія. – 2004. – №9. – С. 6-7.
30. Шабатура М.Н., Мотузний В.О., Матяш Н.Ю. Біологія людини. 8-9 кл. – К.: Ґенеза, 2000. – 168 с.
31. Шулдик В. І. Методика організації пізнавальної діяльності школярів на уроках біології. – К.: Науковий світ, 2002 . – 176 с.
32. Шухова Е.В., Лаерух Л.П., Тимоха Л.П. Форми й методи перевірки знань учнів з біології. – К.: Рад. шк., 1980. – 68 с.     
33. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь. – 2002 р.
34. Яковлєва З.В. Уроки біології: Методичний посібник для вчителів біології. – Запоріжжя: Просвіта, 1999.   

 
 
 
 

Додаток

Тематичне оцінювання з теми „Травлення” 
 
 

І варіант

1. У ротовій порожнині внаслідок дії слини розщеплюються: білки; жири; вуглеводи.
2. Фермент шлункового соку пепсин розщеплює: жири; білки; вуглеводи.
3. Печінка виконує функції: виділення інсуліну; виділення жовчі; виділення пепсину; накопичення глікогену.
4. Язик утворений тканиною: м’язовою посмугованою; м’язовою непосмугованою; сполучною.
5. У шлунку ферменти діють у середовищі: кислому; лужному; нейтральному.
6. Поживні речовини всмоктуються у кров у: товстому кишечнику; тонкому кишечнику; прямій кишці.
7. Серед слинних залоз виділяють три пари великих, які називаються: ____________ .
8. У дванадцятипалій кишці остаточно розщеплюються ________________ .
9. Складіть і заповніть таблицю „Будова органів травного тракту”.
10. Чому після вживання їжі, багатої на білок, довше не відчувається голод, ніж після їжі, багатої на вуглеводи.

 

ІІ  варіант

1. Поживні речовини в організмі людини всмоктуються переважно в: шлунку; дванадцятипалій кишці; товстому кишечнику; тонкому кишечнику.
2. Підшлункова залоза виконує функції: виділення жовчі; виділення інсуліну; накопичення глікогену; виділення травних ферментів.
3. У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз: двох пар; трьох пар; однієї пари; чотирьох пар.
4. Пепсин – це фермент: залоз шлунка; печінки; слинних залоз; підшлункової залози.
5. Характерне захворювання шлунка: пульпіт; цироз; гастрит; ботулізм.
6. Центр безумовного слиновидільного рефлексу розташований у мозку: спинному; середньому; довгастому; проміжному.
7. У ротовій порожнині їжа ______________ .
8. У печінці міститься запас _____________ .
9. Складіть і заповніть таблицю „Функції органів травного тракту”.
10. Як взаємозв’язані органи травлення і кровообігу?

__________________________________________________________________

 
 

ІІІ варіант

1. У дорослої людини в нормі загальна кількість зубів дорівнює: 20; 24; 28; 30; 32.
2. У ротовій порожнині не відбувається: механічне подрібнення їжі; знищення мікробів; розщеплення крохмалю; розщеплення жирів.
3. Центр ковтання розташований у мозку: довгастому; проміжному; середньому.
4. Жирна їжа у шлунку затримується на: 10-12 год.; 6-8 год.; 1-3 год.
5. До травних залоз належать: підшлункова; щитоподібна; надниркові; вилочкова.
6. Фермент шлункового соку ліпаза розщеплює: білки; жири; вуглеводи.
7. До складу слини входять такі ферменти: ________________________________ .
8. Під впливом жовчі дія ферменту, який розщеплює жири, ______________ в 15-20 разів.
9. Складіть і заповніть таблицю  „Ознаки захворювань травної системи”.
10. Зазначте, якими ферментами і на які речовини розщеплюються білки, жири, вуглеводи.

 
 

ІV варіант

1. З ворсинок тонкого кишечнику в лімфу всмоктуються: амінокислоти; гліцерин; глюкоза.
2. У дорослої людини в нормі: 8 різців; 8 ікол; 10 кутніх; 20 кутніх; 4 різці; 2 ікла.
3. Відділи товстого кишечнику: сліпа кишка; дванадцятипала кишка; клубова кишка; пряма кишка; ободова кишка.
4. За добу слинні залози виділяють: до 1 л слини; до 2 л слини; до 3 л слини; до 0,5 л слини.
5. Протока підшлункової залози впадає в: шлунок; жовчний міхур; дванадцятипалу кишку; печінку.
6. Основна маса води всмоктується в: шлунку; тонкому кишечнику; товстому кишечнику; прямій кишці.
7. Кожний зуб утворений коронкою, ___________________________________ .
8. Центр шлункового соковиділення розташований ______________________.
9. Складіть та заповніть таблицю „Функції травних залоз”.
10. Які продукти погано засвоюються за порушення діяльності підшлункової залози?