3.9. Визначається остаточний термін  проведення заходу.

      4. ЕТАП ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ 

      Дії вчителя (вихователя)

      4.1. Допомагає раді в проведенні  заходу, спрямовує дії школярів. Здійснює оперативне втручання  у хід роботи, що передбачає  виправлення недоліків, які можуть  допустити члени ради.

      4.2. Під час заходу здійснює спостереження  з метою діагностичного контролю рівня розвитку в учнів відповідних особистісних якостей.

      4.3. Зіставляє запропоновані варіанти  заходу, організовує (разом з радою)  доопрацювання, уточнення пропозицій. Стежить, щоб кожен етап прийняття  рішень було критично оцінено.

      4.4. Організовує підбиття підсумків проведеного заходу, допомагає раді узагальнити пропозиції школярів для колективного підсумкового аналізу.

      Дії учнів (вихованців)

      4.5. Члени ради контролюють виконання  плану проведення заходу, коригують  дії школярів, заохочують ініціативу їх опонентів.

      4.6. Учні, які виступили з пропозиціями, коротко аргументують їх, а опоненти  висловлюють критичні зауваження. Потім під час загального обговорення  приймається остаточне рішення.

      4.7. На завершальному етапі проведення  заходу організовується попереднє обговорення результатів. Визначається дата колективного підбиття підсумків.

      4.8. Обирається редакційна колегія  для підготовки остаточного варіанта  річного плану, з яким потім  ознайомлюють весь колектив.

      5. ПІДСУМКОВИЙ АНАЛІЗ КОЛЕКТИВНОГО  ПЛАНУВАННЯ

      Дії вчителя (вихователя)

      5.1. Попередньо інструктує членів  ради щодо організації підсумкового  аналізу заходу, висловлює свої  зауваження стосовно результатів  проведеної роботи. При цьому  головну увагу приділяє залученню  кожного вихованця до активної  участі в аналізі.

      5.2. Може запропонувати раді зробити  попереднє узагальнення зауважень  учнів щодо проведення колективного планування, а також змісту складеного плану.

      5.3. Стежить за тим, щоб усі пропозиції  були враховані, висловлює свої  думки з приводу питань, що розглядаються.

      Дії учнів (вихованців)

      5.4. Рада з проведення заходу організовує  загальний збір його учасників.  На ньому представники мікроколективів,  окремі вихованці висловлюють  свої та узагальнені зауваження  щодо виконаної роботи, аналізують  стан підготовки і проведення заходу.

      5.5. Під час обговорення зауважень  учасники збору вказують на  недоліки в організації діяльності, розробляють план їх усунення. В разі необхідності може бути  прийняте рішення щодо додаткової  розвідки справ (невідкладно або протягом року).

      6. НАЙБЛИЖЧІ ДІЇ ПІСЛЯ ВИХОВНОГО  ЗАХОДУ

      Дії вчителя (вихователя)

      6.1. Разом з членами ради узагальнює  матеріали підсумкового аналізу,  допомагає редакційній колегії  в опрацюванні остаточного варіанта  плану.

      6.2. Контролює (спільно з радою) хід виконання роботи, наміченої під час підсумкового аналізу. При цьому подає необхідну допомогу колективам, окремим вихованцям.

      Дії учнів (вихованців)

      6.3. Рада розробляє остаточний план  діяльності після виховного заходу, яким передбачається виконання  кожним учнем конкретних завдань.

      6.4. Організовують вибори ради з  проведення заходів, підготовка  яких згідно з планом повинна  розпочатись невідкладно.

      Педагог має бути впевненим у доцільності  кожного виховного заходу, бачити межі своїх можливостей, свої сильні та слабкі сторони, прогнозувати, який виховний інструментарій буде ефективним, а який ні. Визначити показники його виховної діяльності складно, тому що результати виховання виявляються не зразу. Складно також визначити, чи є вчинки дітей результатом діяльності педагога, чи вони – результат сукупних впливів на дитину сім'ї, товаришів, знайомих і ровесників. Для оцінки праці педагога потрібні конкретні показники, за допомогою яких можна визначити зміни в мисленні, самопочутті, поведінці дітей, простежити за динамікою цих змін.

      У різних країнах розроблені різні  показники шкільного виховання. Сучасний американський дослідник  педагогічних проблем Артур Елліс  зазначає, що показником успішності виховної діяльності передусім є оптимізм випускників школи, їхня активність під час будь-якої роботи, самодисципліна, чесноти й потреба у самовдосконаленні. У вітчизняній педагогіці показники успішності виховання, як правило, пов'язані з продовженням навчання, а також багаторічною дружбою з колишніми педагогами після закінчення школи, міцністю товариських стосунків з однокласниками тощо. Ними можуть також бути фізичне здоров'я дитини, її психічна рівновага, правильна самооцінка, усвідомлення випускником шкільних років як важливого етапу життя, почуття власної гідності, здатність співчувати людям, прагнення вільного саморозвитку тощо.

      Отже, можливість участі кожного учня в  колективній справі дає позитивний результат у вихованні особистості. Оскільки культурно-масові заходи вимагають  участі учнів у спільній роботі, то можна говорити про позитивну роль цих виховуючих впливів. 

 

Висновки

      Отже, колектив – соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.

      Його  характеризують єдність цілей, високий  рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, специфічні норми співжиття. Він є ланкою, що з'єднує особистість із суспільством. Виховання особистості в колективі є втіленням закономірностей розвитку суспільства, адже в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного її розвитку. Відокремившись від колективу, людина опиняється в соціально-психологічному вакуумі, що значно ускладнює її розвиток.

      Колектив  є соціальною системою, яка виконує  такі функції:

• організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань);
• виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості);
• стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).

      Згуртований учнівський колектив, створюється насамперед у процесі і завдяки різноманітній спільній діяльності. Якщо в класі, школі немає діяльності, і таке виховання будується на загальних закликах і моралізуванні, там не можуть виникнути колективістські відносини. Спільне ж подолання труднощів, боротьба за досягнення спільної мети активно сприяє об'єднанню і згуртуванню учнів у дружній колектив, у якому виникають спільні інтереси, створюється загальний стиль поведінки й уміння правильно будувати взаємовідносини, виробляються загальні моральні позиції.

      Важливою  умовою успішного розвитку колективу є спільне творення добра, турбота про оточуючий світ, іншу людину. Що є прекрасніше, коли діти стежать за чистотою шкільного подвір'я, садять дерева, допомагають людям похилого віку. Наприклад, у дитячих та юнацьких таборах США разом з молоддю відпочивають так звані "сеньйори". Так називають тут тих, кому за 65 років. Юнаки і дівчата обслуговують "сеньйорів" у їдальні, проводять з ними творчі зустрічі, дискусії, допомагають при від'їзді тощо.

      Отже, можливість участі кожного учня в  колективній справі дає позитивний результат у вихованні особистості. Оскільки культурно-масові заходи вимагають участі учнів у спільній роботі, то можна говорити про позитивну роль цих виховуючих впливів. 

 

Література

 

1. Абрамова  Г.С. Возрастная психология: Учеб пособ. – М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 624 с.
2. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н. П. Калиниченко. – М.: Высшая школа, 1988. – 642 с.
3. Божович Л. Проблемы формирования личности. – М.: Педагогика, 1995. – 264 с.
4. Бондарчук Е.М., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 168 с.
5. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Форум, 2001. – 547 с.
6. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. – М.:  Педагогика, 1991. – 479 с.
7. Гусак М., Л. Мартіросян. Історія педагогіки України: Посібник для студентів. – Луцьк: Видавництво ВДУ, 1996. – 164 с.
8. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. – М.: Дом педагогики, 1996. – 208 с.
9. Історія педагогіки /За ред. М. С. Гриценка. – К.: Вища школа, 1973. – 468 с.
10. Карпенчук С. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997.– 261 с.
11. Кацинська Л.Л. Виховний процес в сучасній школі. – Рівне, 1997. – 168 с.
12. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. – М.: Просвещение, 1972. – 255 с.
13. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: Основні положення: Навч. посіб. – К.: Екс-об., 1999. – 304 с.
14. Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 2.: Психология образования. – 2-е изд. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 486 с.
15. Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 3.: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. – 2-е изд. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 512 с.
16. Особенности обучения и психологического развития школьников 13 – 17 лет / Г.М.Борисова, И.В.Дубравина и др. – М.: Педагогика, 1988. – 190 с.
17. Падалка О.С., Нісімчук А.С. Педагогічні технології. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. – 252 с.
18. Практична педагогіка виховання. – Київ, Івано-Франківськ, 2000. – 254 с.
19. Психология и педагогика: Курс лекций: Учеб пособ для вузов / Под ред. К.А. Абульхановой, И.В.Васиной, Л.Г.Лаптева. – М.: Совершенство, 1998.– 320 с.
20. Реан А.А. Социальная педагогическая психология. – СПб: Питерком, 1999. – 416 с.
21. Русова С. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – 304 с.
22. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Знання, 2000. – 653 с.

 

Додаток

      Додаток

Виховний  захід на тему:

"ПОСВЯТА  В ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ" 

      Звучить козацький марш, учні класу парами заходять у святково прибраний зал.

      Ведучий:

      Наше  місто – найрідніший куточок для нас, наших батьків, дідусів і бабусів!

      Ведуча:

      Золота  чарівна сторона,

      Земля рястом уквітчена,

      Золотом закосичена!

      Ведуча:

      Сьогодні  в місті радість. Шістнадцятирічні учні нашої школи стають повноправними громадянами нашої незалежної України.

      Ведучий: Вечір посвяти у громадяни оголошується відкритим. (звучить державний гімн України)

      Ведучий:

      Любіть  Україну, як сонце любіть,

      Як  вітер, і трави, і води

      В годину щасливу в радості і  мить

      Любіть  у годину негоди!

      Ведучий:

      Любіть  Україну у сні й наяву,

      Вишневу свою Україну

      Красу її, вічно живу і нову

      І мову її солов'їну.

      Ведучий:

      Між братніх народів, мов садом рясним

      Сіяє  вона над віками...

      Любіть  Україну всім серцем своїм

      І всіма своїми ділами.

      Ведучий:

      Юначе! Хай буде для тебе свій сміх і  сльоза

      І все до загину...

      Не  можна любити народів других,

      Коли  ти не любиш Вкраїну!...

      Ведучий:

      Дівчино, як небо її голубе,