Учень повинен чітко знати вимоги вчителя  до усної відповіді.

    Відповіді можуть бути письмові на дошці (зображені  схеми, малюнки тощо) чи усними після  чого викликаються інші учні з ціллю  перевірки виконаного завдання, і потім їм даються додаткові запитання. Досвід показав, що за 15 хв. можна опитати до 9 учнів при активній участі в обговоренні всього класу.

    Поряд з перевагами усне індивідуальне  опитування має недоліки: займає багато часу і має великі інтервали в  системі контролю знань учнів. Тому заслуговує уваги поєднання усного індивідуального опитування з письмовим індивідуальним опитуванням за картками (один відповідає, другий малює схему на дошці і троє чи четверо відповідають за картками письмово). Такий спосіб дає змогу за 10-12 хв. опитати 6-7 чоловік. Його можна широко використовувати на узагальнених, заключних уроках.

    Фронтальне  опитування. Він дає змогу за допомогою невеликих контрольних питань швидко розглянути матеріал і залучити до активної роботи на уроці велику групу учнів, а то і весь клас. Використовувати його доцільно при повторенні основних понять курсу біології: питань систематики, еволюції і т.д.

    Глибоко їх засвоїти можна тільки при постійному повторенні. В цьому випадку хороше знання уже вивченого матеріалу і продумана система запитань спонукають до відповіді багатьох учнів, але вчитель запитує і тих, хто не підняв руку.

    Фронтальне  опитування ефективне в тому випадку, коли вивчення нового матеріалу можна  зв’язати з пройденим раніше.

    В ході фронтальної бесіди, котра займе 5-7 хв. учні повторять основні поняття без, яких не можна засвоїти новий матеріал. Оцінки ставлять не тільки за відповіді в процесі бесіди, але і за сукупність всієї роботи учня на уроці.

    Необхідно мати на увазі і негативні сторони фронтальних опитувань. В його процесі учні дають відповіді, але не привчаються висловлювати думки у вигляді зв’язної розповіді, не можна вияснити повністю знань кожного учня. При такому методі опитування в основному беруть участь одні і ті ж самі учні. 

4. Методи  і форми контролю

    Теорією і практикою накопичено багато різноманітних  форм, методів і вправ обліку знань. Хід уроку повинен бути підпорядкований  принципу економії часу, з тим, щоб  ні одна хвилина не пропала даремно. Бо перше місце по об’єму втрат  часу є традиційне опитування слабких учнів біля дошки. При такому опитуванні сильні учні залишаються без уваги, втрачають інтерес до уроку, а згодом і до предмету. Під час опитування викладач повинен створити таку обстановку, котра мобілізувала б усіх учнів працювати із зацікавленістю протягом усього відведеного для цього часу. Найбільш ефективні форми і методи опитування, які дозволяють з першої хвилини уроку залучити всіх учнів до активної розумової діяльності і створити необхідні умови для сприйняття і засвоєння нового матеріалу. При цьому застосовують усну, письмову та практичну форму опитування. Вони можуть бути застосовані при індивідуальному, груповому та фронтальному обліку знань, коли над завданням працюють окремі учні, група чи всі одночасно.

    В процесі опитування можна застосовувати різні методи контролю [1; 3; 5; 32; 33; 34]:

• усного (бесіду, “гру-ланцюжок”, розповідь, спеціально підготовлене повідомлення учня, розбір таблиці, схеми, виділення нових термінів і понять у матеріалах параграфа та їх пояснення та інші.);
• письмового  (складання учнем плану відповіді, аналіз таблиць, схем, діаграм, які ілюструють матеріал що вивчається, виділення в матеріалі параграфа нових термінів та їх пояснення...);
• практичне – направлене на виявлення умінь та навичок для виконання дослідів, лабораторних робіт.

    Запропоновані форми і методи опитування можна  об’єднати в 3 групи в залежності від того, яку педагогічну задачу ставить викладач на уроці.

    І група. Форми, методи і вправи опитування, які сприяють розвитку навичок логічного мислення учнів.

1. Розділення матеріалу параграфа на логічні фрагменти.
2. Заповнення невистачаючих ланок в ланцюгу логічних роздумів.
3. Складання схеми логічних роздумів.
4. Введення логічної помилки та її виявлення.
5. Встановлення логічного зв’язку між раніше вивченим матеріалом і домашнім завданням.

    ІІ  група. Форми, методи та вправи опитування, які розвивають вміння учнів виділяти головні думки.

1. Складання планів відповіді.
2. Вибіркове опитування по деяких пунктах плану.
3. Виділення в матеріалі параграфу нових термінів,  понять та їх пояснення.

    ІІІ група. Форми, методи і вправи опитування які сприяють розвитку стійкої довільної уваги учнів.

1. “Гра-ланцюжок”.
2. Виявлення помилок у розповіді вчителя.

    Вирахувані  форми, методи і вправи опитування вводять  поступово, з урахуванням психологічних особливостей учнів різних вікових груп.

    Приведемо приклади використання різноманітних  форм, методів та вправ опитування.

        Розділення матеріалу параграфа на логічні фрагменти.

    Ця  форма роботи розвиває вміння бачити правила. Розташування матеріалу в певній послідовності, привчаючи учнів викладати свої думки в логічному порядку.

    Можна запропонувати учням слідуючі прийоми  роботи:

1. Вдумайтесь в назву параграфа і згадайте головне із того нового матеріалу, що вивчено на уроках.
2. Читаючи текст параграфа, виділіть головні думки.
3. Складіть план відповіді.
4. Підготуйте усну відповідь на планом.
5. Випишіть нові терміни та дайте їм чітке визначення.
6. Найдіть в тексті параграфа висновки, які логічно зв’язані між собою.
7. Який раніше вивчений матеріал можна використовувати по даному питанні.
8. Поясніть малюнки та схеми, які є в параграфі посібника.
9. Якими прикладами можна доповнити матеріал що вивчається.
10. Яка запропонована пропозиція вивченої теми?

    В процесі роботи весь час звертають  увагу учнів на взаємозв’язки думок та вміння робити висновки.

    Введення  логічної помилки  та її виявлення.

    Це  складний прийом, який потребує не тільки хорошого знання матеріалу та підвищеної уваги, але й достатнього рівня  логічного мислення. Учням приводять  приклад, де науковий фах викладений вірно, а логічний висновок зумисно спотворюється. На цю роботу відводиться 5-6 хв. Потім учні обмінюються роботами для виявлення помилки. Через 2-3 хв. вчитель проводить вибіркове опитування по запропонованій вправі.

    Наприклад, урок “Будова білка” (Додаток)

    Вторинна  структура молекули білка підтримується  слабкими водневими зв’язками. При  нагріванні білка водневі зв’язки  розриваються і молекула руйнується (молекула не руйнується, а змінюється її конфігурація, що має велике біологічне значення). 

    Виділення нових термінів та понять у матеріалі параграфа і їх пояснення.

    Для цієї форми опитування необхідне  хороше знання матеріалу теми і параграфа. Він розвиває навички роботи з  книгою, вміння виділяти головні думки, сприяє запам’ятовуванню і вірному  написанню термінів. Таке опитування доцільно використовувати при вивченні матеріалу, який містить багато термінів.

    На  уроці по темі “Біосинтез білка” можна  запропонувати пояснити наступні терміни: ген – (частина молекули ДНК, який містить інформацію про структуру одного білка); триплет – (три поруч стоячих нуклеотида, які кодують одну амінокслоту).

    Можна продовжити розкрити сутність понять мейоз, мітоз, амітоз.    

    Отже, як бачимо існує багато різноманітних видів, форм і методів контролю, які допомагають об’єктивно визначити рівень досягнень учнів.  
 

Розділ  ІІ. Перевірка знань  учнів на уроках біології (на прикладі розділу  “Травлення”)

 

    2.1. Усне опитування

    Усне  опитування має великі можливості поєднувати перевірку з поглибленням та закріпленням знань учнів. Одним з основних методів є індивідуальне опитування, яке дає змогу ґрунтовно і всебічно перевірити знання кожного учня, уміння логічно мислити та правильно викладати думки. Запитання мають бути такими, щоб учень дав повні й логічні відповіді на основні питання теми, що вивчаються або повторюються. Велике значення має характер запитань. Доцільно ставити такі запитання, які допомагають перевірити опорні знання: основні біологічні закономірності та поняття, а також уміння користуватися фактичним матеріалом для ілюстрації теоретичних положень, пояснення сутності процесів життя. Особливе місце повинні займати запитання світоглядного та узагальнюючого характеру, запитання, що розвивають мислення учнів: здатність порівнювання об'єктів і явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виділяти основні риси та ознаки явищ тощо. При формулюванні запитань слід враховувати рівень розвитку учнів. Треба пам'ятати, що правильно організоване усне опитування викликає інтерес в учнів до запитань учителя та відповідей своїх товаришів.

    Досвідчені  вчителі в процесі індивідуального  опитування користуються різними наочними посібниками: муляжами, скелетами, гербаріями, таблицями, схемами тощо. Методика опитування може бути різною: в одних випадках учні ілюструють відповіді певними  посібниками, в інших — вони відповідають безпосередньо за об'єктами.

    Приклад.

Індивідуальне опитування

    1. Зубна система людини. Її розвиток.

    2. Будова зуба у відповідності  з функцією.

    3. Хвороби зубів і їх профілактика.

    4. Процес травлення в ротовій  порожнині.

    Щоб активізувати роботу учнів під час  опитування, застосовують різні прийоми. Якщо запитання потребує тривалої відповіді, можна запропонувати іншому учневі продовжити її. Це змушує всіх учнів класу уважно слухати відповідь товариша. Для посилення уваги учнів до відповідей своїх товаришів учителі використовують прийом рецензування відповіді: учні стежать за відповіддю, записують зауваження, а потім висловлюють свої думки та виправляють відповіді.

    Якщо  теоретичний матеріал, за яким проводиться  опитування, невеликий за обсягом і не дає змоги об'єктивно оцінити знання, тоді учень відповідає на додаткові запитання. Кожне з таких запитань ставиться всьому класові (для активізації всіх учнів), і відповідати на нього можуть різні учні, навіть якщо учень, викликаний до дошки, здатний відповісти сам. Додаткові запитання слід добирати заздалегідь, причому насамперед ті, які вимагають тривалих роздумів і пов'язані з основним теоретичним матеріалом. Вони мають бути зрозумілими для всього класу. У противному разі менш підготовлені учні перестануть брати участь у спільній роботі, втратять упевненість у своїх силах, а згодом і інтерес до дисципліни.

    Фронтальну  перевірку часто проводять після  вивчення теми, щоб не тільки виявити  знання та вміння учнів, а й повторити  матеріал. Запитання для цього виду перевірки повинні вимагати короткої точної відповіді. Вони також мають бути логічно пов'язані між собою і підводити до певного висновку. Після фронтального опитування проводиться узагальнення вивченого. Найчастіше до фронтальної перевірки вдаються у V-VII класах, що відповідає психологічним особливостям учнів цього віку. Недоліком фронтального опитування є те, що короткі відповіді не дають змоги повністю розкрити тему.

    Досвідчені  вчителі, щоб зацікавити учнів під  час перевірки, застосовують опитування за проблемним планом, постановку запитань, які вимагають роздумів, взаємне рецензування та оцінку відповідей, виступи на семінарських заняттях, заліки та ін. [1; 32; 33].

    Приклад.

Експрес-опитування

1. Які слинні залози є у людини?
2. Яка роль слини для організму людини?
3. Яким чином І.П. Павлов пропонував вивчати роботу слинних залоз у собаки?
4. Як вивчається робота слинних залоз у людини?
5. До чого зводиться процес травлення в ротовій порожнині?
6. Які є ферменти слини, на що вони діють і як?
7. Як реагують слинні залози на поживні і неїстівні речовини?
8. Які механізми регулюють діяльність травних залоз?
9. Як можна добути шлунковий сік у людини?
10. Як пояснити з фізіологічної точки зору приказку: “Коли я їм, я глухий і німий”?
11. Чому при порушенні кислотності в шлунку порушується травлення?
12. В якому середовищі діють ферменти в шлунку?
13. Які ферменти входять до складу шлункового соку?
14. На що вони діють?
15. Яка роль жовчі?
16. Які продукти розпаду накопичуються?