Контроль знань з біології

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Января 2012 в 18:12, курсовая работа

Описание работы

Контроль знань, умінь та навичок учнів є невід’ємною та однією з найважливіших частин навчального процесу. Від його організації, методів та форм значною мірою залежить успішність школярів. Контроль сприяє вдосконаленню знань учнів, розвиває їх пізнавальні інтереси, є ефективним засобом вивчення можливостей учнів у навчальному процесі, формує мотиви навчання.

Мета контролю – виявлення ступеня засвоєння навчального матеріалу кожним учнем та оволодіння ним спеціальних знань, умінь і навичок.

Є такі види контролю, як попередній (який проводиться на початку року, семестру чи великого розділу), поточний (для контролю засвоєння матеріалу під час вивчення певної теми); тематичний (проводиться після кількох уроків з одної теми); підсумковий (в кінці семестру, року або курсу з біології), які допомагають встановити рівень засвоєння знань, умінь і навичок в учнів за певний період.

Содержание

Вступ

Розділ І. Контроль знань, умінь та навичок як важливий компонент навчально-виховного процесу
Значення контролю знань
Функції та зміст контролю
Види контролю
Методи і форми контролю
Розділ ІІ. Перевірка знань учнів на уроках біології (на прикладі розділу “Травлення”)

2.1. Усне опитування

2.2. Письмова перевірка

2.3. Тестове опитування

2.4. Тематичне оцінювання
Висновки
Література
Додаток

Работа содержит 1 файл

Контроль знань з біології.doc

— 176.00 Кб (Скачать)
 

    Закінчити фрази:

1) Основні  поживні речовини          – білки, жири, вуглеводи.

2) Тип  живлення людини                           – гетеротрофний.

3) Травлення  здійснюється за рахунок         – травних соків.

4) Активними  їх роблять                                   – ферменти.

5) Ферменти  – це                           – біологічні каталізатори. 

6) Білки  розщеплюються до                          – амінокислот. 

7) Жири  розщеплюються до       – жирних кислот і гліцерину.

8) Складні  вуглеводи розщеплюються до              – глюкози.

9) Стінка  травного каналу складається з             – 4-х шарів.

10) Хвилеподібні  скорочення трубки             – перистальна.

11) Функція  виділення ферментів                    – секреторна.

12) Надходження  продуктів розщеплення в крові  –всмоктування.

13) Фістула  – це                                                      – отвір.

14) Соки  виділяються                                   – рефлекторно. 
 

2.2. Письмова перевірка

    Письмова  перевірка на уроках біології останнім часом використовується все частіше. За її допомогою можна порівняно  швидко виявити, чи всі учні класу  знають основні питання теми. Під  час письмової перевірки учні виявляють більше самостійності, ніж  під час усної, вчаться вільно викладати свої думки письмово. Потокові письмові роботи тривалістю 5-15 хв. можна проводити на початку та в кінці уроку. Вони мають певне виховне значення, оскільки привчають учнів систематично працювати вдома та бути уважним на уроках. Щоб досягти успіху письмової перевірки, треба ретельно готувати запитання, їх бажано записувати на картки у кількох варіантах. Картки доцільно пронумерувати за кількістю учнів.

    Одним з прийомів письмової перевірки  є біологічний диктант (кілька хвилин), який учителі успішно проводять у середніх класах.

    Приклад.

Дайте письмову відповідь

    1. Чому ранки в ротовій порожнині  швидко заживають?

    2. Чому у людей з хворими зубами  часто хворіє шлунок?

    3. Чим відрізняється по складу  плазма крові, що потрапляє  в капіляри ворсинок, від плазми крові, що відтікає з ворсинок?

    4. Чому шкідливе самолікування  кишкових хвороб антибіотиками?

    5. Чому не рекомендується починати  м’язову роботу зразу ж після  їжі? 

  • Тестове опитування
  •     Одна  із форм перевірки є тестовий контроль. Слово “тест” в перекладі а англійської “проба”, “випробовування”, “дослідження”. Застосовується як нетрадиційний метод навчання і перевірки. Багато школярів середньої ланки ще погано володіють письмовою мовою, відчувають труднощі в побудові речень. В результаті письмова відповідь не весь час може слугувати об’єктивним показником рівня їх підготовки. Тому, тест як форма перевірки знань має ряд переваг: економія часу на уроці, швидко встановлює зворотній зв’язок з класом; швидко дає результати роботи; виявляє проблеми і проблеми в знаннях кожного учня та класу в цілому; визначає перспективи подальшого просування в навчанні; дає можливість систематично контролювати знання більшого числа учнів на уроці; формує в учнів налаштування на обов’язкову перевірку і тим самим дисциплінує школярів, привчаючи їх готуватись систематично; може бути використаний для поточної, тематичної, підсумкової перевірки, тому що завдання різноманітні по характеру. Вони можуть бути: з вибором вірної відповіді; з складанням відповіді із відповідних елементів; на встановлення послідовності прикладів і явищ; на вибір правильної гіпотези і так далі. Як і всі види самостійної роботи тести мають і свої недоліки – вони не можуть врахувати творчого потенціалу учня, тому що відповіді на запитання зарання програмуються і новаторські рішення виключаються із оцінки. Крім того тести дають змогу судити про результати рішень, але не дозволяє взнати, як учень до нього прийшов [1; 2; 6; 7; 9; 11].

        Розрізняють 4 форми тестових завдань:

      1. закриті;
      2. завдання на відповідність;
      3. завдання на встановлення правильної послідовності;
      4. відкриті.
     

          Розглянемо  кожну форму детальніше.

        а) Закриті завдання складаються наступним  чином: коротко формулюється, і до нього пропонуються 4-5 відповідей, із яких один або кілька вірних. Якщо варіантів відповідей буде менше, то велика ймовірність вгадування. Проте, альтернативна відповідь повинна бути правдоподібною, основана на типових помилках учнів. Тест повинен бути написаний розбірливим почерком, краще – роздрукований прописними літерами. Перед серією таких завдань дається інструкція: обвести кругом номер правильної відповіді.

        Наприклад:

    Програмована  робота:

      Запитання 1: Які функції виконує кишечник людини?

      Відповідь: а) секреторну, рухову; 6) секреторну, рухову, травну; в) секреторну, рухову, всмоктувальну; г) секреторну, всмоктувальну.

      Запитання 2: На які поживні речовини діють ферменти підшлункового соку?

      Відповідь: а) на білки та жири; б) на жири та вуглеводи; в) на білки, жири, вуглеводи; г) на вуглеводи та білки.

      Запитання 3: Яку дію виявляє жовч на поживні речовини?

      Відповідь: а) емульгація жирів; б) розщеплення жирів на жирні кислоти та гліцерин; в) полегшують розщеплення білків; г) полегшують розщеплення вуглеводів.

      Запитання 4: Які продукти утворюються при розщепленні білків?

      Відповідь: а) жирні кислоти, гліцерин; б) глюкоза; в) амінокислоти; г) глюкоза, амінокислоти.

      Запитання 5: Які продукти утворюються при розщепленні жирів?

      Відповідь: та ж, що й до запитання 4.

      Запитання 6: Які продукти утворюються при розщепленні складних вуглеводів?

      Відповідь: та ж, що й до запитання 4.

      Запитання 7: Який тип травлення в тонкому кишечнику?

      Відповідь: а) в порожнині: б) внутрішньоклітинне, в) в порожнині, пристінне; г) внутрішньоклітинне і в порожнині.

      Запитання 8: Хто відкрив пристінне травлення в кишечнику?

      Відповідь: а) О.Уголев; б) І.Павлов; в) І.Сеченов; г) І.Мечніков.

      Запитання 9: Які кінцеві продукти розпаду поживних речовин всмоктуються в кров?

        Відповідь: а) жири; б) глюкоза, жирні кислоти; в) амінокислоти, глюкоза; г) жири, глюкоза.

      Запитання 10: Які речовини при всмоктуванні потрапляють спочатку е лімфу, а разом з нею – в кров?

      Відповідь: а) жири; б) амінокислоти; в) гліцерин, жирні кислоти; г) глюкоза.

      Запитання 11: Де у людини утворюються характерні для неї жири?

      Відповідь: а) в клітинах епітелію кишечника; б) в клітинах епітелію ворсинки кишечника; в) в клітинах печінки.

      Запитання 12: Наявність яких утворювань кишечника забезпечує його травні функції?

      Відповідь: а) непосмугованих м'язів, ворсинок; б) травних залоз, непосмугованих м'язів, ворсинок; в) підшлункової залози та печінки; г) травних залоз, ворсинок.

    (Вірні відповіді: 1 в, 2 в, 3 а, 4 в, 5 а, 6 б, 7 в, 8 а, 9 в, 10 а, 11 б, 12 б).

         b) Завдання на відповідність. Їх суть в необхідності встановити відповідність елементів одного набору з елементом іншого. При цьому в стовпчик зліва записують від двох до п’яти. В стовпчик справа записують в 2 рази більшу кількість відповідей, які позначені літерами. Кожному поняттю (визначенню) зліва, повинна відповідати одна із відповідей із стовпчика справа. Правильна відповідь – комбінація цифр (N – визначення) і літери (відповідна відповідь). До того ж, обидва стовпці повинні мати назви. Наприклад:

    Складові  травної                                  Їх функція:

          системи:

    1. Сфінктер                          а) підсилює дію ліпази;

                                               б) відбувається процес

    1. Шлунок                            всмоктування розщеплених

                                               речовин;

    3.Тонкий  кишечник              в) закриває прохід в 

                                              дванадцятипалу кишку;

                                              г) відбувається процес

                                              подрібнення їжі;

                                              д) їжа перетворюється в 

                                              харчову кашку і набуває 

                                              кислої реакції.

        Відповіді: 1в; 2д; 3б.

        Такі  завдання частіше всього застосовуються при поточному контролі. Всі відповідності  даного завдання розглядаються як єдині  завдання, і отримавши 0 балів (якщо допущена 1 помилка), розглядається як незнаючий матеріалу в цілому.

        с) Завдання на визначення вірної послідовності  використовується для перевірки  знань про послідовність дій, процесів, суджень та іншого. Перед  виконанням дається інструкція: визначити  правильну послідовність між  основними елементами даного завдання, котрі знаходяться в будь-якій послідовності. Перед кожним елементом ставиться “віконце а”, в яке учень повинен буде вписати цифру, яка вказує на порядок дій. За правильне виконання завдання учень отримує 1 бал. За одну помилку 0 балів. Наприклад, вказати послідовність у системі органів травлення:

        а стравохід 

        а товста кишка

        а ротова порожнина

        а тонка кишка

        а шлунок

        а глотка

        d) Відкриті завдання – перед формулюванням завдання дається інструкція “доповнити”. Вони можуть бути у вигляді тексту з пропусками, де потрібно вставити відповідні поняття, назву сполучень, частин органів, речовин та інше; у вигляді виписаних у алфавітному порядку термінів, котрі потрібно найти на запропонованому малюнку, схемі та іншому. При складанні відповідних завдань потрібно враховувати той факт, що число пропущених слів в тексті повинно бути невеликим: такі завдання вважаються більш важливими для виконання, ніж закриті, тобто, в даному випадку ймовірність відгадати правильно рівна нулю. 

    Информация о работе Контроль знань з біології